Рішення

від 22.08.2013 по справі 911/2524/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2013 р. Справа № 911/2524/13

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ТІ ЕС груп",

08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Липнева, 1

до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт",

08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора

про стягнення 45 152,07 грн.

за участю представників:

позивача - Костинчук П.М. (довіреність від 25.06.2013, б/н);

Миронов С.В. (директор, протокол від 01.07.2008 № 3);

відповідача - не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ТІ ЕС груп" (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (далі - відповідач) про стягнення 45 152,07 грн., з яких: 40 186,80 грн. - основний борг, 3 974,49 грн. - пеня, 830,69 грн. - 3% річних та 160,09 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати послуг, що отримані за договором від 15.09.2008 № 19-1006/2.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.07.2013 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.08.2013.

05.08.2013 через канцелярію господарського суду Київської області

(вх. № 16645 від 05.08.2013) позивачем подано документи на вимогу ухвали суду від 01.07.2013.

У судове засідання 08.08.2013 представник відповідача не з'явився, відповідач вимоги ухвали суду від 01.07.2013 не виконав, розгляд справи відкладено на 22.08.2013.

У судовому засіданні 22.08.2013 представники позивача повністю підтримали позовні вимоги з підстав, що викладені у позові, відповідач письмовий відзив на позовну заяву не подав, представника у судове засідання вдруге не направив, не повідомивши про причини, хоча належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Нез'явлення у судове засідання представника відповідача та неподання відповідачем письмового відзиву на позов не перешкоджає розгляду справи.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.08.2013 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "СІ ТІ ЕС груп" (далі - виконавець) та Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" (далі - замовник) укладено договір від 15.09.2008 № 19-1006/2 (далі - Договір), на умовах якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується здійснювати охорону об'єкта замовника (далі - об'єкт) відповідно до умов Договору, за адресою: м. Київ, б-р. Т.Шевченка, 58-а (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 1.3. Договору, приймання-передача об'єкту під охорону здійснюється шляхом підписання акту прийому-передачі об'єкту під охорону (Додаток № 3), після його комісійного обстеження за участю сторін з укладанням акту технічного обстеження (Додаток № 2).

Передача виконаних робіт здійснюється шляхом підписання сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт (пункт 4.1. Договору). Розрахунок здійснюється замовником за безготівковим розрахунком в національній валюті України не пізніше 5 числа, наступного за розрахунковим, на підставі акта прийому-передачі виконаних робіт та рахунку виконавця (пункт 4.3. Договору).

Договір набуває чинності з 15.09.2008 та діє до 14.09.2009, Договір автоматично подовжується на кожен наступний 12-місячний період, якщо жодна із сторін за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору на заявить про намір його розірвати (пункти 7.1., 7.2. Договору).

У матеріалах справи відсутні докази направлення сторонами заяв про намір розірвати Договір після закінчення строку дії Договору, відповідач вказану обставину не заперечив, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про дійсність Договору у спірний період на підставі пункту 7.2. Договору.

До матеріалів справи додано Додаткові угоди до Договору від 31.03.2009 № 1 та від 30.09.2010 № 2, що укладені між сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.

Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивачем надано відповідачу послуги за Договором у період з 01.01.2012 по 31.01.2013 на суму 40 186,80 грн., що підтверджується відповідними актами приймання - здачі робіт (надання послуг), (Т.1, а.с. №№ 23-129), що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін та скріплені відбитками їх печаток. До матеріалів справи долучені оригінали вказаних актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Також до матеріалів справи долучено копії рахунків-фактур на оплату послуг (Т.1, а.с. №№ 23-129).

Відповідно до вищевказаних документів, що долучені до матеріалів справи, позивачем за період з 01.01.2012 по 31.01.2013 надано відповідачу послуги за Договором на суму 40 186,80 грн., які прийняті відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень, оскільки в матеріалах справи відсутні акти приймання-здачі виконаних послуг із зауваженнями відповідача.

Доказів оплати послуг, що отримані відповідачем за Договором з 01.01.2012 по 31.01.2013, до матеріалів справи не надано.

На підтвердження наявності заборгованості у вказаному розмірі, позивачем надано суду копію акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 25.04.2013.

Крім того, на підтвердження наявності заборгованості, позивачем надано довідки банківських установ, в яких відкрито поточні рахунки позивача, про відсутність надходжень коштів на рахунок позивача від відповідача за Договором у спірний період.

Зважаючи, що вказані довідки підписано уповноваженими особами банківських установ та скріплено відбитками їх печаток, на підставі статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України, судом взято їх до уваги в якості письмових доказів невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором у спірний період, а, відтак, наявності заборгованості перед позивачем.

Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на позовну заяву та не спростував доводів позивача щодо наявності заборгованості.

Згідно частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України , зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу .

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України , підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України , договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України , якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем договірних зобов'язань перед позивачем з оплати вартості послуг, що надані позивачем, а, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості за Договором в сумі 40 186,80 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню.

Крім того, до складу позовних вимог входить стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 3 974,49 грн., інфляційних втрат у розмірі 160,09 грн. та 3% річних у розмірі 830,69 грн.

При розгляді вказаних позовних вимог, господарським судом, зважаючи на те, що відповідно до норм чинного законодавства пеня, інфляційні втрати та 3% річних нараховуються на суму боргу за період прострочення платежу, враховано умови Договору, якими визначаються строки оплати та наявні в матеріалах справи письмові докази для встановлення розмірів сум, що підлягали сплаті та строк виникнення обов'язку відповідача з оплати послуг.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач заявляє до стягнення з відповідача пеню, передбачену пунктом 5.2. Договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення, що в сумі складає 3 974,49 грн.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Здійснений позивачем розрахунок пені в розмірі 3 974,49 грн. відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України заявляє до стягнення 3% річних у розмірі 830,69 грн. та інфляційні втрати у розмірі 160,09 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд здійснив перерахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних та з'ясував, що надані позивачем розрахунки є арифметично вірними і відповідають обставинам справи, а тому, позовні вимоги про стягнення 160,09 грн. інфляційних втрат та 830,69 грн. 3% річних підлягають задоволенню у повному обсязі.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 40 186,80 грн. основного боргу, 160,09 грн. інфляційних втрат, 830,69 грн. 3% річних та 3 974,49 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.

Відшкодування судового збору, сплаченого позивачем у розмірі 1 720,50 грн., відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись статтями 4, 22, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 20048090) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІ ТІ ЕС груп" (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Липнева, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33678153) 40 186 (сорок тисяч сто вісімдесят шість) грн. 80 коп. основної заборгованості, 830 (вісімсот тридцять) грн. 69 коп. 3% річних, 160 (сто шістдесят) грн. 09 коп. інфляційних втрат, 3 974 (три тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) грн. 49 коп. пені та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.08.2013.

Суддя С.О. Саванчук