cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2013 р.Справа № 922/3076/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Яровому А.С.
розглянувши справу
за позовом Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі", м. Балаклія до Приватного підприємства "Три А", м. Балаклія про стягнення 7 305,16 грн. за участю представників:
позивача - Фурсал В.В., довіреність №2/2012/юр від 22.08.2012 р.
відповідача - не з'явився
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство "Балаклійські теплові мережі" (позивач) звернулося до господарського суду із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного підприємства "Три А" (відповідача) основний борг в розмірі 5 800,36 грн., пеню в розмірі 970,77 грн., 3% річних в розмірі 440,53 та інфляційні втрати в розмірі 93,50 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №220 про постачання теплової енергії, укладеного між позивачем та відповідачем 01.10.2006 р. Позивач також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720,50 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просить суд позов задовольнити.
Відповідач про дату, час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, в судові засідання 06.08.2013 р. та 15.08.2013 р. свого повноважного представника не направив, про причину неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом документів до суду не надав.
Враховуючи те, що судом вжито всіх передбачених законом заходів для належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно оцінивши надані позивачем докази у їх сукупності, суд встановив наступне.
01.10.2006 р. між позивачем (Енергопостачальна організація) та відповідачем (Споживач) було укладено договір №220 про постачання теплової енергії із змінами, внесеними додатковою угодою від 01.11.2006 р., яка є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
На підставі п.10.4. договір пролонгований на 2013 рік.
Відповідно до п.6.3. договору відповідач зобов'язався до 10 числа поточного місяця сплачувати за пред'явленим позивачем рахунком передбачувальний об'єм споживання послуг теплопостачання у порядку передплати, не нижче попереднього місяця. По закінченню місяця позивач до 5 числа наступного місяця виставляє рахунок за фактично відпущений об'єм послуг.
Згідно з п.6.5. договору між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується або зараховується (у разі переплати) на наступний розрахунковий період не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Позивач стверджує, що виконав свої договірні зобов'язання належним чином та просить суд стягнути з відповідача основний борг в розмірі 5 800,36 грн., пеню в розмірі 970,77 грн., 3% річних в розмірі 440,53 грн. та інфляційні втрати в розмірі 93,50 грн. за договором №220 від 01.10.2006 р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Розпоряджень Балаклійської районної ради про закінчення опалювального періоду №272 від 06.04.2012 р., №106 від 15.04.2013 р. (а.с.50, 52) та договору позивач здійснив постачання теплової енергії до приміщення відповідача, розташованого за адресою: 64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Леніна, 76, кв. 2 (Додаток 1в до договору, а.с.20).
Позивач позбавлений технічної можливості відключити приміщення відповідача від централізованої системи опалення будинку, в якому вони знаходяться, оскільки система опалення всього будинку єдина із системою опалення приміщення відповідача і не має окремого теплового вводу.
Факт постачання позивачем теплової енергії до приміщень відповідача підтверджується корінцями наряду про підключення до мережі опалення №120 від 14.10.2011 р., №164 від 15.10.2012 р. (а.с.49, 51).
На адресу відповідача позивачем було направлено відповідні рахунки на оплату спожитої теплової енергії №20500-4170 від 10.04.2012 р. на суму 81,76 грн., №20500-4170 від 30.03.2012 р. на суму 824,45 грн. №20500-4170 від 31.10.2012 р. на суму 141,14 грн., №20500-4170 від 30.11.2012 р. на суму 660,93 грн., №20500-4170 від 29.12.2012 р. на суму 1 077,53 грн., №20500-4170 від 31.01.2013 р. на суму 1 106,73 грн., №20500-4170 від 28.02.2013 р. на суму 853,65 грн., №20500-4170 від 29.03.2013 р. на суму 761,18 грн., №20500-4170 від 16.04.2013 р. на суму 292,99 грн. (а.с. 30, 32, 34, 36, 38, 41, 43, 45, 47), які відповідачем не оплачено.
Таким чином у відповідача станом на 01.07.2013 р. утворилась заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію за період з березня 2012 р. по травень 2013 рік у розмірі 5 800,36 грн., яка і є предметом даного спору.
Надаючи правову кваліфікацію фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
З огляду на вищевикладене і на те, що суму заборгованості відповідачем не спростовано жодними доказами щодо її погашення, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 5 800,36 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами і такими, що підлягають задоволенню.
З приводу решти позовних вимог суд зазначає наступне.
Згідно ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування інфляційних в розмірі 93,50 грн., суд вважає, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Перевіривши правильність нарахування позивачем 3% річних в розмірі 440,53 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині позовних вимог підлягають частковому задоволенню в розмірі 419,45 грн. В частині стягнення 3% річних в розмірі 21,08 грн., суд вважає за необхідне відмовити, у зв'язку з безпідставністю їх пред'явлення до стягнення.
Окрім того, позивач просить стягнути пеню в розмірі 970,77 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 7.2.2. договору передбачено, що за несвоєчасне виконання відповідачем розрахунків за спожиту теплову енергію на користь позивача нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Пеня нараховується починаючи з 16 числа місяця, наступного за звітним.
При цьому з розрахунку пені, наданого позивачем, вбачається, що позивач невірно визначив період нарахування пені, починаючи її нарахування з 1 числа місяця, наступного за звітним.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування пені в розмірі 970,77 грн., суд вважає, що позовні вимоги в цій частині позовних вимог підлягають частковому задоволенню у розмірі 879,10 грн. В частині стягнення пені в розмірі 91,67 грн., суд вважає за необхідне відмовити, у зв'язку з безпідставним пред'явленням до стягнення.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст. 49 ГПК України, покладаючи судові витрати на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3, 4-3, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Три А" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Леніна, 76, кв. 2, код ЄДРПОУ 32803295) на користь Комунального підприємства Балаклійської районної ради "Балаклійські теплові мережі" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Алієва, 72, код ЄДРПОУ 34328904, р/р 260333013273 в філії Харківське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 351823) основний борг в розмірі 5 800,36 грн., пеню в розмірі 879,10 грн., 3% річних в розмірі 419,45 грн., інфляційні втрати в розмірі 93,50 грн. та судовий збір в розмірі 1 693,95 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повне рішення складено 19.08.2013 р.
Суддя Макаренко О.В.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2013 |
Оприлюднено | 27.08.2013 |
Номер документу | 33118302 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Макаренко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні