Постанова

від 02.08.2013 по справі 827/1887/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Копія

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

02 серпня 2013 року місто Севастополь 11 год. 59 хв. Справа №827/1887/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді - Водяхіна С.А.;

секретаря - Прокопенко О.О.,

за участю сторін:

представника позивача - Обслуговуючого кооперативу «Оптимист» - Благовідова Валерія Карленовича, довіреність від 02 січня 2013 року № б/н;

представник відповідача - Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі - Цеменко Миколи Миколайовича, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Мар'їнським РВ УМВСУ в Донецькій області 10 червня 1997 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Оптимист» до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Обслуговуючий кооператив «Оптимист» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з позовом до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі про визнання протиправними дій щодо часткового знесення «Демонстраційних майданчиків №1 та №2 для виставки та продажу автомобілів», розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Пожарова,1а, що належать на праві власності Обслуговуючому кооперативу «Оптимист» як об'єкти нерухомості; зобов'язання Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі відновити цілісність «Демонстраційних майданчиків №1 та №2 для виставки та продажу автомобілів», розташованих за адресою: м. Севастополь, вул. Пожарова, 1а, а саме: відновити демонтовані огорожі.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 25 липня 2013 року відкрито провадження у справі № 827/1887/13-а, справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовані тим, що, державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Цеменко М.М. у порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження» було виконано рішення Господарського суду м. Севастополя від 25 червня 2012 року у справі № 5020-9/330-7/200 та наказ Господарського суду м. Севастополя від 13 липня 2012 року по вказаній справі іншим способом, ніж зазначено у виконавчому документі, чим були порушені законі права та інтереси Обслуговуючого кооперативу "Оптимист" як власника 71/100 частини об'єкту нерухомості - «Демонстраційні майданчики №1, №2 для виставки та продажу автомобілів», що розташований за адресою: м. Севастополь. Вул.. Пожарова, 1-а.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував. Зазначив, що державний виконавець діяв у порядку, спосіб та у межах повноважень, встановлених Законом України "Про виконавче провадження".

Суд, заслухавши представника позивача, встановивши обставини у справі, дослідивши матеріали справи та письмові докази, вважає що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду м. Севастополя від 25 червня 2012 року у справі № 5020-9/330-7/200, що набрало законної сили 13 липня 2012 року, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс» (вул. Пожарова, буд. 6, м. Севастополь, 99008, ідентифікаційний код 25149921) зобов'язано повернути Севастопольській міській Раді (вул. Леніна, буд. З, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 24872845) земельну ділянку загальною площею 0,1225 га (у тому числі земельну ділянку площею 0,0874 га (кадастровий номер 85 366 000 00:01:009:0014) та земельну ділянку площею 0,0351 га (кадастровий номер 85 366 000 00:01:010:0012), розташовану в Ленінському районі міста Севастополя по вулиці Пожарова в районі міського цирку, для чого прибрати металеву огорожу, демонстраційні майданчики шляхом їх демонтажу, і повернути її власнику - Севастопольській міській Раді у стані, придатному для подальшого використання.

13 липня 2012 року Господарським судом м. Севастополя у справі № 5020-9/330-7/200 було видано наказ про примусове виконання рішення суду.

17 вересня 2012 року Севастопольська міська Рада звернулась до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі зі заявою про прийняття виконавчого документу (наказу) до виконання та відкриття виконавчого провадження.

Постановою заступника начальника відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Новікової Н.В. від 26 вересня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 34620827 щодо примусового виконання наказу № 5020-9/330-7/200, виданого 13 липня 2012 року господарським судом м. Севастополя.

Листом від 27 вересня 2012 року за вих. № 20955/2/2 боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс», надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження № 34620827.

04 жовтня 2012 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Гаврилюк Ю.Н. на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-люкс» надіслана вимога щодо виконання рішення суду від 25 червня 2012 року по справі № 5020-9/330-7/200 у строк до 16 жовтня 2012 року.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Гаврилюк Ю.М. від 16 жовтня 2012 року за невиконання рішення суду без поважних причин накладено на боржника Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-люкс» штраф у розмірі 680 грн. 00 коп.

