Рішення

від 27.08.2013 по справі 925/1310/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року Справа № 925/1310/13

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду розглянув справу за позовом приватного сервісного підприємства «Ньютон», м. Черкаси, вул. Смілянська, 131

до державного підприємства «Авто-Ріка», Черкаська область, м. Канів, вул. 206 Дивізії, буд. 1

про стягнення 7 403,35 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: Сучило А.О. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне сервісне підприємство «Ньютон» звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до державного підприємства «Авто-Ріка» про стягнення заборгованості за поставлену продукцію згідно договору поставки від 20.02.2013р. № 05550 в розмірі 7 403,35 грн., в тому числі 7 196,97 грн. основного боргу, 206,38 грн. пені та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання від представника позивача до суду надійшло клопотання від 27.08.2013р., в якому просить зупинити процедуру ліквідації ДП «Авто-Ріка» на час вирішення даної справи з метою можливості стягнути кошти. Суд відхилив дане клопотання за необґрунтованістю.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, та просив позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання не направив, витребувані документи не надав, про причини неявки суду не повідомив. Адреса відповідача відповідає адресі, вказаній в його реєстраційних документах, та адресі, що зазначена позивачем у позовній заяві. Суд враховує положення ст. 93 ЦК України про місцезнаходження юридичної особи та проведення нею господарської діяльності.

Неподання відповідачем відзиву на позовну заяву та нез'явлення представника відповідача у судове засідання не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними доказами відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені такі взаємовідносини сторін.

20.02.2013р. між приватним сервісним підприємством «Ньютон» (Постачальником - Позивач по справі), в особі генерального директора Котолуп Юрія Юрійовича, що діє на підставі Статуту, та державним підприємством «Авто-Ріка» (Покупцем - Відповідач по справі), в особі директора Шайдарова Олега Олександровича, що діє на підставі Статуту, було укладено договір №05550 (Далі - Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити пиво, безалкогольні напої, мінеральну воду, алкогольні і слабоалкогольні напої й інші продукти харчування (далі - продукти харчування) у кількості, погодженій сторонами за заявкою, що передається Покупцем диспетчерам або торговим представникам Постачальника. Ціна, вартість і розгорнутий асортимент продукції, види тари вказуються в товарно-транспортних накладних, які є невід'ємною частиною договору та виписуються на підставі заявки Покупця. (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 8.2 Договору договір набирає сили з моменту підписання і діє до 31.12.2014р., але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань і здійснення розрахунків між ними.

Відповідно п. 2.1 Договору продукція поставляється Покупцю на умовах DDP централізовано на склад Покупця, що знаходиться за адресою: Черкаська область, м. Канів, вул. 206 Дивізії, буд. 1, або на умовах EXW склад Постачальника: м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, згідно міжнародних правил ІНКОТЕРМС у редакції 2010 року.

Відповідно до п. 5.1 Договору Постачальник надає продукцію Покупцю за цінами, що вказані в товарно-транспортних накладних відповідно до діючого положення про знижки, що затверджені Постачальником.

Відповідно до п. 6.2. Договору умови розрахунків: термін остаточного розрахунку за відвантажену Покупцеві продукцію 7 календарних днів з моменту одержання продукції згідно товарно-транспортних накладних.

На виконання умов Договору Постачальник здійснив поставку продукції Покупцю на загальну суму 8 830,56 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 10-13):

- № 170152 від 10.05.2013р. на суму 959,24 грн.;

- № 170154 від 10.05.2013р. на суму 885,96 грн.;

- № 177070 від 15.05.2013р. на суму 115,20 грн.;

- № 178890 від 17.05.2013р. на суму 1 284,00 грн.;

- № 178892 від 17.05.2013р. на суму 1 901,72 грн.;

- № 178894 від 17.05.2013р. на суму 1 993,64 грн.;

- № 178896 від 17.05.2013р. на суму 948,00 грн.;

- № 188823 від 24.05.2013р. на суму 742,80 грн.

Продукція була отримана Покупцем без зауважень та претензій по якості, що посвідчено в накладних.

За поставлену продукцію Покупець розрахувався частково, в розмірі 1 632,60 грн.

Станом на 09.08.2013р. заборгованість Покупця становить 7 197,96 грн.

Невиконання Покупцем взятих на себе зобов'язань стало підставою для звернення Постачальника до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення заборгованості та санкцій.

Відповідач вимоги не заперечив. Доказів погашення боргу не подано.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. За правовою природою договір поставки від 20.02.2013р. №05550 є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір поставки від 20.02.2013р. № 05550 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Постачальник зобов'язується поставити та передати у замовлені строки Покупцеві продукцію партіями постачання - п. 1.1. Договору. За період з 10.05.2013р. по 24.05.2013р. згідно видаткових накладних Постачальник поставив Покупцю продукцію на суму 8 830,56 грн., в т.ч. ПДВ, що не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманої продукції не заявлено.

Зустрічні вимоги до позивача відповідачем не заявлялись.

Факт наявності заборгованості підтверджується копією Договору, копіями видаткових накладних. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений в п. 6.2. Договору: термін остаточного розрахунку за відвантажену Покупцеві продукцію - 7 календарних днів з моменту одержання продукції згідно товарно-транспортних накладних.

Отже, строк проведення остаточного розрахунку за отриману Відповідачем продукцію станом на час розгляду справи вже є таким, що настав.

Суд враховує відсутність претензій Відповідача стосовно неналежної поставки, недопоставки продукції чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриману продукцію належним чином не виконав.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 7 197,96 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.3 Договору за несвоєчасну оплату продукції, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру боргу за кожен день прострочення, без обмеження строком позовної давності.

У відповідності до п. 7.3 Договору та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 206,38 грн. пені за період прострочення з 20.05.2013р. по 09.08.2013р. з мотивів прострочення оплати.

Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені укладено в письмовому виді відповідно до норм ЦК України (ст. 546). Вимоги обґрунтовані. Розрахунок санкцій перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга:Еліт Закон» з урахуванням строку прострочення оплати партії поставки, облікової ставки НБУ за період прострочення. Розрахунок виконано вірно. 206,38 грн. пені підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту порушеного права. Відповідач не подавав суду заяв та доказів про об'єктивну неможливість заперечити позовні вимоги.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного підприємства «Авто-Ріка», Черкаська область, м. Канів, вул. 206 Дивізії, буд. 1, код ЄДРПОУ 38048520, номер рахунку в банку невідомий

на користь приватного сервісного підприємства «Ньютон», м. Черкаси, вул. Смілянська, 131, код ЄДРПОУ 24354040, номер рахунку в банку невідомий

7 196,97 грн. основного боргу, 206,38 грн. пені та 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 27.08.2013р.

Суддя Г.М. Скиба