АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

№ справи:121/4123/13-ц Головуючий суду першої інстанції:Веденмеєр М.В. № провадження:22-ц/190/4975/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Любобратцева Н. І. ________________________________________________________________________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" серпня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді:Любобратцевої Н.І., суддів:Дралло І.Г., Іващенко В.В., при секретарі:Почотовій Я.О.,

за участю представника банку Боженко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД», публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору іпотеки,

за апеляційною скаргою ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 17 червня 2013 року,

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_7 звернувся з позовом до ТОВ «Консоль ЛТД», ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору іпотеки, мотивуючи свої вимоги тим, що 27 травня 2002 року між ним та ТОВ фірмою «Консоль ЛТД» було укладено договір про спільну діяльність по пайовій участі у фінансуванні будівництва пансіонату сімейного типу у формі простого товариства в м. Ялта, с. Паркове, за умовами якого частка пайовика після завершення будівництва виділялась йому в натурі у вигляді двокімнатних апартаментів в корпусі №3 на 8 поверсі, загальною проектною площею 73,9 кв.м. Пайовий внесок позивача за договором було сплачено повністю. Без урахування майнових прав позивача, без його повідомлення та без одержання його згоди ТОВ «Консоль ЛТД» 13 серпня 2007 року передало незавершене будівництво цього об'єкту в іпотеку ПАТ «Райффайзен банк Аваль». Оскільки за умовами договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем зобов'язань за кредитним договором іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, то передача спірного майна в іпотеку порушує права позивача. Він позбавлений можливості реально отримати у власність майно, вартість якого сплатив ТОВ «Консоль ЛТД» у якості пайового внеску за договором про сумісну діяльність та зареєструвати своє право власності на апартаменти.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 17 червня 2013 року позов задоволено. Визнано договір іпотеки, реєстровий № 515 від 13 серпня 2007 року, укладений між відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та товариством з обмеженої відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» в частині передачі в іпотеку приміщення АДРЕСА_1, недійсним. Стягнуто з ТОВ фірма «Консоль ЛТД» та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в рівних частках на користь ОСОБА_7 судові витрати по справі у розмірі по 114 грн. 70 коп.

Не погодившись з таким рішення суду, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд зробив невірні висновки щодо обставин справи, оскільки відповідно до ст. 5 Закону України «Про іпотеку» предметом іпотеки, можуть бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, які належать іпотекодевцеві на праві власності. Право власності на спірний об'єкт зареєстровано КП Ялтинське БРТІ за ТОВ «Консоль ЛТД» за № 396, реєстраційний номер 19842652, таким чином на момент укладання спірного договору права позивача не порушувались.

Заслухавши доповідача, пояснення представника апелянта, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог ст. 303 ЦПК України, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з того, що укладеним договором іпотеки порушуються майнові права позивача, оскільки предмет іпотеки включає частку, яка повинна бути передана у його власність як учаснику спільної діяльності за договором пайової участі у будівництві пансіонату сімейного типу.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що 27 травня 2002 року між ОСОБА_7 та ТОВ фірмою «Консоль ЛТД» було укладено договір про спільну діяльність по пайовій участі у фінансуванні будівництва пансіонату сімейного типу у формі простого товариства в м. Ялта, сел. Паркове. За умовами п.2.3 договору фірма брала на себе обов'язок своїми силами і коштами завершити будівництво і передати пайовику двокімнатні апартаментів в корпусі №3 на 8 поверсі, загальною проектною площею 73,9 кв.м в строк до 31.08.2004 р., а також передати пайовику до 01.12.2004 р. свідоцтво про право власності на апартаменти. Пунктом 2.6 цього договору також встановлено, що за умови внесення пайовиком грошового внеску, зазначеного в п.2.1 даного договору, пайовик повністю набуває право на дольову участь у будівництві об'єкту, а фірма втрачає право розпорядження зазначеним в договорі об'єктом (а.с.6-8).

08 травня 2003 року між сторонами було укладено додаткову угоду до цього договору, відповідно до якої внесено зміни в п.2.1, п.2.3, п.2.6 договору № 1270/314-19 від 27.05.2002 р., і яка, зокрема, передбачає, що загальна сума паю складає суму в розмірі 57687 доларів США в національній валюті України за курсом НБУ на момент оплати. Внесений пайовий внесок в розмірі 46537 доларів США вважається пайовим внеском за цією додатковою угодою, залишок пайового внеску в розмірі, еквівалентному 11150 доларів США пайовик повинен внести до 01.06.2003 р. (а.с.9). Відповідно до квитанції до прибуткового касового ордеру № 671 ОСОБА_7 до каси фірми «Консоль» 27 червня 2002 р. було внесено 247987 грн. (а.с.10).

На підставі акту готовності об'єкта до експлуатації № 194, складеного приймальною комісією 24 червня 2009 року відносно пансіонату «Паркове» на 500 місць для родинного відпочинку корпус 3 за адресою: АДРЕСА_2, Інспекцією ДАБК в АР Крим 25 червня 2009 року видано свідоцтво № 0100000194 про відповідність збудованого об'єкту проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил на закінчений будівництвом зазначений об'єкт під вказаною адресою, де ТОВ фірма «Консоль ЛТД» зазначено підрядником і проектувальником, а замовником - ТОВ «Фірма «Грантор» (а.с.12-18).

Згідно з актом за 2009 рік (без дати) фірма виконала свої договірні обов'язки і надала приміщення АДРЕСА_1 ОСОБА_7, який своїм підписом завірив, що прийняв цей об'єкт (а.с.11). Відповідно до листа комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації», датованого груднем місяцем 2010 року, будинку АДРЕСА_2, згідно даних технічної інвентаризації і об'єктних схем-карт БТІ встановлена нова поштова адреса: АДРЕСА_2 (а.с.19).

Але 13 серпня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Консоль ЛТД» та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим ОСОБА_9, реєстровий № 515, відповідно до умов якого ТОВ фірма «Консоль ЛТД» передало ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в іпотеку нерухоме майно, а саме: об'єкт незавершеного будівництва, розташований за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.40-44). На виконання пункту 6.3 договору іпотеки 13 серпня 2007 року приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_9 на підставі статті 73 Закону України «Про нотаріат» у зв'язку з посвідченням цього договору іпотеки було накладено заборону відчуження зазначеного в договорі об'єкту незавершеного будівництва, розташованого за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільного прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним. Разом з тим, визнання правочину недійсним може бути способом захисту порушеного права, якщо за наслідками визнання договору недійсним право позивача буде поновлено.

Частинами 1, 3 статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 575 ЦК України іпотека є окремим видом застави нерухомого майна. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом. Закон України «Про іпотеку» є спеціальним законом, який регулює відносини у сфері застави нерухомого майна - іпотеки.

Відповідно до частини 1 статті 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. В постанові від 30 січня 2013 року у справі №6-168 цс 12 Верховний Суд України дійшов правового висновку, який в силу статті 360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів, і згідно з яким відповідно до частини 2 статті 583 ЦК України заставодавцем може бути власник речі або особа, якій належить майнове право, а також особа, якій власник речі або особа, якій належить майнове право, передали річ або майнове право з правом їх застави.

За змістом статті 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення договору іпотеки, предметом іпотеки могли бути один або декілька об'єктів нерухомого майна за таких умов: нерухоме майно належить іпотекодавцю на праві власності або на праві господарського відання, якщо іпотекодавцем є державне або комунальне підприємство, установа чи організація; нерухоме майно може бути відчужене іпотекодавцем і на нього відповідно до законодавства може бути звернене стягнення; нерухоме майно зареєстроване у встановленому законом порядку як окремий виділений у натурі об'єкт права власності, якщо інше не встановлено цим Законом. Предметом іпотеки також міг бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець міг документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Частина об'єкта нерухомого майна могла бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширювалася на частину об'єкта нерухомого майна, яка не могла бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об'єкт нерухомості.

Таким чином, положення Цивільного кодексу України, Закон України «Про іпотеку» та Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» дозволяють дійти висновку про те, що виконання грошових зобов'язань за інвестиційною угодою, а саме повна сплата вартості об'єкта інвестування (стовідсоткова передоплата), свідчить про вчинення дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва або набуття майнових прав на цей об'єкт. Розпорядження цими правами будь-ким, крім особи - інвестора, що вчинив дії щодо набуття права власності на об'єкт будівництва або без його згоди на передачу майнових прав у заставу, порушує права інвестора й не відповідає вимогам ч. 2 ст. 583 ЦК України та ст. 5 Закону України «Про іпотеку» (в редакції закону, яка діяла на момент укладання іпотечного договору).

Враховуючи положення договору про сумісну діяльність по дольовій участі у будівництві пансіонату сімейного типу в формі простого товариства та в силу положень ст. 331 ЦК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», які передбачають виникнення права власності саме після реєстрації нерухомого майна, як офіційного визнання і підтвердження факту виникнення права власності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач на час укладення оспорюваного договору іпотеки мав майнові права на свою частку у спільній частковій власності, а право власності на незавершене будівництво в цілому було зареєстровано за ТОВ фірма «Консоль ЛТД». Проте в іпотеку іпотекодавцем передано і частку, яка не стане власністю ТОВ фірма «Консоль ЛТД» після завершення будівництва і буде передана у власність позивача.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_7 повністю виконав свої зобов'язання за договорами про спільну діяльність з пайової участі у будівництві, сплативши свій внесок повністю (стовідсотково) у розмірі 57687 доларів США за договором № 1270/3314-19, тобто вчинив дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимоги переходу права власності на об'єкт будівництва.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що частина незавершеного будівництва у вигляді апартаментів, що переходять у власність позивача як окремі об'єкти права власності, не могла бути предметом застави, і ТОВ фірма «Консоль ЛТД» неправомірно передало в іпотеку зазначене майно, а тому договір іпотеки, який укладено без згоди позивача на передачу спірних апартаментів в іпотеку, є недійсним в силу статей 203, 215 Цивільного кодексу України, як такий, що укладений з порушенням вимог частини 2 статті 583 Цивільного кодексу України та статті 5 Закону України «Про іпотеку» у редакції, яка була чинною на час укладення договору іпотеки.

Доводи апеляційної скарги про те, що при укладанні договору іпотеки саме ТОВ фірма «Консоль ЛТД» належало право на об'єкт незавершеного будівництва, колегія суддів не приймає до уваги, тому що спірне приміщення в будівництві у цілому, становиться самостійним окремим об'єктом нерухомості, а тому не може бути передано в іпотеку без дотримання вимог статті 5 Закону України «Про іпотеку» у зазначеній редакції.

За таких обставин оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, воно є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 308, 313, 314 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати по цивільних справах,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити. Рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 17 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді:

Дралло І.Г. Іващенко В.В. Любобратцева Н.І.

Дата ухвалення рішення 20.08.2013
Зареєстровано 27.08.2013
Оприлюднено 27.08.2013

Судовий реєстр по справі 121/4123/13-ц

Проскрольте таблицю вліво →
Рішення Суд Форма
Ухвала від 20.08.2013 Апеляційний суд Автономної Республіки Крим Цивільне
Рішення від 17.06.2013 Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим Цивільне
Ухвала від 22.05.2013 Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим Цивільне

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Перевірити компанію

Додайте Опендатабот до улюбленного месенджеру

Вайбер Телеграм Месенджер

Опендатабот для телефону