Рішення

від 16.08.2013 по справі 918/1014/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2013 р. Справа № 918/1014/13

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Мороз С.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Агроспецпроект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест"

про стягнення в сумі 152 354 грн. 35 коп.

Сторони в судове засідання не забезпечили явку своїх повноважних представників.

Обставини справи: В липні 2013 року Приватне підприємство "Агроспецпроект" (далі ПП "Агроспецпроект") звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" (далі ТОВ "Торговий дім "Ніко-Вест") про стягнення в сумі 152 354 грн. 35 коп., з яких 113 000 грн. 00 коп. основного боргу за дистрибуторським договором №39-Д від 23.07.2008 року, 23 770 грн. 08 коп. штрафу, інфляційні втрати в сумі 321 грн. 33 коп., 6 697 грн. 26 коп. три відсотки річних та 3 047 грн. 10 коп. судового збору

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 09 липня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 16 липня 2013 року.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, явку свого повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

На адресу суду повернулись конверти, у яких відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві, а саме: 33009, м. Рівне, пров. Робітничий, 6 , надсилались ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 125-130). Крім того, згідно інформації вказаної у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відповідач не перебуває в процесі припинення та зареєстрований за вищезазначеною адресою вказаною в позовній заяві (а.с. 132-133).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, оскільки судом вжито усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 6 серпня 2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві та наполягав на їх задоволенні.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2008 року між ПП "Агроспецпроект" (Виробник) та ТОВ "Торговий дім "Ніко-Вест" (Дистрибутор) укладено дистрибуторський договір №39-Д (далі Договір, а.с. 11-15), відповідно до умов якого Виробник на умовах, визначених Договором, постачає Товар (продукти харчування, зазначені в додатку №1 до Договору) Дистрибутору, а Дистрибутор здійснює його пряму дистрибуцію в межах цін та націнок, вказаних у Додатку №1 до Договору, а також здійснює своєчасну оплату отриманого від Виробника товару. Перехід права власності та ризиків випадкового пошкодження та знищення товару від Виробника до Дистрибутора відбувається в момент поставки, що засвідчується підписом на видатковій накладній (п.п. 2.1, 2.2 Договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками вказаних юридичних осіб.

Згідно з пунктом 3.2 Договору поставка здійснюється окремими партіями згідно поданої Дистрибутором заявки і після її затвердження виробником. Товар відпускається представнику Дистрибутора, який має при собі довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей на його ім'я та документ, що засвідчує особу (паспорт).

Ціни на товар, що продається за цим договором зазначаються в Додатку №1 до Договору (п. 4.1 Договору). Оплата за кожну отриману партію товару здійснюється Дистрибутором у безготівковій формі протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання товару. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок Виробника (п. 4.2 Договору).

Виробник зобов'язався поставити товар Дистрибутору для здійснення прямої дистрибуції (п. 5.1.1 Договору), а Дистрибутор в свою чергу - сплатити грошові кошти Виробнику за отриманий товар у строк передбачений в п.4.2 Договору на підставі рахунку-фактури (п. 5.3.1 Договору).

Згідно з пунктом 11.7 Договору виробничим підрозділом Виробника є Золотоніська філія. Філія є відокремленим територіально підрозділом та не має прав юридичної особи.

Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2009 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії Договору жодна із сторін не виявила ініціативи щодо припинення Договору, він вважається пролонгованим на тих же умовах до 31 грудня наступного календарного року. Це правило діє необмежену кількість раз (п.п.11.4, 11.5 Договору).

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору, позивач за період з серпня 2011 року по жовтень 2012 року передав, а відповідач прийняв зазначений у накладних товар (продукти харчування) на загальну суму 1 561 869,36 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей (а.с.24-46 ):

- видаткова накладна №ЗФ-0000637 від 16.08.2011 року;

- довіреність №34НВ від 15.08.2011 року;

- видаткова накладна №ЗФ-0000703 від 29.08.2011 року;

- довіреність №35НВ від 23.08.2011 року;

- видаткова накладна №ЗФ-0000753 від 07.09.2011 року;

- довіреність №38НВ від 07.09.2011 року;

- видаткова накладна №ЗФ-0000857 від 06.10.2011 року;

- довіреність №42НВ від 05.10.2011 року;

- видаткова накладна №ЗФ-0001001 від 21.11.2011 року;

- довіреність №46НВ від 21.11.2011 року;

