Рішення

від 14.08.2013 по справі 121/979/13- ц

ЯЛТИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 121/979/13- ц

2/121/695/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кайро І.А., при секретарі - Шевчук Н.О. , за участю представника прокуратури м. Ялти Корчагіної А.В., представників відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 представника 3-ої особи Мартинюк О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом заступника прокурора м. Ялти до Алупкінської міської ради, ОСОБА_6, третя особа: Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" Міністерства охорони здоров'я України (далі - санаторій ім. Боброва) про визнання недійсним рішення, про визнання незаконним та скасування державного акту, -

встановив:

Заступник прокурора м. Ялта звернувся до суду з позовною заявою до Алупкінської міської ради, ОСОБА_6 у якій просить визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради від 29 грудня 2007 року № 14/3 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_6 земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу; визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 065013 від 19 лютого 2008 року, виданий на ім'я ОСОБА_6.

Позовні вимоги мотивовані тим, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_6 розташована в межах земельної ділянки санаторію ім. Боброва, якою позивач користується на підставі державного акту на право постійного користування від 07 квітня 1995 року, що підтверджується висновком експертизи та вироком по кримінальній справі стосовно посадових осіб Алупкінської міської ради. Тобто, Алупкінська міська рада прийняла оскаржуване рішення з перевищенням повноважень, з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки розпорядилась землями, які знаходяться в постійному користуванні санаторію ім. Боброва та є землями оздоровчого призначення, на яких заборонено індивідуальне будівництво.

Прокурор в судовому засідання підтримав позовні вимоги з тих самих підстав.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, вказаний спір повинен бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства, оскільки оспорюється рішення суб'єкту владних повноважень. Крім того, спірна земельна була вільною та не знаходилася у користуванні санаторія ім.. Боброва, оскільки експертиза по кримінальній справі була проведена по іншому державному акту , ніж наданому санаторієм. В даний час , ОСОБА_6 звертався до Алупкінської міської ради із заявою про коригування меж земельної ділянки, але в цьому йому було відмовлено, у зв'язку він має намір повторно розробити технічну документацію на спірну земельну ділянку.

Представник відповідача Алупкінської міської ради в судовому засіданні позов визнав , оскільки рішенням ради ОСОБА_6 була надана частково зайнята санаторієм ім.. Боброва земельна ділянка.

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги визнав та пояснив, що дійсно Алупкінська міська рада передала у власність відповідача земельну ділянку, яка знаходилась в постійному користуванні санаторію ім. Боброва, порушуючи при цьому положення чинного законодавства України.

Вислухавши прокурора, представників відповідачів та представника третьої особи, дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Зазначені положення Конституції України кореспондовані в ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються питання: регулювання земельних відносин.

Згідно зі ст. 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальної громади; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян відповідного до цього кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", місцева рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно зі ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі безкоштовної передачі із земель державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ч. 10 ст. 118 ЗК України (в редакції, яка була чинною на момент прийняття оскаржуваного рішення від 29 грудня 2007 року), сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Відповідно до ст. 47 ЗК України, до земель оздоровчого призначення належать землі, що мають природні лікувальні властивості, які використовуються або можуть використовуватись для профілактики захворювань і лікування людей.

На землях оздоровчого призначення забороняється діяльність, яка суперечить їх цільовому призначенню або може негативно вплинути на природні лікувальні властивості цих земель. На територіях лікувально-оздоровчих місцевостей і курортів встановлюються округи і зони санітарної (гірничо-санітарної) охорони. У межах округу санітарної (гірничо-санітарної) охорони забороняються передача земельних ділянок у власність і надання у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам для діяльності, несумісної з охороною природних лікувальних властивостей і відпочинком населення (стаття 48 Земельного Кодексу України).

Статтею 92 ЗК України, встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває в державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Судом встановлено, що Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" є юридичною особою, державним санаторно-курортним закладом, що підтверджено копією статуту підприємства від 13 грудня 2007 року.

Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" є постійним землекористувачем земельної ділянки площею 11,2632 га, що підтверджується державним актом на право постійного користування землею серії КМ № 0000030 від 07 квітня 1995 року. Цільове призначення - функціонування санаторію (а.с.13-15). Державний акт зареєстровано в книзі державних актів на право постійного користування за № 3.

Рішенням Алупкінської міської ради 21-ї сесії 5-го скликання № 14/3 від 29 грудня 2007 року (а.с.10) ОСОБА_6 затверджений проект землеустрою по відведенню земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 та передано ОСОБА_6 земельну ділянку площею 0,0100 га кадастровий № 0111970200:01:004:0122, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 у власність для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу з земель, не переданих у власність та не наданих в постійне користування в межах населених пунктів Алупкинської міської ради.

На підставі вказаного рішення 19 лютого 2008 року ОСОБА_6 отриманий державний акт серії ЯЕ № 065013 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за № 010800700023 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі (а.с.11).

З висновку судової комплексної комісійної судової будівельно-технічної експертизи від 29 жовтня 2010 року № 1651, 3065 слідує, що земельна ділянка, яка передана у власність ОСОБА_6 площею 0,0100 га, розташована за адресою: АДРЕСА_1 накладається на земельну ділянку, яка передана санаторію ім. Боброва в користування у відповідності із державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ № 0000030, виданого 07 квітня 1995 року (а.с. 16-61).

Вироком Центрального районного суду м. Сімферополя АР Крим від 26 листопада 2012 року по кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, який набрав законної сили 20 грудня 2012 року (а.с.62-89) встановлено, що: ОСОБА_8, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість, підписав і видав рішення 21 сесії Алупкінської міської ради 5 скликання № 14/3 від 22.12.07 про затвердження проектуи землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_6 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу, а потім також підписав і видав, виготовлені на підставі вищевказаного рішення державний акт серії ЯЕ № 065013 від 19.02.08 на земельну ділянку розташовану за адресою: АДРЕСА_2, яка знаходилась на території Державної установи "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва" Міністерства охорони здоров'я України, і віднесено до земель оздоровчого призначення, розпоряження якими входить до компетенції Кабінету Міністрів України, в результаті чого заподіяно істотну шкоду інтересам держави. ОСОБА_9 в період з березня-грудня 2007 року, будучи службовою особою,обіймаючи пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежно виконуючі свої службові обов'язки,проявляючи недбалість, склав, підписав і видав громадянам ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_6 ситуаційні плани з позначенням меж місцеположення запроектованого відведення земельних ділянок,а потім доповів на засіданні депутатських комісій з питань землекористування, архітектури, будівництва та екології Алупкинської міської ради 5 скликання відповідно: - від 27.07.07, 19.03.07 та 27.12.07 про можливість закріплення земельних ділянок, складених ОСОБА_10, генерального плану забудови проектованих до відведення земельних ділянок, плану відведення земельних ділянок, встановлення меж в натурі і погодження меж земельних ділянок та схем до нього, акту прийнятті земельних насаджень на відповідальне зберігання і схем до нього,підписаних членами злочинної групи та документів складених на їх основі, про можливість задоволення заяв зазначених громадян про відведення земельних ділянок та про затвердження проектів землеустрою. У результаті вищевказаних дій ОСОБА_9 на 14,17 сесіях Алупкинської міської Ради 5 скликання, були прийняті рішення про дозвіл виконання проекту землеустрою ОСОБА_6 та про затвердження проектів землеустрою щодо передачі у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування індивідуального гаража ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_6, загальною площею 0,0300 га, що суперечило вимогам ст.ст. 4,42 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 1,6,9 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та ст. 12, ч.ч. 1,2 ст. 20, ст. 38,39,48, п. "г" ч. 4 ст. 84 (у редакції, чинний на момент прийняття рішення), ст. 122, ч. 9 ст. 149, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 1,31, 32 і 33 Закону України "Про курорти", п.п. 2.1-2.6, 2.12, 2.14 ДБН В.2.2-10-2001 "Заклади охорони здоров'я", П.П. 5.10, 5.13, 5.29, 6.1, 6.2, 6.11, 6.15 Державних санітарних правил затверджених наказом МОЗ країни № 173 від 19.06.96 "Про затвердження державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів", розділ "Вимоги до земельних ділянок" СанПіН 42-125-4437-87 "Устрій, утримання і організація режиму, дитячих санаторіїв", т.к згідно Генерального плану адміністративного району Велика Ялта, було територією Державної установи "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва" Міністерства охорони здоров'я України, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, в результаті чого було заподіяно істотну шкоду інтересам держави. ОСОБА_10, в період листопада 2004 року - жовтня 2007 року, будучи службовою особою, обіймаючи посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків, неналежне виконуючи свої службові обов'язки, проявляючи недбалість, не переконавшись в наявність постанови Господарського суду АРК від 18.12.06 по справі № 2-13/19093-06а, про скасування рішення 8 сесії 5 скликання Алупкинської міської ради № 7 від 03.11.06 "Про скасування державного акту санаторію імені проф. Боброва та вирішенні виконання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування" та ухвали Апеляційного суду від 05.03.07 за вказаною господарською справою, склав, підписав та видав громадянами ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_6 позитивні висновки про можливість закріплення земельних ділянок загальною площею 0,030 га, за адресою: АДРЕСА_1, а саме: висновок № 115/01-2004 від 25.11.04 (уточнене ОСОБА_10 13.02.06); висновок № 116/01-2004 від 25.11.04 (уточнене ОСОБА_10 13.02.06); висновок № 967/10-07 від 11.10.07, які згідно Генерального плану адміністративного району Велика Ялта, були територією Державної установи "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. А.А. Боброва" Міністерства охорони здоров'я України, що суперечило вимогам ст..ст. 4,42 Закону України "Про місцеве самоврядування", ст.ст. 1,6,9 Закону України "Про розмежування земель державної та комунальної власності" та ст. 12, ч.ч. 1,2 ст. 20, ст. 38,39,48, п. "г" ст. 84 (у редакції, чинній на момент прийняття рішення), ч. 7 ст. 122, ч. 9 ст. 149, п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст. 1,31,32 і 33 Закону України "Про курорти", п.п. 2.1-2.6,2.12,2.14 В.2.2-10-2001 "Заклади охорони здоров'я", п.п. 5.10, 5.13,5.28, 5.29, 6.1, 6.2, 6.11, 6.15 Державних санітарних правил затверджених наказом МОЗ України № 173 від 19.06.96 "Про затвердження державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів",розділу 2 "Вимоги до земельних ділянок" СанПіН 443-87 "Устрій, утримання і організація режиму, дитячих санаторіїв", що заподіяло істотну шкоду інтересам держави.

