Рішення

від 19.08.2013 по справі 910/9370/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9370/13 19.08.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Фортунат", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальнісю "ІММЕР ГЛАС ГРУП", м.Київ

про стягнення 35 370,81 грн.

Суддя Капцова Т.П.

Представники :

від позивача: Нестерук А.М. - директор

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Фортунат" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальнісю "ІММЕР ГЛАС ГРУП" про стягнення 35 370,81 грн., з яких 30 884,28 грн. - сума боргу та 4 486,53 грн. - сума пені.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на виконання умов Договору №10/2011 від 22.11.2011р., укладеного з відповідачем, позивачем було перераховано відповідачу передплату в розмірі 30 884,28 грн. Як вказує позивач, відповідачем роботи виконані не були, у зв'язку з чим, просить суд стягнути з відповідача передплату в розмірі 30 884,28 грн. Крім того, у зв'язку з допущеним відповідачем порушенням умов Договору, на підставі п.8.3. Договору, позивачем нараховано пеню в розмірі 4 486,53 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.13р. порушено провадження у справі №910/9370/13 та призначено розгляд справи на 17.06.13р.

У судове засідання 17.06.13р. представники сторін не з'явилися про причини неявки повноважних представників сторін суд не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.13р. відкладено розгляд справи на 08.07.13р.

У судове засідання 08.07.13р. представники сторін не з'явилися про причини неявки повноважних представників сторін суд не повідомлено, вимоги ухвал суду від 22.05.13р. та від 17.06.13р. сторонами не виконано.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.13р. відкладено розгляд справи на 18.07.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 18.07.2013р. справу передано для розгляду судді Картавцевій Ю.В., у зв'язку із перебуванням судді Капцової Т.П. у відпустці.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.13р. справу прийнято до свого провадження суддею Картавцевою Ю.В. та призначено розгляд справи №910/9370/13 на 19.08.13р.

Розпорядженням заступника голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013р. справу передано для розгляду судді Капцовій Т.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.13р. справу №910/9370/13 прийнято до свого провадження суддею Капцовою Т.П. та призначено справу до розгляду на 19.08.13р.

У судове засідання 19.08.13р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі, представник відповідача у судове засідання 19.08.13р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи містяться листи суду, якими на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві, яка збігається з адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, направлялася ухвала суду про порушення провадження у справі від 22.05.13р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 17.06.13р., які повернулися на адресу суду з відмітками "за закінченням встановленого строку зберігання".

Згідно з абзацом 3 пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом.

Крім того, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про те, що відповідачем 16.07.13р. отримано ухвалу суду від 08.07.13р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений про дату та час розгляду справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 22.05.13р. та ухвали суду від 17.06.13р., від 08.07.13р. та від 18.07.13р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, не надав суду відзиву та документів, витребуваних судом, суд на підставі ст. 75 ГПК України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

У судовому засіданні 19.08.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд,-

ВСТАНОВИВ:

22.11.2011р. між позивачем (замовник) та відповідачем (виконавець) укладено Договір №10/2011 від 22.11.2011р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору, замовник (позивач) доручив, а виконавець (відповідач) зобов'язався, згідно із затвердженим Технічним завданням (Додаток №1), що є невід'ємною частиною цього Договору, виконати роботи з виготовлення та встановлення скляного козирку із стіновими кріпленнями по довжині конструкції, а замовник зобов'язався прийняти, а також сплатити роботи в порядку і в розмірах, передбачених цим Договором.

Згідно з п.2.1. Договору, загальна вартість робіт за Договором складає 44 063, 26 грн., в тому числі ПДВ - 7 343,88 грн.

Відповідно до п.2.3. Договору, розрахунок за Договором здійснюється в два етапи:

1-й етап - передплата 70 % від загальної вартості робіт, що складає 30 844,28 грн., в тому числі ПДВ 5 140,72 грн.;

2-й етап - заключний розрахунок - решта суми вартості робіт - 30 %, що складає 13 218,98 грн., в тому числі ПДВ 2203,16 грн. - надходить на рахунок виконавця не пізніше 3-х банківських днів з дати підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт.

Згідно з п.3.1. Договору, виконавець зобов'язався в повному обсязі, належним чином і у відповідності з умовами цього Договору виконати роботи в термін 25 робочих днів з моменту підписання Договору і внесення передплати, згідно п.2.3. цього Договору, за умови наявності будівельної готовності на об'єкті і наявності погодженого і підписаного замовником Технічного завдання виконавця. Виконання робіт підтверджується підписаним уповноваженими представниками сторін Актом прийому-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п.4.1. Договору, виконавець зобов'язався виконати роботи якісно, в терміни і на умовах, передбачених цим Договором, у відповідності з проектом та іншими погодженими і підписаними належним чином уповноваженими представниками сторін документами.

Згідно з п.10.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє упродовж усього терміну виконання робіт і здійснення розрахунків за цим Договором.

Судом встановлено, що позивачем 22.11.11р. перераховано відповідачу передплату в розмірі 30 844,28 грн. згідно платіжного доручення №1621 від 22.11.11р.

