Ухвала

від 22.08.2013 по справі 14/174-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

"22" серпня 2013 р. Справа № 14/174-08

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України по справі

за позовом: дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" м. Київ

до відкритого акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м. Херсон про стягнення 10060301грн.68коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибули

від відповідача - уповноважена особа Кузовова Н.М.

від ВДВС України - уповноважена особа Кузовова Т.В.

в с т а н о в и в:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 15.05.2008 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. З відповідача на користь позивача стягнено 6800991грн.31коп. основного боргу, 702095грн.22коп. пені, 2217056грн.46коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 340158грн.69коп. з урахуванням 3% річних, 25500грн.00коп. витрат по сплаті державного мита, 118грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

10.06.2008року судом видано наказ.

26.07.2013року від позивача надійшла скарга на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, якою він просить:

- визнати неправомірними дії відділу, які полягають у винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження від 21.06.2013року;

- визнати незаконною постанову про зупинення виконавчого провадження від 21.06.2013року;

- зобов'язати відділ ДВС вчинити дії відповідно до вимог чинного законодавства.

Позивач вважає, що постанова про зупинення виконавчого провадження винесена незаконно, оскільки ухвала господарського суду Херсонської області від 18.01.2011року про порушення провадження у справі № 12/19-Б-11 про банкрутство відповідача, скасована постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.04.2013року і провадження у справі № 12/19-Б-11 припинено.

У зв'язку з відпусткою судді Гридасова Ю.В., в провадженні якого перебувала справа № 14/174-08, розпорядженням керівника апарату № 108 від 26.07.2013року призначено повторний автоматичний розподіл, відповідно до якого справу передано судді Ємленіновій З.І. для розгляду скарги на дії ВДВС.

Позивач в засідання суду не прибув і витребуваних судом доказів не надав, надіславши телеграму про відкладення розгляду скарги у зв'язку з реорганізацією позивача та у зв'язку з неможливістю прибуття в засідання суду уповноваженого представника.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

За таких підстав скарга на дії ВДВС розглядається по суті без участі позивача за наявними в справі доказами.

Відповідач просить в задоволенні скарги відмовити, посилаючись на те, що ПАТ "Херсонська ТЕЦ" включено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (Закон № 2711-ІV), пунктом 3.4 якого було визначено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 01.01.2013року, тому виконавчі дії щодо відповідача повинні були бути зупинені відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження". Після припинення дії Закону №2711-ІV, тобто після 01.01.2013року, виконавче провадження підлягало зупиненню відповідно до ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки 18.01.2011року було порушено справу № 12/19-Б-11 про банкрутство відповідача і введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. В подальшому, Законом України від 15.05.2013року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення стабільної роботи стратегічних підприємств енергетичної галузі" продовжено визначену Законом №2711-ІV процедуру погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу до 01.01.2014 року, тому виконавчі провадження знову підлягали зупиненню відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України проти задоволення скарги заперечує, посилаючись на те, що 22.04.2011року відповідач направив до відділу ДВС копію ухвали господарського суду Херсонської області від 18.01.2011року по справі № 12/19-Б-11 про порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Херсонська ТЕЦ". Після поновлення виконавчого провадження 23.05.2013року у зв'язку з закінченням дії Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" на підставі ухвали суду від 18.01.2011року по справі № 12/19-Б-11 21.06.2013року правомірно було зупинено виконавче провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

ВДВС вважає, що відповідно до вимог ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" позивач повинен був повідомити про припинення провадження у справі № 12/19-Б-11. За поясненнями ВДВС, без наявності належним чином засвідченої копії ухвали про припинення провадження у справі № 12/19-Б-11 про банкрутство відповідача, він не мав законних підстав для поновлення виконавчого провадження.

Розглянувши скаргу заявника, заслухавши представника відповідача та ВДВС, суд дійшов висновку, що скарга позивача підлягає задоволенню з урахуванням наступного.

