Постанова

від 12.08.2013 по справі 804/9908/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2013 р. Справа № 804/9908/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Серьогіної О.В.

при секретарі судового засіданняКалині В.М. за участю представника позивача Воронова Ю.В. представника відповідача Федорової А.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Кентаур» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003101501 від 09.04.2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Кентаур» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р», винесене Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за № 0003101501 від 09 липня 2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Кентаур» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 78802 грн. та за штрафними санкціями на суму 19700,50 грн., а всього на суму 98502,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 46, 57, Податкового кодексу України порушенням відповідачем чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкової вимоги.

При цьому позивач зазначає, що відповідно до змісту поданої декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року об'єкт оподаткування позивача від усіх видів діяльності становить -410966 грн., що зумовлено негативною різницею між отриманими доходами (123463 грн.) та понесеними витратами (534429 грн.). На виконання приписів законодавства позивачем здійснено авансові платежі на суму 78802 грн., що було відображено у Таблиці 1 (Додаток ЗП до рядка 13 Податкової декларації від 03.04.2013 року). Відповідно до рядка 13 вищевказаного додатку «Зменшення нарахованої суми податку» Позивачем вказано суму 78802 грн., що знайшло відображення у згаданій Декларації. Формування від'ємного значення об'єкту оподаткування призвело до відображення v рядку 16 декларації (податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду) суми податку, що підлягає сплаті у розмірі «-78802 грн.».При цьому при подані звітної декларації за І квартал 2013 року на податок з прибутку підприємств Позивач, за результатами обрахунків, зазначив про наявність від'ємного значення об'єкту оподаткування, що в свою чергу вказує на відсутність нарахованого податку. Таким чином, Позивач здійснивши авансові платежі за січень, лютий та березень 2013 року відобразив у декларації від'ємний розмір податку, що не забороняється, адже сама графа 16 Декларації містить альтернативний вимір умовних позначень - (+/-).Відповідач при проведені перевірки встановив факт «Невірного заповнення рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року».При цьому Акт перевірки не містить посилання на норму Закону яку, на його думку, порушено Позивачем. Податкове повідомлення-рішення №0003101501 від 09.07.2013 року, яким Позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розділі «встановлене порушення» також не містить посилання на пункт та статтю законодавчого акта, порушення якого встановлено.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у судовому засіданні.

У судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала у зв'язку з його необґрунтованістю.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідачем була винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 09.07.2013 року № 0003101501, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на 98502,50 грн. (основний платіж - 78802, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 19700,50 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення винесено на підставі Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток про виявлення помилок (порушень) від 19.06.2013 року № 2372/15-1/37007408.

У вказаному акті камеральної перевірки зазначено, що перевірка проведена на підставі даних податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року № 9017792434 від 03.04.2013 року.

Також у вказаному акті зазначено, що перевіркою встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме: в порушення Наказу Міністерства Фінансів України № 1213 від 28.09.2011 року «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток»; ст. 46.1, 46.5 Податкового кодексу України підприємством не вірно заповнено рядок 13 (зменшення нарахованої суми податку) податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року № 9017792434 від 03.04.2013 року. ТОВ «РА «Кентаур» при відсутності нарахованого податку на прибуток відображено зменшення податку на суму нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за січень-березень 2013 року в сумі 78802 грн., тоді як за 1 квартал2013 року задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі 410966 грн. Перевіркою податкової звітності з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року встановлено, що підприємством ТОВ «РА «Кентаур» через невірне заповнення рядка 13 податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року № 9017792434 від 03.04.2013 року зменшено податкове зобов'язання, яке підлягає донарахуванню в сумі 78802 грн. У зв'язку з вищевказаним на підставі а. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України до підприємства необхідно застосувати штраф у сумі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності з п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

У відповідності з абз. 4 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

При цьому, абз. 9 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем платіжними дорученнями № 14 від 11.01.2013 року на суму 25574 грн., № 72 від 19.02.2013 року на суму 25574 грн., № 107 від 18.03.2013 року на суму - 27654 грн. були зроблені у 1 кварталі 2013 року авансові внески з податку на прибуток на загальну суму 78802 грн.

03.04.2013 року позивач надав відповідачу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2013 року (а.с. 13-15), в якій зазначив наступне:

- в рядку 01 (Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 123463 грн.;

- в рядку 04 (Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування) зазначено 534429 грн.;

- в рядку 07 (Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 - рядок 04) (+,-) зазначено - 410966 грн.;

- рядок 11 (Податок на прибуток від діяльності, що не підлягає патентуванню) та рядок 12 ТП (Податок на прибуток від діяльності, що підлягає патентуванню) є незаповненими.

При цьому, в рядку 13 ЗП (Зменшення нарахованої суми податку) зазначено сума 78802 грн., а в рядку 14 (Податок на прибуток за звітний податковий період) зазначена сума -78802 грн., тобто позивачем у вказаних рядках зазначені суми з відповідними знаками +/-,, що дорівнюють сумі авансових внесків, сплачених у звітному кварталі.

Отже, податкова декларація з податку на прибуток від 03.04.2013 року була надана позивачем у зв'язку з тим, що за даними цієї декларації за результатами господарської діяльності позивачаза1 квартал 2013 року в наявності є збитки на суму 410966 грн., що у відповідності з абз. 9 п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України є підставою для платника податку, який сплачував авансові внески з податку на прибуток без подання податкової декларації, подати податкову декларацію з податку на прибуток за перший квартал 2103 р.

З огляду на те, що за приписами п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках), та з урахуванням того, що за даними декларації з податку на прибуток позивача за 1 квартал 2013 року об'єкт оподаткування має від'ємне значення (-410966 грн.), тобто за вказаний податковий період є відсутнім прибуток, що підлягає оподаткуванню, то донарахування відповідачем позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 78802 грн. та застосування відповідних штрафних санкцій є таким, що вчинено безпідставно та нерозсудливо.

Як вбачається із змісту Акту камеральної перевірки від 19.06.2013 року, на підставі якого було винесено оскаржуване податкове-повідомлення рішення, підставою для донарахування податкових зобов'язань з'явився висновок відповідача про те, що позивачем не вірно заповнено рядок 13 податкової декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2013 року. Позивачем, на думку відповідача, при відсутності нарахованого податку на прибуток відображено зменшення податку на суму нарахованих авансових внесків з податку на прибуток за січень-березень 2013 року в сумі 78802 грн., тоді як за 1 квартал 2013 року задекларовано від'ємне значення об'єкту оподаткування в сумі -410966 грн.

При вирішенні питання щодо правомірності відображення позивачем у рядку 13 ЗП (Зменшення нарахованої суми податку) податкової декларації з податку на прибуток від 03.04.2013 року суми сплачених авансових внесків у розмірі 78802 грн., та зазначення в рядку 14 (Податок на прибуток за звітний податковий період) суми у розмірі -78802 грн. суд виходить з наступного.

У підпункті 4.1.4. п. 4.1. ст. 4 Податкового кодексу України встановлена презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Як зазначалося вище, п. 57.1 ст. 57 ПКУ встановлено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року авансові внески не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктами 46.1., 46.5. ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Додатки до податкової декларації є її невід'ємною частиною. Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Системний аналіз змісту Податкового кодексу України вказує на те, що безпосередньо ним не визначено конкретного механізму подальшого врахування авансових внесків, попередньо сплачених платником податку до моменту виникнення у нього права на подання податкової декларації з податку на прибуток у зв'язку з наявністю у нього збитків за результатами господарської діяльності у 1 кварталі поточного року.

Проте, у відповідності з Таблицею 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2011 року № 1213 "Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства", в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, сума, що зазначається в рядку 13 (Зменшення нарахованої суми податку) податкової декларації з податку на прибуток, визначається шляхом складання сум: рядок 13.1 + рядок 13.2 + рядок 13.5.1 + рядок 13.6 + рядок 13.7 Таблиці 1 вказаного Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток.

В свою чергу рядок 13.7. Таблиці 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток має назву: «Сума сплаченого авансового внеску з податку на прибуток відповідно до пункту 57.1 статті 57 глави 4 розділу II та абзацу другого пункту 2 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач обґрунтовано відобразив суму авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 78802 грн. в рядку 13.7.Таблиці 1 Додатку ЗП до рядка 13 Податкової декларації з податку на прибуток та відповідно в рядку 13 ЗП(Зменшення нарахованої суми податку) безпосередньо самої податкової декларації від 03.04.2013 року.

З цих же підстав є обґрунтованим зазначення позивачем в рядку 14 (Податок на прибуток за звітний податковий період(рядок 11 + рядок 12 - рядок 13)) та в рядку 16 (Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду (рядок 14 - рядок 15) (+, -)) суми у розмірі -78802 грн.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованим та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р», винесене Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області за № 0003101501 від 09 липня 2013 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Кентаур» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем на суму 78802,00 грн. та за штрафними санкціями на суму 19700,50 грн., всього на суму 98502,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламна агенція «Кентаур» (код ЄДРПОУ 37007408) судовий збір в сумі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 16 серпня 2013 року.

Суддя О.В. Серьогіна