01 листопада 2012 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Гаврилюк Ю.Н. за вих.. № 21920/2/2 надіслано на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-люкс» другу вимогу, у якої було запропоновано виконати рішення суду у строк до 13 листопада 2012 року.

13 листопада 2012 року старшим державним виконавцем Гаврилюк Ю.М. було прийнято постанову про накладення штрафу на Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс» у розмірі 1360 грн. 00 коп.

01 червня 2013 року на адресу Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі надійшла заява від Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс», у якій зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс» розташовано за адресою: 54928, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/1.

Актом державного виконавця від 14 червня 2013 року зафіксовано, що по вул. Пожарова м. Севастополя (район міського цирку), рішення Господарського суду м. Севастополя від 25 червня 2012 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс» не виконано, земельна ділянка не звільнена та металеві огорожі не демонтовані.

27 червня 2013 року за вих. № 2/2/9782 на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Люкс» надіслано вимогу в якої зазначено, що 15 липня 2013 року о 10:00 за адресою вул. Пожарова, буд. 6, м. Севастополь відбудуться виконавчі дії з приводу виконання наказу № 5020-9/330-7/200, виданого Господарським судом м. Севастополя, а саме: демонтаж металевої огорожі по вул. Пожарова у м. Севастополі.

Актом державного виконавця від 15 липня 2013 року зафіксовано, що 15 липня 2013 року о 10:00 в присутності представника стягувача та представника Комунального підприємства «Благоустрій» почато примусове виконання рішення Господарського суду м. Севастополя по справі № 5020-9/330-7/200 від 25 червня 2012 року. Біля 11:00 представником Обслуговуючого кооперативу "Оптимист" Благовідовим В.К. були надані оригінали документів, а саме: свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Виконавчі дії були зупинені та розпочати в той же день о 14:00. Металеву огорожу було демонтовано та передано на збереження Благовідову В.К.

Постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Цеменко М.М. від 23 липня 2013 року у зв'язку з виконанням рішення суду, а саме: демонтуванням металевої огорожі, поверненням земельної ділянки власнику - Севастопольській міській раді, у стані, придатному для подальшого використання, було закінчено виконавче провадження з примусового виконання наказу № 5020-9/330-7/200, виданого 13 липня 2012 року Господарським судом м. Севастополя.

Частиною п'ятою статті 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку в Україні встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб), - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Закону встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частинами першою, другою статті 29 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем у робочі дні не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час провадження виконавчих дій визначається державним виконавцем. Сторони виконавчого провадження мають право пропонувати зручний для них час провадження виконавчих дій.

Виконавчі дії в неробочі та святкові дні, встановлені законом, провадяться у час, передбачений частиною першою цієї статті, у разі якщо зволікання неможливе або якщо такі дії не можуть бути проведені в інші дні з вини боржника, на підставі постанови державного виконавця, затвердженої начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Статтею 31 вказаного Закону передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені заходи примусового виконання рішення, якими є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Виходячи з аналізу зазначених норм законодавства рішення суду, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому виконанню у спосіб та у порядку, що встановлені цім рішенням, а тому державний виконавець у межах виконавчого провадження зобов'язаний здійснювати заходи, які необхідні для виконання рішення з дотриманням умов та вимог, встановлених виконавчим документом.

У ході судового розгляду справи встановлено, що рішенням Господарського суду м. Севастополя від 25 червня 2012 року у справі № 5020-9/330-7/200, на підставі якого 13 липня 2012 оку Господарським судом в м. Севастополя було видано наказ про примусове виконання рішення, чітко зазначено яку земельну ділянку необхідно повернути власнику, а саме: земельну ділянку загальною площею 0,1225 га (у тому числі земельну ділянку площею 0,0874 га (кадастровий номер 85 366 000 00:01:009:0014) та земельну ділянку площею 0,0351 га (кадастровий номер 85 366 000 00:01:010:0012), розташовану в Ленінському районі м. Севастополі по вулиці Пожарова в районі міського цирку, та яким чином: шляхом демонтажу металевій огорожі та демонстраційних майданчиків.

