Рішення

від 20.08.2013 по справі 121/975/13- ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/975/13- ц

2/121/692/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 серпня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кайро І.А., при секретарі - Шевчук Н.О., за участю представників прокуратури м. Ялти Корчагіної А.В., Прокудіна О.Ю. , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 , представника третьої особи ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Ялти до Алупкінської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_6, третя особа: Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" Міністерства охорони здоров'я України про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору дарування земельної ділянки,

встановив:

Заступник прокурора м. Ялта звернувся до суду з позовною заявою до Алупкінської міської ради, ОСОБА_3, ОСОБА_6 у якій просить визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради від 27 липня 2007 року № 6/10 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу"; визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 від 12 червня 2010 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_3, а в даний час придбана ОСОБА_6 розташована в межах земельної ділянки санаторію ім. Боброва, якою позивач користується на підставі державного акту на право постійного користування від 07 квітня 1995 року, що підтверджується висновком експертизи та вироком по кримінальній справі стосовно посадових осіб Алупкінської міської ради. Тобто, Алупкінська міська рада прийняла оскаржуване рішення з перевищенням повноважень, з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки розпорядилась землями, які знаходяться в постійному користуванні санаторію ім. Боброва та є землями оздоровчого призначення, на яких заборонено індивідуальне будівництво.

Прокурор в судовому засідання підтримала позовні вимоги з тих самих підстав.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив , що рішеннями інших судових інстанцій була встановлена відсутність належно оформленого права санаторія ім.. Боброва на земельну ділянку. Державний акт на право користування земельною ділянкою був оформлений на санаторій ім.. проф.. Боброва, та не був у встановленому законом порядку переоформлений за Державним закладом «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва», а правонаступництво у земельних відношеннях не передбачено . На час розгляду справи у Єдиному реєстрі юридичний осіб санаторій ім.. проф.. Боброва - значиться, а отже належного користувача спірної земельної ділянки на даний час не існує.

Представник відповідача - Алупкінської міської ради в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений у встановленому порядку, просив суд розглянути справу в їх відсутність. У своєї заяві представник Алупкінської міської ради визнав заявлений позов.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщений у встановленому порядку, причин неявки суду не надала.

Представник третьої особи - Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва» міністерства охорони здоров'я в судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що дійсно Алупкінська міська рада передала у власність відповідача земельну ділянку, яка знаходилась в постійному користуванні санаторію ім. Боброва, порушуючи при цьому положення чинного законодавства України.

Вислухавши прокурора, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Зазначені положення Конституції України кореспондовані в ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються питання: регулювання земельних відносин.

Згідно зі ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальної громади; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідного до цього кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно зі ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ч. 10 ст. 118 ЗК України (в редакції, яка була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення від 11 грудня 2008 року), сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст. 47 ЗК України, до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворювань і лікування людей.

На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення (стаття 48 Земельного Кодексу України).

Статтею 92 ЗК України, встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Судом встановлено, що Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" є юридичною особою, державним санаторно-курортним закладом, що підтверджено копією статуту підприємства від 13 грудня 2007 року.

Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 11,2632 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії КМ № 0000030 від 07 квітня 1995 року. Цільове призначення - функціонування санаторію (а.с.15-17). Державний акт зареєстровано в книзі державних актів на право постійного користування за № 3.

Рішенням Алупкінської міської ради 17-ї сесії 5-го скликання № 6/10 від 27 липня 2007 року (а.с.10) ОСОБА_3 затверджений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1: передано безоплатно у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0100 га кадастровий № 0111970200:01:004:0038, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 з земель, не переданих в ратну власність та не наданих в постійне користування в межах населеного пункту м. Алупка.

На підставі вказаного рішення 22 жовтня 2009 року ОСОБА_3 отриманий державний акт серії ЯД № 620653 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за № 010900700079 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (а.с.11).

У послідуючому, 12 червня 2010 року вказана земельна ділянка була відчужена за договором купівлі-продажу реєстровий № 1595 ОСОБА_3 ОСОБА_6 (а.с. 12-13).

