Рішення

від 15.08.2013 по справі 922/3130/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2013 р.Справа № 922/3130/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Макаренко О.В.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківгаз", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанська харчосмакова фабрика", смт. Дворічна про стягнення 22 771,26 грн. за участю представника:

позивача - Василенко Г.В., довіреність №4107/142 від 24.12.2012 р.

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанська харчосмакова фабрика" (відповідача) основний борг в розмірі 22 771,26 грн., пеню в розмірі 1 122,75 грн., 3% річних в розмірі 224,55 грн. та інфляційні втрати в розмірі 21,40 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №09П-ПРФ420-2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 01.01.2013 р. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн.

Представник позивача у судовому засіданні та у наданій до суду заяві (вх.№30013) повідомив суд про те, що позивачем у позовній заяві було допущену помилку в частині суми основного боргу, в порядку виправлення якої просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 21 402,56 грн. основного боргу, пеню в розмірі 1 122,75 грн., 3% річних в розмірі 224,55 грн., інфляційні втрати в розмірі 21,40грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судові засідання 08.08.2013 р. та 15.08.2013 р. свого повноважного представника не направив, про причини неявки суду не повідомив, витребуваних судом документів до суду не подав.

Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

01.01.2013 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (споживач) був укладений договір №09П-ПРФ420-2013 на постачання природного газу (далі - газ), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався протягом 2013 року здійснити споживачеві постачання природного газу в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п. 1.2. договору передача газу за цим договором здійснюється на межах балансової належності об'єктів споживача відповідно до актів розмежування ділянок обслуговування.

За умовами п.2.1. договору перелік комерційних вузлів обліку газу та газоспоживного обладнання визначається сторонами в додатку 1 до договору.

В п.2.1. договору передбачено, що договірні обсяги постачання газу споживачу наводяться в додатку 2 до договору.

Відповідно до п.2.6. договору послуги з постачання газу підтверджуються підписаним сторонами актом приймання-передачі газу, що оформлюється за даними вузлів обліку, визначених у додатку 1 до договору.

Згідно з п.2.7. договору постачальник до 5-го числа, наступного за звітним місяцем, направляє споживачу два примірники акта приймання-передачі газу за звітний місяць, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою постачальника.

Відповідно до пунктів 2.8., 2.9. договору споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу. Акти приймання-передачі газу є підставою для остаточних розрахунків відповідача з постачальником.

В пунктах 4.1., 4.2.1. договору сторони домовилися про те, що розрахунки за реалізований споживачеві газ здійснюється за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 3 636,18 грн., крім того ПДВ (20%) - 727,24 грн., всього з ПДВ 4 363,42 грн.

Згідно із пунктами 4.4., 4.5. договору ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 4.1., 4.2. договору, є обов'язковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за газ згідно з умовами договору. Розрахунковий період за договором становить один місяць - з контрактної години першого дня місяця до контрактної години першого дня наступного місяця включно.

Відповідно до п.4.6. договору оплата вартості послуг з постачання газу здійснюється споживачем авансовими платежами із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом місяця, в якому здійснюється постачання природного газу згідно з додатком 2 до договору.

Згідно з п.4.6.3. договору у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу на розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно з п.5.3.3. договору споживач зобов'язався оплатити вартість поставленого газу на умовах та в обсягах, визначених договором.

За умовами п.10.1. договору він набирає чинності з 01.01.2013 р. та укладається на строк до 31.12.2013 р., а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Позивач стверджує, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином та просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 21 402,56 грн., пеню в розмірі 1 122,75 грн., 3% річних в розмірі 224,55 грн. та інфляційні втрати в розмірі 21,40 грн. за договором №09П-ПРФ420-2013 на постачання природного газу за регульованим тарифом (промисловим та комунально-побутовим споживачам) від 01.01.2013 р.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав відповідачеві на споживання природний газ на загальну суму 21 402,58 грн., що підтверджується актами приймання передачі природного газу від 31.01.2013 р., 28.02.2013 р. та від 31.03.2013 р. (а.с.14-16).

Відповідач природний газ прийняв, про що свідчить підпис його представника та печатка товариства на вищевказаних актах, але за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 21 402,58 грн.

Позивач в порядку ч. 1 ст. 530 ЦК України надіслав відповідачу претензію від 27.03.2013 р. вих.№293 (а.с.35) з вимогою сплатити заборгованість в розмірі 21 402,58 грн., але відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

При цьому позивач у судовому засіданні та у наданій до суду заяві (вх.№30013) просить суд стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в розмірі 21 402,56 грн. Не виходячи за межі позовних вимог, суд розглядає позовну вимогу про стягнення основного боргу у визначеному позивачем розмірі, тобто в розмірі 21 402,56 грн.

Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

В силу ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевказані обставини, норми закону і те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості в розмірі 21 402,56 грн. у встановлений договором строк, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування 224,55 грн. 3% річних, 21,40 грн. інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Окрім того, п.6.2.2. договору передбачено, що у разі порушення строків оплати, передбачених розділом 4 договору, із споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Перевіривши правомірність та правильність нарахування позивачем пені в розмірі 1 122,75, суд дійшов висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та положенням договору, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір в сумі 1 720,50 грн. має бути покладено на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 509, 525, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 4-3, 12, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дворічанська харчосмакова фабрика" (62701, Харківська область, с. Дворічне, вул. Привокзальна, 60, код ЄДРПОУ 00380089) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500, п/р 26005124944001 в ПАТ "КБ"Надра" м. Київ, МФО 380764) основний борг в розмірі 22 771,26 грн., пеню в розмірі 1 122,75 грн., 3% річних в розмірі 224,55 грн., інфляційні втрати в розмірі 21,40 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.08.2013 р.

Суддя Макаренко О.В.