Згідно із ч. 4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов'язковій для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Право постійного користування Державного закладу "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" на земельну ділянку, яка знаходиться у користуванні третьої особи згідно із державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серія КМ № 0000030 виданим 07 квітня 1995 року не припинялось у встановленому законом порядку.

Відтак, у Алупкінської міської ради на момент прийняття оскаржуваного рішення були відсутні передбачені законом підстави для передачі ОСОБА_6 спірної земельної ділянки, оскільки суб'єкт владних повноважень розпорядився земельною ділянкою, яка знаходилась у постійному користуванні санаторно-лікувального закладу, що є неможливим, несумісним з охороною природних лікувальних властивостей земельної ділянки та забезпеченням сприятливих умов для відпочинку в закладі відпочинку та оздоровлення, порушує права землекористувача, механізм захисту права постійного користування, тому рішення повинно бути визнане недійсним на підставі п. г ч. 3 ст. 152 Земельного Кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, встановлених частою другою цієї статті.

Державний акт на право власності на земельну ділянку видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про визнання державного акту незаконним та його скасування є похідною та залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

Оскільки рішення органу місцевого самоврядування від 29 грудня 2007 року № 14/3, на підставі якого відповідачу виданий державний акт на право на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1 визнаний недійсним, то зазначений державний акт про право власності на земельну ділянку підлягає визнанню незаконним та скасуванню на підставі ст.ст. 21, 393 ЦК України.

При цьому суд не приймає до уваги заперечення представника відповідача ОСОБА_6, оскільки діний спір підлягає розгляду саме у цивільному провадженні, та надані суду докази свідчать про те що частиною спірної земельної ділянки наданою ОСОБА_6 ще з 1995 року користується саме Державний заклад "Дитячий спеціалізований (спеціальний) санаторій ім. О.О. Боброва" Міністерства охорони здоров'я України.

Оскільки позовні вимоги задоволено, відповідно до ст. 88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з кожного відповідача на користь держави у сумі 114,70 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 24, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 21, 393 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 12, 47, 48, 81, 92, 116, 118 Земельного Кодексу України ст.ст. 10, 11, 60, 197, 209, 212-215, 218,224,226 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву заступника прокурора м. Ялта - задовольнити.

Визнати недійсним рішення Алупкінської міської ради 21-ї сесії 5-го скликання № 14/3 від 29 грудня 2007 року «Про затвердження проекту землеустрою та надання у власність ОСОБА_6 земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу».

Визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЕ № 065013 від 19 лютого 2008 року, виданий ОСОБА_6 на право власності на земельну ділянку площею 0,0100 га, для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрований за № 010800700023 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Стягнути з Алупкінської міської ради (ідентифікаційний код 25150893) на користь держави судові витрати по справі у сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави судові витрати по справі у сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.

СУДДЯ: