Рішення

від 20.08.2013 по справі 914/2561/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 р. Справа № 914/2561/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Гутьєвої В.В.

при секретарі Петровській Н.Я.

розглянув матеріали справи за позовною заявою : Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.П.Б.", м. Пустомити, Львівська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми", с. Давидів, Пустомитівський район, Львівська область

про стягнення 27 340,00 грн. заборгованості

за участю представників:

від позивача: Олійник З.Я. - юрист

від відповідача: не з'явився

Відповідно до ст.20 ГПК України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Суть спору: Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Н.П.Б." до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми" про стягнення 27 340,00 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 01.07.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 20.08.2013 р.

20.08.2013 р. представник позивача у судове засідання з'явився, вимоги ухвали суду від 01.07.2013 р. виконав, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

20.08.2013 р. представник відповідача в судове засідання не з'явився, письмового відзиву по суті позовних вимог не подав, жодних доказів сплати суми боргу повністю чи частково не надав, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу суду не направив, хоч належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, про що докази є в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представника позивача, суд встановив:

У період з жовтня 2012 р. до грудня 2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Н.П.Б." (надалі - позивач) поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми" (надалі - відповідач) пісок на загальну суму 98 340,00 грн.

Позивач здійснив поставку піску відповідачу на загальну суму 98 340,00 грн., що підтверджується видатковими накладними, а саме: видаткова накладна № 934 від 15.10.2012 р. на суму 24 240,00 грн., видаткова накладна № 935 від 22.10.2012 р. на суму 19 380,00 грн., видаткова накладна № 977 від 19.11.2012 р. на суму 18 240,00 грн., видаткова накладна № 998 від 30.11.2012 р. на суму 17 100,00 грн., видаткова накладна № 1022 від 14.12.2012 р. на суму 19 380,00 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких засвідчені відтисками печаток юридичних осіб.

Відповідач здійснив часткову оплату за отриманий пісок на суму 71 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме: платіжне доручення № 555 від 15.10.2012 р. на суму 12 000,00 грн., платіжне доручення № 4 від 16.10.2012 р. на суму 3 000,00 грн., платіжне доручення № 413 від 18.10.2012 р. на суму 9 000,00 грн., платіжне доручення № 570 від 24.10.2012 р. на суму 10 000,00 грн., платіжне доручення № 3 від 31.10.2012 р. на суму 7 000,00 грн., платіжне доручення № 1993 від 12.11.2012 р. на суму 8 000,00 грн., платіжне доручення № 4 від 22.11.2012 р. на суму 4 000,00 грн., платіжне доручення № 649 від 26.11.2012 р. на суму 10 000,00 грн., платіжне доручення № 3 від 04.12.2012 р. на суму 8 000,00 грн.

Для врегулювання спору в досудовому порядку позивач направив на адресу відповідача вимогу за вих. № 28/03-2 від 28.03.2013 р. про погашення заборгованості, яка станом на 28.03.2013 р. становила - 27 340,00 грн.

У зв'язку з несвоєчасною та не в повному обсязі здійсненою оплатою відповідача загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 27 340,00 грн.

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Як передбачено ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ст. 11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань підтверджується видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками сторін, підписи яких засвідчені відтисками печаток юридичних осіб.

Відповідно до ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оцінивши зібрані у справі докази, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 27 340,00 грн. основного боргу підлягає до задоволення.

Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, судові витрати необхідно віднести на відповідача в порядку ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 1, 4 3 , 12, 49, ст. ст. 75, 82, 82-1, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агролайф корми" (81151, Львівська область, Пустомитівський район, с. Давидів, вул. Львівська, 2а; код ЄДРПОУ № 36874925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Н.П.Б." (81100, Львівська область, м. Пустомити, вул. Глинська, 38; код ЄДРПОУ № 19170165) 27 340,00 грн. основного боргу, 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 91-93 ГПК України.

Суддя Гутьєва В.В.