ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 362/1092/13-ц
Провадження № 2/362/999/13
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20.08.2013 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого - судді Медведєва К.В.,
при секретарі - Савчук Т.І.,
за участю прокурора - Годлевська А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові цивільну справу за позовом Міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в Київській області до Васильківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконним та скасування розпорядження Васильківської районної державної адміністрації від 22.11.2006 року № 742, державних актів на право власності на земельні ділянки, договорів купівлі-продажу земельних ділянок, повернення земельних ділянок державі, -
В С Т А Н О В И В:
Прокурор звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить: 1) визнати незаконним та скасувати розпорядження Васильківської районної державної адміністрації від 22.11.06 № 742; 2) визнати недійсними державні акти на право приватної власності на земельні ділянки, видані на ім'я: ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,6120 га серії ЯЕ № 085827, кадастровий номер 3221489000:03:002:0021; ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,600 га серії ЯЕ№085824, кадастровий № 3221489000:03:002:0019; ОСОБА_1 державний акт на право власності;їда земельну ділянку площею 3,00 га серії ЯЕ№085825, кадастровий номер 3221489000:03:002:0017; ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,00 га серії ЯЕ№085826, кадастровий номер 3221489000:03:002:0018; 3) визнати недійсними договори купівлі-продажу земельних ділянок, а саме: від 20.06.09 та від 17.12.07, які посвідчені приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстровані в реєстрі за №№1152, 1155, 1158,4013; 4) повернути державі, в особі Васильківської районної державної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_5 земельні ділянки площею 4,6120 га, кадастровий номер 3221489000:03:002:0021; площею 3,600 га, кадастровий номер 3221489000:03:002:0019; площею 3,00 га, кадастровий номер 3221489000:03:002:0017; площею 3,00 га, кадастровий номер 3221489000:03:002:0018.
Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує наступним. Міжрайонною природоохоронною прокуратурою Київської області проведено перевірку одержання вимог земельного законодавства на території Васильківського району Київської області при отриманні у власність членами фермерських господарств земельних ділянок та встановлено, відповідачами отримано земельні ділянки з порушенням норм законодавства, а саме фермерське господарство створене особами, які всі разом родинних зв'язків. Тому, на думку прокурора, розпорядження Васильківської районної державної адміністрації від 22.11.06 № 742, яким надано земельні ділянки членам фермерського господарства є незаконним та підлягає скасуванню.
Прокурор зазначає, що у відповідачів виникло право власності на земельні ділянки на підставі незаконного розпорядження, а тому державні акти підлягають визнанню недійсними.
Прокурор зазначає, що у подальшому ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 на підстав договорів купівлі-продажу відчужили вказані земельні ділянки на користь ОСОБА_5. На думку прокурора, вказані договори підлягають визнанню недійсними на підставі ст. 203, 210, 215 підлягають визнанню недійсними, а земельні ділянки мають бути повернуті державі.
В судовому засіданні прокурор позов підтримала.
Представник Васильківської районної державної адміністрації Київської області позов прокурора визнав повністю.
Відповідач ОСОБА_3 позов прокурора визнав повністю та поясним, що з головою фермерського господарства ОСОБА_9 ні в родинних ні в сімейних відносинах він не перебуває та не перебував, а остання є лише є доброю знайомою.
Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися, надали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутністю та про визнання позову.
Представник відповідач ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечив та вказав, що прокурором не доведено факт відсутності родинних зв'язків.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали та відповідно до ч. 3, 4 ст. 10 ЦПК України сприяючи всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснивши особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попередивши їх про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяючи здійсненню їхніх прав, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
Згідно ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мале місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З огляду положень ст.ст. 57 і 58 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Судом достовірно встановлено, що 22.11.2006 року видано розпорядження Васильківської районної державної адміністрації № 742, яким вирішено, зокрема, передати безоплатно у власність земельні ділянки для ведення фермерського господарства в розмірі середніх земельних часток (паїв) членам ФГ «Яцьківчанка» загальною площею 33,3120 га ріллі на території Яцьківської сільської ради, за межами населеного пункту, зокрема, ОСОБА_1 - 3,00 га, ОСОБА_3 - 3,00 га, ОСОБА_4 - 3,60 га, ОСОБА_2 - 4,6120 га.