З матеріалів виконавчого провадження ВП № 34620827 вбачається, що постановою старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі Гаврилюк Ю.Н. від 27 червня 2013 року було призначено спеціаліста Севастопольської міської філії державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру» для участі у виконавчому провадженні по виконанню судового наказу № 5020-9-330-7/200, виданого 13 липня 2012 року Господарським судом м. Севастополі.

Зазначеною постановою перед спеціалістом СМФ ДП «Центр державного земельного кадастру» у м. Севастополі було постановлено питання щодо встановлення меж земельної ділянки загальною площею 0,1225 га (у тому числі земельної ділянки площею 0,0874 га (кадастровий номер 85 366 000 00:01:009:0014) та земельної ділянки площею 0,0351 га (кадастровий номер 85 366 000 00:01:010:0012), розташованої в Ленінському районі міста Севастополя по вулиці Пожарова в районі міського цирку.

15 липня 2013 року за вих. № 02/2/11024 на адресу СМФ ДП «Центр державного земельного кадастру» у м. Севастополі було надіслано вимогу щодо надання ситуаційних схем земельних ділянок, на яку Відділом державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі отримано ситуаційні схеми поточних земельних ділянок за кадастровими номерами 85 366 000 00:01:009:0014 та 85 366 000 00:01:010:0012.

Представник відповідача пояснив, що примусові виконавчі дії щодо демонтажу металевій огорожі та демонстраційних майданчиків були здійснені саме на земельних ділянках відповідно до ситуаційних схем за кадастровими номерами, зазначеними у рішенні суду.

Вказаний факт представником позивача не заперечувався.

Судом не приймаються до уваги доводи представника позивача щодо належності на праві власності Обслуговуючому кооперативу «Оптимист» демонстраційних майданчиків №№ 1, 2 для виставки та продажу автомобілів, оскільки відповідно до витягу про державну реєстрацію прав позивачу на праві власності належить лише 71/100 об'єкту нерухомості (демонстраційних майданчиків №№ 1, 2 для виставки та продажу автомобілів), що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Пожарова, буд. 1а, при тому, що виконавчі дії були проведені на підставі рішення суду за іншою адресою, а саме: у Ленінському районі м. Севастополя по вул. Пожарова в районі міського цирку.

Також безпідставними є доводи представника позивача щодо необхідності зупинення виконавчого провадження на підставі листа Обслуговуючого кооперативу «Оптимист» від 15 липня 2013 року направленого до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі, у якому зазначено, що демонстраційний майданчик №1, розташований по вул. Пожарова, 1а у м. Севастополі належить на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 28 травня 2009 року, Обслуговуючому кооперативу «Оптимист», оскільки зазначений лист було надано позивачем до Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції у м. Севастополі після початку фактичного здійснення виконавчих дій, а до державного виконавця, який здійснював примусові дії, зазначений лист дійшов лише 16 липня 2013 року.

До того ж, у державного виконавця не було підстав, вичерпний перелік яких визначено статтею 37 Закону України «Про виконавче провадження», для зупинення виконавчого провадження.

Крім того, суд зазначає, що позивачем були надані правовстановлюючі документи на майно, що розташоване по вул. Пожарова, 1 «а» у м. Севастополі, однак, документів, що підтверджують право власності або користування земельними ділянками площею 0,0874 га (кадастровий номер 85 366 000 00:01:009:0014) та площею 0,0351 га (кадастровий номер 85 366 000 00:01:010:0012), що розташовані в Ленінському районі м. Севастополі по вулиці Пожарова в районі міського цирку, Обслуговуючим кооперативом «Оптимист» представлено не було.

Відповідно до статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно зі статтею 70 вказаного Кодексу належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідачем на виконання вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України надані суду належні та допустимі докази, які підтверджують правомірність його дій щодо виконання рішення суду у тому порядку та у спосіб, що встановлені цим рішенням.

Доводи зазначені позивачем у адміністративному позові щодо протиправності дій відповідача у ході судового розгляду не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.

За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 158-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено 06 серпня 2013 року.

Суддя (підпис) С.А. Водяхін

З оригіналом згідно

Постанова не набрала законної сили

Суддя С.А. Водяхін