Рішення

від 27.02.2009 по справі 25/20-08-5005

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

25/20-08-5005

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" лютого 2009 р.Справа  № 25/20-08-5005

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Хлібна гавань”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Роздільнянський млин”

про стягнення  730 146,47 грн.

Суддя: Малярчук І.А.

В  судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача: Тіщенко А.О., довіреність № 118 від 19.11.2008р.                     

Від відповідача: не з'явився

В засіданні  27.02.09 р. приймали участь представники:

Від позивача: Тіщенко А.О., довіреність № 118 від 19.11.2008р.                     

Від відповідача: не з'явився

Суть спору: про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Роздільнянський млин” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Хлібна гавань” заборгованість в сумі 682 000,00 грн. та пеню в розмірі 48 146,47 грн.

         Товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім „Хлібна гавань” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Протос-хліб” про стягнення заборгованості в розмірі 682 000,00 грн.

         В судовому засіданні 14.01.2009р. позивач надав суду клопотання про заміну первісного відповідача по справі ТОВ „Протос-хліб” належним відповідачем ТОВ„Роздільнянський млин”, з підстав зміни останнім свого найменування з ТОВ„Протос-хліб” на ТОВ„Роздільнянський млин”, а також надав уточнення позовних вимог, відповідно до яких, просить суд стягнути з ТОВ„Роздільнянський млин” заборгованість в сумі 682 000,00 грн.

        Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.01.2009р., суд, здійснив заміну неналежного відповідача по справі ТОВ „Протос-хліб” на належного ТОВ „Роздільнянський млин”.

        Подалі, в процесі розгляду даної справи, 25.02.2009р. позивач подав до суду уточнення позовних вимог, згідно яких просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 682 000,00 грн. та пеню в сумі 48 146,47 грн.          

В судовому засіданні від 27.02.2009р. позивач зазначив, що на уточнених позовних вимогах заявлених до ТОВ „Роздільнянський млин” наполягає.

Відповідач, у судові засідання не з'являвся, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення повернуті на адресу суду з відміткою про вручення поштової кореспонденції представнику ТОВ „Роздільнянський млин”, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, у зв'язку з чим справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.

27.01.2009р. на адресу суду надійшло клопотання ТОВ „Роздільнянський млин” за вх.№2105 про відкладення розгляду справи, яке судом задоволено, про що свідчать відповідні ухвали про відкладення розгляду справи.

Відповідно до ст.77 ГПК України господарським судом оголошувалась перерва  з 25.02.09 р.  по 27.02.09 р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи сторони, суд встановив наступне:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Хлібна гавань” та Товариством з обмеженою відповідальністю„Хлібна гавань” був укладений договір доручення № 150906-ПР від 15.09.2006р., п.1.1 якого передбачено, що ТОВ „Торговий дім „Хлібна гавань” (Довіритель) доручає, а ТОВ„Хлібна гавань”(Повірений) зобов'язується від імені і за рахунок Довірителя, за оплату, вчинити ряд юридичних дій (угод) спрямованих на придбання у власність Довірителя сільськогосподарську продукцію (зерно пшениці, зерно жита врожаю 2007р.) на загальну суму 1 364 000,00 грн.

Згідно п.1.2 Договору Повірений зобов'язується виконати доручення, вказане в п.1.1 договору в строк до 30.09.2007р. Строк виконання доручення може бути змінений за згодою сторін.

Відповідно до п.1.3 Договору для забезпечення виконання доручення Довіритель, в місячний термін з дати підписання сторонами цього договору, перераховує на поточний рахунок Повіреного грошові кошти в розмірі 1 364 000,00 грн. Повірений, виконуючи доручення, здійснює розрахунки з третіми особами –продавцями сільськогосподарської продукції, через свій розрахунковий рахунок.

На виконання умов договору ТОВ „Торговий дім „Хлібна гавань”, платіжним дорученням № 865 від 11.10.2006р., перерахувало ТОВ „Хлібна гавань” грошові кошти в сумі 1 364 000,00 грн.

Згідно з протоколом № 41 від 10.05.2006р. загальних зборів учасників ТОВ „Хлібна гавань”, учасники Товариства прийняли рішення щодо зміни назви ТОВ „Хлібна гавань” на ТОВ „Протос-хліб” та визначили правонаступництво останнього у відношенні ТОВ „Хлібна гавань”, у зв'язку з чим додатковою угодою № 1/03/09 від 03.09.2007р. були внесені відповідні зміни до договору доручення № 150906-ПР від 15.09.2006р. та зазначено, що ТОВ „Протос-хліб” є правонаступником усіх прав та обов'язків ТОВ „Хлібна гавань”.

Пунктом 1.2 додаткової угоди від 03.09.2007р. передбачено, що Повірений зобов'язується виконати доручення до 31.03.2008р., а саме придбати у власність Довірителя сільськогосподарську продукцію на загальну суму не менше 682 000,00 грн., до 29.09.2009р. виконати в повному обсязі доручення відповідно до п.1.1 Договору доручення № 150906-ПР від 15.09.2006р.

Свої зобов'язання за договором доручення № 150906-ПР від 15.09.2006р. та додатковою угодою до нього № 1/03/09 від 03.09.2007р. відповідач не виконав, а у період з 13.03.2008р. по 28.03.2008р., згідно банківської виписки, наявної в матеріалах справи, частково повернув отримані для забезпечення виконання доручення грошові кошти на загальну суму 682 000,00 грн.

ТОВ „Торговий дім „Хлібна гавань” листом № 109 від 01.10.2008р. повідомило ТОВ „Протос-хліб” про відмову від договору доручення № 150906-ПР від 15.09.2006р. та його припинення з 03.11.2008р.

Відповідач своїм листом № 191 від 20.10.2008р., адресованим позивачеві, проти розірвання договору не заперечує, однак, зазначає, що грошові кошти, в строк передбачений договором, в сумі 682 000,00 грн. повернути не в змозі, в зв'язку з світовою фінансовою кризою та запропонував кінцевий термін повернення грошових коштів 30.09.2009р.

Відповідно до п.7.3 договору доручення № 150906-ПР від 15.09.2006р., у випадку припинення вказаного договору, Повірений зобов'язується протягом 5-ти банківських днів повернути Довірителю передані йому грошові кошти.

Оскільки відповідач не повернув грошові кошти, в обумовлені в договорі строки, відповідно до договору доручення № 150906-ПР від 15.09.2006р., за ним рахується заборгованість перед ТОВ „Торговий дім „Хлібна гавань”  в сумі 682 000,00 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ „Протос-хліб” змінило своє найменування на ТОВ „Роздільнянський млин”, а п.1.1 Статуту ТОВ „Роздільнянський млин” передбачено, що останній є правонаступником всіх прав та обов'язків ТОВ „Протос-хліб”, тому суд здійснив заміну неналежного відповідача по справі ТОВ „Протос-хліб” на належного ТОВ „Роздільнянський млин”.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  

Звідси, у зв'язку з несплатою відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 682 000,00 грн. у останнього виникли підстави для звернення до суду з даною позовною заявою за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Проаналізувавши обставини справи, наявні в ній документи, суд дійшов висновку щодо задоволення заявленого позивачем позову з врахуванням наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 1000 Цивільного кодексу України в редакції  від 16.01.03р. за   договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Положеннями ст. 1008 Цивільного кодексу України та умовами п. 5.2 договору доручення № 150906-ПР від 15.09.2006р. передбачена можливість довірителя або повіреного на відмову від договору доручення у будь-який час, стороною, яка відмовляється від договору, повідомлення другу сторону про відмову від договору не пізніше як за один місяць до його припинення.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається.

Враховуючи те, що для забезпечення виконання доручення ТОВ „Торговий дім „Хлібна гавань” було перераховано грошові кошти в розмірі 1 364 000,00 грн., а відповідач, не виконав свої зобов'язання  за договором доручення та частково повернув позивачеві грошові кошти в сумі 682 000,00 грн., то його борг перед позивачем за договором доручення № 150906-ПР від 15.09.2006р. складає  682 000,00 грн.

Таким чином, на думку суду,  є правомірними та обґрунтованими заявлені  позивачем позовні вимоги щодо стягнення з ТОВ „Роздільнянський млин” на користь ТОВ „Торговий дім „Хлібна гавань” 682 000,00 грн.,  що є підставою для їх задоволення.    

Крім того, позивач заявив до стягнення з відповідача пеню за порушення строків повернення грошових коштів згідно договору доручення № 150906-ПР від 15.09.2006р. в розмірі 48 146,47 грн. обраховану з 10.11.08 р. по 25.02.09 р.

Відповідно до п.7.3. Договору за порушення строків повернення грошових коштів, Повірений сплачує Довірителю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неповернутих вчасно грошових коштів за кожний день прострочки.

У відповідності з приписами ст. 546 ЦК України в редакції від 16.01.03 р. виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1. ст. 547 ЦК України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

    Виконання     зобов'язання     (основного    зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч.1 ст.548 ЦК України).

Відповідно до п.п. 1,3. ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом , пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Пунктами 1,2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

З  розрахунку пені, здійсненого позивачем, вбачається, що заявлена сума пені була розрахована шляхом помноження суми неповернутих грошових коштів на подвійну облікову ставку НБУ, подалі помножену на кількість днів прострочення та розділену на 360 днів.

       Однак, з огляду на те, що пеня уявляє собою триваючу неустойку, розмір якої встановлюється у відсотковому відношенні до суми зобов'язання та стягується за певний період прострочення виконання того чи іншого зобов'язання,  розрахунок пені повинен здійснюватися наступним чином: „682 000,00 грн.” х „24 %” / 365 днів = сума пені за один день прострочення виконання зобов'язання. Отриману таким чином суму пені за один день прострочення виконання зобов'язання слід помножити на кількість днів прострочення, в результаті чого обраховується сума пені за весь період прострочення виконання зобов'язання.

        З огляду на вищевикладене, заявлені позивачем позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі  48 146,47 грн. судом задовольняються частково в сумі  47 534,46 грн., розраховану за формулою, наведеною вище.

   Згідно ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).

За таких обставин, суд частково задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в сумі 682 000,00 грн., 47 534,46 грн. пені, в решті частині заявлених позовних вимог щодо стягнення 612,01 грн. пені, суд, відмовляє.

Позивачу за рахунок відповідача згідно ст. 49 ГПК України відшкодовуються судові витрати, а саме 7295,62 грн. державного мита та 117,90 грн. витрати на оплату  інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

        Керуючись ст. ст. 49, 82- 85 ГПК  України суд, -

                 ВИРІШИВ:

 1. Задовольнити позов частково.

 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Роздільнянський млин” (67400, Одеська область, Роздільнянський район, м. Роздільна, вул. Червоноармійська,4, код ЄДРПОУ 31218100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Хлібна гавань” (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 19, код ЄДРПОУ 30495209) 682 000(шістсот вісімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. основного боргу, 47 534 (сорок сім тисяч п'ятсот тридцять чотири) грн. 46 коп. пені, 7295 (сім тисяч двісті дев'яносто п'ять) грн. 62 коп. державного мита, 117 (сто сімнадцять) грн. 90 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити в решті частині заявлених позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 612,01 грн.

Наказ видати згідно зі ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України,      після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                       Малярчук І.А.