Постанова

від 05.12.2006 по справі а-16/289

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А-16/289

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2006 р.   Справа № А-16/289   

 Позивач:  Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів.  

 вул.Червоноармійська, 87-Г, м.Чернівці,Чернівецька область, 58013.

Відповідач:  МП "Діана-Дністер" в особі філії МП"Діана-Дністер".  

вул. Богуна,13,  м.Городенка, івано-Франківська область, 78100.  

 Cуддя  Калашник В.О.   

При секретарі   Гурик І.П.

Представники:     

Від позивача: Юхименко Д.М. - головний спеціаліст-юрист, (довіреність № 04-369/886 від 27.10.2006р. )

Від відповідача: не з"явився,

СУТЬ СПОРУ: заявлено позов про стягнення  штрафних санкцій за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи, з"ясувавши її фактичні обставини, суд -

Встановив:

          Стаття 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", в редакції, чинній на час спірних правовідносин, (далі - Закон) встановлює для підприємств (об'єднань), установ і організацій (далі - підприємства) норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

          Відповідальність за незабезпечення зазначених нормативів відповідно до частини другої статті 19 Закону покладається на керівників підприємств. А в разі, коли кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, то відповідальність покладається на підприємства у вигляді щорічної сплати штрафних санкцій, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом (частина перша статті 20 Закону). Для   підприємств  (об'єднань),  установ  і організацій незалежно від форми власності та господарювання, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), у відповідній установі, організації.

          Разом з тим, частиною першою статті 18 Закону передбачено, що працевлаштування інвалідів здійснюється органами Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України, місцевими радами, громадськими організаціями інвалідів.

          Також пунктом 10 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 р. N 314, із змінами та доповненнями, (далі - Положення) визначено, що працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

          Обов'язок такого працевлаштування виникає у вказаних органів лише після виконання підприємствами приписів п. 14 Положення, а саме поінформування державної служби зайнятості та місцевих органів соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

          На підставі поданого Відповідачем звіту форми 10-ПІ "Про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік", середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача у 2005 р. складала 40 осіб. Відповідно до ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у Відповідача становив 2 особи - інваліда, а середньорічна заробітна плата одного працюючого склала 5423,00 грн.

          Таким чином, зазначене підприємство зобов"язано було самостійно сплатити на рахунок Позивача штрафні санкції у розмірі 10845,00грн.

          Дана сума підтверджується розрахунками Позивача відповідно до поданого Відповідачем звіту форми 10-ПІ. Вказана форма звітності затверджена наказом Держкомстату України від 10.01.2002р. № 49.

          Вимоги ст.20 вищевказаного Закону Відповідачем не виконані, кошти не перераховані.

          Позивачем зазначено, що відповідно до п.3 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.95 р. N 314, із змінами та доповненнями, робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Таким чином, якщо робоче місце нестворене відповідним чином і не зайняте інвалідом, то підприємство, вважається таким, що не виконало вимог ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" і повинне сплатити відрахування до Фонду на підставі ст. 20 вищезазначеного Закону.            Крім того, відповідно до п.п.5, 14  Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, підприємства повинні самостійно розробити заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включити їх до колективного договору.

          В судовому засіданні представник Позивача підтримав позовні вимоги та просить суд позов задоволити. Відповідач відзив на позов не подав, представник в судове засідання не з”явився, проте ці обставини не перешкоджають вирішенню спору.

       Заслухавши в судовому засіданні доводи Позивача, дослідивши обставини справи та подані докази, суд вважає, шо позов підлягає задоволенню.

          Враховуючи те, що Відповідачем не було створено робочих місць для інвалідів та не було вжито заходів для працевлаштування інвалідів відповідно до Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, тим самим не виконано вимоги ст. 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Отже суд дійшов висновку про наявність підстав для  стягнення штрафних санкцій за  незайняті інвалідами робочі місця у 2005 році в розмірі 10845,00 грн., а тому позов підлягає задоволенню.

          На підставі викладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст. 19, 20   Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, керуючись ч. 4 ст. 94, 158-167 та  п.п. 5, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Позов задоволити.

          Стягнути з Відповідача, Мале підприємство "Діана-Дністер" (вул. Богуна,13,  м.Городенка, Івано-Франківська область, індифікаційний код 19397075) на користь  Позивача, Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (вул.Червоноармійська, 87-Г, м.Чернівці,Чернівецька область, індефікаційний код 23246436) - 10 845,00 грн. штрафних санкцій,  про що видати виконавчий лист після набрання постановою законної сили.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови  суду першої  інстанції  подається протягом десяти днів з дня її проголошення; апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.   

          Відповідно до  ст. 258  КАС України, за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно,  за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, видається один виконавчий лист.

Суддя                                                            Калашник Володимир Олександрович

                                                            постанова підписана 21.12.06

 Виготовлено в АС "Діловодство суду"