- видаткова накладна №ЗФ-0001098 від 07.12.2011 року;

- довіреність №50НВ від 05.12.2011 року;

- видаткова накладна №ЗФ-0000027 від 24.01.2012 року;

- довіреність №2НВ від 19.01.2012 року;

- видаткова накладна №ЗФ-0000228 від 02.04.2012 року;

- довіреність №14НВ від 02.04.2012 року;

- видаткова накладна №ЗФ-0000248 від 09.04.2012 року;

- довіреність №15НВ від 06.04.2012 року;

- видаткова накладна №КИ-0000021 від 08.05.2012 року;

- видаткова накладна №КИ-0000022 від 10.05.2012 року;

- довіреність №20НВ від 08.05.2012 року;

- видаткова накладна №КИ-0000485 від 31.10.2012 року;

- довіреність №85 від 31.10.2012 року.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем, умов договору в частині проведення оплати за отриманий ним товар згідно Дистрибуторського договору №39-Д від 23.07.2008 року.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами у справі виникли цивільні правовідносини, що випливають з договору поставки.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 712 ЦК України).

Згідно із частиною 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.6 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу.

Згідно із ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. При цьому, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з ч.1ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідач в порушення умов Договору, здійснив часткову оплату поставленої продукції у розмірі 1 448 869,36 грн., що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача (а.с. 49-111).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем за Договором становить 113 000 грн. 00 коп., за таких обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у вищезазначеній сумі.

Відповідно до п. 6.2. Договору у разі затримки оплати за товар, Дистрибутор сплачує виробнику пеню у розмірі діючої подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки. У разі прострочення платежу більше, ніж на 20 календарних днів Дистрибутор, окрім пені, сплачує Виробнику також штраф у розмірі 20% від суми простроченого платежу. Збитки стягуються в повному обсязі понад суму неустойки.

На підставі вказаного положення Договору позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 8 565 грн. 68 коп. та штраф в сумі 23 770 грн. 08 коп.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1, ч.3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що згідно ст. 526, ст.530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідачем дані строки порушені, в зв'язку з чим він повинен нести відповідальність, передбачену умовами договору (п. 6.2), у вигляді сплати пені та штрафу.

Крім того, приписами ст. 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов. Згідно п.1 ч.1 ст.208 та ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, сторони у письмовій формі погоджують умови договору.

В даному випадку, Дистрибуторський договір №39-Д від 23.07.2008 року підписаний сторонами та скріплений печатками сторін, а тому його умови є обов'язковими для виконання.

Розмір вказаних штрафних санкцій, нарахованих позивачем, відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, а також є арифметично вірним (розрахунок на а.с.8-10) , тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 8 565 грн. 68 коп. та 23 770 грн. 08 коп. штрафу підлягають до задоволення.

На підставі ст. 625 ЦК України позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував відповідачу 6 697 грн. 26 коп. 3% річних та 321 грн. 33 коп. інфляційних втрат.

Згідно з ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено нарахування позивачем інфляційних втрат та трьох відсотків річних та визнано вірними (розрахунок на а.с. 8-10). Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 6 697 грн. 26 коп. 3% річних та 321 грн. 33 коп. інфляційних втрат підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про поставку позивачем неякісної продукції, при цьому з матеріалів справи вбачається, що жодних претензій щодо якості поставленої продукції відповідачем не заявлено. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства "Агроспецпроект" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" 113 000 грн. 00 коп. основного боргу, 23 770 грн. 08 коп. штрафу, 321 грн. 33 коп. інфляційних втрат та 6 697 грн. 26 коп. трьох відсотків річних стверджуються матеріалами справи та підлягають до задоволення.

На підставі ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача в сумі 3 047 грн. 10 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Рівненської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ніко-Вест" (33009, м. Рівне, пров. Робітничий, 6, код ЄДРПОУ 35056680) на користь Приватного підприємства "Агроспецпроект" (03022, м. Київ, пров. Жуковського, 17/25, код ЄДРПОУ 31352489) 113 000 (сто тринадцять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 23 770 (двадцять три тисячі сімсот сімдесят) грн. 08 коп. штрафу, 321 (триста двадцять одну) грн. 33 коп. інфляційних втрат, 6 697 (шість тисяч шістсот дев'яносто сім) грн. 26 коп. три відсотки річних та 3 047 (три тисячі сорок сім) грн. 10 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "21" серпня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.