Крім того, судом встановлено, що позивачем 22.11.2011р. було погоджено та підписано Технічне завдання щодо встановлення скляного козирку над входом в будівлю, що є Додатком №1 до Договору.

Таким чином, в силу п.3.1. Договору, відповідач повинен був виконати роботи в термін до 28.12.11р.

Однак, як зазначає позивач, відповідач роботи не виконав, суму перерахованих грошових коштів в розмірі 30 844,28 грн. позивачу не повернув, що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Відповідно до ст. 33 Господарського кодексу України (далі-ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідачем доказів виконання робіт за Договором суду не надано.

В той же час, оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача сплаченої суми передплати в розмірі 30 884,28 грн. не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Дослідивши Договір, укладений між сторонами, судом встановлено, що Договір №10/2011 від 22.11.2011р. є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Отже, уклавши Договір сторони набули прав та обов'язків, зокрема, у відповідача виник обов'язок виконати роботи з виготовлення та встановлення скляного козирку із стіновими кріпленнями по довжині конструкції, а у позивача виник обов'язок, прийняти та оплатити роботи в порядку і в розмірах, передбачених цим Договором.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

Частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та обов'язки відповідно до договору.

Згідно з п.10.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє упродовж усього терміну виконання робіт і здійснення розрахунків за цим Договором.

Позивачем доказів на підтвердження того, що Договір припинив свою дію, був розірваний сторонами чи визнаний судом недійсним, не надано. В судовому засіданні представник позивача не заперечував, що станом на час розгляду справи судом Договір діє.

Отже, строк, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до Договору на час розгляду справи не закінчився, а Договір, як підстава отримання відповідачем від позивача коштів у якості передплати за роботи, передбачені Договором, на час розгляду справи продовжує існувати.

Зі змісту ч. 1 ст. 1212 ЦК України вбачається, що обов'язок особи повернути майно виникає, зокрема, тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з ч. 3 ст. 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З наведених норм вбачається, що обов'язковою умовою повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні є припинення існування обставини, яка була підставою для такого виконання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано доказів того, що Договір №10/2011 від 22.11.2011р. або зобов'язання за цим Договором припинилися, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що підстава, на якій відповідачем було отримано грошові кошти в розмірі 30 884,28 грн., а саме Договір №10/2011 від 22.11.2011р., не відпала і продовжує існувати.

Враховуючи те, що умови укладеного сторонами Договору не містять обов'язку відповідача повернути позивачу суму передплати, сплачену позивачем за Договором, та приймаючи до уваги відсутність доказів того, що зобов'язання сторін у спірних правовідносинах за Договором були припинені будь-яким передбаченим законом способом, суд приходить до висновку про те, що станом на час розгляду справи судом, Договір, укладений сторонами є чинним та обов'язковим для виконання його сторонами.

За таких обставин, правові підстави стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в розмірі 30 884,28 грн. відсутні.

У зв'язку з допущеним відповідачем порушенням умов Договору, позивачем на підставі п.8.3. Договору, нараховано пеню в розмірі 4 486,53 грн. за період з 28.12.2011р. по день розгляду справи, а саме по 19.08.2013р., що вбачається з письмових пояснень представника позивача, поданих до суду 19.08.13р.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як встановлено судом вище, відповідач повинен був виконати роботи за Договором в термін до 28.12.11р., проте, доказів виконання робіт, зокрема Акту виконаних робіт, відповідачем суду не надано, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про те, що відповідачем допущено порушення строків виконання робіт за Договором.

Вимогами статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України).

З огляду на те, що пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання, про що вказано в Постанові Верховного Суду України від 27 вересня 2005 року, позивач має право на нарахування пені за прострочення відповідачем виконання робіт за Договором.

Однак, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, пеня нараховується за перші шість місяців з дня наступного, коли зобов'язання мало б бути виконано.

Відповідно до п.8.3. Договору, за порушення термінів виконання робіт, визначених цим Договором, з вини виконавця, останній повинен сплатити замовникові за кожен календарний день прострочення неустойку у формі пені, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України.

З огляду на те, що відповідач повинен був виконати роботи за Договором в термін до 28.12.11р., позивач має право на нарахування пені за період з 28.12.11р. по 27.06.2012р.

За перерахунком суду розмір пені за період з 28.12.11р. по 27.06.2012р. з суми 30 884,28 грн. становить 2 355,69 грн.

З огляду на те, що позивачем заявлено про стягнення з відповідача 4 486,53 грн. пені, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 2 355,69 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальнісю "ІММЕР ГЛАС ГРУП" (01103, м.Київ, вул.Чорногірська, буд.17/14, код ЄДРПОУ 37773564) на користь Приватного акціонерного товариства "Фортунат" (01034, м.Київ, вул.Ярославів Вал, буд.13/2 літ.Б, код ЄДРПОУ 33643775) 2 355 (дві тисячі триста п'ятдесят п'ять) грн. 69 коп. - пені та 114 (сто чотирнадцять) грн. 59 коп. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 23.08.2013 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Капцова Т. П.