Постанова

від 08.08.2013 по справі 2а-13031/12/0170/24

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2013 р. Справа №2а-13031/12/0170/24

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кащеєвої Г.Ю., за участю секретаря Багдасарян Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обставини справи. До Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулось Дочірне підприємство "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008052204 від 01.11.2012 року, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 92 477,00 грн.

Ухвалою суду від 12.03.2013 року провадження у справі зупинено, до одержання висновків експертизи.

Ухвалою суду від 30.07.2013 року провадження по справі поновлено, та призначено судове засідання на 08.08.2013 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, клопотання про розгляд справи за відсутності представника не надіслав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази по справі в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Вирішуючи спір, що виник між позивачем, який є суб'єктом господарювання, ідентифікаційний код юридичної особи 03446191, що здійснює свою діяльність на підставі Статуту, узятий на податковий облік в органах державної податкової служби з 12.12.1996 № 193, є платником податку на додану вартість з 02.11.1996, індивідуальний податковий номер 034461901094, та відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, наділений управлінськими відносно позивача контролюючими повноваженнями, що є територіальним органом у системі органів Державної податкової служби України, на якого покладено обов'язок з контролю податкової дисципліни, у томі числі контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, суд виходить з того, що вчинення суб'єктом владних повноважень дій, прийняття рішень є правомочним за умови дотримання ним засад, відповідно до наданих йому повноважень, визначених законом в його компетенції, відповідно до порядку, у якому здійснюються дії та приймаються рішення, що спрямовані на реалізацію владних повноважень, дотримання засобів, форм, прийомів, передбачених законодавством, компетенційними правами і обов'язками.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим ДПС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Дочірнього підприємства "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Луна-09» (ЄДРПОУ 36583185) за серпень 2011 року.

Проведеною перевіркою встановлені порушення п.п.14.1.191, 14.1 ст. 14, п.138.1.1, п. 138.1, п. 138.2, 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9, п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 92 477,00 гривень

За результатами перевірки складений акт № 7407/22-3/03446191 від 11.10.2012 року (а.с. 12-24).

Як убачається з акту перевірки підставами для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали обставини того, що перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 10.07.2011 по 30.09.2011 з питань взаємовідносин з ТОВ «Луна-09» за серпень 2011 року податковим органом встановлено їх завищення у 3 кварталі 2011 року у сумі 402075,00 гривень

Відповідно до даних ДПС, податкової звітності, копій господарсько-правових документів, використаних при проведенні перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Перевіркою встановлено, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів , складських приміщень.

В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, інших документів, що засвідчують транспортування, зберігання та безпосередньо факт постачання (отримання) продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, відповідачем зроблений висновок, що діяльність контрагента ТОВ «Луна-09» була спрямована на здійснення операції, пов'язаних з отриманням податкової вигоди.

На підставі акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення № 00008052204 від 01.11.2012 року, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 92 477,00 грн. (а.с. 4).

Оцінюючи правомірність прийнятого рішення суд керується критеріями, закріпленими частиною 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури та яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації своїх дискреційних владних функцій.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України, який набрав чинності 01.01.2011 року.

Статтею 86 Податкового кодексу України встановлено, що за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформлюється акт, а у разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до ст.1 Закону України " Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-ХІV (далі - Закон 996) бухгалтерський облік-процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Частиною 2 статті 3 Закону 996 передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п. 1.2 п.1, п.п. 2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (далі - Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону № 996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машиносчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади. Прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними документами бухгалтерського та податкового обліку, а встановлені у акті перевірки порушення податкового законодавства мають містити посилання на них.

Вивчивши документи бухгалтерського та податкового обліку, висновок експертного дослідження, пояснення позивача, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позову та наявності підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Луна-09» було укладено договір постачання дизельного палива № б/н від 01.08.12, відповідно до якого ТОВ «Луна-09» (Постачальник) зобов'язується систематично поставляти та передавати у власність Покупцю певний товар, а ДП "Автобаза "4" ВАТ "Південшляхбуд" (Покупець) зобов'язується прийняти цей товар та здійснити його сплату на умовах визначених цим договором (а.с.52).

