Рішення

від 18.03.2009 по справі 20-8/151-08-4574     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20-8/151-08-4574     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" березня 2009 р.Справа  № 20-8/151-08-4574

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-Лоджістік"

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстар Лоджистік"  

про стягнення 27015,32 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Непомняща Т. за довіреністю від 21.07.2008 р.

Горова К., діюча за дов. від 21.07.2008р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору: ТОВ "Фенікс-Лоджістік" звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою в якій, з урахуванням уточнень, просив стягнути з відповідача - ТОВ "Інстар Лоджистік"  основний борг за надані транспортно-експедиційні послуги, 2176,22 грн. індексу інфляції , 3 % річних у сумі 365,19 грн., а також збитки у вигляді послуг за правову допомогу  у  розмірі 4000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на ст.1007 Цивільного кодексу України, відповідно до якої довіритель ТОВ „Інстар Лоджистік” зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором, відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи за юридичною та фактичною адресою  повідомлений належним чином , відзив на позов не  надав, у зв'язку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників позивача, суд встановив:

19.06.2008р. ТОВ "Інстар Лоджистік" доручило ТОВ "Фенікс-Лоджістік" здійснити експедирування, отримання и доставку в м. Київ контейнерів UDSU2415152 та UDSU4003755 по коносаменту №0000006, які прибули в Іллічівський морський торговельний порт, про що було видано відповідну довіреність №1906-2008.

Зазначеною довіреністю повірений ТОВ „Фенікс-Лоджистік” був наділений правом  залучення  для виконання  зазначених послуг третіх  осіб, а кінцевим одержувачем вантажу  було визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Елітех" (м. Київ, вул. Тверська,6. Строк дії довіреності був визначений до 15.07.2008р.

ТОВ "Фенікс-Лоджістік", керуючись довіреністю за №1906-2008, доручило третій особі - ТОВ "Грінвей Лоджистікс" здійснити експедирування, отримання и доставку в м. Київ контейнерів  UDSU2415152  та UDSU4003755 по коносаменту №0000006, які прибули в Іллічівський морський торговельний порт, про що видало відповідну довіреність №080619.01 від 19.06.2008р.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ "Грінвей Лоджистікс” виконало доручені роботи по організації перевезення вантажу, а саме: доставило вантаж до пункту призначення та передало його особі, уповноваженій на отримання вантажу –ТОВ "Елітех", що підтверджується наявними у справі міжнародними товарно-транспортними накладними від 26.06.2008 р. за  №№3745, 5152 (а.с.13-14), а також наданим позивачем звітом про виконання доручення від 30.06.2008р., підписаним ТОВ "Грінвей Лоджистікс” та ТОВ "Фенікс-Лоджістік". Згідно з наявною в матеріалах справи квитанцією №334 від 31.07.2008р. позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю „Грінвей Лоджистікс” було сплачено згідно рахунку від 2.07.2008р. 19 267,05 грн.

Для проведення розрахунків за надані згідно договору доручення послуги позивачем  на адресу ТОВ "Інстар Лоджистік" були надіслані  рахунки від 17.06.2008 р. за №ФЛ-0000010, від  01.07.2008 р. за №ФЛ-0000012 на оплату наданих послуг у розмірі 22668,95 грн.

У зв'язку з несплатою виставлених рахунків у добровільному порядку, з метою захисту порушених майнових прав позивачем 21.07.2008р. було укладено договір про надання юридичних послуг з ТОВ „Міжнародна юридична служба Шпак, Ніцевич і партнери”, на виконання якого позивачем за платіжним дорученням №235 від 4.12.2008р. (а.с.67) сплачено суму винагороди 4000 грн.

18.08.2008 р. на юридичну та фактичні адреси ТОВ "Інстар Лоджистік" був надісланий лист-вимога (а.с.22) щодо погашення заборгованості, з попередженням про звернення до суду із покладенням на відповідача додаткових витрат, який залишений  відповідачем без розгляду та задоволення.

Враховуючи непогашення відповідачем заборгованості за договором доручення у добровільному порядку, ТОВ „Фенікс-Лоджистік” звернулося до суду із відповідним позовом про стягнення суми основного боргу та збитків, спричинених невиконанням грошового зобов'язання.

Дослідивши надані позивачем докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновків про необхідність задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

Згідно до ст.ст.1004, 1005 ЦК України повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення та має право передати виконання доручення іншій особі (замісникові), якщо це передбачено договором або якщо повірений був вимушений до цього обставинами, з метою охорони інтересів довірителя.

Як встановлено матеріалами справи, позивачем на виконання договору доручення, оформленого довіреністю від 19.06.2008р., виконані доручені юридичні дії щодо доставлення вантажу у контейнерах UDSU2415152  та UDSU4003745 по коносаменту №0000006, які прибули в Іллічівський морський торговельний порт,  до пункту призначення (м.Київ) та передання його особі, уповноваженій на отримання вантажу –ТОВ "Елітех".

Згідно ст. 9 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” факт надання   послуги   експедитора    при   перевезенні   підтверджується  єдиним  транспортним  документом  або комплектом документів (залізничних,  автомобільних,  авіаційних  накладних, коносаментів тощо),  які відображають шлях прямування вантажу  від пункту його відправлення до пункту його призначення.

З урахуванням викладеного, суд в якості належних доказів виконання доручення приймає наявні у справі міжнародні товарно-транспортні накладні від 26.06.2008 р.  за  №№3745, 5152 (а.с.13-14). При цьому, суд оцінює як технічну помилку, яка не змінює обставин справи, факт вказання у довіреності контейнера UDSU4003755 замість UDSU4003745, оскільки усі зібрані у справі докази свідчать, що належним номером є саме № UDSU4003745.

Стаття 1002 ЦК України передбачає, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги. Вказаному праву повіреного цілком кореспондує обов'язок довірителя, який видав довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення, забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення, відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення, а також виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не  встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Враховуючи, що позивачем належним чином доведені витрати, пов'язані із виконанням ним доручення, а винагорода визначена на підставі середніх звичайних цін, що склалися на ринку експедиторських послуг, суд вважає вимоги позивача про стягнення суми основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про сплату суми боргу з урахуванням індексу інфляції, а також 3 % річних, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги, що між сторонами був укладений усний договір доручення, на підставі якого була видана довіреність, суд, для визначення моменту прострочення грошового зобов'язання застосовує ст. 530 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що матеріалами справи цілком підтверджено відправлення 18.08.2008 р. на юридичну та фактичні адреси ТОВ "Інстар Лоджистік" листа-вимоги (а.с.22), суд вважає обґрунтованим зроблений позивачем розрахунок  суми інфляції та 3% річних, а відповідні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з вимог статті 623 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки, з відповідача слід також стягнути витрати позивача на юридичну допомоги, факт надання якої підтверджується, зокрема, участю працівників ТОВ „Міжнародна юридична служба Шпак, Ніцевич і партнери” у судовому розгляді справи та підготовкою ними необхідних документів, а факт сплати за цю допомогу підтверджується наявним у справі платіжним дорученням №235 від 4.12.2008р. (а.с.67) на суму 4000 грн.

Приймаючи до уваги задоволення позову судом, витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу відповідно до вимог ст.ст.44, 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК  України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстар Лоджистік" (65005, м. Одеса, вул. Балківська, 120/2, код ЄДРПОУ 33387670) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-Лоджістік" (65031, м. Одеса, вул. Хімічна, 1, код ЄДРПОУ 34321165) основний борг у сумі  22668 (двадцять дві тисячі шістсот шістдесят вісім) грн.  95 коп, індекс інфляції у розмірі 2176 /дві тисячі сто сімдесят шість/ грн. 22 коп., 3 % річних у сумі 365 (триста шістдесят п'ять) грн. 19 коп., збитки у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн. 00 коп,  державне мито у сумі 292 (двісті дев'яносто дві) грн. 10 коп. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн.     

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст.85  ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                       Щавинська Ю.М.

рішення підписано 23.03.2009р.