cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
20 серпня 2013 року Справа № 913/1595/13
Провадження № 29/913/1595/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат», м. Київ
до відповідача Публічного акціонерного товариства «Краснодонський м'ясокомбінат», м. Краснодон Луганської області
про стягнення 14 542 грн. 24 коп.
Суддя Якушенко Р.Є.
Секретар судового засідання Колпакова Г.О.
у засіданні брали участь:
від позивача - повноважний представник у судове засідання не прибув;
від відповідача - повноважний представник у судове засідання не прибув.
Обставини справи: 04.06.2013 (дата штемпелю на поштовому конверті) Товариство з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат» (далі - ТОВ «Миргородський м'ясокомбінат», позивач у справі) звернулося до господарського суду Луганської області з позовом № 550 від 04.06.2013 до Публічного акціонерного товариства «Краснодонський м'ясокомбінат» (далі - ПАТ «Краснодонський м'ясокомбінат», відповідача у справі) (з урахуванням додаткових пояснень від 16.07.2013 № 580 та пояснень від 07.08.2013 № 585) про стягнення з останнього 14 542 грн. 24 коп., з яких:
- 5 500 грн. 37 коп. - пеня за прострочення оплати за період з 19.02.2013 по 03.06.2013;
- 7 958 грн. 65 коп. - штраф у розмірі 3 % від суми неоплаченого в строк товару згідно пункту 7.5 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 20.02.2013);
- 1 083 грн. 22 коп. - 3% річних за період прострочення оплати з 19.02.2013 по 30.05.2013.
Позивач з посиланням на норми статей 257, 258, 509, 526, 530, 546, 549, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору щодо оплати отриманого товару за видатковими накладними: від 19.02.2013 № 1057 на суму 117 273,00 грн., від 27.03.2013 № 1775 на суму 162 056,30 грн. та № 1776 на суму 39 984,00 грн.
Публічне акціонерне товариство «Краснодонський м'ясокомбінат» (далі - ПАТ «Краснодонський м'ясокомбінат») відповідач у справі, подав клопотання від 19.06.2013 № 481, в якому просить припинити провадження у даній справі, у зв'язку з погашенням ним заборгованості.
При з'ясуванні фактичних обставин, дослідженням поданих сторонами у справі доказів, заслухавши присутніх у судовому засіданні представників сторін у справі, суд
ВСТАНОВИВ:
Між сторонами за позовом 01.01.2013 укладено договір поставки № 100113 (а.с.7-10) з протоколом розбіжностей від 20.02.2013 (а.с.11), згідно умов пункту 1.1 цього договору, Постачальник, позивач у справі, зобов'язався систематично доставляти і передавати у власність Покупцю, відповідачу у справі, м'ясну сировину (далі - товар), а Покупець зобов'язався приймати цей товар та своєчасно здійснювати оплату за неї на умовах даного договору.
Товар поставляється партіями згідно Замовлень Покупця, в яких зазначаються асортимент, кількість, ціна, строк та умови поставки. Замовлення на суму, що не перевищує 100 000,00 грн. приймається в усній формі (при особистій зустрічі або телефоном). Замовлення на суму, що перевищує 100 000,00 грн. приймається виключно у письмовому вигляді. Письмове Замовлення складається Покупцем в 2-х примірниках і підписується сторонами або уповноваженими на це особами. Письмове Замовлення оформлене та передане Сторонами за допомогою факсимільного зв'язку має юридичну силу і тягне за собою усі правові наслідки (пункт 2.1 договору).
Згідно пункту 3.1 договору ціна на товар є договірною і встановлюється відповідно до погоджених Покупцем та Постачальником Замовлень. Погоджена ціна на товар вказується на кожну партію і містить у собі податок на додану вартість. Загальна вартість договору складається з вартостей усіх поставок за період дії договору.
Пунктом 4.1 договору сторони встановили, що оплата кожної партії товару здійснюється на протязі 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання товару.
Загальна сума договору визначається як сума проданого товару за видатковими накладними на протязі дії даного договору.
Згідно пункту 6.1 договору, товар, який постачається, якщо інше не обумовлено у Замовленнях (пункти 2.1, 2.2 договору), приймається по якості та кількості на склад Покупця (пункт 2.4 договору) повноважними представниками Покупця та Постачальника.
У пункті 6.2 договору сторони встановили, що у випадку розбіжностей даних по кількості та якості товару представники Постачальника і Покупця складають Акт, відповідно до якого проводяться взаєморозрахунки за фактично поставлений товар.
Даний договір набуває чинності з дати його підписання обома сторонами і діє до його повного виконання сторонами (пункт 10.1 договору).
Договір поставки № 100113 від 01.01.2013 прийнятий сторонами до виконання.
На виконання своїх зобов'язань за цим договором за доводами позивача у період з 19.02.2013 по 27.03.2013 він поставляв відповідачу м'ясну продукцію, за яку останній не розрахувався у повному обсязі, заборгованість склала 235 288 грн. 50 коп., що і стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду.
На підставі пункту 7.5 договору позивач нарахував та пред'явив до стягнення пеню, штраф та статті 625 ЦК України 3 % річних.
Відповідач надав клопотання, в якому просить припинити провадження у даній справі, у зв'язку з погашенням ним повністю заборгованості.
Під час розгляду справи господарським судом встановлено, що у період з 19.02.2013 по 27.03.2013 позивачем був поставлений товар на склад відповідача за наступними видатковими накладними:
- № 1057 від 19.02.2013 на суму 117 273,00 грн.;
- № 1775 від 27.03.2013 на суму 162 056,30 грн.;
- № 1776 від 27.03.2013 на суму 39 984,00 грн.
За видатковою накладною № 1057 від 19.02.2013 позивачем зарахована недостача товару на суму 719 грн. 00 коп. відповідно до акту приймання № 339 від 20.02.2013 (а.с.58) та видатковою накладною № 1776 від 27.03.2013 позивачем зарахована недостача товару на суму 4 381 грн. 50 коп. відповідно до акту приймання № 413 від 27.03.2013 (а.с.59), всього на суму 5 100 грн. 50 коп.
Таким чином загальна сума поставленого товару за вказаний період за мінусом сум недостачі товару склала 314 212 грн. 80 коп.
Відповідач частково розрахувався за отриманий товар всього на суму 128 924 грн. 30 коп., а саме:
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 25.02.2013 № 582;
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 01.03.2013 № 626;
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 13.03.2013 № 757;
- 8 370 грн. 30 коп. - платіжний документ від 01.04.2013 № 941;
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 24.04.2013 № 1181;
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 25.04.2013 № 1201;
- 10 554 грн. 00 коп. - платіжний документ від 22.02.2013 № 555;
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 26.04.2013 № 1214;
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 19.04.2013 № 1149;
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 21.05.2013 № 1947;
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 23.05.2013 № 1997;
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 24.05.2013 № 2032;
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 04.06.2013 № 2153
Банківські виписки залучені до матеріалів справи (а.с.15-22,80-84).
Таким чином, сума не оплаченого товару станом на дату звернення позивача з позовом (04.06.2013) склала 185 288 грн. 50 коп.
На обґрунтування поставки товару позивач надав докази, копії яких залучені до матеріалів справи, а саме:
- податкової накладної від 27.03.2013 № 536 на суму 35 602 грн. 50 коп. (а.с.62);
- податкової накладної від 19.02.2013 № 460/4 на суму 116 554 грн. 00 коп. (а.с.63);
- довіреність № 001584 від 20.02.2013 (а.с.64);
- довіреність № 002100 від 27.03.2013 (а.с.65).
Судом під час розгляду справи також встановлено, що відповідач після порушення провадження у даній справі (04.06.2013) перерахував позивачу залишок заборгованості в сумі 185 288 грн. 50 коп., а саме:
- 10 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 11.06.2013 № 2192;
- 45 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 14.06.2013 № 2258;
- 45 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 17.06.2013 № 2270;
- 30 288 грн. 50 коп. - платіжний документ від 18.06.2013 № 2288;
- 25 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 19.06.2013 № 2301;
- 30 000 грн. 00 коп. - платіжний документ від 19.06.2013 № 2305.
Банківські виписки залучені до матеріалів справи (а.с.85-90).
На вимогу суду сторони здійснили звірення розрахунків станом на 30.06.2013, за результатами якого склали акт звірки взаєморозрахунків за період з лютого по червень 2013 року, підписаний сторонами без зауважень. (а.с.91).
Згідно акту звірення станом на 30.06.2013 відповідач перерахував позивачу за отриманий товар загальну суму 314 212 грн. 80 коп., заборгованість відповідача перед позивачем відсутня.
Під час розгляду справи позивач подав письмові пояснення від 16.07.2013 № 580 та від 07.08.2013 № 585, якими зменшив позовні вимоги в частині стягнення боргу в сумі 235 288 грн. 50 коп. та штрафних санкцій у сумі 428 грн. 78 коп. Вказані пояснення суд прийняв до розгляду в порядку статті 22 ГП України та зменшив позовні вимоги.
Встановивши фактичні обставини, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Обставини даної справи свідчать, що правовідносини між сторонами за позовом виникли із договору поставки № 100113 від 01.01.2013, який за своєю правовою природою є різновидом договору купівлі-продажу у сфері господарської діяльності і регулюються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про купівлю - продаж та глав 19, 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) загальні положення про господарські зобов'язання та господарські договори.
Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальні положення про купівлю-продаж визначені главою 54 ЦК України.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За правилами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Позивачем доведено виконання своїх зобов'язань за договором поставки № 100113 від 01.01.2013, на підставі якого заявлено позов, надано видаткові накладні, довіреності, акти приймання матеріалів на загальну суму 314 212 грн. 80 коп. поставленого товару.
Претензій по поставці товару у відповідача немає.
Проте, відповідач порушив умови проведення розрахунків за отриманий товар визначені пунктом 4.1 вказаного договору, розрахувався з позивачем за отриманий товар не своєчасно та не в повному обсязі, що підтверджується платіжними документами та актом звірки станом на 30.06.2013, які залучені до матеріалів справи.
Так, до порушення провадження у даній справі відповідач перерахував позивачу за отриманий товар суму 128 924 грн. 30 коп., а після порушення провадження у даній справі (04.06.2013) перерахував залишок заборгованості в сумі 185 288 грн. 50 коп.
Предметом судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь суми 14 542 грн. 24 коп., з яких:
- 5 500 грн. 37 коп. - пеня за прострочення оплати за період з 19.02.2013 по 03.06.2013;
- 7 958 грн. 65 коп. - штраф у розмірі 3 % від суми неоплаченого в строк товару згідно пункту 7.5 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 20.02.2013);
- 1 083 грн. 22 коп. - 3% річних за період прострочення оплати з 19.02.2013 по 30.05.2013.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до пункту 7.5 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 20.02.2013) за несвоєчасну оплату товару який поставлений Постачальником, Покупець сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня, а також штраф у розмірі 3 % річних від суми неоплаченого в строк товару.
Позивачем на підставі пункту 7.5 договору нараховано та заявлено до стягнення пеню у сумі 5 500 грн. 37 коп. за прострочення оплати за період з 19.02.2013 по 03.06.2013.
Перевіривши розрахунок заявленої суми пені суд дійшов висновку, що позивачем пеня нарахована вірно з дотриманням норм діючого законодавства, тому пеня в заявленій сумі підлягає до стягнення з відповідача.
Матеріалами справи доведено, що відповідач допустив прострочення платежів, тому позивачем заявлено до стягнення 3 % штрафу від суми неоплаченого в строк товару, на підставі пункту 7.5 договору (в редакції протоколу розбіжностей від 20.02.2013), у сумі 7 958 грн. 65 коп.
Судом перевірено розрахунок 3 % штрафу, порушень діючого законодавства та арифметичних помилок не встановлено.
Отже, вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 7 958 грн. 65 коп., що складає 3 % від суми неоплаченого в строк товару, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити 3% річних від простроченої суми, якщо розмір процентів не встановлено договором або законом.
Позивач, керуючись вказаною нормою закону, заявив до стягнення 3 % річних у сумі 1 083 грн. 22 коп. за прострочення оплати поставленого товару за період 19.02.2013 по 30.05.2013.
Перевіркою судом розрахунків 3 % річних порушень законодавства та арифметичних помилок не встановлено, тому вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю у сумі 14 542 грн. 24 коп.
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору. Зокрема, сума судового збору підлягає поверненню у випадку зменшення розміру позовних вимог.
Вирішуючи питання про судові витрати суд враховує правила статті 49 Господарського процесуального кодексу України та положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яким встановлено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог , відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. При цьому питання щодо повернення зайво сплаченої суми судового збору у зв'язку із зменшенням позовних вимог вирішується господарським судом на загальних підставах і в порядку, визначеному законодавством.
Отже, у зв'язку із зменшенням позивачем позовних вимог на суму 235 717 грн. 28 коп., сплачений судовий збір у сумі 4 714 грн. 35 коп. підлягає йому поверненню з Державного бюджету України.
Питання про повернення судового збору буде вирішено в ухвалі суду від 23.08.2013.
Відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України сплачений позивачем судовий збір із вимог про стягнення пені в сумі 5 500 грн. 37 коп., 3 % річних в сумі 1 083 грн. 22 коп., штрафу в сумі 7 958 грн. 65 коп., слід покласти на відповідача в сумі 290 грн. 84 коп.
Керуючись статтями 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В И Р І Ш И В :
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Краснодонський м'ясокомбінат», вул. 1 Травня, буд.3, м. Краснодон Луганської області, 94407, ідентифікаційний код 00443223 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Миргородський м'ясокомбінат», вул. Лаврська, буд.9, корпус 19, м. Київ, 01015, ідентифікаційний код 38389143 пеню в сумі 5 500 грн. 37 коп., 3 % річних в сумі 1 083 грн. 22 коп., штраф в сумі 7 958 грн. 65 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 290 грн. 84 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо не було подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено і підписано 23.08.2013.
Суддя Р.Є. Якушенко
Суд | Господарський суд Луганської області |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2013 |
Оприлюднено | 27.08.2013 |
Номер документу | 33113626 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Луганської області
Якушенко Р.Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні