Ухвала

від 19.08.2013 по справі 153/717/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 153/717/13-ц Провадження № 22-ц/772/2128/2013Головуючий в суді першої інстанції:Головін В.А. Категорія: 57Доповідач: Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2013 р. м. Вінниця 19 серпня 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Денишенко Т.О., Жданкіна В.В.

При секретарі: Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» за довіреністю - Мельник Лесі Анатоліївни на ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року за заявою ОСОБА_3 про забезпечення позову ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки, -

ВСТАНОВИЛА:

23.01.2013 року ОСОБА_3 звернувся у Ямпільський районний суд Вінницької області із заявою про забезпечення його позову до ТОВ «Агрофірма «Україна» с. Дзигівка Ямпільського району Вінницької області та ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що 30 вересня 2010 року в с. Дзигівка Ямпільського району Вінницької області, водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем САЗ-3307 д.н.з. НОМЕР_6, який належить ТОВ «Агрофірма «Україна», знаходячись в стані алкогольного сп'яніння, виїхав на зустрічну смугу і здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21134 д.н.з. НОМЕР_7, що належить ОСОБА_3 Внаслідок зіткнення позивач отримав тілесні ушкодження, а його автомобіль був повністю пошкоджений та завдано матеріальну шкоду, а саме: 61782,31 грн. на ремонтно-відновлювальні роботи, а разом з урахуванням індексу інфляції за 2011-2012 рік - 64259,77 грн.; на лікування - 3820,27 грн., а разом з урахуванням індексу інфляції за 2011-2012 рік - 3844,62 грн.; на витрати щодо проведення експертизи - 569,22 грн., а також моральна шкода в сумі 20000 грн.

ОСОБА_3 зазначає, що майно ТОВ «Агрофірма «Україна» розкуповується різними особами, що може статися також і з майном ОСОБА_4

У зв`язку з цим, він просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на рухоме і нерухоме майно відповідачів в межа суми цивільного позову 89273,61грн., а саме - накласти арешт на рухоме майно ТОВ «Агрофірма «Україна»: на колісний трактор МТЗ - 82 д.н.з. НОМЕР_3, трактор МТЗ - 80 д.н.з. НОМЕР_4, трактор МТЗ - 80 д.н.з. НОМЕР_5, трактор Т-150 д.н.з. 09604, автомобіль САЗ - 3307 д.н.з. НОМЕР_6, а також на рухоме і нерухоме майно, що належить ОСОБА_4

Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року заяву про забезпечення позову ОСОБА_3 - задоволено частково. Ухвалено: накласти арешт на рухоме та нерухоме майно ТОВ «Агрофірма «Україна» с. Дзигівка Ямпільського району Вінницької області ідентифікаційний код: 03729629, ЄДР 10002150200 на суму заявлених позовних вимог, а саме 79357 грн. 46 коп.; накласти арешт на рухоме і нерухоме майно ОСОБА_4 на суму позовних вимог - 20 000 грн. В задоволенні іншої частини заявлених вимог - відмовити.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» за довіреністю - Мельник Л. А. оскаржила ухвалу суду першої інстанції, як незаконну, просить її скасувати .

Перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга до задоволення не підлягає у зв`язку з наступним.

Задовольняючи заяву ОСОБА_3, суд правильно керувався ст.ст.151-153 ЦПК України.

Ст.151 ЦПК України визначає підстави забезпечення позову.

Такими підставами є заява осіб, які беруть участь у справі, в якій повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності та інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

На а/с 6 міститься заява ОСОБА_3, яка відповідає вимогам ст.151 ЦПК України.

Необхідність забезпечення позову обґрунтована тим, що майно відповідача ТОВ «Агрофірма Україна» скуповується різними зацікавленими особами. Заявник не виключає можливості відчуження і майна ОСОБА_4, тому просив суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майно відповідачів у межах суми позову.

Враховуючи викладене; те що спір виник з приводу відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки; що відповідно до повідомлення начальника ВРЕР ДАІ м. Ямпіль за №8625 від 19.07.2012 року, за ТОВ «Агрофірма Україна» зареєстровані автотранспортні засоби у кількості 113 штук (а/с14-18), а відповідно до повідомлення директора ТОВ «Агрофірми Україна» Бринзак О.П. за №6 станом на 13.06.2013 року все майно агрофірми є розпайованим за виключенням двоповерхової споруди аптеки-готелю балансовою вартістю 393 715 грн., колегія суддів приходить до висновку, що суд правильно задовольнив заяву тому, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Що ж до доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції зазначеною ухвалою припустився дій, які суперечать змісту заходів забезпечення позову, паралізував фінансово-господарську діяльність ТОВ «Агрофірми Україна» та утворив підвалини для недопущення подальшого зростання підприємства, то вони не відповідають дійсності та діючому законодавству, виходячи з наступного.

Статтею 152 ЦПК України передбачено такий вид забезпечення позову, як накладення арешту на майно, що належить відповідачеві.

Відповідно до ч.1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Ч.3,4 ст. 151 ЦПК України передбачають можливість забезпечення позову на будь-якій стадії розгляду справи і навіть до подання позовної заяви.

У ч.5 ст.57 Закону України «Про виконавче провадження» вказано, що під час проведення опису та арешту майна боржника державний виконавець має право оголосити заборону розпоряджатися ним, а в разі потреби - обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам.

Таким чином, вилучення майна чи обмеження права користування майном застосовується державним виконавцем у виключних випадках, тому не можна вважати, що накладення арешту на майно ТОВ «Агрофірми Україна» негативно вплине на господарську діяльність товариства.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга не спростовує ухвали суду, вона постановлена з додержанням вимог закону і тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - відхилити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Україна» за довіреністю - Мельник Лесі Анатоліївни відхилити

Ухвалу Ямпільського районного суду Вінницької області від 11 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді/підписи/

З оригіналом вірно

судді: В.С. Марчук