З висновку судової комплексної комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 29 жовтня 2010 року № 1651, 3065 слідує, що за результатами проведеного дослідження, експерт прийшов до висновку про те, що земельна ділянка яка надана у власність ОСОБА_3 знаходиться у межах земельної ділянки яка ще у 1995 році була надана у користування Державному закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" .

Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26 листопада 2012 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, який набрав законної сили 20 грудня 2012 року (а.с.64-91) встановлено, що: ОСОБА_9, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість, підписав і видав громадянину ОСОБА_12 рішення 17 сесії Алупкінської міської ради 5 скликання № 6/10 від 27.07.07 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаража для громадянина ОСОБА_13, а потім також підписав і видав, виготовлений на підставі вищевказаного рішення державний акт серії ЯД № 620653 від 22.05.09. на земельну ділянку, що знаходилась на території Державної установи «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва» Міністерства охорони здоров'я України, і віднесений до земель оздоровчого призначення,розпорядження якими входить до компетенції Кабінету Міністрів України, в результаті чого було заподіяно істотну шкоду інтересам держави. Так само, ОСОБА_10 в період з березня-грудня 2007 року, будучи службовою особою,обіймаючи пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежно виконуючі свої службові обов'язки,проявляючи недбалість, склав, підписав і видав громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ситуаційні плани з позначенням меж місцеположення запроектованого відведення земельних ділянок,а потім доповів на засіданні депутатських комісій з питань землекористування, архітектури, будівництва та екології Алупкинської міської ради 5 скликання відповідно: - від 27.07.07, 19.03.07 та 27.12.07 про можливість закріплення земельних ділянок, складених ОСОБА_11, генерального плану забудови проектованих до відведення земельних ділянок, плану відведення земельних ділянок, встановлення меж в натурі і погодження меж земельних ділянок та схем до нього, акту прийнятті земельних насаджень на відповідальне зберігання і схем до нього,підписаних членами злочинної групи та документів складених на їх основі, про можливість задоволення заяв зазначених громадян про відведення земельних ділянок та про затвердження проектів землеустрою. У результаті вищевказаних дій ОСОБА_10 на 14,17 сесіях Алупкинської міської Ради 5 скликання, були прийняті рішення про дозвіл виконання проекту землеустрою ОСОБА_15 та про затвердження проектів землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуального гаража ОСОБА_3, ОСОБА_14, ОСОБА_15, загальною площею 0,0300 га, що суперечило вимогам ст..ст. 4,42 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 1,6,9 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» та ст. 12, ч.ч. 1,2 ст. 20, ст. 38,39,48, п. «г» ч. 4 ст. 84 (у редакції, чинний на момент прийняття рішення), ст.. 122, ч. 9 ст. 149, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 1,31, 32 і 33 Закону України «Про курорти», п.п. 2.1-2.6, 2.12, 2.14 ДБН В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров'я», П.П. 5.10, 5.13, 5.29, 6.1, 6.2, 6.11, 6.15 Державних санітарних правил затверджених наказом МОЗ країни № 173 від 19.06.96 «Про затвердження державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів», розділ «Вимоги до земельних ділянок» СанПіН 42-125-4437-87 «Устрій, утримання і організація режиму, дитячих санаторіїв», т.к згідно Генерального плану адміністративного району Велика Ялта, було територією Державної установи «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва» Міністерства охорони здоров'я України, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в результаті чого було заподіяно істотну шкоду інтересам держави. ОСОБА_11, в період листопада 2004 року - жовтня 2007 року, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість, не переконавшись в наявність постанови Господарського суду АРК від 18.12.06 по справі № 2-13/19093-06а, про скасування рішення 8 сесії 5 скликання Алупкинської міської ради № 7 від 03.11.06 «Про скасування державного акту санаторію імені проф. Боброва та вирішенні виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування» та ухвали Апеляційного суду від 05.03.07 за вказаною господарською справою, склав, підписав та видав громадянами ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15 позитивні висновки про можливість закріплення земельних ділянок загальною площею 0,030 га, за адресою: АДРЕСА_1, а саме: висновок № 115/01-2004 від 25.11.04 (уточнене ОСОБА_11 13.02.06); висновок № 116/01-2004 від 25.11.04 (уточнене ОСОБА_11 13.02.06); висновок № 967/10-07 від 11.10.07, які згідно Генерального плану адміністративного району Велика Ялта, були територією Державної установи «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва» Міністерства охорони здоров'я України, що суперечило вимогам ст..ст. 4,42 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 1,6,9 Закону України «Про розмежування земель державної та комунальної власності» та ст. 12, ч.ч. 1,2 ст. 20, ст. 38,39,48, п. «г» ст. 84 (у редакції, чинній на момент прийняття рішення), ч. 7 ст. 122, ч. 9 ст. 149, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 1,31,32 і 33 Закону України «Про курорти», п.п. 2.1-2.6,2.12,2.14 В.2.2-10-2001 «Заклади охорони здоров'я», п.п. 5.10, 5.13,5.28, 5.29, 6.1, 6.2, 6.11, 6.15 Державних санітарних правил затверджених наказом МОЗ України № 173 від 19.06.96 «Про затвердження державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів»,розділу 2 «Вимоги до земельних ділянок» СанПіН 443-87 «Устрій, утримання і організація режиму, дитячих санаторіїв», що заподіяло істотну шкоду інтересам держави.

Згідно із ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язковій для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Право постійного користування Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні третьої особи згідно із державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ № 0000030 виданим 07 квітня 1995 року не припинялось у встановленому законом порядку.

Відтак, у Алупкінської міської ради на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні передбачені законом підстави для передачі ОСОБА_3 спірної земельної ділянки, оскільки суб'єкт владних повноважень розпорядився земельною ділянкою, яка знаходилась у постійному користуванні санаторно-лікувального закладу, що є неможливим, несумісним з охороною природних лікувальних властивостей земельної ділянки та забезпеченням сприятливих умов для відпочинку в закладі відпочинку та оздоровлення, порушує права землекористувача, механізм захисту права постійного користування, тому рішення повинно бути визнане недійсним на підставі п. г ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

На підставі зазначений доказів суд не приймає до уваги доводи представника відповідача ОСОБА_3 відносно відсутності у Державного закладу «Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва» Міністерства охорони здоров'я України права користування земельною ділянкою, в межах якої і розташована спірна земельна ділянка яка була надана у власність ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1,2 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно з ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Оскільки судом достовірно встановлено, що спірна земельна ділянка площею 0,010 га виділена ОСОБА_3 протиправно, на підставі незаконного рішення,то вона і не мала права розпоряджатися зазначеною земельною ділянкою, у тому числі відчужувати ОСОБА_6.

Таким чином, договір купівлі-продажу від 12 червня 2010 року реєстрований № 1595 підлягає визнанню недійсним.

Оскільки позовні вимоги задоволено, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь держави у сумі 76,46 гривень з кожного.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6,10, 11, 60, 212-216 ЦПК України, ст. 19 Конституції України, ст.ст. 24, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в України», ст.ст. 21, 203,215, 393 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 12, 47, 48, 81, 92, 116, 118,126 Земельного Кодексу України

в и р і ш и в:

Позовну заяву заступника прокурора м. Ялта - задовольнити.

Визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради № 6/10 від 27 липня 2007 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,0100 га, розташованого за адресою АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу. ».

Визнати недійсним договір купівлі - продажу земельної ділянки площею 0,0100 га що знаходиться за адресою, АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 0111970200:01:004:0038 укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_6, 12 червня 2010 року посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_18 за реєстровим № 1595 .

Стягнути з Алупкінської міської ради (ідентифікаційний код 25150893) на користь держави судові витрати по справі у сумі 76 (сімдесят шість) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судові витрати по справі у сумі 76 (сімдесят шість) гривень 46 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь держави судові витрати по справі у сумі 76 (сімдесят шість) гривень 46 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя: