Постанова

від 10.03.2009 по справі 21/4826

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/4826

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" березня 2009 р.                                                          Справа №  21/4826

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Гулової А.Г.

суддів:                                                                        Будішевської Л.О.

                                                                                    Пасічник С.С.

при секретарі                                                             Жарській І.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Похольчук А.П. - директор,

Мішалов А.І. - представник за довіреністю від 17.09.2008р.,

                        Ємельянова Т.І. - головний бухгалтер (в порядку ст.30 ГПК України), які брали участь у судовому засіданні 05.03.2009р.

від відповідача: Джурбій В.М. - представник за довіреністю №12/01 від 12.01.2009р. (брав участь у судовому засіданні 05.03.2009р.),

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Модуль", м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "03" листопада 2008 р. у справі № 21/4826 (суддя Огороднік К.М.)

за позовом Приватного підприємства "Дельфін", м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області  

до Відкритого акціонерного товариства "Модуль", м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області

про розірвання договору №1 про надання охоронних послуг від 01.05.2005р.;- стягнення збитків на суму 46989,00грн. та пені у сумі 3376,91грн.,

(відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 05.03.2009р. оголошувалась перерва до 10.03.2009р. 17год.10хв.)  

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 03.11.2008р. у справі №21/4926 позов Приватного підприємства "Дельфін", м.Кам'янець-Подільський до Відкритого акціонерного товариства "Модуль", м.Кам'янець-Подільський про розірвання договору №1 про надання охоронних послуг від 01.05.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем, а також стягнення з відповідача на користь підприємства 46989грн. збитків та 3376,91грн. пені, задоволено частково: розірвано договір №1 про надання охоронних послуг від 01.05.2005р., стягнуто з відповідача на користь позивача 46989,00грн. збитків та 2793,29грн. пені, а також покладено на відповідача судові витрати, а саме: 497,82грн. витрат з держмита та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи, що вказане рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясування обставин справи, порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати та припинити провадження у справі.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- задовольняючи позовну вимогу про відшкодування збитків, суд першої інстанції дійшов висновку, що такі збитки викликані додатковими витратами позивача у зв'язку із зняттям позивачем  додаткової охорони, поставленої відповідачем на охоронювані об'єкти без будь-яких попереджень, однак, зробити висновок, що ВАТ "Модуль", поставивши іншу охорону на об'єкти, порушило умови договору чи вимоги діючого законодавства, суд міг би у разі, якщо договором, укладеним між сторонами у справі, або нормами діючого законодавства був би встановлений обов'язок замовника охоронних послуг не залучати додатково охорону на вже охоронювані позивачем об'єкти. Крім того, враховуючи той факт, що договором №1 від 01.05.2005р., а також нормами чинного законодавства на ВАТ "Модуль" не покладався обов'язок попереджувати позивача про намір скористатися своїм правом та укласти договір про додаткову охорону об'єктів відповідача, то, відповідно, ВАТ "Модуль" не порушувало і не могло порушувати права та законні інтереси позивача;

- місцевим господарським судом не взято до уваги, що відповідно до                      ч.2 ст.598 Цивільного кодексу України припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом, й відповідно до зазначеної норми та умов договору від 01.05.2005р. позивач не мав права в односторонньому порядку вимагати складання акту про зняття охорони і фактично знімати її до моменту закінчення терміну дії договірних зобов'язань;

- не враховано судом першої інстанції й те, що позивач, без дотримання                п.11.3 договору №1 від 01.05.2005р. та ст.188 Господарського кодексу України, не виконав свого обов'язку щодо повідомлення відповідача у термін за місяць про намір зняти охорону чи поставити питання про розірвання існуючого договору;

- на момент прийняття оскарженого рішення судом не було встановлено, а позивачем не доведено належними та відповідними доказами, чи ніс фактично позивач додаткові витрати згідно Кодексу законів про працю України, не досліджено, які пункти договору чи матеріальні норми права були порушені, чи є встановлення відповідачем додаткової охорони порушенням умов договору чи норм діючого законодавства;

