Рішення

від 13.08.2013 по справі 752/7804/13-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/7804/13-ц

Провадження по справі № 2/752/2908/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13.08.2013 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хоменко О.Л.,

при секретарі Янковенко І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ.ЕЙ.ТІ.ЛОДЖИСТІКС Україна» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення заробітної плати та моральної шкоди.

Свої вимоги мотивує тим, що він з 22.06.2009 року працював у відповідача на посаді менеджера (управителя) з транспортно-експедиторської діяльності. Наказом №9-к від 01.07.2010 року переведений на посаду керівника адміністративного підрозділу.

Трудові відносини оформлені трудовим договором (контрактом) від 22.06.2009 року зі строком дії до 22.06.2014 року.

24.12.2012 року відповідачем було надано йому для ознайомлення наказ №11/К від 01.11.2012 року про звільнення його з посади керівника адміністративного підрозділу на підставі ст.40 КЗпП України.

В зв'язку з тим, що при ознайомленні його з наказом було порушено ст.49-2 КЗпП України, а саме : його не було попереджено про наступне вивільнення персонально не пізніше ніж за два місяці, він відмовився від підписання даного наказу і продовжував виходити на роботу.

В кінці лютого 2013 року відповідач востаннє виплатив йому заробітну плату за січень та лютий 2013 року.

Починаючи з березня 2013 року відповідач заробітну плату йому не виплачує, трудову книжку також не видає.

Виходячи з того, що розмір його заробітної плати становить 3000 грн в місяць, заборгованість відповідача по заробітній платі на день пред'явлення позову становить 6000 грн ( за березень та квітень 2013 року).

Крім того відповідно до п.7.4 трудового договору у разі дострокового припинення трудового договору з незалежних від працівника причин відповідач зобов'язаний виплатити йому компенсацію заподіяної матеріальної та моральної шкоди в розмірі 36000 грн.

Також незаконні дії відповідача призвели до заподіяння йому моральної шкоди, яка виразилась в тому, що він перебуває у постійній напрузі, нервує, не може влаштуватись на іншу роботу за відсутності трудової книжки.

Розмір завданої йому моральної шкоди він оцінює в 7000 грн.

Просить стягнути з відповідача на його користь заробітну плату за березень та квітень 2013 року в сумі 6000 грн, додаткову компенсацію в розмірі 36000 грн та моральну шкоду в розмірі 7000 грн.

В судовому засіданні позивач уточнив свої позовні вимоги і просив стягнути з відповідача на його користь середній заробіток в зв'язку із затримкою видачі трудової книжки, починаючи з моменту його фактичного звільнення по день винесення рішення, тобто з 01 березня по 13 серпня 2013 року, в розмірі 16258 грн 06 коп, додаткову компенсацію в сумі 36000 грн та моральну шкоду в розмірі 7000 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився повторно, про день розгляду справи повідомлений належним чином, причину неявки суду не вказав.

За таких обставин, враховуючи згоду позивача, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку позовного провадження на підставі наявних у ній доказів відповідно до ст.224 ЦПК України.

Суд, заслухавши позивача, та, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 22.06.2009 року між сторонами було укладено трудовий договір, відповідно до якого відповідач прийняв позивача на роботу на посаду менеджера з транспортно-експедеційної діяльності. Термін дії договору встановлювався до 22.06.2014 року.

Відповідно до п.4.1 договору за виконання посадових обов'язків, передбачених цим договором позивачеві встановлювався посадовий окладв розмірі 6000 грн. В подальшому розмір посадового окладу було зменшено до 3000 грн, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Пунктом 7.4 договору передбачено, що у разі дострокового припинення цього договору з незалежних від працівника причин, у тому числі розірвання договору з ініціативи роботодавця з підстав, передбачених ч.1 ст. 40 КЗпП України.

24.12.2012 року відповідачем було надано позивачу для ознайомлення наказ №11/К від 01.11.2012 року про звільнення його з посади керівника адміністративного підрозділу ТОВ «ВІ.ЕЙ.ТІ.ЛОДЖИСТІКС Україна» в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці ( ст.40 КЗпП України) з 30 листопада 2012 року.

З копії банківського рахунку позивача станом на 19.04.2013 року вбачається, що 18.02.2013 року на рахунок позивача поступила заробітна плата за січень та лютий 2013 року за вирахуванням всіх необхідних платежів в загальній сумі 4916 грн 40 коп. Інших платежів на рахунок позивача не надходило.

Відповідно до ст.40 ч.1 п.1 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно ст.49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Відповідно до ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Ст.235 ч.4 КЗпП України у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Враховуючи, що позивач був офіційно попереджений про наступне вивільнення 24.12.2012 року, то фактично датою його звільнення є 25.02.2013 року. Зазначена обставина підтверджується фактом виплати позивачу заробітної плати за січень та лютий 2013 року.

В судовому засіданні встановлено, що в день звільнення трудова книжка позивачеві не була видана.

За таких обставин на підставі ст.235 ч.4 КЗпП України з відповідача слід стягнути на користь позивача середній заробіток за час вимущеного прогулу, починаючи з моменту звільнення і по день розгляду справи судом.

Сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу становить :

( 5 міс.х 3000 грн) + ( 3000 грн : 31 день х 13 днів) = 15000 грн + 1258 грн 06 коп = 16258 грн 06 коп.

З відповідача слід також стягнути на користь позивача передбачену п. 7.4 трудового договору додаткову компенсацію заподіяної моральної та матеріальної шкоди в розмірі 36000 грн, так як трудовий договір розірвано з ініціативи відповідача на підставі ст.40 ч.1 КЗпП України.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача моральної шкоди, передбаченої ст.237-1 КЗпП України, то вона задоволенню не підлягає, оскільки сума моральної шкоди входить в додаткову компенсацію, яку суд стягує з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 522 грн 58 коп.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 40 ч.1, 49-2, 47, 235 ч.4 КЗпП України, ст.ст. 10,60,88,212-215 ЦПК України. суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовільнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ.ЕЙ.ТІ.ЛОДЖИСТІКСУкраїна» (03069, м.Київ, вул.Кіровоградська,38/58, офіс 13, код ЄДРПОУ 35138050) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючого в АДРЕСА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 16258 ( шістнадцять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн 06 коп та додаткову компенсацію заподіяної матеріальної та моральної шкоди в розмірі 36000 ( тридцять шість тисяч) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІ.ЕЙ.ТІ.ЛОДЖИСТІКСУкраїна» (03069, м.Київ, вул.Кіровоградська,38/58, офіс 13, код ЄДРПОУ 35138050) на користь держави судовий збір в сумі 522 ( п`ятсот двадцять дві) грн. 58 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Апеляційного суду м.Києва через Голосіївський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: