Рішення

від 20.08.2013 по справі 13/203 (2010)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.08.2013 р. Справа № 13/203 (2010)

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою: Державної екологічної інспекції в Львівській області, м. Львів

до відповідача-1: Яворівської КЕЧ району, м. Яворів Львівської області

до відповідача-2: Міністерства оборони України, м.Київ

за участю Військової прокуратури Львівського гарнізону, м.Львів

про стягнення 8 011 952,45 грн.

За участю представників:

від позивача: Калітєєвської Є.О. - головний спеціаліст-ю/к

від відповідача-1: Прийми І.С. - ю/к

від відповідача-2: Свідерського Р.О. - помічник начальника Західного територіального КЕУ з правової роботи

від прокуратури: Охоти С.О. - старший прокурор Львівської прокуратури

Представникам сторін роз'яснено права, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Державної екологічної інспекції в Львівській області, м. Львів до відповідача: Яворівської КЕЧ району, м. Яворів Львівської області про відшкодування збитків завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в розмірі 8 011 952,45 грн.

Ухвалою суду від 16.12.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 30.12.2010р.

Ухвалою суду від 30.12.2010р. розгляд справи відкладено на 08.02.2011р.

Ухвалою суду від 08.02.2011р. провадження у справі зупинено до вирішення по суті Львівським окружним адміністративним судом справи №2а-156/11/1370.

Ухвалою суду від 03.10.2011р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 25.10.2011р.

Ухвалою суду від 25.10.2011р. оголошено перерву до 28.10.2011р.

Ухвалою суду від 28.10.2011р. залучено до участі у справі в якості відповідача-2: Міністерство оборони України, м. Київ і розгляд справи відкладено на 29.11.2011р.

Ухвалою суду від 29.11.2011р. провадження у справі зупинено до вирішення по суті Львівським окружним адміністративним судом справи №2а-2779/11/1370.

Ухвалою суду від 08.08.2013р. провадження у справі поновлено та призначено її до розгляду на 20.08.2013р.

Позивачем явку уповноваженого представника в засідання суду забезпечено, позовні вимоги підтримано, зокрема пояснено, що 28 травня 2010 року Державною екологічною інспекцією в Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Яворівською КЕЧ району. В ході перевірки встановлено, що очисні споруди повної біологічної очистки, що приймають очистку стічних вод в/ч А 0998 та військового житлового містечка №53, рахуються на балансі Яворівської КЕЧ району. Скид зворотних вод після очистки здійснюється у водний об'єкт комунально-побутової категорії (р. Шкло) з перевищенням встановлених норм гранично допустимого скиду (далі - ГДС), що призводить до забруднення поверхневих вод та є порушенням вимог ст.ст. 44, 70, 95 Водного кодексу України, в результаті чого державі заподіяно збитків на суму 8 011 952,45 грн.

Відповідачем-1 явку уповноваженого представника в судове засідання забезпечено, проти позовних вимог заперечено з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву і при цьому зазначено, що перевірка і відбір проб води здійснювалися позивачем з порушенням порядку проведення, і з порушенням вимог законодавства, а відтак результати досліджень не є належними доказами у справі, оскільки за даними, що містяться у вказаних документах, неможливо ідентифікувати об'єкт аналізу та стверджувати, що він співпадає з пробами стічних вод, які були відібрані представником позивача.

Відповідачем-2 явку уповноваженого представника в судове засідання забезпечено, проти позову заперечено.

Військовою прокуратурою Львівського гарнізону явку представника в судове засідання забезпечено.

Судом з'ясовано:

28 травня 2010 року Державною екологічною інспекцією в Львівській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Яворівської КЕЧ району, про що складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства №108 від 28.05.2010 року.

В ході перевірки з'ясовано, що очисні споруди (далі - ОС) повної біологічної очистки, що приймають на очистку стічні води військової частини А 0998 та військового житлового містечка №53, рахуються на балансі Яворівської КЕЧ району.

В акті перевірки дотримання природоохоронного законодавства №108 від 28.05.2010р. зазначається, що відповідно до представлених результатів інструментально-лабораторного контролю якості стічних вод, що скидуються з очищених споруд в потік без назви, притоку р. Шкло басейну р. Сян (за наслідками проведених аналізів відібраних проб зворотних вод, згідно з протоколами №355 від 17.06.2009р., №700 від 05.11.2009р., № 281 від 05.05.2010р.) проведених відділом інструментально-лабораторного контролю Держекоінспекції в Львівській області видно, що скид стічних вод здійснюється з перевищенням встановлених нормативів ГДС забруднюючих речовин, що призводить до забруднення поверхневих вод р. Шкло і є порушенням вимог ст.ст. 44, 70, 95, 100 Водного кодексу України.

На підставі актів відбору проб води №355 від 12.06.2009р., №700 від 05.11.2009р., №281 від 27.04.2010р. складено відповідно протоколи аналізів відібраних стічних вод № 355 від 17.06.2009р., №700 від 05.11.2009р., №281 від 05.05.2010р.

За результатами аналізів досліджених проб стічних вод встановлено факт скиду стічних вод з перевищенням ГДС у зв'язку з чим державі заподіяно збитки. Відповідно до розрахунку, збитків заподіяно державі порушенням водного законодавства, внаслідок скиду забруднюючих речовин у р. Шкло і зворотними водами з перевищенням граничного допустимого скиду Яворівської КЕЧ району із очисних споруд, в розмірі 8 011952,45 грн.

Яворівська КЕЧ району вважаючи, що відбір проб води здійснено позивачем з порушенням порядку проведення, що призвело до неправильних результатів аналізу проб води і безпідставного нарахування позивачу розміру заподіяних збитків, звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з відповідним позовом.

02 березня 2012р. Львівський окружний адміністративний суд виніс постанову у адміністративній справі №2а-2779/11/1370 за позовом Яворівської КЕЧ району до Державної екологічної інспекції в Львівській області про визнання дій Інспекції, при відборі проб води, неправомірними, якою позов задоволено, визнано дії Держаної екологічної інспекції у Львівській області при відборі проб води 27.04.2010р., неправомірними.

Львівським окружним адміністративним судом в постанові від 02.03.2012р. у справі №2а-2779/11/1370 зазначено, що ні акт відбору проб води, ні протокол вимірювання показників складу та властивостей проб води не містять відомостей про умови зберігання відібраних проб води до проведення дослідження, зокрема графа акта відбору проб вод «відомості про попередню обробку проби» не заповнена та не вказано, при яких умовах відбувалось зберігання відібраних проб, не міститься інформації про те, що показник рН визначався негайно на місці відбору, і яким чином транспортувалась проба, та що проба транспортувалась у сумці-термосі, а також не міститься інформації щодо опломбування посудини, в яку відібрана була проба, дати та часу доставлення проби для проведення вимірювань.

Згідно вимог ДСТУ ІSО 5667-10:2005 та вимог методик вимірювань, рН повинен бути визначений або негайно на місці відбору, або в умовах лабораторії. Невиконання цієї умови може вплинути на достовірність результату вимірювань.

Вимогами цього ж стандарту визначено, що до зміни стану проб вод призводить недодержання температурного режиму при їх транспортуванні та зберіганні. Біохімічні процеси, які відбуваються досить швидко, можуть змінити вміст проб за декілька годин. Для мінімізації зазначених змін необхідно уповільнити швидкість протікання процесів у пробах, для чого використовують різні методи консервування проби або її охолодження.

Також, зазначено, що відбір проб в один посуд матиме вплив на достовірність вимірювання концентрації нафтопродуктів (жирів), а також завислих речовин. Проба, відібрана для визначення ХСК, повинна або бути законсервованою шляхом додавання сірчаної кислоти, або охолодженою до температури від 2 до 5 С.

Проте, в акті відбору проб вод від 27.04.2010р. відсутня інформація щодо відбору проб у дві окремі посудини, як і їх номер. Зазначено лише загальний обєм посудини 1,5л, у звязку з чим у суду немає достатньо підстав вважати Протокол вимірювань показників складу та властивостей проб води від 05.05.2010р. №281, що був складений після доставки проби в лабораторію Інспекції, належним доказом виконання останнім вимог чинних методик щодо необхідності відбору проб для визначення відповідних показників забруднюючих речовин у окремі посудини.

Відповідно до акту відбору проб від 27.04.2010р. дана вимога не була виконаною, що могло вплинути на достовірність одержаного результату. Проба, відібрана для визначення БСК, також повинна була піддатись охолодженню до температури від 2 до 5С, невиконання цієї умови також могло вплинути на достовірність результату вимірювань.

Не надано суду письмових документів на підтвердження того, що у відповідності до п.4.1, п.5.4 та п.7 ДСТУ на відібрані у поліетиленові пляшки ємкістю 1,5 літри проби наклеювалась етикетка, на якій відповідно до акта відбору проб ясно і лаконічно були зазначені усі деталі стосовно відбору проб (назва водного об'єкту, місце відбору, точка відбору, дата та час відбору, прізвище та підпис особи, яка відбирала проби води). В акті відбору проб графа «номер посудини» не заповнена.

Судом встановлено порушення відповідачем процедури відбору проб вод, оскільки при складанні акта відбору проб води від 27.04.2010р., який в подальшому був прийнятий до уваги при складанні розрахунку розміру збитку, державний інспектор не в повній мірі відобразив, під час відбирання проб, усі необхідні деталі, що сприяють коректному інтерпретуванню отриманої інформації: не зазначив способи зберігання та транспортування проб, що відповідно до ДСТУ ІSО 5667-3-2001 частина 3. «Настанови щодо зберігання та поводження з пробами» є суттєвим, оскільки води, особливо поверхневі, і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбиранням проби і аналізуванням. Природа і інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проби.(п.3.1 ДСТУ ІSО 5667-3-2001 Частина 3.)

Активність цих реакцій залежить від результату взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби і аналізуванням, умовами, в яких він перебував.

Відповідно до п.3.2.4 вищевказаної Настанови, пробу слід зберігати за температури нижчої, ніж температура під час її відбирання. Треба мати на увазі, що охолоджування або заморожування проби тільки тоді по-справжньому ефективно, коли його проводять негайно після відбирання проби. Проте охолоджування (у льоді що розтає, або в холодильнику за температури від 2 до 5 градусів С) і зберігання проби в темному місці, у більшості випадків є достатнім для консервування проби на період транспортування у лабораторію і відносно короткий період до початку аналізування. Охолоджування не можна застосовувати для довгих термінів зберігання, особливо у випадку з пробами стічних вод.

З акту відбору проб води від 27.04.2010р. вбачається, що в такому не вказана температура відбирання проб води та не вказано способу консервування проби на період транспортування у лабораторію. У п.2 акта «Засоби вимірювальної техніки та допоміжне обладнання, що застосовувалися при відборі проб» проставлено прочерк.

Таблицею №1 цієї Настанови чітко визначено, що для таких забруднюючих речовин як: біохімічне споживання кисню, нітрити, залізо, завислі і осадкові-значимі речовини встановлюється максимальний час консервування перед аналізуванням і повинен становити 24 години. Для хімічного споживання кисню такий час повинен становити не більше 5 діб.

Аналізуючи протокол №281 від 05.05.2010р. в якому в графі «дата відбору проб води та завершення вимірювання» вбачається, що дослідження по всіх показниках проводились з 27.04.2010р. по 05.05.2010р., що підтверджує недотримання вимог цієї Настанови.

Для проведення повного дослідження хімічного споживання кисню посудина під час забору проб води повинна бути виключно скляною, а як встановлено в судовому засіданні, що проби відбирались у пластикову пляшку. Окрім того, походження пластикової пляшки не зазначено.

Надаючи оцінку актові від 27.04.2010р. ЛОАС вважає його таким, що не містять повної інформації щодо порядку відбору проб води з мотивів недотримання інспектором порядку її відбору, транспортування.

ЛОАС дійшов висновку, що Інспекцією було порушено вимоги п.4.8. Порядку, відповідно до яких, державні інспектори зобов'язанні повно, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний контроль у межах повноважень, передбачених законом; відбір проб води із очисних споруд, які перебувають на балансі КЕЧ, проводився інспектором із порушенням вимог національних стандартів, що в свою чергу призвело до недостовірності визначення розміру шкоди завданої КЕЧ забрудненням навколишнього середовища, та є підставою для визнання неправомірними дій Інспекції при відборі проб вод.

Не погоджуючись з постановою адміністративного суду першої інстанції Державна екологічна інспекція у Львівській області оскаржила її в апеляційному порядку.

Львівський апеляційний адміністративний суд в постанові від 24.07.2013р. у справі №66634/12/9104 визнання дій Державної екологічної інспекції неправомірними замінив на визнання протиправними дій працівників Державної екологічної інспекції у Львівській області при здійсненні 27.04.2010р. відбору проб зворотних вод Яворівської КЕЧ району.

І при цьому відобразив, що за результатами розгляду адміністративної справи судом встановлено, що відбір проб вод не здійснювався в окремий посуд, відібрані проби вод поміщались не у скляний, а у пластиковий посуд, який не був пронумерований, у відібраних пробах вод на місці не визначався показник pH, що є порушеннями вимог КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера. Відбір проб для визначення складу і властивостей стічних та технологічних вод», затвердженого Наказом Міністра охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України № 125 від 28.12.1994 р., вимог національних стандартів України ДСТУ ISO 5667-10-2005 «Настанови щодо відбирання проб стічних вод» та ДСТУ ISO 5667-3-2001 «Настанови щодо зберігання та поводження з пробами».

А також зауважив, що акт відбору проб вод № 281 від 27.04.2010 р. та Протокол вимірювань показників складу та властивостей проб вод № 281 від 05.05.2010 р., не являються рішеннями Державної екологічної інспекції як суб'єкта владних повноважень, а лише фіксують процесуальні дії Державної екологічної інспекції і підлягають судовому дослідженню (правовій оцінці) в справі щодо відшкодування заподіяних збитків за порушення водного законодавства, що і відображено в постанові Львівського окружного адміністративного суду.

При прийняття рішення суд виходить з наступного:

Згідно ст.35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Однак, даючи правову оцінку актам відбору проб стічних вод №355 від 12.06.2009р., №700 від 05.11.2009р., №281 від 27.04.2010р. та протоколам випробувань зазначених проб № 355 від 17.06.2009р., №700 від 05.11.2009р., №281 від 05.05.2010р. господарським судом Львівської області зазначається наступне:

відбір вод здійснено держінспектором з ОППС в Львівській області. В цих актах відсутня інформація щодо відбору проб у окремі посудини, їх номер, інформація щодо визначення показника рН на місці відібраних проб вод.

В актах зазначено лише загальний об'єм посудини - 1,5 л., а в акті відбору проб вод №396 від 28.05.2010р. загальний об'єм проби не зазначається взагалі, у зв'язку з чим протоколи вимірювань показників складу та властивостей проб води, складених на підставі цих актів, після доставки проб в лабораторію Інспекції, не можна вважати належним доказом виконання останнім вимог чинних методик щодо необхідності відбору проб для визначення відповідних показників забруднюючих речовин у окремі посудини, що могло вплинути на достовірність одержуваного результату. Також проби, відібрані для визначення БСК, повинні були піддатись охолодженню до температури від 2 до 5 С, однак невиконання цієї умови також могло вплинути на достовірність результату вимірювань.

Матеріалами справи не підтверджено того, що у відповідності до п. 4ДСТУ ISO 5667-3-2001 на відібрані у поліетиленові пляшки ємкістю 1,5 літри проби наклеювалась етикетка, на якій відповідно до акта відбору проб ясно були зазначені усі деталі стосовно відбору проб (назва водного об'єкту, місце відбору, точка відбору, дата та час відбору, прізвище та підпис особи, яка відбирала проби води); в акті відбору проб графа «номер посудини» не заповнена.

Допущено порушення процедури відбору проб вод, оскільки при складанні актів відбору проб води №355 від 12.06.2009р., №700 від 05.11.2009р., №281 від 27.04.2010р., які в подальшому були прийняті до уваги при складанні розрахунку розміру збитку, державний інспектор не зазначив способи зберігання та транспортування проб.

Протоколи випробувань зазначених проб № 355 від 17.06.2009р., №700 від 05.11.2009р., №281 від 05.05.2010р. не містять інформації про час приймання проб лабораторією та умов їх зберігання до проведення дослідження.

Згідно вимог ДСТУ ISO5667-10:2005 та вимог методик вимірювань, рН повинен бути визначений або негайно на місці відбору, або в умовах лабораторії, а не виконання цієї умови може вплинути на достовірність результатів вимірювань.

Вимогами цього ж стандарту визначено, що до зміни стану проб вод призводить недодержання температурного режиму при їх транспортуванні та зберіганні. Біохімічні процеси, які відбуваються досить швидко, можуть змінити вміст проб за декілька годин. Для мінімізації зазначених змін необхідно уповільнити швидкість протікання процесів у пробах, для чого використовують різні методики консервування проби або її охолодження.

Відбір проб в один посуд матиме вплив на достовірність вимірювання концентрації нафтопродуктів (жирів), а також завислих речовин. Проба, відібрана для визначення ХСК, повинна або бути законсервованою шляхом додавання сірчаної кислоти, або охолодженою до температури від 2 до 5 С.

Національним Стандартом України - «Якість води». «Відбирання проб». частина 3 Настанови щодо зберігання та поводження з пробами (ДСТУ ISO 5667-3-2001) зазначено про те, що води, особливо поверхневі і майже усі, що скидаються як стічні води, чутливі до різного роду фізичних, хімічних чи біологічних реакцій, що можуть мати місце в період між відбиранням проби і аналізуванням. Природа і інтенсивність таких реакцій часто є така, що у випадку, коли не прийнято необхідних запобіжних заходів перед або під час транспортування і в період зберігання проби в лабораторії до аналізування, концентрація визначуваної речовини буде відрізнятися від початкової, яка була під час відбирання проб.

Активність цих реакцій залежить від результату взаємодії хімічної і біологічної природи зразка: його температури, чутливості до світла, матеріалу посудини, періоду між відбиранням проби і аналізуванням, умовами, в яких він перебував.

Не дотримання національних стандартів при відборі проб стічних вод та їх дослідження дає підстави вважати зазначені акти та протоколи неналежними доказами перевищення відповідачем показників забруднення у стічних водах. (Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 14.06.2006 р. у справі №37/316-05).

Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збиранням та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Виходячи з вищевикладено такі акти відбору проб стічних вод №355 від 12.06.2009р., №700 від 05.11.2009р., №281 від 27.04.2010р. та протоколи випробувань зазначених проб № 355 від 17.06.2009р., №700 від 05.11.2009р., які укладено з порушенням вимог водоохоронного законодавства не можуть бути підставою для обчислення збитків в розмірі 8 011 952,45 грн., а тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85,91,93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 23.08.2013р.

Суддя Станько Л.Л.