- при задоволенні позову судом першої інстанції були враховані правові норми, що викладені в ст.224 Господарського кодексу України, стосовно обов'язку учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання, відшкодувати збитки, однак, враховуючи, що судом не було встановлено, у який саме спосіб  відповідач порушив господарське зобов'язання, не було досліджено причинно-наслідкового зв'язку між порушенням господарського зобов'язання та завданими збитками, то і висновок суду про те, що на ВАТ "Модуль" покладається обов'язок відшкодувати завдані позивачу збитки, є неправильним.

Позивач у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, зареєстрованому Житомирським апеляційним господарським судом 20.01.2009р. за вх.№02-01/254/09, заперечив проти останньої, зазначивши, що відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що позивач не виконував або неналежним чином виконував своїх обов'язків за договором. Звертає увагу, що відповідач, порушуючи умови договору, письмово запропонував зняти охорону з усіх охоронюваних об'єктів, що було сприйняте позивачем як фактичне припинення договірних відносин, та у зв'язку з чим сторонами було складено акт приймання-передачі об'єктів охорони від 02.06.2008р., який було доповнено актом про зняття охорони.

Крім того, позивач стверджує, що намір відповідача про дострокове розірвання договору підтверджується його листом від 02.06.2008р. за №2102, який, за твердженням позивача, не був ним отриманий.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.09.2008р. приватне підприємство "Дельфін" звернулось в господарський суд Хмельницької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Модуль" про розірвання договору №1 про надання охоронних послуг від 01.05.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем, а також стягнення з відповідача на користь підприємства 46989грн. збитків та 3376,91грн. пені.

Обґрунтовуючи позов, ПП "Дельфін" зазначило, що на виконання умов укладеного з відповідачем договору №1 від 01.05.2005р. прийняло під охорону об'єкти, перераховані у дислокації і які зазначені в додатку №1 до договору, однак, не попередивши письмово заздалегідь, як це передбачено ст.188 Господарського кодексу України та п.11.3 Особливих умов договору від 01.05.2005р., 02.06.2008р. відповідач поставив на охоронювані ПП "Дельфін" об'єкти іншу охорону, що зафіксовано актом приймання-передачі об'єктів охорони від 02.06.2008р. та актом про зняття охорони (а.с.14,23).

Позивач вказує: у відповідності до ч.2 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як стверджує позивач, у зв'язку з тим, що відповідач поставив на охоронювані підприємством "Дельфін" об'єкти іншу охорону, останнє понесло збитки, розмір яких за 30 днів склав 46989,91грн., та які відповідач, у відповідності до ч.2 ст.903 Цивільного кодексу України та ст.224 Господарського кодексу України, має відшкодувати

Розраховуючи збитки, позивач виходив з вартості охорони об'єкта за місяць,  зазначеної в дислокації-розрахунку (а.с.24).

Крім того, через невиконання відповідачем умов п.2.8 договору щодо оплати послуг з охорони до 25 числа поточного місяця, позивач на підставі п.11.2 договору нарахував відповідачу 3376,91грн. пені за період з 02.06.2007р. по 02.06.2008р.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву (а.с.39-40) заперечив проти позову, зазначивши, що всупереч правилу ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав жодного доказу на підтвердження того, що охорона була знята саме ВАТ "Модуль" і у зв'язку з цим позивач не зміг отримати дохід, який міг би отримати за послуги, які надавав товариству "Модуль" ще на протязі місяця.

Відповідач також стверджує, що через збільшення випадків зникнення належного товариству майна, змушений був посилити охорону, у зв'язку з чим додатково уклав договір охоронних послуг з ПП "Клен", однак, питання щодо сумісної охорони об'єктів товариства вирішувалось за участю керівника позивача, який 02.06.2008р. сам ініціював питання щодо зняття власного штату охорони та складання у зв'язку з цим відповідного акта, пояснюючи це тим, що не має наміру відповідати за схоронність ввіреного ПП "Дельфін" майна при здійсненні охорони ще одним підприємством.

Відповідач вважає, що не порушував і не міг порушувати права позивача, оскільки за умовами договору №1 від 01.05.2005р. на нього не покладався обов'язок попереджувати позивача про намір укладати договір додаткової охорони об'єктів підприємства з іншими особами.

Крім того, як вказує відповідач, у зв'язку з тим, що позивач відмовився від виконання своїх зобов'язань з охорони об'єкта, ВАТ "Модуль" змушене було поставити питання про розірвання існуючого договору, про що повідомило позивача листом №2102 від 02.06.2008р.  

Оцінивши доводи сторін та подані ними докази, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині розірвання договору №1 про надання охоронних послуг від 01.05.2005р., укладеного між позивачем та відповідачем, а також стягнення з відповідача на користь позивача 46989грн. збитків та 2793,29грн. пені.

Однак, колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2005р. між Приватним підприємством "Дельфін" та Відкритим акціонерним товариством "Модуль" було укладено договір (а.с.15-22), відповідно до якого ВАТ "Модуль" (за договором "власник") передає, а             ПП "Дельфін" (за договором  "охорона") – приймає під охорону об'єкти, перераховані у дислокації (додаток №1) і позначені у плані (схемі) об'єктів, що охороняються.

Оплата за охорону здійснюється щомісячно шляхом перерахуванням "власником" вказаної у додатку №2 до договору суми на розрахунковий рахунок "охорони" до 25 числа поточного місяця (п.2.8 договору).

Згідно з п.11.2 договору у випадку несвоєчасної оплати за охорону об'єкта нараховується пеня у розмірі подвійної ставки НБУ за кожен день прострочення.

Об'єкт вважається прийнятим під охорону після підписів робітників "охорони" та відповідальної особи "власника" у відповідних розділах (графах) "журналу приймання-здавання об'єкта" (п.4.9 договору).

Об'єкт вважається знятим з-під охорони тоді, коли відповідальні особи "власника", перевіривши стан сигналізації на об'єкті, цілісність стін, вікон, дверей, грат, люків, запірних пристосувань, печаток, тощо, спільно з працівником "охорони" ставлять підписи у відповідних розділах (графах) "журналу приймання-здавання об'єкта"                (п.4.10 договору).

В п.11.3 договору сторони погодили, що при невиконанні або неналежному виконанні взятих на себе зобов'язань згідно даного договору однією із сторін, інша сторона має право розірвати достроково договір в односторонньому порядку, письмово попередивши сторону за 30 днів.

Як передбачено п.12.1 договору від 01.05.2005р., цей договір укладено строком на 1 рік і набуває чинності він з дня його підписання.

Якщо за 1 місяць до закінчення строку договору жодна із сторін не вимагатиме його припинення, договір вважається продовженим на тих же умовах і на той же строк (п.12.2 договору).

Сторони погодили, що умови укладеного між ними договору можуть бути змінені або доповнені за взаємною згодою сторін (п.12.4 договору).

З матеріалів справи, зокрема, дислокацій-розрахунків вартості охорони, актів здачі-приймання робіт (надання послуг), та пояснень сторін вбачається, що своїми діями сторони неодноразово продовжували строк дії договору, й кінцевий строк було продовжено до 01.05.2009р.

02.06.2008р. ВАТ "Модуль" склало листа за №2102 (а.с.25), в якому просило         ПП "Дельфін" розірвати в односторонньому порядку договір №1 від 01.02.2005р. про надання охоронних послуг з 02.06.2008р.

Цієї ж дати, тобто 02.06.20008р., директором ПП "Дельфін" Похольчуком А.П. та головою правління ВАТ "Модуль" Саф"яном О.М. було складено акт про те, що о 15год.00хв. 02.06.2008р. на вимогу ВАТ "Модуль" знята охорона по всіх охоронюваних підприємством "Дельфін" об'єктах (а.с.23).

Крім того, 02.06.2008р. за участю представників ПП "Дельфін", ПП "Клен",               ВАТ "Модуль" та ТОВ "Едпол" було складено акт на предмет передачі майна, розташованого на постах, що знаходяться під охороною (а.с.14).

Як вказувалося вище, у позовній заяві позивач, мотивуючи вимогу про розірвання укладеного з відповідачем договору, вказує, що відповідач, в порушення          ч.2 ст.188 Господарського кодексу України, не надіслав пропозицію про намір розірвати договір, а також, порушив умови договору, зокрема, п.11.3 цього договору, щодо письмового попередження про розірвання договору за 30 днів.

Однак, як вже зазначалося, вимогу про розірвання договору ВАТ "Модуль" виклало у своєму листі за №2102 від 02.06.2008р. (а.с.25), адресованому позивачеві, який у письмовому відзиві на апеляційну скаргу заперечує отримання листа.

Разом з тим, в судових засіданнях, що відбулися 20.01.2009р. та 22.01.2009р., директор ПП "Дельфін" Похольчук А.П. пояснив, що лист від 02.06.2008р. №2102 йому особисто було вручено в кабінеті директора ВАТ "Модуль" 02.06.2008р., після чого до кабінету директора ним було запрошено начальників охорони й дано вказівку передати охоронювані об'єкти від ПП "Дельфін" до іншої охорони. А згодом було складено акт від 02.06.2008р. про те, що о 15год.00хв. на вимогу ВАТ "Модуль" охорону ПП "Дельфін" знято.

Таким чином, зняттям охорони та складанням про це відповідного акту,                    ПП "Дельфін" погодило припинення договірних відносин з відповідачем.

За таких обставин, враховуючи, що 02.06.2008р. фактично договір між сторонами у справі було розірвано за згодою обох сторін, що узгоджується з                    ч.ч.2,3 ст.188 Господарського кодексу України, вимога позивача про розірвання цього договору в судовому порядку є безпідставною й такою, що не підлягає задоволенню.

Судова колегія не вбачає підстав і для задоволення вимог позивача про стягнення 46989грн. збитків з огляду на наступне.

Частина 2 ст.20 Господарського кодексу України передбачає право кожного суб'єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів і цей захист може бути здійснений, зокрема, шляхом відшкодування збитків.

Збитки, завдані суб'єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону                                      (ч.3 ст.147 Господарського кодексу України).

При цьому, ч.2  ст.224 Господарського кодексу України розуміє під збитками витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Аналогічну норму закріплено в Цивільному кодексі України, де в ст.22 зазначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частина 1 статті 225 Господарського кодексу України включає до складу збитків, які підлягають відшкодуванню  особою, яка допустила господарське правопорушення, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Виходячи з наведеного, а також правила ст.33 Господарського процесуального кодексу України, яка розподіляє між сторонами у справі обов'язок доказування і подання доказів, в залежності від того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення, обов'язком позивача є доведення наявності збитків, вини відповідача в їх спричиненні, безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями останнього та самими збитками.

У позовній заяві ПП "Дельфін", як вказувалося вище, правовою підставою для стягнення збитків вказав ч.2 ст.903 Цивільного кодексу України та                                     ст.224 Господарського кодексу України, зазначаючи, при цьому, що відповідач, порушуючи п.11.3 договору, за 30 днів не попередив його про розірвання договору в односторонньому порядку.

З врахуванням правил ст.33 Господарського процесуального кодексу України, позивач повинен був довести, що збитки були заподіяні діями відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та спричиненням збитків і розмір відшкодування.

Однак, на порушення наведеної норми, позивачем не доведено завдання йому втрат майнового характеру з вини відповідача.

