Рішення

від 13.01.2009 по справі 23/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

23/277

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Концерн Надра»

доДочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

простягнення 98 376, 07 грн.

Суддя Демидова А.М.

Представники:від позивача від відповідача

Іванчук М.М. – представник за довіреністю б/н від 28.01.2008 року;Чміль Г.К. – представник за довіреністю № 126 від 15.08.2008 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство “Концерн Надра” звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про стягнення 98 376, 07 грн. за договором № 1-10-2/05. Позивач також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов договору № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. на виконання науково-дослідної роботи, укладеного між Закритим акціонерним товариством “Концерн Надра” та Дочірнім підприємством “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, останній за виконанні роботи розрахувався лише частково.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.2008 р. порушено провадження у праві № 23/277 та призначено її розгляд на 09.12.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2008 р. підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 13.01.2009 р.

У судове засідання, призначене на 13.01.2009 р., з'явились представники сторін.

У судовому засіданні представник відповідача подав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що роботи за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. на виконання науково-дослідної роботи, є лише однією з тем наукової роботи за договором між відповідачем та Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”, відносно якого Закрите акціонерне товариство “Концерн Надра” є субпідрядником. При цьому роботи, передбачені договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. на виконання науково-дослідної роботи не прийняті та неоплачені Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України”.  

Також відповідач зазначає, що позивач має право вимагати оплату за виконані роботи після пред'явлення вимоги. Крім того, відповідач перебуває у скрутному фінансовому становищі, а тому виконає свої зобов'язання при надходженні грошових коштів протягом шести місяців. З урахуванням викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до заперечень на відзив на позовну заяву, які подано у судовому засіданні 09.12.2008 р. представником позивача, умовами договору № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. на виконання науково-дослідної роботи визначено, що оплата за виконані роботи в цілому здійснюється на підставі акту здавання-приймання результатів протягом 10 банківських днів з дня підписання акту з вирахуванням питомої частки авансового платежу по роботі.

Таким чином, жодних підстав для проведення відповідачем оплати за виконані роботи після прийняття їх Національною акціонерною компанією “Нафтогаз України” сторонами договору не передбачено.

Що ж до досудового врегулювання спору, позивач зазначає, що п. 6.1. договору № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. на виконання науково-дослідної роботи визначено, що всі спірні питання і розбіжності щодо договору вирішуються сторонами шляхом переговорів, а у разі неможливості їх вирішення –Господарським судом України у відповідності з чинним законодавством.

Нормою ст. 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.

Тож умовами договору № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. на виконання науково-дослідної роботи не встановлено обов'язковий порядок претензійного врегулювання спору.

Також представник позивача підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши  пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2004 р. між Закритим акціонерним товариством “Концерн Надра” (далі –Виконавець, Позивач) та Дочірнім підприємством “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (далі –Замовник, Відповідач) укладено договір № 1-10-2/05 на виконання науково-дослідної роботи (далі –Договір).

Відповідно до п. 1 договору замовник доручає, а виконавець зобов'язується виконати науково-дослідну роботу за темою: «Еволюція Чорноморсько-Азовського регіону і перспективи пошуків нових родовищ вуглеводів в українських частинах Чорного та Азовського морів»згідно з узгодженим сторонами технічним завданням (Додаток № 1), календарним планом робіт (Додаток № 2) та калькуляції кошторисної вартості роботи (Додаток № 3), які є невід'ємною частиною цього договору, при цьому замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Загальна вартість робіт, у відповідності до п. 2.3. договору, складає 1 090 000, 00 грн.

Згідно з п. 2.6. договору оплата за виконані етапи робіт та роботи в цілому здійснюється на підставі актів здавання-приймання по кожній роботі протягом 10 банківських днів з дня підписання акту з вирахуванням питомої частки авансового платежу по роботі.

З боку позивача робота за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. виконана, що підтверджується наступними документами:

- Актом № б/н здавання-приймання науково-дослідної роботи за перший етап від 02.06.2004 р. за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р.;

- Актом № 175-С здавання приймання науково-дослідної роботи від 28.02.2005 р. за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р.;

Актом № 220-С здавання приймання науково-дослідної роботи від 10.03.2005 р. за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р.;

Актом № 277-С здавання приймання науково-дослідної роботи від 31.03.2005 р., за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р.;

Актом № 303-С здавання приймання науково-дослідної роботи від 30.10.2006 р., за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. які підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено їх печатками (належним чином засвідчені копії актів містяться в матеріалах справи).

Таким чином, у відповідності до п. 2.6. договору, за виконані роботи Дочірнє підприємство “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” зобов'язане було провести остаточний розрахунок з Закритим акціонерним товариством “Концерн Надра” до 14.11.2006 р.

Однак відповідач свої зобов'язання за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. щодо оплати науково-дослідних робіт виконав не в повному обсязі.

Як стверджує позивач, заборгованість відповідача перед Закритим акціонерним товариством “Концерн Надра” за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. на виконання науково-дослідної роботи становить 75 000, 00 грн., що підтверджується Актом звіряння взаєморозрахунків між Закритим акціонерним товариством “Концерн Надра” та Дочірнім підприємством “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” від 24.11.2007 р., підписаним сторонами (належним чином засвідчена копія акту міститься в матеріалах справи).

Доказів зворотнього відповідачем суду не надано.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що  відповідачем було порушено умови договору № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. на виконання науково-дослідної роботи, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з Дочірнього підприємства “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” суми боргу у розмірі 75 000, 00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з Дочірнього підприємства “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 5.1. договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором згідно чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється   від   відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, останній платіж за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р., відповідачем було здійснено 14.11.2006 р.

Порядок проведення судом розрахунків заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 р. «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ».

Тож, сума інфляційних втрат за період з 14.11.2006 р. (дата останнього виникнення заборгованості) по 21.04.2008 р. (дата визначена позивачем самостійно) становить 20 090, 32 грн.

З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення з Дочірнього підприємства “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” інфляційних втрат за весь час прострочення оплати за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. у розмірі 20 090, 32 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розрахунок 3% процентів відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

75 00014.11.2006 - 21.04.20085253 %3 236, 30

Таким чином, сума 3% річних від простроченої суми за період з 14.11.2006 р. (дата останнього виникнення заборгованості) по 21.04.2008 р. (дата визначена позивачем самостійно) становить 3 236, 30 грн.

Розрахунок зроблено судом та відповідає положенням чинного законодавства.

За таких обставин, суд вважає вимоги позивача про стягнення з Дочірнього підприємства “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” трьох процентів річних  від  простроченої  суми за договором № 1-10-2/05 від 01.01.2004 р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 3 236, 30 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати при  частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства “Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(юридична адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз, 7; поштова адреса: 08132, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 32710871; р/р 2600906831 в АБ “Укргазпромбанк”, МФО 320843, або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення), на користь Закритого акціонерного товариства “Концерн Надра” (04114, м. Київ, вул. Дубровицька, 28, код ЄДРПОУ 14288967; р/р 260068273 в ВАТ “Український професійний банк” м. Києва, МФО 300205) суму основного боргу у розмірі 75 000, 00 (сімдесят п'ять тисяч грн. 00 коп.) грн., 3% річних в розмірі 3 236, 30 (три тисячі двісті тридцять шість грн. 30 коп.) грн., інфляційні втрати в сумі 20 090, 32 ( двадцять тисяч дев'яносто грн. 32 коп.) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 983, 27 (дев'ятсот вісімдесят три грн. 27 коп.) грн. та 117, 94 (сто сімнадцять грн. 94 коп.) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

    Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                                              А.М.Демидова