Згідно з ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня коли дія мала бути вчинена.

Спірну постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 21.06.2013 року про зупинення виконавчого провадження, отримано позивачем 15.07.2013року, що підтверджується штемпелем вхідної кореспонденції позивача на супровідному листі від 09.07.2013року № 8076-0-33-08/5.-312/7 (арк. спр. 68).

Скаргу на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження позивач надіслав до господарського суду 22.07.2013року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті (арк. спр. 76).

Таким чином, позивач звернувся зі скаргою у встановлений статтею 121-2 ГПК України 10-денний строк від дня отримання постанови від 21.06.2013 року, тому скарга підлягає розгляду по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

З матеріалів справи вбачається, що 21.06.2013року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України винесена постанова про зупинення виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду від 10.06.2008 по справі № 14/174-08. Постанова винесена на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37, ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" у зв'язку з тим, що до відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України надійшла ухвала суду від 18.01.2011року про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача № 12/19-Б-11.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, запровадженого господарським судом, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника) та виконання рішень у немайнових спорах.

Частиною 5 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець протягом трьох днів з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача. Копії постанови надсилаються сторонам у триденний строк.

У оскаржуваній постанові від 21.06.2013року про зупинення виконавчого провадження відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України посилається на те, що до відділу надійшла ухвала суду від 18.01.2011року про порушення провадження у справі про банкрутство відповідача № 12/19-Б-11.

Однак, сам відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України у відзиві на скаргу зазначає, що ПАТ "Херсонська ТЕЦ" направила вищезазначену ухвалу суду 22.04.2011року, в той час як оскаржувана постанова була винесена 21.06.2013року, тобто майже через два роки після отримання ухвали про порушення справи про банкрутство боржника.

Враховуючи те, що з моменту отримання ухвали про порушення справи про банкрутство пройшов значний час, державний виконавець повинен був перевірити, які результати розгляду зазначеної справи, тобто чи є підстави для зупинення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження" та чи поширюється дія мораторію на вимогу стягувача станом на день прийняття спірної постанови.

Суд відхиляє посилання відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України на те, що відповідно до ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" позивач повинен був повідомити відділ про те, що провадження по справі № 12/19-Б-11 припинено, оскільки державний виконавець не був позбавлений можливості з'ясувати результати розгляду зазначеної справи в Єдиному державному реєстрі судових рішень, після чого звернутись до суду чи до позивача з вимогою про надання належним чином засвідченої копії відповідного процесуального документу.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Невиконання позивачем свого обов'язку передбаченого ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" щодо повідомлення відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України про припинення провадження у справі № 12/19-Б-11 про банкрутство відповідача, не спростовує того факту, що на момент винесення постанови від 21.06.2013року про зупинення виконавчого провадження у ВДВС були відсутні підстави для зупинення виконавчого провадження, передбачені п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки провадження у справі про банкрутство було припинено.

Посилання боржника на зупинення виконавчого провадження відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" безпідставні, оскільки спірна постанова від 21.06.2013року приймалась не на підставі цього Закону, а на підставі Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України при винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження від 21.06.2013року щодо примусового виконання наказу суду по справі № 14/174-08 є неправомірними.

Постанова відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про зупинення виконавчого провадження від 21.06.2013року підлягає скасуванню.

Пунктом 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012року передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

З огляду на викладене, суд задовольняє вимоги скаржника щодо зобов'язання відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України вчинити дії відповідно до вимог чинного законодавства.

За вказаних обставин скарга дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 86, 121-2 ГПК України, суд -

ухвалив:

1. Задовольнити скаргу дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України.

2. Визнати неправомірними дії відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України при винесенні постанови про зупинення виконавчого провадження від 21.06.2013року.

3. Скасувати постанову відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України про зупинення виконавчого провадження від 21.06.2013року.

4. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України вчинити дії відповідно до вимог чинного законодавства.

Суддя З.І. Ємленінова