Судом встановлено, що 02.06.2008р. договір розірвано у двосторонньому порядку.

Беручи до уваги ту обставину, що до зняття охорони, тобто до 02.06.2008р., позивач надавав послуги з охорони на виконання умов укладеного з відповідачем договору №1 від 01.05.2005р., тобто, між сторонами ще існували договірні відносини, то збитків позивач не поніс, оскільки вартість послуг охорони в сумі 48556,24грн., зазначена в підписаному сторонами акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 22.05.2008р., сплачена відповідачем 30.05.2008р. згідно платіжних доручень №№1573,420.

Не доведено позивачем й того, що такі збитки позивач поніс після зняття охорони, оскільки договірні відносини, як зазначалося вище, було припинено сторонами 02.06.2008р. Докази на підтвердження того, що позивач здійснював охорону об'єктів відповідача після цієї дати, в матеріалах даної справи відсутні.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 46989грн. збитків задоволенню не підлягає.

Стосовно вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача 3376,91грн. пені, нарахованої за період з 26.06.2007р. по 29.05.2008р., колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Як встановлено ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Пунктом 3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено: у разі порушення зобов'язання, що включає його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (штрафу, пені).

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, відповідач свої зобов'язання по оплаті вартості наданих позивачем послуг охорони виконував з порушенням встановлених п.2.8 договору строків.

Враховуючи, що нормами цивільного законодавства передбачено відповідальність у вигляді неустойки, й розмір неустойки за несвоєчасне проведення розрахунків передбачений п.11.2 договору від 01.05.2005р. №1 та, враховуючи, що сторонами не заявлено про застосування строків позовної давності, з відповідача на користь позивача слід стягнути пеню за період з 26.06.2007р. по 29.05.2008р. у розмірі 2375,61грн., оскільки позивачем безпідставно збільшено кількість днів прострочки платежу і, відповідно, неправильно виконано розрахунок пені. (а.с.26,106-108).

Так, обраховуючи розмір пені із суми боргу, з врахуванням часткових платежів, за період прострочки (щомісячно з 26 числа), позивачем не враховано, що з 26 числа рахується період прострочки лише для нарахування пені на суму, яка підлягала оплаті станом на 25 число, а в подальшому, після зарахування проведених відповідачем платежів, пеня нараховується на суму боргу, який залишився після оплати і за період з дня проведення останньої оплати.

З врахуванням викладеного, розмір пені складає 2375,61грн. Зокрема:

- за 10 днів прострочки в період з 26.06.2007р. по 05.07.2007р. - 125,45грн.:

(36017,14 х 16% : 365 х 7) = 110,52грн.

(18017,14 х 16% : 365 х 1) = 7,90грн.

(8017,14 х 16% : 365 х 2) = 7,03грн.

110,52 + 7,90 + 7,03 = 125,45грн.

- за 13 днів прострочки в період з 26.07.2007р. по 07.08.2007р. - 169,09грн.:

(38902,86 х 16% : 365 х 4) = 68,21грн.

(28902,86 х 16% : 365 х 7) = 88,69грн.

(18902,86 х 16% : 365 х 1) = 8,29грн.

(8902,86 х 22% : 365 х 1) = 3,90грн.

68,21 + 88,69 + 8,29 + 3,90 = 169,09грн.

- за 11 днів прострочки в період з 26.08.2007р. по 05.09.2007р. - 178,81грн.:

(38902,86 х 16% : 365 х 9) = 153,48грн.

(28902,86 х 16% : 365 х 2) = 25,33грн.

153,48 + 25,33 = 178,81грн.

- за 6 днів прострочки в період з 26.09.2007р. по 01.10.2007р. - 77,10грн.:

(37647,92 х 16% : 365 х 1) = 16,50грн.

(27647,92 х 16% : 365 х 5) = 60,60грн.

16,50 + 60,60 = 77,10грн.

