Рішення

від 21.08.2013 по справі 904/5411/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.08.13р. Справа № 904/5411/13 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21", м.Дніпропетровськ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Принт Київ", м. Київ

про стягнення 12 972,26 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивача: Семенюк В.В., довіреність від 02.01.2013р., представник

Від відповідача-1: не з'явився

Від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (далі-позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовом, у якому просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (далі - відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Принт Київ" (далі - відповідач-2) суму 5 000,00 грн. заборгованості за порушення виконання грошових зобов'язань за договором поруки від 03.06.2013 року, а також стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Принт Київ" суму заборгованості у розмірі 7 972,26 грн. за порушення виконання грошових зобов'язань за договором № 81334-12 від 06.03.2012 року. Вимоги щодо солідарної відповідальності відповідача-1 обґрунтовані тим, що за умов укладеного між позивачем та відповідачем-1 договору поруки від 03.06.2013 року, останній взяв на себе зобов'язання у випадку невиконання відповідачем-2 свого обов'язку передбаченого договором № 81334-12 від 06.03.2013 року частково сплатити суму боргу. Судові витрати позивач просить покласти на відповідача-2.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 30.07.2013 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався з 30.07.2013 року на 21.08.2013 року.

29.07.2013 року та 19.08.2013 року від відповідача-1 надійшли відзиви на позов, за змістом яких останній заперечує проти позову, зазначає, що заборгованість відповідача-2 перед позивачем за договором № 81334-12 від 06.03.2012 року не підтверджена рішенням суду, а тому не може вважатись безспірною. Просить спір розглянути за відсутності його уповноваженого представника.

21.08.2013 року представник позивача надав у судовому засіданні заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем-2 суми боргу у сумі 625,00 грн.

Представник відповідача-2 у судові засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення - судової повістки (ухвали), які отримані відповідачем 23.07.2013 року та 06.08.2013 року.

Стосовно неявки у судове засідання представника відповідача-1 та представника відповідача-2 суд зазначає наступне.

Відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд зазначає, що розгляд справи може бути відкладений виключно у зв'язку із неможливістю розглянути справу у даному судовому засіданні, а не з формальних підстав - у зв'язку з неявкою позивача. Суд вважає, що матеріалів справи достатньо для прийняття рішення. Таким чином, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Відзиву на позов Товариство з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Принт Київ" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

У судовому засіданні 21.08.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

06.03.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дизайн-Принт Київ" (покупець) був укладений договір поставки № 81334-12 (а.с.13-14).

Відповідно п. 1.1 Договору Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець - приймати та оплачувати: Паперова продукція в асортименті (далі - товар), за умовами, наведеними у Договорі та узгодженими сторонами.

Згідно з п. 3.1 договору ціна та вартість товару узгоджується сторонами в порядку, визначеному у Договорі.

Умови оплати: оплата виконується шляхом перерахування Покупцем на поточний рахунок Постачальника 100% суми, зазначеної в рахунках та/або накладних до договору в термін згідно виставлених рахунків. Можливе здійснення оплати векселем (п. 3.2 договору).

Пунктом 7.1. договору встановлено, що договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2012 року. Якщо жодна із Сторін за місяць не підтвердить про припинення договору у вищезазначений термін, дія договору пролонгується на наступний календарний рік на тих же умовах.

На виконання умов договору позивач у період з 11.12.2012 року по 22.03.2013 року поставив відповідачу-2 товар, що підтверджується товарно-транспортними накладними, накладними та довіреностями, які містяться у матеріалах справи на загальну суму 165 913,07 грн. (а.с.17-67).

Відповідач-2 частково оплатив поставлену продукцію у розмірі 155 855,45 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача-2 перед позивачем за поставлений товар складає 10 057,62 грн.

В порядку досудового урегулювання спору 03.07.2013 року позивач надіслав на адресу відповідача-2 претензією (вих. № 81334-12/П-11 від 01.07.2013 року), в якій пропонував перерахувати суму заборгованості у розмірі 12 972,26 грн. та надати обґрунтовану відповідь на претензію у письмовому вигляді (а.с.68). Вказана претензія залишилась без відповіді.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач-2 суму заборгованості у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У ході судового розгляду представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку із частковою сплатою відповідачем-2 суми боргу у розмірі 625,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 614 від 02.07.2013 року (а.с.121).

