Рішення

від 22.08.2013 по справі 919/707/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року справа № 919/707/13

За позовом державного підприємства Севастопольський морський рибний порт

(вул. Рибаків, 5, м. Севастополь, 99014)

до товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордия-Юг»

(вул. Адм. Октябрьського, 15/2, м. Севастополь, 99011)

про стягнення заборгованості в сумі 1650,70 доларів США.

Суддя Архипенко О.М.

За участю представників сторін:

від позивача - Анікеєва І.А., довіреність від 10.04.2013;

від відповідача - Куруленя П.Ф., керівник, довідка з ЄДРПОУ №681110 від 09.07.2012.

Державне підприємство Севастопольський морський рибний порт (далі - позивач, Порт) звернулося до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордия-Юг» (далі - відповідач, ТОВ «Конкордия-Юг») про стягнення заборгованості в сумі 1514,40 доларів США та пені за прострочення платежу в сумі 136,30 доларів США.

Позовні вимоги, із посиланням на статтю 526 Цивільного кодексу України, статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про морське агентування від 31.12.2009 №58 в частині своєчасної сплати наданих Портом послуг з постановки у квітні 2013 року бонових загороджень на час здійснення завантаження морських суден «NS AFRIСA» та «Nisson Anafi».

Ухвалою суду від 20.06.2013 позовна заява Порту прийнята до розгляду та порушено провадження у справі.

В порядку частини третьої статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у судовому засіданні, яке відбулося 01.08.2013, була оголошена перерва до 22.08.2013.

Ухвалою суду від 01.08.2013, за правилами частини третьої статті 69 ГПК України, суд продовжив строк вирішення спору до 04.09.2013.

Заявою від 29.07.2013 за вих. №14/3058 позивач звернувся до суду з клопотанням про зміну предмету позову, розгляд якого судом 01.08.2013 було відкладено до наступного судового засідання.

22.08.2013 позивач звернувся до суду із заявою про відмову від зміни позовних вимог та просить розглянути позовні вимоги в редакції прохальної частини позову. За таких обставин, з урахуванням того, що заява позивача про зміну предмету позову від 29.07.2013 за вих. №14/3058 судом до провадження прийнята не була, суд визнав за необхідне залишити цю заяву без розгляду.

Ухвалою суду від 22.08.2013 провадження у справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги по постановці бонового загородження в сумі 1514,40 доларів США припинено у порядку пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині позову.

Також, 22.08.2013 представник позивача надав заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача пеню за період прострочення виконання останнім основного зобов'язання у розмірі 18,67 доларів США, що в еквіваленті грошового зобов'язання за курсом гривні до долару США становить 149,23 грн.

Враховуючи приписи статті 22 ГПК України, суд приймає до розгляду зазначену заяву про зменшення позовних вимог.

Таким чином, предметом спору в даній справі, який вирішується судом по суті, є вимога Порту про стягнення з ТОВ «Конкордия-Юг» пені у розмірі 149,23 грн.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 ГПК України, - відзив на позовну заяву господарському суду не надав. У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, вказавши на його безпідставність.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

31.12.2009 між державним підприємством Севастопольський морський рибний порт (Порт) та ТОВ «Конкордия-Юг» (Агент) укладений договір про морське агентування №58 (далі - Договір) /арк.с. 9-12/.

Відповідно до пункту 2 Договору предметом договору є організація агентського обслуговування суден під прапорами іноземних держав та прапором України в акваторії Севастопольського морського рибного порту у порядку взаємовідносин між Портом та Агентом при обслуговувані суден у порту.

Згідно з пунктом 1.1.1 Договору порт зобов'язаний здійснювати обслуговування та обробку суден відповідно до прийнятих Портом до виконання заявок Агента, у тому числі бункеровку паливом, постачання водою, ремонт, постачання інших видів забезпечення. Обслуговування та обробку суден виконувати відповідно до вимог обов'язкових постанов по Севастопольському морському рибному порту.

Пунктом 2.2.5 Договору встановлено, що Агент зобов'язаний забезпечувати платежі по портових зборах та оплату за послуги Порту, виконані за заявкою Агента.

Згідно з пунктом 3.1 Договору оплата портових зборів здійснюється до виходу судна з порту. Остаточний розрахунок за послуги Порту здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунку від Порту.

Розрахунки по цьому договору здійснюються в гривнях по суднах під прапором України, по суднах під іноземним прапором в доларах США (пункт 3.5 Договору).

