Рішення

від 19.08.2013 по справі 905/5096/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

19.08.2013 Справа № 905/5096/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління будівельними проектами «ГЕРЦ», м.Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ЛЕТО», м.Донецьк

про стягнення 84 009,71грн.

за участю представників:

від позивача: Висоцький В.Ю. (за довір.)

від відповідача: не з'явився

Суть справи:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління будівельними проектами «ГЕРЦ», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ЛЕТО», м.Донецьк про стягнення 84 009,71грн., з яких: основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 79770,98грн., пеня в сумі 3541,32грн., 3% річних в сумі 758,86грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається невиконання відповідачем зобов'язань за договором поставки №0131.Д-16195.02 від 04.02.13р. з оплати отриманого товару.

Ухвалою від 18.07.13р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №905/5096/13.

29.07.13р. від позивача надійшла телеграма, в якій позивач просить перенести розгляд справи на іншу дату.

07.08.13р. від ТОВ «Компанія з управління будівельними проектами «ГЕРЦ» надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з ТОВ «БОНА ЛЕТО» заборгованість з урахуванням індексу інфляції у розмірі 79770,98грн., пеню в розмірі 4343,92грн.; 3% річних в розмірі 896,40грн. Справа розглядається судом з урахуванням зазначеної заяви позивача.

19.08.13р. від позивача надійшло клопотання про залучення розрахунку прямої заборгованості, відповідно до якого сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 79691,23грн.

Представник позивача в судовому засіданні 19.08.13р. підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (рекомендованими листами з повідомленням).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 10.07.13р. Товариство з обмеженою відповідальністю «БОНА ЛЕТО» зареєстроване за адресою: 83014, м.Донецьк, вул.Літвінова, буд.31, кв.41. За даною адресою відповідачу направлялись всі процесуальні документи по справі №905/5096/13.

Оскільки в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд ВСТАНОВИВ:

04.02.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління будівельними проектами «ГЕРЦ» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БОНА ЛЕТО» (покупець) укладений договір поставки №0131.Д-16195.02, за яким постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупця замовлений товар, який зазначається в підписаних сторонами специфікаціях до договору, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар, та здійснити його оплату в розмірі, порядку та у строки, передбачені даним договором (п.1.1 договору).

Ціна товару за одиницю, найменування товару вказуються сторонами у відповідних специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною даного договору (п.2.1 договору).

Загальна вартість договору визначається виходячи з вартості фактично поставленого товару покупцю згідно підписаних сторонами видаткових накладних, з урахуванням цін, визначених у відповідних специфікаціях, діючих в період поставки товару (п.2.2 договору).

Розрахунок за поставлену партію товару здійснюється покупцем протягом 10 банківських днів після приймання-передачі товару в порядку, передбаченому розділом 7 договору (п.5.3 договору).

Сторонами підписані специфікації №1 та №2 до договору, в яких погоджені найменування, клас і марка, одиниця виміру та вартість товару.

Договір вступає в силу з моменту підписання уповноваженими представниками та діє до 31.12.13р. (п.9.5 договору).

Договір поставки №0131.Д-16195.02 від 04.02.13р. та специфікації до нього підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Оцінивши договір, з якого виникли права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.

Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами договору, сторонами погоджено всі істотні умови вищевказаного договору, відсутні докази визнання його у встановленому порядку недійсним. З наведеного суд робить висновок, що вищевказаний договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до наданих позивачем видаткових накладних №РН-000080 від 18.02.13р., №РН-000101 від 19.02.13р., №РН-000104 від 19.02.13р., №РН-000107 від 24.02.13р., №РН-000112 від 28.02.13р., №РН-000116 від 04.03.13р., №РН-000117 від 04.03.13р., №РН-000118 від 04.03.13р., №РН-000119 від 04.03.13р., №РН-000120 від 04.03.13р. постачальником було поставлено, а покупцем отримано товар на суму - 79691,29грн., що підтверджується підписом уповноваженого представника покупця на вищевказаних накладних та довіреностями на отримання цінностей №02 від 14.02.13р. та №06 від 26.02.13р.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна його умов не допускаються.

За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами договору поставки №0131.Д-16195.02 від 04.02.13р. поставлена за накладними продукція мала бути оплачена протягом банківських 10 днів з дати поставки.

Проте, передбачене договором зобов'язання відповідачем у встановлений строк не виконане.

Позивачем направлена відповідачу претензія №0131.11-30412-02 від 12.04.13р., в якій позивач вимагав провести розрахунки за договором №0131.Д-16195.02 від 04.02.13р. та перерахувати протягом двох календарних днів на розрахунковий рахунок ТОВ «КУБП «Герц» заборгованість в сумі 79691,29грн.

Зазначену претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення.

