6/108
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2006 р. Справа № 6/108
за позовом ТзОВ "Італобоніфіка" вул.Українська,87,Вижниця,Вижницький район, Чернівецька область,59200
до відповідача ПП "Буркут і К" І.Франка,5,Верховина,Верховинський район, Івано-Франківська область,78700
про немайнові спори (розірвання договору)
Cуддя Грица Юрій Іванович
При секретарі Цюрак Андрій Михайлович
Представники:
Від позивача: Джурюк Г.І., (довіреність № 257 від 12.06.06 адвокат )
Від позивача: Ренато Момессо, (довіреність № 258 від 12.06.06 представник )
Від відповідача: не з"явився,
СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю “Італобоніфіка” заявлені вимоги про розірвання укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу від 15.07.02р. та стягнення 13826,07 грн. заборгованості за даним договором, відсотків річних та інфляційних втрат.
Ухвалою господарського суду від 18.07.06р справи із зазначеними вище вимогами № 6/108 та №17/61-10/28 об"єднані в одне провадження.
Позивач, згідно заяви № 201 від 14.04.06р. , відмовився від позову в частині вимог про стягнення з відповідача 2219,05 грн, в тому числі: 614 грн. - 3% річних та 1605,05 грн. інфляційних втрат.
В решті вимог щодо розірвання укладеного з відповідачем договору купівлі-продажу 15.07.2002 р. та стягнення заборгованості за цим договором в сумі 11607,20 грн. позов підтримав.
Позовні вимоги в частині розірвання договору мотивовані істотною зміною обставин, зумовленою неврожаєм грибів; об”єктивною неможливістю позивача усунути зазначені зміни обставин, та недосягненням сторонами, у зв”язку з виникненням спору щодо виконання договору купівлі-продажу, згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились. Вимоги майнового характеру щодо стягнення 11606 грн. 20 коп позивач мотивує тим, що відповідно до договору від 15.07.2002 р. фактично поставив позивачу гриби лисички в кількості 11842,48 кг на загальну суму 29606 грн. 20 коп., оплату за які відповідач повністю не здійснив.
Відповідач з позовом не погодився, заперечивши факт одержання продукції від позивача.
Неприбуття відповідача в судове засідання 06.12.06р. не є перешкодою для вирішення спору.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Між ТзОВ “Італобоніфіка” та Приватним підприємством “Буркут і К” 15.07.2002р. укладений договір купівлі-продажу /далі - Договір/ , згідно якого позивач зобов”язався поставити відповідачу свіжі гриби лисички, а відповідач, в свою чергу, прийняти та оплатити одержаний товар на умовах даного Договору.
За умовами Договору /п.п.2.2.,3.1.,7.1./ позивач взяв на себе зобов”язання поставити відповідачу 15 000 кг грибів (лисичок) за ціною 2,50 грн. за кг.
Пунктами 8.1.,8.2. Договору визначений порядок розрахунку –10% від ціни договору у вигляді попередньої оплати протягом 20 днів з моменту першої поставки товару, остаточний розрахунок з моменту останнього відвантаження.
Як свідчать обставини справи, позивачем частково було виконано зобов”язання з поставки грибів, проте не в кількості обумовленій п. 2.2. договору. З посиланням на істотну зміну обставин, зумовлену неврожаєм грибів, неможливість усунення зазначених вище обставин, з причин, незалежних від позивача, а також на неможливість досягнення сторонами згоди сторін на приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились чи то згоди на розірвання договору, позивач просить суд розірвати договір в судовому порядку.
Суд вважає вимоги позивача обґрунтованими , а позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
В силу ст. 652 Цивільного кодексу України істотна зміна обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, є підставою для зміни чи розірвання договору, як за згодою сторін, так і в судовому порядку на вимогу заінтересованої сторони.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
В силу ч.2 зазначеної норми Кодексу, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті,-змінений за рішенням суду на вимогу заінтерсованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх винекнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконаня договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтерисована сторона.
Зазначені позивачем та наведені вище обставини, що змінились, суд вважає істотними та такими, що відповідають вимогам ч.2 ст.652 ЦК України.
Обставини даної справи, пояснення представників в судовому засіданні свідчать про неможливість, у зв"язку з виникненням спору з виконання Договору, досягнення сторонами згоди на розірвання договору чи то приведення його умов у відповідність з обставинами, які істотно змінились.
Таким чином. укладений між сторонами договір підлягає розірванню в судовому порядку.
