Рішення

від 22.08.2013 по справі 925/1166/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року Справа № 925/1166/13

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Комзюк О.Л.,

за участю представників: позивача: Тесля М.Г. - за довіреністю, відповідача: не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом приватного підприємства "Макс-Авто"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс"

про стягнення 8 218 грн. 22 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача 8 218 грн. 22 коп., зокрема: 7 521 грн. 89 коп. основного боргу за поставлений товар відповідно до договору поставки № 102 від 01.06.201, 564 грн. 66 коп. пені, 112 грн. 92 коп. три проценти річних, 18 грн. 75 коп. індексу інфляції у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання в період з 07.09.2012 по 03.05.2013.

Відповідач не подав суду письмовий відзив на позов, не направив свого представника у судове засідання.

Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України, виходячи із того, що суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, надіслання ухвал суду від 22.07.2013 та від 08.08.2013 оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, всі ухвали надіслані на адресу відповідача, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у справі є докази вручення вказаних ухвал суду представнику відповідача. Відповідач надсилав до суду телеграму 07.08.2013 із клопотанням про перенесення розгляду справи у зв'язку з терміновим відрядженням представника, яке суд задовольнив. Однак, суду не надіслано заперечень проти позовних вимог позивача, не подано заяву про розгляд справи за участі представника відповідача, не повідомлено поважних причин неподання відзиву на позов та нез'явлення представника у судове засідання, жодна заява до суду не надходила. Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обов'язку суду відкладати розгляд справи у разі відсутності представника сторони чи неподання витребуваних документів. За приписом частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. В процесі розгляду даної справи суд приходить до висновку, що вона може бути розглянута за наявними матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності відзиву на позов. Неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, а направляти свого представника у судове засідання чи заперечувати проти позову є правом сторони, а не обов'язком.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позов у заявленій сумі, просив задовольнити позов повністю та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду на підставі статті 85 ГПК України.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, заслухавши пояснення та доводи представника позивача, суд встановив таке.

Приватне підприємство "Макс-Авто" (Постачальник за договором, позивач у справі) та товариство з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс" (Покупець за договором, відповідач у справі) уклали договір поставки № 102 від 01 червня 2011 року, далі - Договір, за умовами якого Постачальник зобов'язався протягом дії даного Договору поставляти і передавати у власність Покупцю, а Покупець - приймати і вчасно оплачувати автозапчастини і комплектуючі (далі - Товар) у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.

Умовами Договору, зокрема, визначено:

- Постачальник зобов'язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, остаточно погодженими сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору (пункт 1.2.);

- Ціни на товар остаточно визначаються сторонами в видатковій накладній на момент поставки кожної партії товару - пункт 2.2.;

- Покупець зобов'язаний повністю розрахуватись за отриманий товар в залежності від умов його оплати наступним чином:

при поставці на умовах 100% передплати - відповідно до виставленого Постачальником рахунку за умови надходження всієї суми на банківський рахунок Постачальника до відпуску товару по накладній;

при поставці з відстрочкою платежу - протягом трьох банківських днів з моменту прийняття (дати поставки) Покупцем товару (партії товару) на суму, вказану в видатковій накладній (пункти 3.1.1., 3.1.2);

- Датою (моментом) здійснення поставки (датою поставки) товару є дата його отримання Покупцем з відповідною відміткою (підписом довіреної особи) в видатковій накладній. Датою отримання товару Покупцем є дата оформлення видаткової накладної (пункт 4.4.);

- У випадку несвоєчасної оплати товару Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми несвоєчасно сплачених грошових коштів за кожний день прострочення (пункт 6.1.).

Позивач передав відповідачу протягом вересня - жовтня 2012 року товар на загальну суму 7 965 грн. 40 коп. по накладних, вказаних у позовній заяві, завірені копії яких додані до позовної заяви.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого Товару виконав лише частково, перерахувавши позивачу кошти в сумі 443 грн. 51 коп., несплачений залишок заборгованості відповідача складає 7 521 грн. 89 коп.

Сторони склали та підписали акти звірки взаємних розрахунків станом на 31.10.2012, у якому вказано про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 7 521,89 грн.

У зв'язку з наявністю простроченої заборгованості відповідача за поставлений Товар позивач заявив вимогу про стягнення цієї суми боргу та нарахував пеню, три проценти річних та індекс інфляції у зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Договір поставки № 102 від 01 червня 2011 року, на підставі якого виникли зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є господарським договором поставки.

Вказаний Договір підписаний повноважними представниками сторін, підписи яких скріплені печатками підприємств, він містить всі істотні умови для договорів даного виду.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи вбачається і відповідачем не спростовано, що позивач поставив відповідачу протягом вересня-жовтня 2012 року, а останній отримав Товар - автозапчастини та комплектуючі на загальну суму 7 965 грн. 40 коп. по видаткових накладних № МА-104077 від 05.09.2012, № МА-1004130, № МА-1004187, № МА-1004186, № МА-1004297, № МА-1004121 від 10.10.2012, № МА-1004296 від 31.10.2012. Вказані накладні підписані зі сторони відповідача та скріплені печаткою товариства, на них є посилання у акті звірки взаємних розрахунків, підписаному відповідачем.

Відповідач оплатив товар лише частково в сумі 443 грн. 51 коп. і ця сума була зарахована в рахунок часткової оплати товару по накладній № МА-104077 від 05.09.2012, у зв'язку з чим залишок боргу за товар по вказаній накладній складає 1211 грн. 89 коп., про що зазначено у акті звірки як сальдо на 01.10.2012, а також неоплаченими є решта накладних, а всього борг відповідача складає 7 521 грн. 89 коп.

Відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань за договором поставки № 102 від 01.06.2011.

Протягом строку, що встановлений у Договорі, відповідач за поставлений товар з позивачем не розрахувався, тому з відповідача підлягає стягненню борг в сумі 7 521 грн. 89 коп.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, яка відповідно до статті 546 ЦК України є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

За приписом частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач вірно розрахував терміни оплати отриманого відповідачем товару по кожній накладній, виходячи із встановленої в пункті 3.1.2. умови щодо оплати товару з відстрочкою платежу протягом трьох банківських днів з моменту прийняття товару. Пунктом 6.1. Договору поставки № 102 від 01.06.2011 сторони передбачили обов'язок відповідача (як Покупця) виплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Однак позивач при виконанні розрахунку пені не врахував, що 2012 рік має 366 днів, тому в результаті належного перерахунку пені за вказаний позивачем період з відповідача належить стягнути на користь позивача 563 грн. 97 коп. пені за прострочення розрахунку по 03.05.2013.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає законною і обгрунтованою вимогу позивача про стягнення із відповідача відповідно до статті 625 ЦК України встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за прострочення відповідачем проведення розрахунку в установлений строк, виходячи із наступного:

- судом встановлено порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати вартості отриманого у позивача товару в установлений Договором строк;

- частиною 2 статті 20 ГК України встановлено можливість особи захищати своє право способами, передбаченими законом;

- оплата за отриманий товар є грошовим зобов'язанням відповідача;

- вимога до відповідача про сплату цих сум заявлена позивачем у позовній заяві і подання окремих вимог законом не вимагається.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору. Сплата основного боргу не звільняє боржника від сплати сум інфляційних та трьох процентів річних, нарахованих за весь період прострочення виконання грошового зобов'язання.

Три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягають стягненню з відповідача частково в сумі 112 грн. 79 коп., оскільки при розрахунку трьох процентів річних позивачем також не враховано фактичну кількість днів у 2012 році.

Індекс інфляції підлягає стягненню з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання в період з вересня 2012 по березень 2013 року частково в сумі 16 грн. 25 коп., оскільки позивач помилково нарахував індекс інфляції на всю суму, включаючи борг, пеню та три проценти, що не відповідає припису статті 625 ЦК України, за якою індекс інфляції нараховується на суму боргу, та окремо можуть нараховуватися три проценти річних. Пеня також не відноситься до боргу, а є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання, тому на суму пені індекс інфляції нараховуватися не може.

Відповідно до статті 49 ГПК України з відповідача підлягають відшкодуванню позивачу, пропорційно розміру задоволених вимог, понесені останнім витрати на сплату судового збору в сумі 1 719 грн. 81 коп.

З огляду на викладене, керуючись статтями 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сумитрансбудсервіс" (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Заводська, 1, к. 307, ідентифікаційний код 33813262) на користь приватного підприємства "Макс-Авто" (39626, Полтавська область, м. Кременчуг, вул. Московська, 49, ідентифікаційний код 32802705) - 7 521 грн. 89 коп. (сім тисяч п'ятсот двадцять одну гривню 89 копійок) основного боргу, 563 грн. 98 коп. (п'ятсот шістдесят три гривні 98 копійок) пені, 112 грн. 79 коп. (сто дванадцять гривень 79 копійок) три проценти річних, 16 грн. 25 коп. (шістнадцять гривень 25 копійок) індексу інфляції, 1 719 грн. 81 коп. (одну тисячу сімсот дев'ятнадцять гривень 81 копійку) судового збору.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено і підписано 27.08.2013.

Суддя А.Д. Пащенко