Статтею 22 ГПК передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, на день прийняття рішення суду заборгованість відповідача-2 перед позивачем за поставлений товар складає 9 432,62 грн.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 7.2. договору за порушення терміну оплати за договором Покупець сплачує:

- штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з простроченої суми за період прострочки ;

- штрафну неустойку у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків від простроченої до сплати більш ніж на 30 днів суми.

Відповідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Позивачем нараховано відповідачу-2 пеню у розмірі 832,63 грн., штраф у розмірі 1913,98 грн. та 3% річних у розмірі 168,03 грн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено допущення арифметичних помилок, внаслідок чого до стягненню підлягають:

- пеня за період з 12.12.2012 року по 01.07.2013 року у розмірі 832,43 коп.;

- 3 % річних за період з 12.12.2012 року по 01.07.2013 року у розмірі 168,00 грн.;

- штраф у розмірі 1 913,98 грн. нарахований вірно.

Окрім того, зобов'язання за спірним договором забезпечено договором поруки від 03.06.2013 року (далі - договір поруки), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (поручитель, відповідач-1) (а.с.16).

Згідно п.1 договору поруки, предметом договору є надання поруки Поручителем перед Кредитором за часткове виконання Боржником умов договору купівлі-продажу № 81334-12 від 06.03.2012 року, укладеного між Кредитором та Боржником.

Відповідно до п. 4 договору поруки розмір відповідальності Поручителя перед Кредитором обмежується сумою у розмірі 5 000,00 грн.

Пунктом 5 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником умов договору купівлі-продажу № 81334-12 від 06.03.2012 року, Кредитор повідомляє про це Поручителя шляхом направлення письмової вимоги.

Поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі Кредитора суму за вказаними реквізитами протягом семи днів з моменту її отримання (п. 6 договору поруки).

Пунктом 12 договору поруки встановлено, що договір вступає в силу з моменту його підписання Сторонами і діє до повного виконання всіх зобов'язань, забезпечених порукою. Не допускається припинення поруки без припинення зобов'язань, які вона забезпечує.

03.07.2013 року позивач направив відповідачу-1 лист № 07/01-01 від 01.07.2013 року, в якому повідомив відповідача-1 про те, що між ТОВ "Сервісопторг" та ТОВ "Позитив 21" був укладений договір поруки, за умовами якого ТОВ „Позитив 21" взяло на себе обов'язок поручителя перед ТОВ "Сервісопторг" за часткове виконання ТОВ "Дизайн-Принт Київ" умов договору купівлі-продажу № 81334-12 від 06.03.2012 року та направив письмову вимогу щодо виконання умов договору поруки, яка залишилася без відповіді та без задоволення (а.с.73, 75).

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. ст. 554, 610 Цивільного кодексу України, боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

Отже, вимога про солідарне стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованості у розмірі 5 000,00 грн., у межах якої відповідач-1 відповідає перед позивачем за договором поруки.

Відповідно до ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Європейський суд з прав людини під терміном "власність" розуміє також грошові кошти, що підлягають оплаті. Невиконанням обов'язку щодо оплати отриманого товару відповідач-2 порушує права позивача, безпідставно не передаючи грошові кошти (вартість товару) у власність позивача.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Позивач просить стягнути судовий збір у повному розмірі з відповідача-2. Однак суд вважає за необхідне застосувати загальні правила розподілу судових витрат, оскільки вина відповідача-1 (поручителя) також наявна.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, при частковому задоволенні позову судові витрати у справі покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, сума судового збору з відповідача-1 складає 348,36 грн. та з відповідача-2 складає 1 372,12 грн.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.1, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю " Дизайн-Принт Київ" (01133, м. Київ, вул. Щорса, б. 31; ідентифікаційний код 31242484) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35Б, кв.149; ідентифікаційний код 36294940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 30-А, ідентифікаційний код 31543614) заборгованість у розмірі 5 000,00 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю " Дизайн-Принт Київ" (01133, м. Київ, вул. Щорса, б. 31; ідентифікаційний код 31242484) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 30-А, ідентифікаційний код 31543614) заборгованість у розмірі 4 432,62 грн., пеню у розмірі 832,43 грн., штраф у розмірі 1 913,98 грн., 3% річних у розмірі 168,00 грн. та судовий збір у розмірі 1 372,12 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (49027, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 35Б, кв.149; ідентифікаційний код 36294940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 30-А, ідентифікаційний код 31543614) судовий збір у розмірі 348,36 грн., про що видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено - 22.08.2013 року.

Суддя О.М. Крижний