Рішення

від 19.08.2013 по справі 908/2391/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 20/62/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.08.2013 Справа № 908/2391/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руслан-Запчастини" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Красіна, 17/1)

до Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів-5" (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 20)

про стягнення суми 38004,79 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від позивача - Безух А.М. (дов. № б/н від 14.05.2013 р.);

Від відповідача - Відревич М.О. (керівник);

СУТЬ СПОРУ :

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 65 762,04 грн., із яких: 50470,04 грн. заборгованість за договором № 22 від 03.01.2013 р., 15 292,00 грн. відсотків за користування грошовими коштами, нарахованих за період з 01.04.2013р. по 10.07.2013р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.07.2013 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/2391/13, справі присвоєно номер провадження 20/62/13, справу призначено до розгляду на 05.08.2013 р. На підставі ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено на 19.08.2013р.

У судовому засіданні 19.08.2013р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

15.08.2013р. від позивача судом отримано заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив, що після порушення провадження у справі відповідач частково розрахувався в частині основного боргу, сплативши 16.07.2013р., 17.07.2013р. та 26.07.2013р. по 5000 грн., всього сплачено 15000 грн., тому сума основного боргу зменшилась та складає 35 470,04 грн. Крім того, позивач вказав, що нараховані ним відсотки на підставі п.5.2 договору по своїй правовій природі є неустойкою (пенею). Здійснив розрахунок пені за період з 01.04.2013р. по 12.08.2013р. із урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, часткових оплат та збільшення на час розгляду справи періоду прострочки, внаслідок чого розмір пені склав 2 534,75 грн. Таким чином, надана позивачем заява фактично є зменшенням позовних вимог, загальний розмір яких складає 38 004,75 грн. Оскільки зменшення розміру позовних вимог до прийняття рішення зі спору є правом позивача, заява позивача не порушує прав та охоронюваних інтересів відповідача, тому на підставі ст.22 ГПК України прийнята судом до розгляду.

Таким чином, предметом розгляду є зменшені позовні вимоги, які обґрунтовано ст.526, 530, 549 ЦК України та мотивовані порушенням відповідачем умов договору № 22 від 03.01.2013 р. щодо оплати товару, отриманого згідно з видатковою накладною №РЗС-001286 від 04.03.2013р.

Відповідач надав письмовий відзив, відповідно до якого зазначив, що позовні вимоги в частині пені в розмірі 2534,75 грн. визнає в повному обсязі, сума основного боргу в розмірі 35 470,04 грн. повністю сплачена за платіжними дорученнями від 16.08.2013р. та 19.08.2013р., у зв'язку з чим просить провадження у справі в цій частині припинити.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2013р. між ТОВ «Руслан-Запчастини» (Постачальник, позивач) та ПАТ «Завод залізобетонних виробів-5» (Покупець, відповідач) укладено договір №22, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, що вказані в товарних накладних, виписаних Постачальником, які є невід'ємною частиною цього договору. Загальна сума договору визначається сумою накладних на відпускаємий товар (п.п.1.1, 1.2).

Відповідно до п.п.2.2. - 2.4 поставка продукції здійснюється партіями. На кожну партію продукції постачальник виписує товарну накладну, що є невід'ємною частиною договору, із зазначенням у ній найменування, асортименту, кількості, ціни та вартості належної до поставки партії продукції. Датою поставки продукції є дата виписки Постачальником товарної накладної.

Згідно з п.3.1-3.3 оплата кожної партії продукції здійснюється Покупцем протягом 10-ти банківських днів із моменту поставки даної партії продукції, але не пізніше 25-го числа поточного місяця. Оплата проводиться шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на рахунок Постачальника, відказаний в п.7 договору. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок Постачальника.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013р. (п.6.1).

Матеріали справи свідчать, що 27.02.2013р. відповідачу був виставлений рахунок-фактура №РЗС-00494 на суму 51470,04 грн., із переліком асортименту, кількості та ціни товару на підставі договору 22 від 03.01.2013р. Гарантійним листом №105 від 27.02.2013р. відповідач гарантував здійснення оплати вказаного рахунку двома платежами в розмірі 50% кожний: до 15.03.2013р. та 31.03.2013р. За видатковою накладною №РЗС-001286 від 04.03.2013р. позивач передав, а відповідач прийняв вказану продукцію загальною вартістю 51470,04 грн. Накладна підписана та скріплена печатками сторін.

Відповідач прийняті на себе зобов'язання щодо оплати отриманої продукції належним чином не виконав, здійснив часткову оплату: 1000 грн. за платіжним дорученням №175 від 27.02.2013р., 5000 грн. за дорученням №486 від 16.07.2013р., 5000 грн. за дорученням №490 від 17.07.2013р., 5000 грн. за дорученням №507 від 26.07.2013р., внаслідок чого заборгованість склала 35 470,04 грн.

Згідно з положеннями ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтями 11, 509 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами ст.629 ЦК України - договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач, із урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, що прийнята до розгляду, просить стягнути з відповідача 35 470,04 грн. основного боргу. В судовому засіданні відповідач надав суду платіжні доручення №551 від 16.08.2013р. та №555 від 19.08.2013р., згідно з якими ВАТ «ЗЗБВ-5» перераховано на рахунок ТОВ «Руслан-Запчастини» 30000 грн. та 5470,04 грн. відповідно, за запчастини згідно з рахунком РЗС-494 від 27.02.2013р. Таким чином, провадження у справі в частині стягнення суми 35470,04 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 2534,75 грн., нарахованої за період прострочення з 01.04.2013р. по 12.08.2013р.

Згідно з п.5.1 договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань, прийнятих по договору, сторони несуть майнову відповідальність, передбачену діючим законодавством.

Відповідно до ст.ст.610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки визначений у п.5.2 договору порядок сплати неустойки суперечить вищенаведеним нормам законодавства, позивач здійснив перерахунок неустойки (пені) відповідно до законодавства в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який розраховується пеня, від суми простроченої заборгованості, з урахуванням часткових оплат, за кожний день прострочення за період з 01.04.2013р. по 12.08.2013р.

Відповідач заявлену до стягнення суму пені в розмірі 2534,75 грн. визнав. Факт порушення відповідачем термінів розрахунків, передбачених договором, є доведеним, вимоги про стягнення пені заявлено обґрунтовано. Розрахунок пені за заявлений період здійснено вірно, тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, позов в цілому задовольняється частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, основний борг сплачено після порушення судом провадження у справі.

Керуючись ст.ст.22, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних виробів-5" (72311, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Каховське шосе, 20, код ЄДРПОУ 01235679, п/р 26008450301 у ПАТ «Мета банк», МФО 313582) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Руслан-Запчастини" (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Красіна, 17/1, код ЄДРПОУ 33513251, п/р 260002701325158 в АТ «ОТП Банк» м.Київ, МФО 300528) суму 2534 (дві тисячі п'ятсот тридцять чотири) грн. 75 коп. пені, 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

У частині стягнення суми 35 470 грн. 04 коп. основного боргу провадження припинити за відсутністю предмету спору.

Рішення складено у повному обсязі 23.08.2013р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.