Постанова

від 19.10.2006 по справі 53/5-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

53/5-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"19" жовтня 2006 р.                                                                   Справа № 53/5-06

Господарський суд Київської області в складі судді Подоляка Ю.В., при секретарі Оксаковській М.А., розглянувши адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Заповідний фонд”, смт. Буча

про стягнення 170 грн.,

за участю представників:

позивача:Фефілатьєва Ю.М., дов. № 06/581 від 06.09.2006р.,

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

обставини справи:

В господарський суд Київської області надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Заповідний фонд” (далі –Відповідач) про стягнення заборгованості (недоїмки) в сумі 170 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відповідач не погашає заборгованість (недоїмку) по сплаті фінансових санкцій застосованих до нього рішенням про застосування фінансових санкцій від 07.07.2005р. № 835 за неподання розрахунку страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством. На підтвердження позову позивач посилається на розрахунок суми позову та рішення про застосування фінансових санкцій.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Беручи до уваги, що господарський суд повідомив сторони про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, що підтверджується: журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області; відповідною відміткою на першому примірнику ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, що містяться в матеріалах справи тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, суд

встановив:

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 15  Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі –Закон) відповідач є платником страхових внесків.

Згідно із ч. 3, 4 ст. 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог за відповідачем на час розгляду справи рахується заборгованість по платежам до Управління ПФУ у м. Ірпені в сумі 170 грн. Зазначена заборгованість підтверджується доданим до матеріалів справи рішенням від 07.07.2005р. № 835 про застосування фінансових санкцій за неподання розрахунку страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством.

За приписами п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону страхувальник зобов'язаний, зокрема, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників, зокрема, такі фінансові санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із ч. 2 ст. 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмкою) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Абзацом 2 ч. 14 ст. 106 Закону передбачено, що суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою ст. 106 Закону, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій (абз. 1 ч. 13 ст. 106 Закону)

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою ст. 106 Закону, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення (абз. 2 ч. 13 ст. 106 Закону).

Позивачем в порядку встановленому правлінням Пенсійного фонду, який визначений в  Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 р. N 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663, винесено рішення від 07.07.2005р. № 835, яким на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” за неподання розрахунку страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 170 грн.

Зазначене рішення надіслано відповідачу 11.07.2005р., що підтверджується реєстром на відправлену рекомендовану кореспонденцію Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області від 11.07.2005р. Однак вказана в ньому сума фінансової санкції у визначений Законом строк відповідачем не сплачена, в зв'язку з чим на час розгляду справи за останнім рахується заборгованість (недоїмка) в розмірі 170 грн.

Відповідно до абз. 2, 3 ч. 13 ст. 106 Закону, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення виконавчого органу Пенсійного фонду про нарахування пені та накладання штрафів зупиняє строки їх сплати до винесення вищим органом Пенсійного фонду або судом рішення у справі. Строки сплати фінансових санкцій також призупиняються до винесення судом рішення в разі оскарження страхувальником вимоги про сплату недоїмки, якщо накладення фінансових санкцій пов'язано з її виникненням або несвоєчасною сплатою.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не надано доказів оскарження рішення про застосування фінансових санкцій до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку у спосіб та порядку визначеному Законом, останнім визнана заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (недоїмка) в сумі 170 грн.

Таким чином, на момент вирішення спору борг відповідача зі сплати фінансових санкцій (недоїмки) в сумі 170 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами в їх сукупності.

Згідно із  п. 7  ч. 1 ст.  64 Закону управління Пенсійного фонду  має право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми, а на підставі  ч. 3 ст. 106  зазначеного Закону мають право звернутись  до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.

Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 128, 158, 160 - 163, 167, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -

постановив:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Заповідний фонд” (08292, Київська область, смт. Буча, вул. Будьонного, 2, код 31870203) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області (08200, Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 4, код 22200649) 170 грн. заборгованості (недоїмки).   

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку: заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160  Кодексу адміністративного судочинства України –з дня складання в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження (ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України).

Суддя                                                                                                 Подоляк Ю.В.

Дата підписання постанови 20.10.2006р.