Рішення

від 22.08.2013 по справі 908/2011/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 30/63/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.08.2013 Справа № 908/2011/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АзовЕкспресбуд" (71112, м.Бердянськ Запорізької області, вул. Пушкіна, 11)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкераміка" (71752, с.Фабричне Токмацького району Запорізької області, вул. Степова, 1)

про стягнення 45433,35 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Баранова О.П., довіреність № б/н від 24.04.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АзовЕкспресбуд" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкераміка" 45433,35 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 11, 207, 525, 526, 610, 614, 615, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України та на умови укладеного сторонами договору. Вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору поставки № 17/05 від 17.05.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "АзовЕкспресбуд" (далі - ТОВ "АзовЕкспресбуд") було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Будкераміка" (далі - ТОВ "Будкераміка") 62400,00 грн. попередньої оплати товару. В свою чергу, ТОВ "Будкераміка" поставило ТОВ "АзовЕкспресбуд" товар на загальну суму 23400,00 грн. Товар на суму 39000,00 грн. відповідач не поставив, решту суми попередньої оплати на поточний рахунок позивача не повернув. За порушення строків виконання своїх зобов'язань за договором відповідачу нараховано 5361,12 грн. пені та 3% річних у розмірі 1072,23 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.06.2013 р. порушено провадження у справі №908/2011/13, присвоєно справі номер провадження 30/63/13, розгляд якої призначено на 25.07.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 25.07.2013 р., за вмотивованим клопотанням представника позивача, строк розгляду спору у справі продовжено до 22.08.2013 р., судове засідання призначено на цю ж дату.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні 22.08.2013 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Також, надав суду довідку, згідно якої станом на 22.08.2013 р. борг відповідача за спірним договором становить 39000,00 грн.

Відповідач процесуальним правом на участь свого представника в жодному з судових засідань у даній справі не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1., 3.9.2., 3.9.3. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 07.06.2013 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 25.07.2013 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 10.06.2013 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України. Відповідачу кореспонденція направлена на юридичну адресу, зазначену у позовній заяві: 71752, с.Фабричне Токмацького району Запорізької області, вул. Степова, 1. Ухвала про порушення провадження у справі від 07.06.2013 р., направлена на юридичну адресу відповідача, повернулась на адресу суду з відміткою пошти про причини такого повернення - закінчення терміну зберігання. Направлена відповідачу ухвала про продовження строку розгляду спору у справі від 25.07.2013 р. на адресу суду не поверталась.

З огляду на викладене, суд має достатньо підстав вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд у господарському суді Запорізької області даного спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 22.08.2013 р. справу розглянуто в межах строку, передбачено ст.69 ГПК України, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

17.05.2012 року між ТОВ "Будкераміка" (постачальником, відповідачем у справі) та ТОВ "АзовЕкспресбуд" (покупцем, позивачем у справі) було укладено договір поставки №17/05 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність покупця, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити будівельні матеріали (товар), на умовах, визначених договором.

Згідно із п. 2.2. договору, асортимент та кількість товару у кожній конкретній партії погоджується сторонами у замовленні згідно даного договору. Під партією у даному договорі слід вважати асортимент та кількість товару, яка визначена в одному замовленні покупця, яке прийняте до виконання постачальником.

Вартість прийнятого товару визначається в оформлених (в. т.ч. підписаних сторонами) накладних (п. 2.5. договору).

Пунктом 4.1. договору сторони узгодили, що товар, який є предметом поставки за цим договором, відвантажується на адресу покупця після його попередньої оплати. Розрахунки між сторонами здійснюються у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів з рахунку покупця (або з рахунку відповідної філії) на рахунок постачальника, що вказані в даному договорі. Валюта розрахунків - гривня.

Згідно п. 4.5. договору, при перерахуванні попереднього платежу на поточний рахунок постачальника і невиконанні постачальником строку поставки більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, постачальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів повернути на поточний рахунок покупця грошові кошти за непоставлений товар та грошові кошти, перераховані покупцем за тару.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань з поставки товару згідно даного договору у встановлені даним договором та додатками до нього строки, постачальник сплачує на користь покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості непоставленого чи не заміненого товару відповідно за кожний день прострочення, якщо інша міра відповідальності не передбачена конкретним пунктом даного договору.

Термін дії даного договору - з моменту його підписання і до повного виконання своїх зобов'язань сторонами по ньому, або до 31.12.2012 р., враховуючи лише ту кількість товару, яка фактично була 100% оплачена.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору поставки позивачем перераховано відповідачу суму попередньої оплати товару у розмірі 62400,00 грн.

Відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 23400,00 грн., товар на решту суми передоплати - 39000,00 грн. відповідач не поставив. Станом на день звернення позивача з позовом до суду, відповідач не виконав своїх зобов'язань за спірним договором, суму попередньої оплати товару позивачу не повернув.

Позовні вимоги ТОВ "АзовЕкспресбуд" про стягнення з ТОВ "Будкераміка" 45433,35 грн., з яких: 39000,00 грн. попередньої оплати товару, 5361,12 грн. пені та 3% річних у розмірі 1072,23 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі про постачання товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком відповідача стало передання позивачу товарно-матеріальних цінностей, а обов'язком позивача - прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як свідчать матеріали справи, 25.05.2012 р. позивач надіслав відповідачу за допомогою електронних засобів зв'язку (електронною поштою) замовлення № 115 на поставку цегли одинарної повнотілої М-100 в кількості 32000,00 шт. В зазначеному замовленні також містилося прохання проінформувати про строки поставки, вартість та сертифікацію продукції.

28.05.2012 р. відповідач надіслав позивачу за допомогою електронних засобів зв'язку (електронною поштою) лист № 2012/44 у відповідь на замовлення № 115 від 25.05.2012 р., яким повідомив про готовність здійснити поставку цегли керамічної повнотілої М-100 по ціні 1950,00 грн., на умовах поставки EXW.

На виконання п. 4.1. та п. 4.2. договору та згідно рахунку відповідача від 29.05.2012 р. № СФ-0000039, позивач перерахував на рахунок відповідача попередню оплату товару у розмірі 62400,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 326 від 31.05.2012 р.

Згідно до долучених до матеріалів справи видаткових накладних № РН-0000053 від 05.06.2012 р. та № РН-0000055 від 06.06.2012 р. відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 23400,00 грн.

Проте, у визначені договором строки товар на суму 39000,00 грн. (62400,00 грн. - 23400,00 грн.) відповідач не поставив, решту суми попередньої оплати на поточний рахунок позивача не повернув.

З метою досудового врегулювання спору, 10.04.2013 р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію за вих. № 65 від 10.04.2013 р. про повернення позивачу 39000,00 грн. попередньої оплати за спірним договором. Вказана претензія була повернута позивачу органом зв'язку через закінчення терміну зберігання.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 39000,00 грн. попередньої оплати за договором поставки № 17/05 від 17.05.2012 р. заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 5361,12 грн. пені та 3% річних у розмірі 1072,23 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання зобов'язань за спірним договором, вимоги про стягнення з нього пені та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Разом з тим, перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із розрахунку пені, позивач просить суд стягнути 2940,98 грн. пені за 2012 р. та 2420,14 грн. за 2013 р.

Однак, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Пунктом 4.5. договору сторони визначили, що при перерахуванні попереднього платежу на поточний рахунок постачальника і невиконанні постачальником строку поставки більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів, постачальник зобов'язаний протягом 5 (п'яти) календарних днів повернути на поточний рахунок покупця грошові кошти за непоставлений товар та грошові кошти, перераховані покупцем за тару.

Оскільки позивач перерахував відповідачу 62400,00 грн. попередньої оплати 31.05.2012 року, відповідач повинен був поставити товар до 30.06.2012 р., включно. Враховуючи приписи ст. 254 ЦК України щодо закінчення строку, а також те, що 30.06.2012 р. був вихідним днем, останнім днем, коли відповідач повинен був поставити товар було 02.07.2012 р. Крім того, як вбачається з умов договору, у випадку невиконання відповідачем строків поставки більш ніж на 30 днів, останній зобов'язаний протягом наступних 5 календарних днів повернути на поточний рахунок покупця грошові кошти за непоставлений товар, а саме, як встановлено судом - по 09.07.2012 р., включно. Прострочення з боку відповідача розпочалося з 10.07.2012 року.

Крім того, згідно п. 7 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на вказане, період нарахування пені має становити шість місяців (180 днів), а саме, з 10.07.2012 р. (граничний строк оплати - 09.07.2012 р.) по 05.01.2013 р. Період нарахування 3% річних має становити з 10.07.2012 р. (граничний строк оплати - 09.07.2012 р.) по 05.06.2013 р. (час звернення з позовом до суду).

Здійснивши розрахунок пені та 3% річних за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", судом встановлено, що сума пені становить 2877,27 грн., сума 3% річних - 1059,48 грн. В решті вимог про стягнення пені (2483,85 грн.) та 3% річних (12,75) слід відмовити як заявлених необґрунтовано.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 2877,27 грн. пені та 1059,48 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог лише частково, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АзовЕкспресбуд" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкераміка" (71752, с.Фабричне Токмацького району Запорізької області, вул. Степова, 1 код ЄДРПОУ 32721401; р/р № 26005060733906 в ПАТ КБ "Приватбанк " , МФО 305299) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АзовЕкспресбуд" (71112, м.Бердянськ Запорізької області, вул. Пушкіна, 11; код ЄДРПОУ 32904934, р/р 26007070972401 в Філії ЗРУ АТ "Банк "Фінанси та кредит", МФО 313731) 39000 (тридцять дев'ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 2877 (дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 27 коп. пені, 1059 (одну тисячу п'ятдесят дев'ять) грн. 48 коп. 3% річних та 1625 (одну тисячу шістсот двадцять п'ять) грн. 96 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 27.08.2013 р.