Рішення

від 10.12.2012 по справі 1516/5142/2012

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОТОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1516/5142/2012

Провадження № 2/1516/3520/12

РІШЕННЯ

Іменем України

10.12.2012 року Котовський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді -Бондаренко Н.В.

при секретарі -Шершун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовськ Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу «Котовська лінійна санітарно -епідеміологічна станція на Одеській залізниці»МОЗ України про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1, 15.11.2012 року звернулася до суду із позовом до відповідача Державного закладу «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці», вказуючи, що з 1998 року вона працює у ДЗ «Котовська лінійна санітарно-епідеміологічна станція на Одеській залізниці»МОЗ України на посаді лаборанта санітарно-гігієнічної лабораторії. Станом на 01.01.2010 року трудовий стаж позивачки складав 17 років 8 місяців і згідно Постанови Кабінету Міністрів від 26.09.2009 року «Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України», надбавка за вислугу років установлюється посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України залежно від стажу роботи у такому розмірі: понад 10 років -20 % від посадового окладу. З 01.01.2010 року до вересня 2011 року позивачці нараховувалась заробітна плата без урахування 20% надбавки за вислугу років. У зв'язку із цим, заборгованість Державного закладу «Котовська лінійна санітарно -епідеміологічна станція на Одеській залізниці»перед ОСОБА_1 по заробітній платі складає за 2010 рік -295 гривень, за 2011 рік -264 гривні.

Позивач -ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача -Рязанова Ольга Олександрівна позовні вимоги визнала.

Згідно з частиною 7 статті 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України «Про оплату праці» працівник має право на оплату своєї праці згідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 8 постанови від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» , при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюється зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Згідно статті 22 Закону України «Про оплату праці» суб'єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

При цьому відповідно до статті 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

З огляду на зазначене, спірні виплати, які фактично визнаються роботодавцем -Державний заклад «Котовська лінійна санітарно - епідеміологічна станція на Одеській залізниці»МОЗ України, повинні бути виплачені саме цим відповідачем, так як причини для їх невиплати відсутні.

Суд, згідно із ч.4 ст.174 ЦПК України у зв'язку із визнанням відповідачем позову ухвалює рішення про задоволення позову.

Тому позовна вимога ОСОБА_1, підлягає задоволенню.

Крім цього згідно ст.88 ч.3 ЦПК України на відповідача слід покласти судові витрати в справі у вигляді судового збору у розмірі 214 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст.10,60,88,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Державного закладу «Котовська лінійна санітарно -епідеміологічна станція на Одеській залізниці»МОЗ України на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за 2010-2011 р.р. у сумі -559 гривень.

Стягнути з Державного закладу «Котовська лінійна санітарно -епідеміологічна станція на Одеській залізниці»МОЗ України на користь держави судовий збір у розмірі 214,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його ухвалив протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами які не були присутніми у судовому засіданні протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя Н.В. Бондаренко