Відповідно до ч.3 ст.652 ЦК України, у разі розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин суд, на вимогу будь-якої із сторін, визначає наслідки розврвання договору виходячи з необхідності справедливого розподілу між сторонами витрат, понесених ними у зв"язку з виконанням цього договору.
В даному випадку, на виконання умов договору позивач відпустив відповідачу гриби в кількості 11842, 48 кг на загальну суму 29606 грн. 20 коп. , оплата відпущених грибів була проведена відповідачем частково в сумі 18000 грн.
Таким чином, внаслідок розірвання договору, вимога позивача про стягнення з відповідача 11606 грн. 20 коп. коштів за фактично відпущені відповідачу гриби з урахуванням передбаченої п.7.1. Договору ціни товару (2,50 грн.) обгрунтована і підлягає задоволенню.
Відсутність у позивача оригіналу довіреності відповідача на одержання грибів не спростовує факту поставки грибів , втрата позивачем довіреності не може бути підставою для відмови в позові в цій частині, з огляду на те, що обставинами справи та дослідженими в судовому засіданні документальними доказами в їх сукупності підтверджується те, що поставка грибів у кількості та на суму, що зазначені вище, мала місце. До такого висновку суд прийшов, виходячи з наступного.
Факт відпущення відповідачу товару /грибів/ на загальну суму 29606 грн. 20 коп. (в тому числі 4934 грн. 36 коп. ПДВ) позивач підтверджує накладними на кожну часткову поставку: №р-1 від 18.07.2002 р., №Р-2 від 22.07.2002 р., №Р-3 від 26.07.2002 р., №Р-4 від 30.07.2002 р., №Р-5 від 01.08.2002 р., №Р-6 від 03.08.2002 р., №Р-7 від 03.08.2002 р., №Р-8 від 04.08.2002 р., №Р-9 від 04.08.2002 р., №Р-10 від 05.08.2002 р., №Р-11 від 05.08.2002 р., №Р-12 від 06.08.2002 р., №Р-14 від 06.08.2002 р., №Р-15 від 07.08.2002 р., №Р-16 від 07.08.2002 р., №Р-17 від 08.08.2002 р., №Р-18 від 08.08.2002 р., №Р-19 від 09.08.2002 р., №Р-20 від 09.08.2002 р., №Р-21 від 10.08.2002 р., №Р-22 від 10.08.2002 р., №Р-23 від 11.08.2002 р., №Р-24 від 11.08.2002 р., №Р-26 від 12.08.2002 р., №Р-25 від 12.08.2002 р., №Р-27 від 13.08.2002 р., №Р-28 від 13.08.2002р., №Р-29 від 14.08.2002 р. Крім того, позивачем були оформлені загальна накладна №14 від 14.08.2002 р. на всю кількість поставленої за період з 18.07.2002 р. по 14.08.2002 р. продукції (11842, 48 кг грибів лисичка), рахунок–фактура №1 від 14.08.2002 р., податкова накладна №1 від 31.08.2002 р. які передані відповідачу (оригінали вказаних документів оглянуті в судовому засіданні). Позивач наполягає на тому, що відповідачем була видана довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей, проте така довіреність позивачем втрачена.
Бланки довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей є документами суворої звітності, виготовляються з друкарською нумерацією, їх одержання, зберігання та використання як бланків суворої звітності підлягає обліку.
Всупереч вимогам суду, відповідачем не подано журнал реєстрації виданих довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей за 2002 р., обов”язковість ведення якого передбачена “Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей”, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 99 від 16.05.96р. , як і не наведено будь-які пояснення із зазначенням причин неподання таких документів обліку.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. З урахуванням того, що факт наявності чи відсутності довіреності на одержання товаро-матеріальних цінностей має значення для встановлення факту поставки позивачем 11842,48 кг грибів та одержання їх відповідачем, такі дії відповідача є підставою для висновку про недоведеність відповідачем факту неоформлення ним довіреності на одержання грибів в кількості 11842,48 кг.
Крім того, як вбачається з оглянутих судом книги обліку продажу та книги обліку придбання , форми та порядок ведення яких встановлені наказом ДПА України N 165 від 30.05.97 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 р. за N 233/2037), господарська операція з придбання 11842,48 кг грибів /лисичок/ відображена як позивачем так і відповідачем.
