Ухвала

від 21.08.2013 по справі 409/318/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Головуючий суду 1 інстанції - Максименко О.Ю.

Доповідач - Матвєйшина О.Б.

Справа № 409/318/13-ц

Провадження № 22ц/782/3437/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2013 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

головуючого: Матвєйшиної О.Б.

суддів: Малієнко Н.В., Туренко С.І.,

при секретарі: Борзило О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську апеляційну скаргу ОСОБА_2 про скасування судового наказу Білокуракинського районного суду Луганської області від 10 квітня 2013 року за заявою ОСББ «Перемога» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги, -

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2013 року заявник ОСББ «Перемога» звернулося до суду з зазначеною заявою, в якій просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на їх користь заборгованість за надані послуги по утриманню та ремонту будинків та прилеглої території 809грн.92коп. та судовий збір у сумі 114,70грн.

Судовим наказом Білокуракінського районного суду Луганської області від 10 квітня 2013 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Перемога» заборгованість за надані послуги по утриманню та ремонту будинків та прилеглої території у сумі 809грн.92коп. та суму судового збору у розмірі 114,70грн.

Ухвалою Білокуракинського районного суду Луганської області від 18 липня 2013 року заяву ОСОБА_2 про скасування судового наказу - залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі апелянт ОСОБА_2 просить Судовий наказ винесений Білокуракінським районним судом Луганської області від 10 квітня 2-13 року - скасувати, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши осіб, які дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість Судового наказу суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату жилого-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно п. 2 ч. 3 статті 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.

Наявність спору про право можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника, документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують права вимоги (п.9 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ«Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження»).

Перелік вимог, які підлягають розгляду в порядку наказного провадження, міститься в ст. 96 ЦПК України, до яких зокрема відносяться також і вимоги про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

В п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011 року зазначено, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність та безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги. У цьому випадку може бути виданий судовий наказ про стягнення не лише суми заборгованості, але й про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості. Для їх стягнення суду має бути надано документи, що чітко підтверджують їх розрахунок (у тому числі й розрахунок щомісячних нарахувань), при цьому визначений розмір не потребує додаткової оцінки та дослідження у сукупності з іншими доказами.

Як убачається з матеріалів справи, а саме заяви ОСББ «Перемога», останнім заявлені вимоги про стягнення з боржника заборгованості за надані послуги по утриманню та ремонту будинків та прилеглої території, при цьому заява не містить обставин на яких ґрунтуються вимоги. Так, не надані письмові докази, які підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг боржником. Не додані документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на послуги з утримання та ремонту будинків та прилеглої території..

При цьому апеляційний суд враховує положення п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011 року, яким передбачено, що за змістом статті 98, пункту 2 частини третьої статті 100, статті 103 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються оригінали або належним чином завірені копії документів, які підтверджують матеріально-правову вимогу заявника. На такі документи поширюються вимоги статей 58 і 59 ЦПК України щодо належності та допустимості доказів.

Однак, заявником до заяви про видачу судового наказу додані лише: розрахунок заборгованості за надані послуги, Рішення від 08.07.2002р. «Про реєстрацію об'єднання співвласників багатоквартирних будинків», Протокол № 1 загальних зборів жителів кварталу Перемога, Статут, квитанція про сплату судового збору. Ніяких інших письмових доказів, що підтверджують право вимоги заявника, як про це зазначено в п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011 року не надано, що свідчить про спір про право.

Отже висновок суду про видачу судового наказу не відповідає вимогам закону.

Згідно ч. 3 ст..307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на судовий наказ апеляційний суд має право:

1) постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення судового наказу без змін;

2) постановити ухвалу про скасування судового наказу та роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову;

3) змінити судовий наказ.

Таким чином, судова колегія вважає, що судовий наказ підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 96,100,303, 307,312, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Скасувати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСББ «Перемога» заборгованості за надані послуги, виданий Білокуракинським районним судом Луганської області 10 квітня 2013 року.

Роз'яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.

Ця ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після її проголошення.

Головуючий :

Судді: