Рішення

від 16.08.2013 по справі 910/12631/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12631/13 16.08.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Тема-Плюс» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «Астер-Вест» Простягнення 90 831,67 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Громич І.В. - дов. № б/н від 28.06.2013 р.;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тема-Плюс» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астер-Вест» про стягнення 90 831,67 грн.

Ухвалою суду від 05.07.2013 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.08.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 16.08.2013 року подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представники відповідача у судове засідання 16.08.2013 року не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 16.08.2013 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тема-Плюс» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Астер-Вест» (покупець) був укладений договір купівлі-продажу № 40 від 25.11.2011 р., відповідно до пункту 1.1 якого продавець зобов'язувався продати (передати у власність) покупцю, а покупець зобов'язується купити (прийняти у власність) і оплатити на умовах, передбачених даним договором, паперову продукцію санітарно-гігієнічного призначення. Конкретне найменування та асортимент товару, що продається на умовах даного договору визначається у видаткових товарних накладних.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Умовами п. 1.2 договору сторони погодили, що купівля-продаж товару здійснюється окремими партіями. Окрема партія товару оформляється однією накладною. Найменування, асортимент, ціна та за загальна кількість товару і партії товару визначається в накладній.

Відповідно до п. 2.4 договору, оплата товару покупцем здійснюється з відстроченням платежу. Розрахунок за відвантажений товар покупець повинен здійснити не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на виконання умов договору купівлі-продажу товарів № 40 від 25.11.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Тема-Плюс» у період з 08.04.2013 р. до 30.05.2013 р. поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Астер-Вест» товар на суму 90 077,20 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 90 077,20 грн.

В червні 2013 між позивачем та відповідачем було проведено звірку взаєморозрахунків за період з 01.03.2013 р. до 02.06.2013 р. у відповідності до якої заборгованість ТОВ «Астер-Вест» перед ТОВ «Тема-Плюс» становить 90 077,20 грн.

20.06.2013 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію про сплату заборгованості за договором купівлі-продажу товарів № 40 від 25.11.2011 р. Зазначена претензія позивача залишена відповідачем без належного на те реагування.

У зв'язку з вищевикладеним, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача 90 077,20 грн. основного боргу, 832,63 грн. пені та 29,08 грн. 0,5 % річних.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Відповідно до п. 2.4 договору, оплата товару покупцем здійснюється з відстроченням платежу. Розрахунок за відвантажений товар покупець повинен здійснити не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар на суму 90 077,20 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. В свою чергу, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 90 077,20 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 90 077,20 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 6.3 договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 832,63 грн. пені.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Зокрема сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом 6.3 договору купівлі-продажу товарів № 40 від 25.11.2011 року встановлено, що у разі порушення строку оплати за поставлений товар, покупець зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за поставлену партію товару за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов договору, прострочення по сплаті грошового зобов'язання та застосовуючи порядок розрахунків погоджений сторонами, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю у розмірі 832,63 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тема-Плюс» просить суд також стягнути з відповідача 29,08 грн. 0,5 відсотки річних.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3 договору купівлі-продажу товарів № 40 від 25.11.2011 року встановлено, що у разі порушення строку оплати за поставлений товар, покупець зобов'язується сплатити продавцю проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання в розмірі 0,5 відсотка від суми несвоєчасно оплаченої партії товару за кожен день прострочення.

Здійснивши перерахунок 0,5 % річних з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 0,5 % підлягають задоволенню повністю у розмірі 29,08 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астер-Вест» (місцезнаходження : 01054, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. О. Гончара, будинок 77, кв. 16; фактичне місцезнаходження: 03113, м. Київ, вул. Дружківська, 10, оф. 522, код ЄДРПОУ 33886367) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тема-Плюс» (місцезнаходження: 03124, м. Київ, Солом'янський р-н, вул. Радищева, 3, код ЄДРПОУ 30785602) 90 077 (дев'яносто тисяч сімдесят сім) грн. 20 коп. основного боргу, 832 (вісімсот тридцять дві) грн. 63 коп. пені, 29 (двадцять дев'ять) грн. 08 коп. 0,5 відсотки річних та 1 818 (одну тисячу вісімсот вісімнадцять) грн. 79 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

21.08.2013 р.

Суддя Спичак О.М.