Рішення

від 22.08.2013 по справі 910/11877/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/11877/13 22.08.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В. , при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» до про Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегал і К» стягнення заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 47 084 гривні 62 копійки

Представники:

від Позивача: Зімарєв В.М. (представник за Довіреністю)

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегал і К» (надалі також - «Відповідач») про стягнення заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 47 084 гривні 62 копійки.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що 19 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегал і К» укладено Договір № 8/02/12 про виготовлення та поставку товару. У зв'язку з фактичним отриманням товару у Відповідача виникло зобов'язання по оплаті товару, яке не було виконано в повному обсязі. Таким чином, станом на 27.05.2013 року Відповідач має заборгованість перед Позивачем в сумі 32 967 гривень 20 копійок - сума основної заборгованості, 11 351 гривня 45 копійок - пеня, 2 234 гривні 08 копійок - 3% річних, 1 101 гривня 89 копійок - інфляційні нарахування.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/11877/13, розгляд справи призначено на 17.07.2013 р.

17.07.2013 року в судове засідання з'явились: представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.07.2013 року відкладено розгляд справи до 15.08.2013 року.

15.08.2013 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, Вимоги Ухвали суду не виконав. Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, на виконання вимог суду подав додаткові докази по справі, а саме розрахунок суми основного боргу в розмірі 32 967, 20 грн. за спірним Договором № 8/02/12 від 19.03.2009 року про виготовлення та поставку товару, та просив суд задовольнити позов. Представник позивача в судовому засіданні подав письмове клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 діб.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представника позивача, керуючись статтею 38 Господарського процесуального кодексу України, прийшов до висновку щодо зобов'язання Позивача надати належні докази на підтвердження отримання Відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Сегал і К") поставленого товару на суму 115 158, 00 грн. за Договором № 8/02/12 від 19.03.2009 року про виготовлення та поставку товару, та належні докази на підтвердження перерахованих коштів останнім на розрахунковий рахунок Позивача у розмірі 82 190, 80 грн. за Договором № 8/02/12 від 19.03.2009 року про виготовлення та поставку товару.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.08.2013 року відкладено розгляд справи до 22.08.2013 року.

В судовому засіданні 22.08.2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви та надав суду витяг з веб-сайту Єдиного державного реєстру щодо Відповідача, докази на підтвердження отримання Відповідачем (Товариством з обмеженою відповідальністю "Сегал і К") поставленого товару на суму 115 158, 00 грн. за Договором № 8/02/12 від 19.03.2009 року. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився ,про поважні причини неявки суд не повідомив, на адресу Суду повернувся Лист з Ухвалою про порушення провадження у справі № 910/11877/13.

Суд зазначає, що в матеріалах справи міститься роздруківка з веб-сайту Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» та на якому відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців, в якій зазначено, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегал і К» є 03121, м. Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7-а.

Судом Ухвали по справі № 910/11877/13 відправлялись за цією ж адресою.

Згідно із абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що Відповідачі були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Відповідачів не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22 серпня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 березня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» («Виконавець») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сегал і К» («Замовник») укладено Договір № 8/02/12 про виготовлення та поставку товару (надалі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору визначено, що виконавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, виготовити Замовнику замовлений товар, по узгодженню сторін виконати його доставку, а Замовник зобов'язується своєчасно прийняти замовлений товар та здійснити його оплату на умовах Договору.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, кількість товарів, що підлягають виготовленню та поставці, їх часткове співвідношення за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами визначаються у заявках Замовника, рахунках-фактурах Виконавця та накладних (товарно-транспортних, фактичних, або видаткових).

Загальна вартість Договору визначається сумарною вартістю всіх виконаних Виконавцем і прийнятих Замовником заявок протягом терміну дії Договору (пункт 3.1. Договору).

Пунктом 7.4. Договору визначено, що оплата здійснюється Замовником на підставі Договору та рахунків-фактур, виставлених Виконавцем на вартість партії товару.

Відповідно до пункту 7.5. Договору, замовник зобов'язаний оплатити товар згідно рахунку-фактури та замовити його на поставку після оплати.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що у зв'язку з фактичним отриманням товару у Відповідача виникло зобов'язання по оплаті товару, яке не було виконано в повному обсязі. Таким чином, станом на 27.05.2013 року Відповідач має заборгованість перед Позивачем в сумі 32 967 гривень 20 копійок - сума основної заборгованості, 11 351 гривня 45 копійок - пеня, 2 234 гривні 08 копійок - 3% річних, 1 101 гривня 89 копійок - інфляційні нарахування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору № 8/02/12 про виготовлення та поставку товару між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суд зазначає, що факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за Договором поставки підтверджується матеріалами справи, а саме: Накладними на фактичний відпуск виробів та Довіреностями Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегал і К» на отримання цінностей.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору поставки, не здійснив оплату вартості товару в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання, а тому позовні вимоги щодо стягнення 32 967 гривень 20 копійок - суми основної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку статті 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» про стягнення 2 234 гривень 08 копійок - 3% річних та 1 101 гривні 89 копійок - інфляційних нарахувань підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 8.2 Договору визначено, що за прострочення платежу Замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Позивач нараховує пеню у розмірі 11 351 гривня 45 копійок за період з 09.02.2011 року по 27.05.2013 року

Однак, Суд зазначає, що частиною 6 статі 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, Відповідач повинен сплатити пеню у розмірі 2 476 гривень 39 копійок (32 397 гривень 20 копійок*15,5/100% /365 днів*180 днів).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегал і К» (03121, м. Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7-а, кож ЄДРПОУ 32766238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8, код ЄДРПОУ 04012164) 38 779 (тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят дев'ять) гривень 56 копійок , з яких: 32 967 гривень 20 копійок - сума основної заборгованості, 2 476 гривень 39 копійок - пеня, 2 234 гривні 08 копійок - 3% річних, 1 101 гривня 89 копійок - інфляційні нарахування.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сегал і К» (03121, м. Київ, вулиця Миколи Василенка, будинок 7-а, кож ЄДРПОУ 32766238) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплекс» (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8, код ЄДРПОУ 04012164) 1 417 (одну тисячу чотириста сімнадцять) гривень 03 копійки судового збору.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 23 серпня 2013року.

Суддя О.В. Чинчин