Рішення

від 20.08.2013 по справі 901/1896/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 Справа № 901/1896/13 За позовом Колективного підприємства «Будівельно-монтажне підприємство-545»

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Армянськ»

про стягнення заборгованості в розмірі 214736,20 грн.

Суддя С.І. Чонгова

Представники:

Від позивача Левченко Л.В., представник, довіреність № б/н від 05.08.2013

Від відповідача не з'явився,

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Колективне підприємство «Будівельно-монтажне підприємство-545» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Армянськ», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором на ремонт та технічне обслуговування ліфтів № 2 від 07.12.2011 суму у розмірі 214 736,20 грн., з якої: сума боргу з урахуванням індексу інфляції становить 200 384,43 грн., пеня у розмірі 11 954,35 грн., 3 % річних у розмірі 2 397,42 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача витрати по оплаті судового збору у розмірі 4 294,74 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором на ремонт та технічне обслуговування ліфтів в частині оплати відповідачем позивачу виконаних робіт, що призвело до утворення заборгованості.

Представник відповідача у судове засідання 01 липня 2013 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної республіки Крим від 13.06.2013 надсилалась відповідачу 14.06.2013 за адресою вказаною у позовній заяві, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, однак 26.06.2013 повідомлення про вручення та ухвала були повернуті на адресу суду поштою без вручення з поштовою позначкою за формою № 20 - «за закінченням терміну зберігання» (а. с. 35). Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

У зв'язку з неявкою відповідача у засідання суду 01.07.2013 слухання справи ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2013 року було відкладено на 20 серпня 2013 року, яка була направлена на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією.

Представник позивача у засідання суду 20 серпня 2013 року з'явився, вимоги позову підтримав.

Представник відповідача у судове засідання 20 серпня 2013 року не з'явився, про день слухання справи повідомлявся належним чином - ухвала Господарського суду Автономної республіки Крим від 01.07.2013 надсилалась відповідачу 03.07.2013 за адресою вказаною у позовній заяві рекомендованою кореспонденцією, однак 07 серпня 2013 року рекомендоване відправлення (ухвала) було повернуто на адресу суду поштою без вручення з поштовою позначкою за формою № 20 - «за закінченням терміну зберігання». Документи, витребувані судом, а також відзив на позовну заяву не надіслав.

Суд вважає можливим розглядати справу у відсутність відповідача виходячи з наступного.

Як вказано у постанові Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Крім того, суд зауважує, що неподання або несвоєчасне подання стороною у справі доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, розцінюється господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони мають право, зокрема, подавати докази та брати участь в їх дослідженні.

Водночас частиною першою статті 33 Господарського процесуального Кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а статті 38 і 65 названого Кодексу уповноважують господарський суд в разі недостатності доказів витребувати їх, у тому числі в порядку підготовки справи до розгляду.

До того ж згідно з частиною третьою статті 22 Господарського процесуального Кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Тобто, у відповідача був час для надання документів, необхідних за його думкою для розгляду справи по суті.

Також, як вказано в постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 р. № 18, - Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 Господарського процесуального кодексу України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

З урахуванням викладеного, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, оскільки у матеріалах справи є достатньо документів для розгляду справи. Також суд зазначає, що статтею 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено двомісячний строк розгляду судом позовної заяви.

У порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно вимогам статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

07 грудня 2011 року між Колективним підприємством «Будівельно-монтажне підприємство-545» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Армянськ» був укладений договір № 2 на ремонт та технічне обслуговування ліфтів.

Відповідно до умов укладеного договору Виконавець (позивач) зобов'язується на власний ризик виконати роботу з ремонту та технічному обслуговуванню ліфтів міста Армянськ згідно додатку № 1, а Замовник (відповідач) у свою чергу зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Як встановили сторони пунктом 3.2. договору - розрахунок за договором здійснюється щомісячно за актами виконаних робіт шляхом перерахування Замовником на розрахунковий рахунок Виконавця грошових коштів у 5-ти денний строк після підписання актів виконаних робіт сторонами договору.

Відповідно до актів виконаних робіт з обслуговування ліфтів, які підписані уповноваженими представниками Виконавця та замовника без зауважень та скріплені печатками підприємств, - № 3 з 07.12.2011-20.12.2011, № 3/1 з 20.12.2011-20.01.2012, № 305 з 20.01.2012-20.02.2012, № 1 з 20.02.2012-20.03.2012, № 238 з 20.03.2012-20.04.2012, № 2 з 20.04.2012-20.05.2012, № 3 з 20.05.2012-20.06.2012, № 4 з 20.06.2012-20.07.2012, № 502/1 з 20.07.2012-20.08.2012, № 5 з 20.08.2012-20.09.2012, № 502/1 з 20.09.2012-20.10.2012, № 6 з 20.10.2012-20.11.2012, позивачем виконано робіт на загальну суму 356654,87 грн.

Відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату за виконані роботи в розмірі 156869,80 грн. Несплаченою залишилась сума в розмірі 199785,07 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідачем не надано доказів сплати позивачу суми виниклої заборгованості в розмірі 199785,07 грн.

Відповідно до вимог статей 525, 526 Цивільного Кодексу України - одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні збитки в розмірі 599,36 грн. та 2397,45 грн. 3 % річних.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, що зазначено статтею 625 Цивільного кодексу України.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 11954,35 грн. пені.

Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. № 546/96-ВР встановлено, що сторони в договорі за прострочення платежу мають право встановити пеню, розмір якої не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 11954,35 грн. за період з 01.12.2012 по 25.04.2013 задоволенню не підлягають, оскільки сплата пені Замовником Виконавцю не передбачена договором № 2 на ремонт та технічне обслуговування ліфтів від 07.12.2011.

При таких обставинах, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 199785,07 грн., індексу інфляції в розмірі 599,36 грн. та 2397,45 грн. 3 % річних підлягають задоволенню, оскільки вони засновані на нормах чинного законодавства та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати судового збору підлягають віднесенню на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В судовому засіданні 20 серпня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 23 серпня 2013 року.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго-Армянськ», вул. Гайдара, 6, м. Армянськ, Автономна Республіка Крим, 96012, Україна; код ЄДРПОУ 35801065, р/р 2600600018385 в банку філія АТ «Укрексімбанк» в АРК, м. Сімферополь, МФО 324786, ІПН 358010601039, свідоцтво № 100234975, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) на користь Колективного підприємства «Будівельно-монтажне підприємство-545» (юридична адреса: вул. Гоголя, 100-а, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034, Україна; поштова адреса: проспект Перемоги, 76-А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95034, Україна; код ЄДРПОУ 30121423, р/р 2600001300004180 в ПАО «ВТБ Банк» м. Києва, МФО 321767, ІПН 301214201278, свідоцтво № 00779315, інші реквізити та банківські рахунки не відомі) суму заборгованості в розмірі 199785,07 грн., інфляційні збитки в розмірі 599,36 грн., 3 % річних в розмірі 2397,45 грн., а також 4037,06 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У частині вимог щодо стягнення пені в розмірі 11954,35 грн. - відмовити

Суддя С.І. Чонгова