Рішення

від 02.07.2013 по справі 124/2032/13-ц

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. СІМФЕРОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/2032/13-ц

02.07.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Кучеренко Н.В.,

при секретарі - Кульневій С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Національної академії природоохоронного та курортного будівництва до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за навчання,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Національна академія природоохоронного та курортного будівництва (надалі - НАПКБ) звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за навчання розмірі 2063 грн. 00 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 10.08.2009 року між сторонами укладений Договір №0901667 про навчання, підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації або про надання додаткових освітніх послуг навчальними закладами, згідно з яким, виконавець (позивач) взяв на себе зобов'язання здійснити навчання замовника (відповідача) за рахунок коштів останнього, як одержувача освітньої послуги.

Згідно з розділом 3 Договору, замовник зобов'язаний своєчасно вносити плату за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, що встановлені цим Договором. Нарахування за навчання припиняється з часу подачі особистої заяви про розірвання договору чи наказу по академії про відрахування за порушення умов договору.

Відповідно до наказу НАПКБ №396кс від 01.07.2010р., відповідач за академічну неуспішність та невиконання умов контракту був відрахований з НАПКБ. На момент відрахування заборгованість за навчання склала 2063 грн.

02.04.2012р. на адресу відповідача позивачем було направлено лист - претензію щодо погашення заборгованості, однак, вона погашена не була.

Позивач, посилаючись на ст.ст. 526, 527 ЦК України щодо належного обов'язку виконання сторонами договірних зобов'язань, просить стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за навчання у розмірі 2063 грн.

Представник позивача Національної академії природоохоронного та курортного будівництва у судове засідання не з'явився, до суду надійшла його заява із проханням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги фактично не визнав. Пояснив, що дійсно укладав вищезазначений договір з позивачем на отримання освіти рівня бакалавр. Вартість освітньої послуги за рік становила 4126 грн. Відповідач вніс оплату за перший семестр, з двох річних, провчився. Після чого, в результаті скрутного матеріального становища, вирішив не продовжувати навчання. Тому, оплату за другий семестр - не вніс. Вважає, що оскільки за весняний семестр до 01.02.2010 року він не вніс оплату, то Академія повинна була відрахувати його. Він фактично не отримав освітні послуги за другий семестр, у зв'язку з чим, вважає, що Академії нічого не винен.

Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 11, 27, 60 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі; особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов'язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.

Судовим розглядом встановлено, що 10.08.2009 року між сторонами у справі укладений Договір №0901667, відповідно до умов якого, Виконавець, тобто позивач, взяв на себе зобов'язання здійснити навчання (підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів або надати додаткову освітню послугу) замовника, за рахунок коштів останнього, за освітньо-кваліфікаційним рівнем - бакалавр. Форма навчання - заочна, строк надання послуги - 5 років (а.с.9).

Замовник послуг, тобто, відповідач, зобов'язався, у свою чергу, вносити плату за отриману освітню послугу в розмірах та у строки, встановлені договором. Розділом 4 Договору передбачено, що така плата становить 4126 грн. на рік. За осінній семестр плата вноситься до 01.09., а за весняний - до 01.02. у році. При цьому, як передбачено у розділі 3 Договору, нарахування за навчання припиняється з часу подачі особистої заяви про розірвання договору чи наказу про відрахування за порушення умов договору.

Відповідно до п.7.1. розділу 7 Договору, договір набирає чинність з моменту підписання його сторонами і надходження коштів у передбаченому розмірі на розрахунковий рахунок Виконавця і діє весь строк навчання.

Наказом №488кс від 11.08.2009р. відповідач зарахований на перший курс навчання, сплатив за навчання 2063 грн. (а.с.12).

Відповідач не оспорював в судовому засіданні, що укладав такий договір, був зарахований до Академії на навчання, вніс плату за перший осінній семестр у розмірі 2063 грн.

У подальшому, як встановлено, наказом Академії №396кс від 01.07.2010 року ОСОБА_2 відрахований з Академії на підставі результатів літньої залікової - екзаменаційної сесії, за академічну неуспішність (а.с.10-11, 12).

Відповідно до положень ст.55 Закону України «Про вищу освіту», особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов'язані: додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу; виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану.

Як пояснив відповідач, дійсно, літню сесію він не здавав, оскільки вирішив не продовжувати навчання. Про це знав ще 01.02.2010 року, тому плату за весняний навчальний семестр не вносив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з того, що згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст. 610 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Ч. 2 ст. 903 ЦК України передбачає, що у разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникли не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підстав вважати, що позивач свої зобов'язання з надання послуги за договором навчання не виконував належним чином - немає, претензій з боку відповідача з приводу неналежного виконання Академією взятих на себе зобов'язань у весняному семестрі 2010 року - немає. Сам відповідач пояснив, що припинив відносини з навчальним закладом за своєю ініціативою, з причини відсутності коштів.

Однак, у даному випадку відповідач повинен був своєчасно повідомити виконавця про розірвання договору особистою заявою, як це передбачено розділом 3 Договору. Відповідач же не проінформував керівництво закладу про неможливість з поважних причин відвідувати заняття, складати (перескладати) заліки та іспити, виконувати контрольні роботи, будь-яким чином не попередив Академію про розірвання Договору, він продовжував рахуватися студентом Академії. Договір вважався чинним, в зв'язку з чим, проводилося нарахування плати по Договору, і ОСОБА_2 був відрахований лише наказом 01.07.2010 року за неуспішність.

У зв'язку з чим, доводи відповідача щодо того, що він фактично не одержав освітню послугу за друге півріччя 2010 року, є неспроможними, а відсутність грошових коштів не звільняє сторону від виконання умов укладеного договору. Крім того, є неспроможними посилання відповідача на обов'язок позивача відрахувати його перед другим семестром у зв'язку з невнесенням плати за навчання, адже такий обов'язок на Академію договором покладено не було. Оскільки відповідач не подав заяви про припинення навчання, у позивача малося право розраховувати на можливість продовження навчання відповідачем, подальшої сплати заборгованості. І лише після нездачі сесії позивач мав належні та достовірні дані вважати, що відповідач припинив навчання.

Крім того, як пояснив у суді відповідач, про своє відрахування, претензії ВУЗу з приводу сплати боргу знав, отримав досудове попередження позивача (а.с.7, 8), але розраховував, що позивач до суду не звернеться.

Отже, з ОСОБА_2 на користь Національної академії природоохоронного та курортного будівництва підлягає стягненню заборгованість за навчання у розмірі 2063 грн. 00 коп.

На підставі ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача понесені судові витрати у розмірі - 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного, ст. ст. 509, 525, 526, 530, 612, 629, 624, 903 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 27, 60, 61, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Національної академії природоохоронного та курортного будівництва до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за навчання - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 27.05.1997 року Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (ідентифікаційний код 24401092) заборгованість за навчання у розмірі 2063 (дві тисячі шістдесят три) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 27.05.1997 року Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Національної академії природоохоронного та курортного будівництва (ідентифікаційний код 24401092) витрати по сплаті судового збору у розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду АРК через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі в 10-денний строк апеляційної скарги.

Суддя: Н. В. Кучеренко