На виконання вищевказаного договору ТОВ «Луна-09» було виписано: податкова накладна від 30.08.2011р. на загальну суму 387807,00 грн. з урахуванням ПДВ в розмірі 64634,50 грн.; податкова накладна від 18.08.2011р. на загальну суму 94680,00 грн. з урахуванням ПДВ в розмірі 15780,00 грн. видаткові накладні від 18.08.2011р. № РН-0000628 на загальну суму 94680,00 грн. з урахуванням ПДВ в розмірі 15780,00 грн., та 30.08.2011р. №№ РН-0000581, РН-0000582 на загальну суму 387807,00 грн. з урахуванням ПДВ в розмірі 64 634,50 грн., товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів від 30.08.11р. № 581, 582, від 17.08.2011р. № 301, 302, якими підтверджується факт відпуску палива позивачу із зазначенням його об'ємів. У підтвердження сплати поставленого пального позивачем надані платіжні доручення № 636 від 01.09.2011р. на загальну суму 193 903,50 грн, № 688 від 14.09.2011р. на загальну суму 193 903,50 грн, № 603 від 23.08.2011р. на загальну суму 94 680, 00 грн.

Зазначені операції були відображені у бухгалтерському та податковому обліку наступними проводками.

Дт. 203 "Паливо" Кт. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 402 072,50 грн.

Кт. 644 "Податковий кредит" Кт. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 80 414,50 грн.

Дт. 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" Кт. 311 "Поточний рахунок у національній валюті" у сумі 482487,00 грн.

Використане паливо у бухгалтерському та податковому обліку було списано на собівартість надаваних автопослуг, а саме: Дт. 902 "Собівартість надаваних товарів. Автопослуги" Кт. 203 "Паливо" у сумі 402072,50 грн.

Отже придбання, транспортування та оприбуткування дизельного пального, а виходячи із чого і формування витрат підтверджується видатковими накладними, прибутковими накладними, товаро-транспортними накладними, карткою рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 у розрізі конртагента ТОВ "Луна-09", журналом-ордером і відомістю по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за період з 01.08.2011 по 30.09.2011 у розрізі субконто ТОВ "Луна-09".

Зазначені видаткові накладні та товаро-транспортні накладні відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV, а саме мають такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п.138.1.1. п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2. ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податковго кодексу України, складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

- прямих матеріальних витрат;

- прямих витрат на оплату праці;

- амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

- вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

- інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну);

Таким чином, витрати в сумі 402 075,00 гривень, які сформовані по взаємовідносинам з ТОВ «Луна-09» які визнані відповідачем як «нікчемні» правочини та невизнані ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС у повному обсязі відповідає вимогам норм законодавства та сформований на підставі належних документів податкового та бухгалтерського обліку.

Операції із формування податкового кредиту підтверджуються податковими накладними, а саме:

- податкова накладна № 90 від 18.08.2011 року за серпень 2011 року на суму 94680,00 грн., у тому числі ПДВ 15780,00 грн.; (а.с. 53)

- податкова накладна № 135 від 30.08.2011 року за серпень 2011 року на суму 387807,00 грн., у тому числі ПДВ 64634,50 грн.(а.с. 54).

Зазначені податкові накладні занесені до реєстру отриманих податкових накладних та віднесені до складу податкового кредиту відповідного періоду, що підтверджується Податковою декларацією з податку на додану вартість з додатками.

Операції зі сплати вартості придбаного дизельного пального підтверджуються платіжними жорученнями, а саме:

- платіжне доручення № 603 від 23.08.2011 року на суму 94680,00 грн., у тому числі ПДВ 15780,00 грн. за дизельне паливо по рахунку № 301 від 17.08.2011 року (а.с. 48);

- платіжне доручення № 636 від 01.09.2011 року на суму 193903,50 грн., у тому числі ПДВ 32317,25 грн. за дизельне паливо по рахунку № 339 від 01.09.2011 року (а.с. 49);

- платіжне доручення № 688 від 14.09.2011 року на суму 193903,50 грн., у тому числі ПДВ 32317,25 грн. за дизельне паливо по рахунку № 340 від 01.09.2011 року (а.с. 47).

Отже на 30.09.2011 року, відповідно до наданих платіжних доручень, журналу ордеру і відомості по рахунку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року у розрізі субконто ТОВ "Луна-09", карти рахунку 631 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками за період з 01.08.2011 року по 30.09.2011 року у розрізі з конртагентом ТОВ "Луна-09", заборгованість ДП "Автобаза № 4" ВАТ "Південьшляхбуд" перед ТОВ "Луна-09" відсутня.

Відповідно до наданої інформації, ДП «Автобаза № 4» ВАТ «Південьшляхбуд» мало спроможність використати придбане дизельне пальне, а саме достатню кількість транспортних та механізованих засобів, працівників, що підтверджується списком транспорту та шляхових механізмів, що працювали на підприємстві у період з 01 01.2009 по 30.06.2012, списком водіїв та машиністів шляхових механізмів, що працювали на підприємстві у період з 01.08.2011 по 30.09.2011.

Придбане пальне було використано ДП «Автобаза № 4» ВАТ «Південьшляхбуд» у власній господарський діяльності, що підтверджується відомістю вивчення операцій ДП «Автобаза № 4» ВАТ «Південьшляхбуд» по придбанню товарів у TOB «Луна-09» за період з 1.08.2011 по 30.09.2011 (використання товару із зазначенням первинних документів та напрямку використання), матеріальними звіти за серпень та вересень 2011 року по заправлянню ПММ та актами здачі-приймання робіт (надання послуг) (дивись додаток № 1 до експертизи)

Суд приймає до уваги висновок експерта , що господарські операції за договорами із TOB «Луна-09» призвели до змін у структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) ДП «Автобаза № 4» ВАТ «Південьшляхбуд», а саме до зменшення активів у сумі 80 414,50 грн. та зменшення пасивів у сумі 80 414,50 rpн.

Отже матеріалами справи підтверджується, що взаємовідносини позивача з ТОВ «Луна-09» за перевіряємий період не містять в собі ознак нікчемності правочинів та відсутності відповідної господарської мети.

Оцінюючи обґрунтованість тверджень відповідача щодо нікчемності операцій, суд зазначає наступне.

Частинами 1,5 статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

При цьому, відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Порушення частин 1-5 ст. 203 ЦК України не є безумовною підставою визнання правочину нікчемним, а є лише підставою для визнання його недійсним.

Статтею 204 ЦК України передбачена презумпція правомірності правочину. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Проте, суд зазначає, що в податкових відносинах не може застосовуватися стаття 204 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Натомість відповідні відносини у сфері оподаткування регулюються підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України. Указана норма встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в тому, що в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків.

Ця норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом указаної норми відповідні витрати і податковий кредит вважаються сформованими платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини без посередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Водночас податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено частиною третьою статті 228 Цивільного кодексу України.

Суду не надано доказів звернення до суду з метою визнання вказаного правочину недійсними.

Разом з тим, необхідною передумовою для встановлення факту нікчемності угоди є насамперед встановлення умислу сторони або сторін за такою угодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірний правочин, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав.

Таким чином позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0008052204 від 01.11.2012 року, суд знаходить обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує питання розподілу судових витрат (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає за необхідне стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунка суб'єкта владних повноважень -відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби № 0008052204 від 01.11.2012 року, яким позивачу збільшену суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 92 477,00 грн.

3. Стягнути на користь Дочірнього підприємства "Автобаза "4" Відкритого акціонерного товариства "Південшляхбуд" з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 925,00 грн. шляхом безспірного списання з рахунків суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кащеєва Г.Ю.