- за 14 днів прострочки в період з 26.10.2007р. по 08.11.2007р. - 181,61грн.:

(42449,82 х 16% : 365 х 5) = 93,04грн.

(32449,82 х 16% : 365 х 2) = 28,45грн.

(22449,82 х 16% : 365 х 5) = 49,21грн.

(12449,82 х 16% : 365 х 2) = 10,91грн.

93,04 + 28,45 + 49,21 + 10,91 = 181,61грн.

- за 11 днів прострочки в період з 26.11.2007р. по 06.12.2007р. - 163,01грн.:

(41080,47 х 16% : 365 х 7) = 126,05грн.

(21080 х 16% : 365 х 4) = 36,96грн.

126,05 + 36,96 = 163,01грн.

- за 14 днів прострочки в період з 26.12.2007р. по 08.01.2008р. - 167,48грн.:

(42449,82 х 16% : 365 х 2) = 37,22грн.

(21224,91 х 16% : 365 х 4) = 37,22грн.

(21224,91 х 20% : 365 х 8) = 93,04грн.

37,22 + 37,22 + 93,04 = 167,48грн.

- за 12 днів прострочки в період з 26.01.2008р. по 06.02.2008р. - 301,96грн.:

(47922,48 х 20% : 365 х 11) = 288,85грн.

(23922,48 х 20% : 365 х 1) = 13,11грн.

288,85 + 13,11 = 301,96грн.

- за 10 днів прострочки в період з 26.02.2008р. по 06.03.2008р. - 212,77грн.:

(44830,70 х 20% : 365 х 7) = 171,95грн.

(24830,70 х 20% : 365 х 3) = 40,82грн.

171,95 + 40,82 = 301,96грн.

- за 14 днів прострочки в період з 26.03.2008р. по 08.04.2008р. - 279,95грн.:

(47922,48 х 20% : 365 х 6) = 157,55грн.

(27922,48 х 20% : 365 х 8) = 122,40грн.

157,55 + 122,40 = 279,95грн.

- за 16 днів прострочки в період з 26.04.2008р. по 11.05.2008р. - 411,96грн.:

(46989,91 х 20% : 365 х 16) = 411,96грн.

- за 4 дні прострочки в період з 26.05.2008р. по 29.05.2008р. - 106,42грн.

(48556,24 х 20% : 365 х 4) = 106,42грн.

Таким чином, оскаржене рішення господарського суду першої інстанції в частині стягнення пені слід змінити, стягнувши з відповідача на користь позивача 2375грн.61коп. пені.

У зв'язку з цим, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення підлягає зміні й в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню частково: рішення місцевого господарського суду слід скасувати в частині розірвання договору №1 від 01.05.2005р. та стягнення збитків в сумі 46989грн., а також змінити в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені та судових витрат.

  Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Модуль", м.Кам'янець-Подільський Хмельницької області задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 03.11.2008р. у справі №21/4826  скасувати в частині розірвання договору №1 від 01.05.2005р. й стягнення збитків в сумі 46989,00грн. та прийняти в цій частині нове рішення - в позові відмовити.

В частині стягнення пені та судових витрат рішення змінити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Модуль" (м.Кам'янець-Подільський, вул.Хмельницьке шосе,7, код ЄДРПОУ 21338358) на користь Приватного підприємства "Дельфін (м.Кам'янець-Подільський, вул.Хмельницьке шосе,32, код ЄДРПОУ 31200025) 2375грн.61коп. пені, 23грн.76коп. витрат з державного мита, 5грн.57коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити господарському суду Хмельницької області.

4. Матеріали справи №21/4826 повернути до господарського суду Хмельницької області.

 Головуючий - суддя:                                                              Гулова А.Г.

 судді:

                                                                                           Пасічник С.С.  

                                                                                           Щепанська Г.А.  

 Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи, 2,3 -сторонам, 4 - в наряд