Ухвала

від 15.08.2013 по справі 8/288

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 8/288 15.08.13

За скаргою Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут»

На дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України

За позовом Національного технічного університету України «Київський політехнічний

інститут»

До Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення

від наслідків Чорнобильської катастрофи

Про стягнення 90 119,55 грн.

Суддя Полякова К.В.

Представники:

Від скаржника: Жуков Д.С. (дов. №10 від 17.04.2013);

Від Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України: Рубель І.В. (дов. № 2.7-4.4/4.4/1933 від 21.12.2012);

Від відповідача: Жукова О.М. (дов. №01-3005/08 від 25.04.2012)

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.08.2011 у справі № 8/288 задоволено частково позовні вимоги Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» до Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Стягнуто з відповідача на користь позивача 61 000,00 грн. основного боргу, 610,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та 3 000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.

На виконання вказаного судового рішення, яке набрало законної сили, 02.07.2012 господарським судом м. Києва був виданий відповідний наказ № 8/288.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.07.2012 відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №8/288 від 02.07.2012 року.

23.05.2013 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України повернено виконавчий документ стягувачеві - Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут» - відповідно до п.9 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження».

26.06.2013 позивач звернувся до Господарського суду міста Києва у межах справи № 8/288 зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, в якій просить (з урахуванням уточнень від 17.07.2013 та від 31.07.2013 року):

- визнати недійсною постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 23.05.2013 про повернення виконавчого документа стягувачеві;

- зобов'язати відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України передати виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва №8/288 від 02.07.2012 до установи казначейства, в якій обслуговується Державна служба України з надзвичайних ситуацій (правонаступник Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи);

- здійснити заміну Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та його правонаступника - Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Заявник зазначає, що на момент повернення виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва №8/288 від 02.07.2012 - знаходився на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, який і мав передати його до відповідної казначейської установи.

Щодо зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України передати виконавчий документ - наказ №2/288 від 02.07.2012 до установи казначейства, то заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що відповідно п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» та ст. 4 п. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає казначейству протягом 10 днів з дня складання державним виконавцем відповідного акта оригінал виконавчого документа разом із супровідним листом та завірені належним чином державним виконавцем копії інших матеріалів виконавчого провадження. Відповідно до зазначених строків, державним виконавцем так і не передано виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва №8/288 від 02.07.2012 - до Державної казначейської служби України.

Свої вимоги щодо заміни сторони боржника заявник обґрунтовує тим, що на підставі указу Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» №726/2012 від 24.12.2012 замінено назву сторони у результаті реорганізації Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги заявника підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 124 та пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України, та обов'язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства.

За приписом частини 2 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно зі статтями 115 та 116 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження" та на підставі виданого господарським судом наказу, який є виконавчим документом.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 17 вказаного Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 23.07.2012 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу №8/288 від 02.07.2012 року.

Оскільки боржник по справі - Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - є центральним органом виконавчої влади, то чинним законодавством встановлений чіткий порядок стягнення коштів з державних органів.

Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Нормами пунктів 1 та 2 статті 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлені особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Виконання рішень суду про стягнення коштів боржником, за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до Державної казначейської служби України у строки, встановлені Законом України "Про виконавче провадження", із заявою про виконання рішення суду. Разом із заявою стягувач подає до Державної казначейської служби України документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, наведені норми законодавства встановлюють порядок стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ.

23.05.2013 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України повернено виконавчий документ стягувачеві - Національному технічному університету України «Київський політехнічний інститут».

Заявник мотивує вимогу посиланням на пункт 7 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» (далі - Порядок), де зазначено, що у разі наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу керівник органу державної виконавчої служби подає відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» Казначейству необхідні документи протягом 10 днів з дня складення державним виконавцем відповідного акта .

Пункт 3 статті 4 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», на який здійснюється посилання пункту 7 Порядку, стосується особливостей виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи.

Оскільки, як вбачається із матеріалів справи, боржник - Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи - є державним органом, а не державним підприємством або юридичною особою, тому наведені заявником норми не можуть бути застосовані.

Відповідно до Інформації про виконавче провадження з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 12.08.2013, державний виконавець повертає стягувачу наказ №8/288 від 02.07.2012 мотивуючи повернення п.9 ч.1 ст.47, ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» та пунктами 3та 6 Порядку.

Відповідно до пункту 9 частини 1 та частини 2 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення, про що у такому разі державний виконавець складає акт.

Пунктом 6 Порядку встановлено порядок звернення стягувача щодо виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників, прийнятих судами та іншими державними органами, що мають право приймати такі рішення, а також встановлено перелік та способи подання необхідних документів.

Отже, державний виконавець мотивуючи повернення виконавчого документа посиланням на п. 6 Порядку також керувався нормами пункту 3 зазначеного Порядку, де встановлюється, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає за потрібне відхилити скаргу у частині визнання недійсною постанови Державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувачу.

Разом з тим, щодо вимоги скарги про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби передати виконавчий документ - наказ Господарського суду міста Києва №8/288 від 02.07.2012 до установи казначейства, в якій обслуговується Державна служба України з надзвичайних ситуацій, то суд повідомляє про наступне.

Відповідно до статті 121-2 ГПК України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом.

Суд, визнаючи постанову державного виконавця від 23.05.2013 правомірною, позбавлений права зобов'язувати учасників виконавчого провадження до вчинення тих дій, які згідно із Закону України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватись тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби, а саме порядок дій яких зазначено у п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників».

Отже, дослідивши матеріали справи та визнаючи правомірною постанову Державної виконавчої служби про повернення виконавчого документа стягувачу, суд вирішив відхилити скаргу у частині зобов'язання Державної виконавчої служби передати наказ №8/288 від 02.07.2012 до установи казначейства.

Щодо заміни боржника Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на його правонаступника Державну службу України, то суд дійшов до наступного висновку.

Нормами статті 25 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені у судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до пункту 5 статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, власне ім'я чи по батькові (для фізичної особи), державний виконавець за наявності підтверджуючих документів своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, змінює назву сторони виконавчого провадження.

Таким чином, саме наведеними положеннями ст.25 ГПК України та п.5 ст.8 Закону України "Про виконавче провадження" встановлений порядок заміни сторони її правонаступником.

Згідно з указом Президента України «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» №726/2012 від 24.12.2012 замінено назву сторони в результаті реорганізації Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи на Державну службу України з надзвичайних ситуацій.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе замінити боржника у виконавчому провадженні з виконання наказу № 8/288 - Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи його правонаступником Державною службою України з надзвичайних ситуацій.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 115, 116, 121-2 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України - задовольнити частково .

Здійснити заміну сторони виконавчого провадження Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (код ЄДРПОУ 00013528) на Державну службу України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 38516849).

У іншій частині у задоволенні скарги - відмовити.

Ухвала підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя К.В. Полякова