Постанова

від 24.03.2009 по справі 27/119-08

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

27/119-08

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" березня 2009 р.                                                           Справа № 27/119-08  

Колегія суддів у складі:

головуючого судді  Бондаренка В.П., судді Камишевої Л.М., судді Лакізи В.В.

при секретарі Сємєровій М.С.

за участю представників сторін:

позивача – Савченко Д.М., довіреність б/№  від 10 січня 2008 року,

відповідача –Кравцова А.Ю., довіреність б/№  від 12 березня 2009 року,

третьої особи –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№2467Х/1-6) на рішення господарського суду Харківської області від  06 жовтня  2008 року у справі  № 27/119-08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім «Куп'янський м'ясокомбінат», м. Куп'янськ Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські технології і обладнання», м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача –фізична особа-підприємець Фоменко Максим Миколайович, м. Куп'янськ Харківської області

про стягнення 179733 гривень 25 копійок,

встановила:

 Рішенням господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2008 року у справі № 27/119-08 (суддя Мамалуй О.О.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача   на користь  позивача  179 733,25 гривень  основної заборгованості,

497,00 гривень  державного мита, 118,00 гривень  витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з вказаним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області  від 06 жовтня 2008 року та припинити провадження у справі, а також стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати,  здійснені ним  при подачі апеляційної скарги у розмірі 897 грн. 33 коп., мотивуючи тим, що  судом   неповно з'ясовані   обставини,  що мають значення для справи;   недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими;  невідповідністю висновків, викладених у рішенні господарського суду,  обставинам  справи.  В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема,  на те, що ним повністю  виконані зобов'язання по договору поставки устаткування  за № 12/03 від 06.04.2007 року  на загальну суму 454015 грн. . Устаткування було передано позивачу  на підставі акту прийому-передачі, але не введено в експлуатацію   із-за відсутності у позивача готовності об'єкта, на якому повинно підключатися  устаткування. Крім того, зазначив, що   в порушення вимог частини 2 статті 516 Цивільного кодексу України,  частини  2 статті 195 Господарського кодексу України  він належним чином не був  повідомлений  про заміну кредитора по договору  № 12/03 поставки  устаткування  від 06 квітня 2007 року .  

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що доводи, які викладені в   апеляційній скарзі,  вважає  безпідставними, посилаючись, зокрема, на те, що нормами діючого законодавства не передбачено документального оформлення передачі документів від  первісного кредитора  новому  кредиторові, в тому числі і оформлення  актів приймання-передачі чи відображення  в тексті договору про відступлення права вимоги, які саме документи передані первісним кредитором новому.  Устаткування фактично Фізичній особі-підприємцю  Фоменку М.М. не передавалось відповідачем і в експлуатацію не вводилось. На момент підписання договору поставки устаткування  № 12/03 від 06.04.07 року планувалась поставка переліченого в акті приймання-передачі   устаткування,  але у зв'язку з тим, що  його  у відповідача в наявності не було, специфікацію було змінено шляхом підписання додаткової угоди № 2 від 29.05.07 року  на поставку устаткування, яке було в наявності у відповідача і яке фактично було поставлено  ФОП Фоменко М.М.. На виконання умов договору фізичною особою-підприємцем  Фоменком М.М. сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі 317000 гривень. Оскільки відповідно до додаткової угоди до спірного договору сторони домовились зменшити суму договору і вартість  поставленого устаткування, то сума надмірно сплачених  позивачем  коштів становить 179733 грн 25 коп, які і підлягають стягненню. Вважає рішення господарського суду першої інстанції законним, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу  відповідача залишити без задоволення.

Ухвалою судової колегії Харківського апеляційного господарського суду від 18 лютого 2009 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача був залучений фізична особа-підприємець Фоменко М.М..

Третя особа надала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що в період 2007 року фінансово-господарські відносили між фізичною особою-підприємцем Фоменком М.М. та відповідачем з приводу поставки торгівельного устаткування здійснювалось виключено в рамках договору № 12/03 поставки устаткування від 06 квітня 2007 року. Акт приймання-передачі обладнання від 16 травня 2007 року був ним підписаний до фактичної поставки обладнання.  29 травня 2007 року між сторонами договору  була підписана додаткова угода, згідно з якою зменшено суму договору та змінено перелік устаткування, що поставляється. Вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та просить залишити її без задоволення.  

В наданій до суду заяві третя особа  просить розглядати справу без її участі.

Враховуючи, що   третя особа   про час та місце розгляду справи  повідомлена належним чином,   судова колегія вважає можливим розглядати справу за її відсутності за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши повноту встановлення  судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею  101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників  позивача та відповідача,   колегія  суддів встановила наступне.

 Позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські технології і обладнання»про стягнення надмірно перерахованих фізичною особою-підприємцем Фоменком М.М. коштів на рахунок відповідача у розмірі 179733,25 гривень за  поставку  устаткування.

Відповідно до договору про відступлення права вимоги № 74 від 16 квітня 2008 року фізична особа-підприємець Фоменко Максим Миколайович (первісний кредитор) передав Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Куп'янський м'ясокомбінат»(новий кредитор) на підставі статей 512-519 Цивільного кодексу України та статті 195 Господарського кодексу України  право вимоги, належне первісному кредиторові.

Пунктом 1.3 цього договору  передбачено, що  новий кредитор стає повним правонаступником первісного кредитора.  До нового кредитора переходять у повному обсязі всі права первісного кредитора за договором № 12/03 від 06.04.2007 року та додаткових угод до нього, а також права, які забезпечують зобов'язання ТОВ    «Європейські технології і обладнання»за названим договором.

Статтею 512 Цивільного кодексу України  кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 195 Господарського кодексу України управлений суб'єкт господарського зобов'язання може передати другій стороні, за її згодою, належні йому за договором права на одержання майна від третьої особи з метою вирішення певних питань щодо управління майном або делегувати права для здійснення господарсько-управлінських повноважень. Акт передачі прав вважається чинним з дня одержання про це зобов'язаною стороною, а акт делегування господарсько-управлінських повноважень іншому суб'єкту –з дня офіційного опублікування цього акту.

 Частиною 1 статті 516 Цивільного кодексу України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

         Таким чином, заміна кредитора у спірному  зобов'язанні здійснена у відповідності до норм діючого законодавства, оскільки будь-які обмеження щодо даних   правовідношень  ні договором, ні законом не встановлені. До позивача перейшли у повному обсязі  права  від  первісного кредитора за договором № 12/03 від 06.04.2007 року та додаткових угод до нього,   як це передбачено умовами договору про відступлення права вимоги № 74 від 16 квітня 2008 року ,  укладеного між фізичною особою-підприємцем Фоменком М.М. та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Куп'янський м'ясокомбінат».  

 Слід зазначити, що частиною 2  статті 516  Цивільного кодексу України визначено,  якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

  Доказів про те, що відповідач був належним чином повідомлений про заміну кредитора по спірному договору,  суду не надано.

 Частиною 1 статті 517 Цивільного кодексу України передбачено, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

 У процесі  перегляду справи апеляційний господарський  суд розглядає справу за наявними у справі і додатково поданими доказами, як це передбачено статтею 101 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається із матеріалів справи, 6 квітня 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейські технології і обладнання» (відповідач)  та суб'єкт підприємницької діяльності –фізична особа Фоменко М.М. (третя особа) уклали договір № 12/03 поставки  устаткування..

 Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язаний передати у встановлений строк  товар у власність покупця для  використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.         

 Відповідно до пункту  1.2  спірного договору  найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю, вартість обладнання  визначаються за згодою сторін в специфікації, підписаною сторонами і яка є невід'ємною частиною цього договору.    

 В наданому відповідачем  додатку за  № 1 до договору № 12/03 від 06.04.2007 року  зазначено найменування товару та вказана його  загальна сума 454015 гривень, що узгоджується з  пунктом 3.1.1  спірного договору, в якому   сторони визначили, що вартість устаткування складає 454015 гривень .         

В пункті 1.1  додаткової угоди № 2 до договору № 12/03 від 29 травня 2007 року зазначено, що сторони змінюють ціни на устаткування в специфікації в сторону зменшення та зазначили в ній  найменування товару, модель, кількість та ціну устаткування на загальну суму з урахуванням ПДВ у розмірі 206972, 77 грн.  

Але із вказаної  додаткової угоди вбачається, що мало місце два договори за одним і тим же № 12/03, до яких внесені зміни цією додатковою угодою. Договори за № 12/03 датовані різними числами та місяцем, а  саме: договір № 12/03  від 27.03.2007 року та договір № 12/03 від 06.04.2007 року.

В пункті 1.2.2 додаткової угоди № 2 від 29 травня 2007 року  зазначено, що пункт 3.1.2 договору № 12/03 від 06.04.2007 року  формулюється в наступній редакції : «ціна цього договору складається із сум специфікації згідно з додатками, як зазначено нижче, і складає 454015 гривень».

Таким чином, як у спірному договорі, так і в додатковій угоді № 2 до договору № 12/03 поставки устаткування, на яку, зокрема, посилається позивач,  зазначена однакова вартість устаткування, яка складає 454015 гривень.  Посилання позивача та третьої особи на те, що  мало місце  зменшення суми вартості устаткування та зміна його найменування і була  визначена вартість  поставленого устаткування у розмірі  206 972,77 грн, а також посилання на те, що  поставок торгівельного устаткування  на підставах інших договорів у 2007 році не здійснювалось, є необґрунтованим, та спростовуються  самою  додатковою угодою № 2 від 29 травня 2007 року.

Крім того, із   акту  прийому-передачі устаткування № 16/05 від 16 травня 2007 року вбачається, що відповідач поставив, а фізична особа-підприємець Фоменко М.М. прийняв  торгівельне устаткування  на підставі договору № 12/03  від 06 квітня 2007 року на загальну суму 454015 гривень. Зазначений акт підписаний сторонами та скріплений печатками.

Спірний договір № 12/03 від 06.04.2007 року, додаткова угода № 2 до договору поставки № 12/03 від 29.05.2007 року, акт прийому-передачі устаткування № 16/05 від 16.05.2007 року  є дійсними, оскільки їх дійсність позивачем не спростована.

Слід зазначити, що пунктами  2.7, 2.8  спірного договору передбачено, що за результатами візуального огляду зовнішнього вигляду повноти поставки і комплектації устаткування   сторони підписують повідомлення про наявність обладнання на поставлений товар або покупець надає поставщику мотивувальну відмову від його підписання; за результатами приймання-передачі та вводу устаткування в експлуатацію сторонами підписується акт прийому-передачі і вводу в експлуатацію устаткування, або покупець надає поставщику мотивувальну відмову від його підпису.

 Позивач не надав доказів про свою відмову від писання акту прийому-передачі устаткування  і вводу в експлуатацію устаткування за спірним договором  поставки № 12/03 від 06.04.2007 року

 Із наявного в матеріалах справи акту, підписаного представником  відповідача та фізичною особою-підприємцем Фоменком М.М.. (замовник)  від 06.07.2007 року,  замовник  відмовився від вводу в експлуатацію устаткування, переданого по акту № 16/05 від 16.05.2007 року,  на суму 454015 у зв'язку з відсутністю будівельної готовності об'єкту (а.с.83).

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що  позивачем не доведено наявності заборгованості відповідача за спірним договором, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Як вбачається із письмових пояснень ФОП Фоменко від 12.09.2008 року, наявними в матеріалах справи ( а.с. 59), в період 2007 року  фінансово-господасрькі відносини між ним та відповідачем з приводу поставки торгівельного устаткування здійснювалися виключно в рамках договору № 12/03 поставки устаткування  від 06.04.2007 року; поставок торгівельного обладнання на підставі інших договорів, у тому числі на підставі усних правочинів, між ФОП Фоменко М.М. та відповідачем у вказаний період не здійснювалось.     Але  в матеріалах справи є наявною довідка про те, що ФОП Фоменко М.М. отримував обладнання по договору № 12/03 від 29.05.2007 року (а.с.60), що  свідчить про протиріччя  в поясненнях ФОП Фоменко М.М. –  сторони  по спірному договору поставки.

Як уже було зазначено в цій постанові, поставка устаткування за спірним договором підтверджується актом прийому –передачі  устаткування № 16/05 від 16 травня 2007 року.   

Пунктом  2.12 спірного договору сторони передбачили, що  ризики, пов'язані з  устаткуванням, такі як утрата, загибель чи пошкодження переходить від поставщика до покупця з часу підписання сторонами акту приймання-передачі.

Судова колегія вважає, що посилання  позивача на   наявність  видаткових накладних  № ЄТБ-000223 від 06.06.2007 року  на суму 12374 грн 88 коп , № ЄТБ-000224 від 08.06.2007 р. на суму 73943,54 грн ,   № ЄТБ-000244 від 22.06.2007 р.  на суму 40948,33 грн ., а також  актів вводу в експлуатацію устаткування від 11.06.2007 р., 02.07.2007 р., 06.07.2007 року як на підставу своїх доказів, є необґрунтованими, виходячи з наступного.

Із наданих позивачем накладних і актів вводу в експлуатацію вбачається, що номенклатура  устаткування  в додатку до спірного договору відрізняється від номенклатури устаткування, зазначених  в накладних та актах вводу в експлуатацію, а тому  відсутні підстави  вважати,  що вони безпосередньо відносяться до умов виконання зобов'язань по договору № 12/03 від 06.04.2007 року.

Частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України   передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином,  судова колегія  приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.  

В апеляційній скарзі  відповідач просить припинити провадження у справі. Слід зазначити, що   підстави   припинення провадження у справі   передбачені статтею 80 Господарського процесуального кодексу України.  Провадження у цій справі не підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю підстав, визначених нормами процесуального права,  а тому апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню.   

Частиною 4 статті 49 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд , постановляючи рішення на користь сторони, відшкодовує їй державне мито за рахунок іншої сторони.

Враховуючи, що  в задоволенні позову відмовлено, то з позивача   підлягає стягненню на користь відповідача сплачене  при подачі апеляційної скарги державне мито.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку,  що  апеляційна скарга відповідача  підлягає частковому задоволенню, а  рішення  господарського суду Харківської області від 06 жовтня 2008 року   у справі № 27/119-08    підлягає скасуванню у зв'язку з  неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи;  недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими; неправильним застосуванням  норм матеріального права.

 Керуючись ст.ст.  99, 101, 102, п.  2 ст. 103, п.п.1, 2, 4 ч.1 ст.104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

                                                     постановила:

Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.

Рішення господарського суду  Харківської області від 06 жовтня   2008 року у справі № 27/119-08  скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.         

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Куп'янський м'ясокомбінат»(63702, Харківська область, м. Куп'янськ,               вул. Дзержинскього, 60, код 32512299) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю «Європейські технології і обладнання», код 33411582 (61001,    м. Харків, пр. Гагаріна, 45А, кв. 170, п/р № 26003052225064  в ХГРУ «Приватбанк», МФО 351533) державне мито у розмірі 897  (вісімсот дев'яносто сім) гривень  33 копійки.

   Доручити господарському суду Харківської області видати судовий наказ.

            Головуючий   суддя                                                 Бондаренко В.П.

                                       суддя                                                Камишева Л.М.   

                                      суддя                                                 Лакіза В.В.

Повний текст постанови підписаний 23 березня  2009 року.