Відповідно до пункту 3.8 Договору Агент зобов'язався забезпечити оплату Порту рахунків за надані послуги у повному обсязі незалежно від перерахунку йому коштів від судновласника, фрахтувальників, операторів суден. Цей договір вступає в силу з 01.01.2010 та діє до 31.12.2010. Якщо жодна зі сторін за 30 діб до закінчення строку дії договору не заявить про свій намір розірвати договір, то дія цього договору продовжується на кожний наступний рік (пункт 6.1 Договору).

Додатковою угодою від 28.12.2011 строк дії Договору було продовжено до 31.12.2012.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про наявність заперечень сторін щодо продовження строку дії Договору після 31.12.2012, а відтак, суд визнає його (Договір) пролонгованим згідно з пунктом 6.1 Договору до 31.12.2013.

30.03.2013 та 03.04.2013 відповідач звернувся до позивача із заявками про надання Портом послуг, зокрема, щодо постановки бонових загороджень на період завантаження морських суден «NS AFRIСA» та «Nisson Anafi», з гарантуванням здійснення оплати цих послуг відповідно до затверджених тарифів /арк.с.14,23/.

Вказані заявки відповідача Портом були виконанні у повному обсязі, про що свідчать записи у судновому журналі буксиру «Камишовець» та вахтовому журналі диспетчера Порту /арк.с.15-16, 20-22, 24-25/.

На виконання пункту 3.1 Договору позивачем були виставлені відповідачу рахунки від 03.04.2013 №29 на суму 757,20 доларів США та від 04.04.2013 №30 на суму 757,20 доларів США, які отримані останнім 10.05.2013 /арк.с. 17, 26, 28/.

Проте, відповідач вказані рахунки у встановлений Договором строк не сплатив, що і стало причиною звернення Порту до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно зі статтями 11, 509 ЦК України, статтею 174 ГК України виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною першою статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, укладений між сторонами Договір є підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо внесення плати за надані позивачем послуги.

За приписами статті 193 ГК України та статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами Договору відповідач повинен був сплатити наданні позивачем послуги з постановки бонового загородження протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунків від Порту.

Отже, виставлені позивачем рахунки від 03.04.2013 №29 на суму 757,20 доларів США та від 04.04.2013 №30 на суму 757,20 доларів США, які отримані відповідачем 10.05.2013, останній був зобов'язаний оплатити в строк до 17.05.2013.

Судом встановлено, що 26.06.2013 між сторонами оформлена проформа дисбурсментського рахунку №11-П на суму 60000,00 доларів США, як попередня оплата обов'язкових портових зборів, послуг і платежів за танкер «AKTI A», враховуючи оплату постановки бонового загородження за період з 03.04.2013 по 26.06.2013. Вказана сума валютних коштів надійшла на рахунок Порту 27.06.2013, що підтверджується відповідною банківською випискою та поясненнями представників сторін.

Таким чином, після порушення провадження в цій справі відповідач повністю погасив наявну заборгованість з оплати наданих Портом послуг у розмірі 1514,40 доларів США, у зв'язку із чим, як вже зазначалось раніше, суд припинив провадження у справі у відповідній частині позову в порядку пункту 1-1 частини першої статті 80 ГПК України.

Водночас, за порушення строків оплати відповідачем наданих позивачем послуг, останній просить стягнути з ТОВ «Конкордия-Юг» пеню в сумі 18,67 доларів США, що в еквіваленті грошового зобов'язання за курсом гривні до долару США становить 149,23 грн.

За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

При цьому, згідно зі статтею 611 вказаного Кодексу, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 231 ГК України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 3.4 Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасних платежів Агент виплачує Порту пеню в розмірі 0,3 відсотки від неоплаченої суми, за кожен день прострочення платежу.

Частиною шостою статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його відповідність вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим суд визнає позовні вимоги Порту про стягнення з відповідача пені у розмірі 149,23 грн правомірними і такими, що підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн відповідно до частини другої статті 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов державного підприємства Севастопольський морський рибний порт до товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордия-Юг» про стягнення пені у розмірі 149,23 грн, - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Конкордия-Юг» (вул. Адм. Октябрьського, 15/2, м. Севастополь, 99011; ідентифікаційний номер 36197940) на користь державного підприємства Севастопольський морський рибний порт (вул. Рибаків, 5, м. Севастополь, 99014; ідентифікаційний номер 20709663) пеню у розмірі 149,23 грн (сто сорок дев'ять грн 23 коп.), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп.).

Повне рішення складено 22.08.2013.

Суддя О.М.Архипенко