Постанова

від 30.07.2013 по справі 827/1495/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251 Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2013 року Справа №827/1495/13-а 12 год. 06 хв.

місто Севастополь

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді Кириленко О.О.,

секретар судового засідання Строміло А.Ю.,

за участю: представника позивача - Кочешева М.Ю., представника відповідача - Дерябкіної В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Терра" до державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

У червні 2013 року приватне підприємство "Терра" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 24 травня 2013 року № 0000541502.

Позов обґрунтовано тим, що податкове повідомлення-рішення винесено податковою інспекцією з порушенням норм чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях.

Заслухавши доводи представників сторін, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення проти позову, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що приватне підприємство "Терра" є юридичною особою, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи від 15 січня 2002 року та довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 768937.

Між Севастопольською міською Радою та приватним підприємством "Терра" укладено договір оренди земельної ділянки від 15 липня 2009 року, згідно з яким позивач приймає у строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями для обслуговування населення та підземним паркінгом з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та громадської забудови, що знаходиться за адресою: місто Севастополь, вул. Папаніна, 3-А, загальною площею 0, 5000 га.

Договір зареєстровано у Севастопольській міській філії державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13 жовтня 2009 року № 04098860007.

Згідно з витягом з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки за адресою: місто Севастополь, вул. Папаніна, 3-А від 19 січня 2009 року № 16/1, коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки становить 2,50, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 3 956 726 гривень 00 копійок.

Витягом з технічної документації по нормативній грошовій оцінці земельної ділянки за адресою: місто Севастополь, вул. Папаніна, 3-А від 19 січня 2009 року № 17/1, на період будівництва до здачі об'єкта в експлуатацію коефіцієнт функціонального використання земельної ділянки становить 0,50, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 791 345 гривень 00 копійок.

Відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: місто Севастополь, вул. Папаніна, 3-А, коефіцієнт комерційного використання становить 2,50, нормативна грошова оцінка земельної ділянки - 5 838 300 гривень 00 копійок.

Крім того, встановлено, що державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питання правильності визначення податкового зобов'язання з орендної плати за землю за період 2010-2012 років.

Перевіркою встановлено порушення позивачем статті 23 Закону України "Про плату за землю" що був чинним на момент вчинення правопорушення і підпункту 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України, що спричинило заниження розміру податкового зобов'язання з орендної плати за землю за період квітень-грудень 2010 року в сумі 100 564 гривень 16 копійок та складає 125 705 гривень 18 копійок, за 2011 рік - в сумі 134 085 гривень 54 копійок та складає 167 606 гривень 91 копійку, а також за 2012 рік - в сумі 186 826 гривень 00 копійок та складає 233 532 гривні 00 копійок.

За результатами перевірки складено акт документальної невиїзної перевірки від 14 травня 2013 року № 871/10/15-2.

На підставі акту перевірки від 14 травня 2013 року, державною податковою інспекцією у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби винесено податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року № 0000541502, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 510 084 гривень 94 копійок, з яких: основний платіж - 421 475 гривень 70 копійок; штрафні (фінансові) санкції - 88 609 гривень 24 копійки.

Відповідно до підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і землекористувачі.

Згідно зі статтею 270 Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні і земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Кодексу земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про плату за землю" (закон втратив чинність з 01 січня 2011 року згідно з Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року, далі - Закон) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктом 286.1 статті 286 Кодексу передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до статті 2 Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок. Справляння земельного податку за земельні ділянки, надані в користування у зв'язку з укладенням угоди про розподіл продукції, замінюється розподілом виробленої продукції між державою та інвестором на умовах такої угоди. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Згідно з частиною першою статті 14 Закону платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Отже, обов'язком позивача є сплата за земельну ділянку орендної плати, розмір якої відрізняється у період будівництва та у період експлуатації.

Судом встановлено, що на час прийняття оскаржуваного рішення та розгляду справи, робочий проект багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями для обслуговування населення та підземним паркінгом за адресою: місто Севастополь, вул. Папаніна, 3-А, у встановленому законом порядку, не затверджено. Дозволу на виконання будівельних робіт не отримано.

Приймаючи оскаржуване рішення, податковий орган виходив з того, що з 08 січня 2009 року позивачем для розрахунку орендної плати за землю мала застосовуватися нормативна грошова оцінка на період використання до моменту видачі дозволу на виконання будівельних робіт, з настанням якого позивач мав застосовувати нормативну грошову оцінку земельної ділянки на період будівництва - не довше строку будівництва, оскільки згідно з пунктом 4.2 договору оренди земельної ділянки від 15 липня 2009 року, нормативна грошова оцінка земельної ділянки для періоду будівництва приймається до уваги не довше строку будівництва, визначеного проектною документацією, затвердженою у встановленому порядку, з моменту видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Однак, суд не може прийняти до уваги доводи представника відповідача, що позивачем з 08 січня 2009 року для розрахунку орендної плати за землю мала застосовуватися нормативна грошова оцінка на період використання до моменту видачі дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки пункт 4.2 зазначеного договору встановлює розмір орендної плати взагалі на період будівництва, а не лише на період виконання будівельних робіт.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини п'ятої статті 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Стосовно умови договору - "з моменту видачі дозволу на виконання робіт", то дана умова застосовується для визначення строку закінчення періоду будівництва.

Отже, виконання будівельних робіт є одним з етапів періоду будівництва, а тому позивачем правомірно було зроблено розрахунок розміру орендної плати на період будівництва.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданнями адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Критерії оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень наведені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно до якої у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У судовому засіданні доводи представника відповідача щодо правомірності дій державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби від 24 травня 2013 року № 0000541502.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "Терра" судовий збір у розмірі 2 294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривень 00 копійок шляхом їх безспірного списання із рахунка державної податкової інспекції у Нахімовському районі міста Севастополя Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена у строки і порядку встановленими частинами першою, другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя (підпис) О.О. Кириленко

Постанову складено у повному обсязі

05 серпня 2013 року

З оригіналом згідно

Суддя О.О. Кириленко