Доводи відповідача про те, що податкова накладна, видана позивачем відображена в бухгалтерському обліку відповідача як попередня оплата - не підтверджуються обставинами справи. Як зазначалось вище, за умовами договору перша оплата у розмірі 10% від ціни договору мала бути перерахована протягом 20 днів з моменту першої поставки продукції, 90% - з моменту останньої відгрузки. Часткова оплата відповідачем проведена тільки 18.09.2002 р. платіжним дорученням №20 –6000 грн., 05.11.2002 р. платіжним дорученням №37 –12000 грн. із зазначенням у платіжних дорученнях призначення платежу –оплата за лисичку свіжу згідно рахунку-фактури №1 від 14.08.2002 р. /а.с.88 том 1/, а дата отримання податкової накладної зареєстрована у книзі обліку придання відповідачем –31.08.2002 р., тобто до здійснення часткової оплати.
Відповідно до ст.7 п.7 пп. 7.2.3 Закону України "Про податок на додану вартість" / в редакції, на час правовідносин сторін/ податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Підпунктом 7.3.1 п.7.3. ст.7 передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу ...; або дата відвантаження товарів.
У спірному випадку, підставою для видачі податкової накладної позивачем було саме відвантаження продукції, оскільки на момент оформлення загальної накладної №14 від 14.08.2002 р. на всю кількість поставленої за період з 18.07.2002 р. по 14.08.2002 р. продукції (11842, 48 кг грибів) відповідачем ще не була проведена оплата позивачу .
Крім того, відповідно до п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість", у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, а також у зв'язку з визнанням боргу покупця безнадійним у порядку, визначеному законодавством України, податок, нарахований у зв'язку з таким продажем, перераховується відповідно до змін бази оподаткування. При цьому продавець зменшує суму податкового зобов'язання на суму надмірно нарахованого податку, а покупець відповідно збільшує суму податкового зобов'язання на таку ж суму в період, протягом якого була зменшена сума компенсацій продавцю. У зворотному порядку відбувається перегляд сум податкових зобов'язань при збільшенні суми компенсації продавцю. Аналогічні положення закріплені у п.10.5 „Порядку ведення книги обліку придбання товарів (робіт, послуг)” у разі коли після продажу товарів (робіт, послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації за продаж товарів (робіт, послуг), включаючи перерахунок у випадках повернення проданих товарів чи права власності на такі товари продавцю, то виключно продавцем складається розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до раніше виписаної накладної за формою згідно з додатком N 2 до податкової накладної.
Таким чином, у випадку проведення попередньої оплати відповідачем і неотримання в подальшому грибів, відповідач повинен був відобразити у книзі обліку придбання зміни бази оподаткування на підставі розрахунку коригування, який слід було витребувати у позивача. Книги обліку продажу та придбання, оригінали яких оглянуті у судовому засіданні, жодних даних про зміну бази оподаткування за даною господарською операцією і проведення коригування не містять, що свідчить про те, що зміна суми компенсації не відбулась.
Викладені обставини та документальні докази в їх сукупності підтверджують те, що позивач фактично відпустив відповідачу 11842, 48 кг грибів та спростовують заперечення відповідача з цього приводу.
Суд приймає відмову позивача від позову щодо стягнення з відповідача 2219,05 грн, з яких: 614 грн. 3% річних та 1605,05 грн. інфляційних втрат, а тому провадження в зазначеній частині вимог підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог. До складу судових витрат відповідно до ст.44 ГПК України включаються витрати позивача зі сплати держмита у сумі 201,06 грн, витрати інформаційно-технічного забезпечення в сумі 118 грн., а також витрати на оплату послуг адвоката в сумі 691 грн. згідно квитанції прибуткового касового ордера № 39 від 12.02.04р. та довідки асоціації адвокатів Чернівецької області № 14 від 31.03.06р./а.с.20 том1;а.с.12 том.2/.
Керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 652 Цивільного кодексу України , п.4 ст.80, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в :
позов задоволити частково.
Розірвати укладений між ТзОВ “Італобоніфіка” та Приватним підприємством “Буркут і К” договір купівлі-продажу від 15.07.2002р.
Стягнути з Приватного підприємства „Буркут і К”, смт.Верховина, Івано-Франківської області, вул.І.Франка, 5 (код ЄДРПОУ 31195540) на користь ТзОВ „Італобоніфіка”, м.Вижниця, Чернівецької області, вул.Українська, 82 ( код ЄДРПОУ 25078186) - 11606 грн. 20 коп. коштів за відпущені відповідачу гриби , судові витрати зі сплати держмита у сумі 201,06 грн., послуг інформаційно-технічного забезпечення в сумі 118 грн., а також витрати на оплату послуг адвоката в сумі 691 грн., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В решті вимог –провадження у справі припинити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Грица Юрій Іванович
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 331189 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні