Рішення

від 19.08.2013 по справі 916/1363/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" серпня 2013 р.Справа № 916/1363/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІС Майстер";

До відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс";

2) Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт";

про стягнення 53 377,41 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Морозов О.Л. (директор); Булгаров О.О. (за довіреністю).

Від відповідача (ТОВ „Риалбудсервіс"): не з'явився.

Від відповідача (ДП "Іллічівський морський торговельний порт"): Моісєєв Д.А. (за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ : 28.05.2013 року за вх. №2184/13 Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс" (далі - відповідач 1) та Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" (далі - відповідач 2) про стягнення 53 377,41 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.05.2013р. позовну заяву було прийнято до розгляду суддею Смелянець Г.Є. та порушено провадження у справі №916/1363/13.

Приймаючи до уваги, що суддя Смелянець Г.Є. знаходилася на лікарняному, за розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 18.06.2013 року справу №916/1363/13 було передано судді Меденцеву П.А.

Позивач на заявлених вимогах наполягає.

Відповідач 2 у судових засіданнях проти позову заперечував, посилаючись на підстави викладені у відзиві.

Відповідач 1 у судових засіданнях не з'являвся, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Судом встановлено, що усі процесуальні документи, що приймалися та виносилися за момент розгляду справи, направлялися Товариству з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс" на адресу: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 53, поверталися до суду з відміткою „організація за вказаною адресою не знаходиться", проте повідомлення про вручення ухвали суду від 18.06.2013 року про прийняття справи до провадження суддею Меденцевим П.А. та відкладення розгляду справи міститься в матеріалах справи від 09.07.2013 року за вх. №26598/13 з відправкою на ту ж саму адресу: 65003, м. Одеса, вул. Отамана Головатого, буд. 53.

Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за значеною адресою не проживає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій.

З наведеного випливає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.

Окрім вищезазначеного, 06.08.2013 року представником позивача був наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача 1, де зазначено місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс", а саме: 65003, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, вул. Отамана Головатого, буд. 53.

Відповідач 1 відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

21.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс", що діяв від свого імені та від імені Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" на підставі Договору № 400-0 від 15.08.2006 року про спільну діяльність, було укладено Договір підряду № 21/07/08/52, відповідно до умов якого позивач зобов'язався здійснити реконструкцію фонтана на території відповідача 2, а останній в свою чергу, зобов'язався прийняти роботу та оплатити її.

Позивачем було виконано, а відповідачем 1 прийнято роботи загальною вартістю 85 999,20 грн.

З метою отримання плати за виконані згідно умов договору підряду будівельні роботи позивачем було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс" до сплати рахунок-фактуру № 81 від 30.08.2008р. Кінцевий строк оплати за виконані будівельні роботи - 05.009.2008р.

Відповідачі свої зобов'язання перед позивачем не виконали, в результаті чого заборгованість склала 85 999,20 грн., про що свідчить рішення господарського суду Одеської області від 10.07.2012 року по справі № 6/17-3914-2011, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс", Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 85 999,20 грн.

У даному позові по справі №916/1363/13, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" стверджує, що у разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення сталося не з його вини.

Таким чином, пеня за несвоєчасне виконання відповідачами зобов'язань становить 10 348,17 грн., згідно розрахунку позивача, 3% річних - 10 652,12 грн. та інфляційні втрати - 32 377,12 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс" та Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" пеню у розмірі 10 348,17 грн., 3% річних у розмірі 10 652,12 грн. та інфляційні втрати у розмірі 32 377,12 грн.

17.06.2013 року за вх. №18589/13 Державне підприємство „Іллічівський морський торговельний порт" надав до суду письмовий відзив, відповідно до якого відповідач 2 вважає викладені у позовній заяві вимоги такими, що не підлягають задоволенню, оскільки заявлені із пропуском строку позовної давності.

19.08.2013 року за вх. №25190/13 представником позивача було подано до суду клопотання про долучення документів до матеріалів справи, згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" стверджує, що строк позовної давності переривався, відповідно до ст. 264 ЦК України.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Вимогами п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписів ст. ст. 837, 854 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу за узгодженою ціною, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або за згодою замовника достроково.

21 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" (позивач - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс" (відповідач 1 - Замовник), що діяв від свого імені та від імені Державного підприємство „Іллічівський морський торговельний порт" (відповідач 2) на підставі Договору № 400-0 від 15.08.2006 року про спільну діяльність, було укладено Договір підряду № 21/07/08/51 (далі - Договір).

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався здійснити реконструкцію фонтана на території Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт", а відповідач 2, в свою чергу, зобов'язався прийняти роботу та оплатити її.

Відповідачі неналежним чином виконували свої зобов'язання перед позивачем, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 85 999,20 грн., що відображено у рішенні господарського суду Одеської області від 10.07.2012 року по справі № 6/17-3914-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Риалбудсервіс" та Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" про стягнення 85 999,20 грн.

Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводиться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони (ч. 2 ст. 35 ГПК України).

Відповідно до довідки відділення № 1 Філії „Одеське РУ „АТ" „Банк „Фінанси та Кредит", після винесення судом рішення про стягнення заборгованості, відповідачами було здійснено оплату за виконані позивачем роботи 22.10.2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язань (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.1 ч.1 ст. 611 ЦК України).

У разі невиконання або неналежного виконання замовником обов'язків за договором будівельного підряду він сплачує підрядникові неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки у повному обсязі, якщо не доведе, що порушення сталося не з його вини (ч. 1 ст. 886 ЦК України).

Відповідно до п. 9 Договору, в разі порушення Замовником строків оплати, передбачених Договором, Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір пені, що нараховані відповідачам становить 10 348,17 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства, а саме положенням ст. 232 Господарського кодексу України.

Ст. 625 ЦК України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір 3% річних, що нараховані відповідачам становить 10 652,12 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідачів.

Розрахунок інфляційних витрат по заборгованості за виконані роботи, який здійснений позивачем у позовній заяві, та згідно з яким, розмір інфляційних витрат, що нарахований відповідачам, становить 32 377,12 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність обставинам справи щодо прострочення відповідачів.

Таким чином, загальна заборгованість відповідачів перед позивачем складає 53 377,41 грн.

Аналізуючи вищенаведене, суд доходить до висновку, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків, тому існують всі правові підстави для застосування в даному випадку положень статті 625 ЦК України.

Щодо твердження Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" відносно пропуску позивачем строку позовної давності, суд зазначає наступне.

Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується (ст. 264 Цивільного кодексу України).

Переривання строку позовної давності відносно вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС Майстер" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 53 377,41 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс" та Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" підтверджується наступним: ухвала господарського суду Одеської області від 25.06.2009р. у справі №31/743-09; ухвала господарського суду Одеської області від 24.07.2009р. у справі №31/880-09; постанова Одеського апеляційного господарського суду від 22.09.2009р. у справі №31/880-09; постанова Вищого господарського суду України від 13.01.2010р. у справі №31/880-09(33/102-09-5249); ухвала Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2010р. у справі №24-33/102-09-5249; постанова Вищого господарського суду України від 02.02.2011р. у справі №24-33/102-09-5249(31-880-09).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору віднести солідарно за рахунок відповідачів, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс" (65003, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, вул. Отамана Головатого, буд. 53, код ЄДРПОУ 32394247) та з Державного підприємства „Іллічівський морський торговельний порт" (68001, Одеська область, м. Іллічівськ, вул. Праці, буд. 6, код ЄДРПОУ 01125672) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ВІС Майстер" (65089, Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, Дніпропетровська дорога, буд. 72, кв. 203, код ЄДРПОУ 22468293) пеню у розмірі 10 348,17 грн., 3% річних у розмірі 10 652,12 грн., інфляційні втрати у розмірі 32 377,12 грн. та 1 720,50 грн. судового збору.

Копію даного рішення надіслати відповідачу (Товариству з обмеженою відповідальністю „Риалбудсервіс").

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 23 серпня 2013 року.

Суддя Меденцев П.А.