На підставі розпорядження Васильківської районної державної адміністрації від 22.11.06 № 742 на видано державні акти на право власності на земельні ділянки в межах Яцьківської сільської ради Васильківського району, зокрема: ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 4,6120 га серії ЯЕ № 085827, кадастровий № 3221489000:03:002:0021; ОСОБА_4 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,600 га серії ЯЕ № 085824, кадастровий № 3221489000:03:002:0019; ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,00 га серії ЯЕ № 085825, кадастровий № 3221489000:03:002:0017; ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,00 га серії ЯЕ№085826, кадастровий № 3221489000:03:002:0018.
17.12.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу (реєстраційний номер 4013) земельної ділянки кадастровий № 3221489000:03:002:0021, відповідно до якого ОСОБА_5 набув вказану земельну ділянку.
20.06.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу (реєстраційний номер 1152) земельної ділянки кадастровий № 3221489000:03:002:0018, відповідно до якого ОСОБА_5 набув вказану земельну ділянку.
20.06.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 укладено договір купівлі-продажу (реєстраційний номер 1155) земельної ділянки кадастровий № 3221489000:03:002:0019, відповідно до якого ОСОБА_5 набув вказану земельну ділянку.
20.06.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 укладено договір (реєстраційний номер 1158) купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 3221489000:03:002:0017, відповідно до якого ОСОБА_5 набув вказану земельну ділянку.
Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10.06.2011 року у кримінальній справі № 1-246/11 за обвинуваченням ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України встановлено, що ОСОБА_9 неналежним чином виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, не перевіривши відповідності Статуту ФГ «Яцьківчанка» вимогам ст. 3 Закону України «Про фермерське господарство», надала для реєстрації державному реєстратору Васильківської районної державної адміністрації м. Васильків редакцію Статуту фермерського господарства «Яцьківчанка», затверджену нею, як головою господарства 20.10.2004 року, згідно якої до складу членів фермерського господарства включено ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Вказаною постановою звільнено ОСОБА_9 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 367 КК України на підставі ст. 44 КК України внаслідок акта амністії.
Згідно свідоцтва про шлюб серія 19.07.2008 серія НОМЕР_1 ОСОБА_4 змінила прізвище на ОСОБА_4 у зв'язку з укладенням шлюбу.
Статтею 3 Закону України «Про фермерське господарство» визначено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єдналися для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень Статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Частиною 2 вказаної статті визначено, що членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність, із раніше наданих їм у користування, земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.
Згідно ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
З матеріалів справи вбачається, що голова фермерського господарства «Яцьківчанка» та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 всі разом не були членами однієї сім'є або родичами.
Відповідно до ст. 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним і скасовується.
Власник майна, права якого порушені внаслідок видання правового акта органом державної влади. Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, має право вимагати відновлення того становища яке існувало до видання цього акта.
Статтею 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» визначено, що акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду. Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Враховуючи викладене, розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 22.11.2006 року № 742 суперечить нормам Закону України «Про фермерське господарство», а тому є незаконним та підлягає скасуванню.
Враховуючи, що у судовому засіданні на підставі зібраних по справ доказів встановлено те, що розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 22.11.2006 року № 742 є незаконним та підлягає скасуванню, суд дійшов висновку про те, що відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_1 незаконно набули земельні ділянки та незаконно отримали спірні державні акти, якими посвідчується право на земельні ділянки, тому ці державні акт слід визнати недійсними.
Згідно п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2016 року, не допускається, зокрема, купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб, а також крім зміни цільового призначення використання) земельних ділянок з метою їх надання інвесторам - учасникам угод про розподіл продукції для здійснення діяльності за такими угодами. Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, згідно якого землі для ведення фермерського господарства належать до земель сільськогосподарського призначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Враховуючи те, що п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлена недійсність оспорюваних правочинів, то вони є нікчемними в силу закону та не потребує визнання його таким судом.
Отже, судом встановлено, що є нікчемними договори купівлі-продажу, зокрема договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 3221489000:03:002:0021 укладений 17.12.2007 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (реєстраційний номер 4013) відповідно до якого ОСОБА_5 набув вказану земельну ділянку; договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий № 3221489000:03:002:0018 укладений 20.06.2009 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 (реєстраційний номер 1152), відповідно до якого ОСОБА_5 набув вказану земельну ділянку; договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий №3221489000:03:002:0019 укладений 20.06.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (реєстраційний номер 1155), відповідно до якого ОСОБА_5 набув вказану земельну ділянку; договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий №3221489000:03:002:0017 укладений 20.06.2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (реєстраційний номер 1158), відповідно до якого ОСОБА_5 набув вказану земельну ділянку. Відповідно, вказані договори купівлі-продажу не підлягають визнанню недійсними.
Виходячи з положень п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 суди розглядають справи за позовами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину.
Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 у разі якщо під час розгляду спору про визнання правочину недійсним як оспорюваного та застосування наслідків його недійсності буде встановлено наявність підстав, передбачених законодавством, вважати такий правочин нікчемним, суд, вказуючи про нікчемність такого правочину, одночасно застосовує наслідки недійсності нікчемного правочину.
Отже, оспорювані договори є нікчемними та не підлягають визнанню судом недійсними.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права є відновлення становища, яке існувало до порушення.
Пунктом 3 частини 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 № 9 майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України. Відповідно до частини п'ятої статті 12 ЦК добросовісність набувача презюмується. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 придбав майно, обіг якого здійснюється з урахуванням обмежень, встановлених законом, зокрема п. 15 Перехідних положень Земельного кодексу України. Враховуючи те, що такий закон є офіційно оприлюднений та є обов'язковий до виконання всіма особами на території України, то пан ОСОБА_5 знав, або повинен був знати про те, що при укладенні договору порушено норми закону.
Крім того, земельна ділянка належала державі і вибула з володіння останньої в наслідок вчинення злочину, тобто поза волею держави, що є самостійною підставою витребування земельних ділянок у ОСОБА_5
Отже, вимоги прокурора про повернути державі із незаконного володіння ОСОБА_5 земельних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 10, 60, 208, 212-215 ЦПК України, суд,-
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним розпорядження Васильківської районної державної адміністрації від 22.11.2006 № 742.
Визнати недійсним державний акт виданий на ім'я ОСОБА_2 на право приватної власності на земельну ділянку площею 4,6120 га серії ЯЕ№085827, кадастровий № 3221489000:03:002:0021.
Визнати недійсними державний акт виданий на ім'я ОСОБА_4 на право приватної власності на земельну ділянку площею 3,600 га серії ЯЕ№085824, кадастровий № 3221489000:03:002:0019.
Визнати недійсними державний акт виданий на ім'я ОСОБА_1 на право приватної власності на земельну ділянку площею 3,00 га серії ЯЕ№085825, кадастровий № 3221489000:03:002:0017.
Визнати недійсними державний акт виданий на ім'я ОСОБА_3 на право приватної власності на земельну ділянку площею 3,00 га серії ЯЕ№085826, кадастровий № 3221489000:03:002:0018.
Повернути державі, в особі Васильківської районного держаної адміністрації із незаконного володіння ОСОБА_5 земельну ділянку площею 4,6120 га, кадастровий № 3221489000:03:002:0021, земельну ділянку площею 3,600 га кадастровий № 3221489000:03:002:0019, земельну ділянку площею 3,00 га кадастровий № 3221489000:03:002:0017, земельну ділянку площею 3,00 га кадастровий № 3221489000:03:002:0018.
Стягнути з Васильківської районної державної адміністрації Київської області на користь Держави судові витрати в сумі 22,95 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Держави судові витрати в сумі 22,94 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави судові витрати в сумі 22,94 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Держави судові витрати в сумі 22,94 грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави судові витрати в сумі 22,94 грн.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь Держави судові витрати в сумі 3441,00 грн.
В задоволенні решти вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя К.В.Медведєв
Суд | Васильківський міськрайонний суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 20.08.2013 |
Оприлюднено | 28.08.2013 |
Номер документу | 33114184 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Васильківський міськрайонний суд Київської області
Медведєв К. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні