Рішення

від 22.08.2013 по справі 906/877/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" серпня 2013 р. Справа № 906/877/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Остапчук С.Л. - довіреність від 26.12.12р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (м. Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Е.Д. ВУД" (смт. Городниця Новоград-Волинського району Житомирської області)

про стягнення 2202,69 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача на його користь 2202,69 грн., з яких: 2134,06 грн. боргу відповідно договору про постачання електричної енергії споживачам № 312 від 10.10.07р., 57,19 грн. пені та 11,44 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву не надав.

На адресу господарського суду 01.07.13р. поверталась копія ухвали господарського суду від 19.06.13р., яка направлялась рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення відповідачу за адресою: 11714, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, смт.Городниця, вул.Леніна, 61 із відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 із подальшими змінами та доповненнями особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи, що відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника або направити письмовий відзив на позовну заяву поштовим зв'язком, приймаючи до уваги, що строк розгляду справи, явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась, суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи за наявними в матеріалах справи документами відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.10.07р. між Новоград-Волинським районом електричних мереж, який є виробничим підрозділом ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "С.Е.Д.ВУД" був укладений договір № 312 про постачання електричної енергії споживачам (а.с.7-10).

Відповідно до п.1 договору, енергопостачальна організація (позивач) постачає електричну енергію споживачу, а споживач (відповідач) оплачує постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з пп.2.2.3 договору, відповідач, як споживач, зобов'язався своєчасно сплачувати за використану електричну енергію, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період відповідно до встановленої системи обліку електроенергії, класу напруги та за діючими на період розрахунку тарифами у грошовій формі та іншими формами розрахунків згідно з чинним законодавством України. Розрахунковим періодом вважається період з 21 числа по 20 число включно і вказаний період прирівнюється до календарного місяця.

Відповідно до пп.7.2 договору, розрахунки за спожиту електричну енергію, реактивну енергію, лімітів споживання і потужності та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за діючими тарифами відповідно до класів напруги, показників лічильників та тарифних груп кожної точки обліку.

Згідно з пп.7.3 договору, остаточний розрахунок споживачем повинен здійснюватися в розмірі фактичного споживання електричної енергії за розрахунковий місяць з врахуванням сальдо на початок місяця не пізніше 5 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно; 10 операційних днів з дня отримання рахунку, включаючи день його отримання, для споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально відокремлену головну організацію.

При відсутності оплати за електричну енергію в терміни, обумовлені в п.7.3 договору, постачальник повідомляє споживача про дату відключення чи обмеження споживання електроенергії ( п. 7.4 договору).

За спожиту електроенергію відповідачу були виставлений рахунок на оплату за активну електроенергію № 9683 від 21.03.13р. на суму 2134,06 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору розрахунків за спожиту активну електричну енергію не здійснив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день вирішення спору становить 2134,06 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.14), поясненнями № 1586 від 20.08.13р. (а.с. 28), довідками позивача № 1526 від 12.08.13р., № 0594 від 21.08.13р. (а.с. 23,27) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України, визначено, що зобов'язанням є правовідношення , в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визначаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 193 ГК України та ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений час.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають безпосередньо із господарського договору або безпосередньо із закону.

Відповідно ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

В силу ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Також відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених ГК України та іншими законами України.

Таким чином, обставини, які звільняють відповідача від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором, та обставини, які звільняють відповідача від відповідальності за його невиконання, відсутні.

Крім того, згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до п. 4.2.1 договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 7.3 цього договору з порушенням термінів, споживач сплачує енергопостачальній організації пеню у розмірі, що не перевищує подвійної ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення платежу.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно розрахунку позивача, відповідачу нарахована пеня за період з 29.03.13р. по 03.06.13р. в сумі 57,19 грн. та 3% річних в сумі 11,44 грн.

Суд погоджується з даним розрахунком позивача.

Відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 2134,06 грн. боргу відповідно договору про постачання електричної енергії споживачам № 312 від 10.10.07р., 57,19 грн. пені та 11,44 грн. інфляційних нарахувань.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "С.Е.Д.ВУД" (11714, Житомирська обл., Новоград-Волинський район, смт.Городниця, вул.Леніна, 61, код 35144415) на користь Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Житомиробленерго" (10008, м. Житомир, вул. Пушкінська, 32/8, код 22048622)

- на р/р 26039301769 в філії Житомирського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 311647, код 26392693 - 2134,06 грн. боргу;

- на р/р 26008002011613 в ПАТ "Перший інвестиційний банк" м. Житомир, МФО 300506, код 22048622 - 57,19 грн. пені, 11,44 грн. інфляційних нарахувань, 1720,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.08.13

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк:

1 - у справу,

2 - відповідачу (рек. з повід.)