Доказів сплати боргу відповідач не надав, наявність заборгованості не спростував.

Приймаючи до уваги вищевикладене, фактичний борг ТОВ «БОНА ЛЕТО» перед ТОВ «КУБП «Герц» становить 79691,29грн.

В силу статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно п.8.3 договору за прострочення у здійсненні платежів, передбачених договором, покупець сплачує постачальнику за кожний день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу.

Позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 4343,92грн., що нараховувалась на суму заборгованості за кожною накладною з першого дня прострочення та до 30.07.13р.

Судом перевірена вірність зробленого позивачем розрахунку пені та встановлено, що заявлені позивачем вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст.625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних в розмірі 896,40грн., що нараховувались на суму заборгованості за кожною накладною. При цьому початком розрахунку визначений останній день періоду, протягом якого могла бути здійснена оплата. Розрахунок зроблений по 30.07.13р.

Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає його невірним. Враховуючи, що поставки відбувалися 18.02.13р., 19.02.13р., 24,02.13., 28.02.13р. та 04.03.13р., а строк оплати встановлений - 10 банківських днів з дати поставки, період прострочення за відповідними накладними має обліковуватись з 05.03.13р., з 06.03.13р., з 12.03.13р., з 16.03.13р. та з 20.03.13р.

З огляду на викладене, судом зроблений власний розрахунок 3% річних у зв'язку з чим задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 891,04грн.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення інфляцію в розмірі 79,69грн. за період з 05.03.13р. по 30.07.13р.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Відповідно до п. 6 Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 р. № 265, індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць.

Позивач здійснює нарахування інфляції з 05.03.13р. на всю суму боргу, проте він не врахував, що період прострочення оплати за накладними №РН-000101 від 19.02.13р. та №РН-000104 від 19.02.13р. розпочався 06.03.13р., за накладною №РН-000107 від 24.02.13р. - з 12.03.13р., за накладною №РН-000112 від 28.02.13р. - 18.03.13, за накладними №РН-000116 від 04.03.13р., №РН-000117 від 04.03.13р., №РН-000118 від 04.03.13р., №РН-000119 від 04.03.13р., №РН-000120 від 04.03.13р. - 20.03.13р.

З огляду на зазначене, позивачем невірно визначений період нарахування та наданий необґрунтований розрахунок інфляції.

Крім того, судом встановлено, що в квітні 2013р. індекс інфляції дорівнював 100%, в травні 2013р. - 100,1%, в червні 2013р. - 100%, а в липні 2013 року - 99,9%. Сукупний індекс інфляції за вказаний період становить 100%.

При здійсненні розрахунку позивачем не враховано, що в квітні та червні інфляції не відбулося, а в липні 2013 року інфляційні нарахування мали від'ємне значення (дефляція), що є помилковим, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства.

Поняття дефляції наведене в «Методологічних положеннях щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін», затверджених наказом Державного комітету статистики України від 14.11.2006 №519 , та у «Методиці розрахунку базового індексу споживчих цін», затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265 , згідно яких розраховується індекс споживчих цін, тобто індекс інфляції.

Дефляція - це зниження загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу (на відміну від інфляція - зростання).

При цьому, виключення з цього ланцюга одного чи декількох індексів з тих підстав, що вони свідчать про дефляцію (тобто зменшення вартості грошей, що мале місце протягом одного чи декількох періодів) протягом певного періоду (періодів), не передбачається, оскільки штучне втручання в процес формування рівня інфляції призведе до того, що на певний момент часу цей рівень не буде відповідати дійсному.

Отже, процес зміни вартості грошей, який характеризується рівнем інфляції, є безперервним процесом, і інфляційні процеси не залежать від волевиявлення будь-якої особи, - будь-то позивач, відповідач чи суд, тому інфляційні мають розраховуватись з урахуванням як індексів інфляції, так і індексів дефляції.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Оскільки в зазначений період інфляційного збільшення суми боргу не відбулось, а розрахунок позивача є невірним, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, пені та 3% річних в сумі 891,04грн. обґрунтовані, документально доведені і відповідачем не спростовані, вони підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 712, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління будівельними проектами «ГЕРЦ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ЛЕТО» про стягнення 85011,30грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ЛЕТО» (83014, м.Донецьк, вул.Літвінова, буд.31, кв.41; ЄДРПОУ 35270431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління будівельними проектами «ГЕРЦ» (01030, м.Київ, вул.Пирогова, буд.2, літ.«В»; ЄДРПОУ 33790979) основний борг в сумі 79691,29грн., пеню в сумі 4343,92грн., 3% річних в розмірі 891,04грн., судовий збір в сумі 1718,78грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 19.08.13р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 22.08.13р.

Суддя Г.В. Захарченко