Справа № 825/3081/13-а
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 серпня 2013 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Музика С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського районного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення, -
В С Т А Н О В И В:
Чернігівський районний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 489,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ОСОБА_1 при перебуванні на обліку в Чернігівському районному центрі зайнятості та отриманні допомоги по безробіттю працювала на посаді касира в ТОВ «Фудмаркет», що призвело до неправомірного отримання нею допомоги по безробіттю. Добровільно безпідставно виплачені кошти відповідачем на рахунок позивача повернуті не були, в зв'язку з чим останній звернувся до суду з даним позовом.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні зазначив, що проти суми позову не заперечує.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно статті 1 Закону України "Про зайнятість населення", безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до даних персональної картки відповідача, ОСОБА_1 з 31.07.2012 року по 10.10.2012 року перебувала на обліку як безробітна в Чернігівському районному центрі зайнятості та отримувала соціальні послуги та забезпечення відповідно до статті 7 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".
Відповідно до акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 791 від 04.07.2013 року, встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в цивільно-правових відносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" з 05.09.2012 року згідно договору виконання робіт (надання послуг), про що не повідомила Чернігівський районний центр зайнятості (а.с. 19-20).
З листа № 399 від 14.03.2013 року за підписом генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Фудмаркет" вбачається, що ОСОБА_1 працювала по договору про виконання робіт (надання полуг) з 05.09.2012 року (а.с. 13).
З Договору про виконання робіт (надання послуг) від 05.09.2012 року, вбачається, що ОСОБА_1 виконувала роботи для Товариства з обмеженою відповідальністю " Фудмаркет" (а.с. 21-22).
Відповідно до пунктів 2, 3, 4 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" і Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової комісії групи по розслідуванню страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним заступником директора Чернігівського районнго центру зайнятості було прийнято наказ № 90 від 16.07.2013 року про повернення ОСОБА_1 виплаченої допомоги по безробіттю в сумі 629,41 грн.
Як вбачається із матеріалів справи позивачем вживались заходи щодо повернення виплачених відповідачеві коштів, про що свідчить лист № 849 від 17.07.2013 року, відповідно до якого Чернігівській районний центр зайнятості звертався до відповідача з проханням в 15-денний термін добровільно перерахувати кошти в сумі 629,41 грн.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення", до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
В силу пункту 18 частини другої статті 22 Закону України "Про зайнятість населення" центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальні органи відповідно до покладених на них завдань проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері соціальної політики, державної податкової політики та Пенсійним фондом України. Таке розслідування здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики, а в разі потреби - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.
Згідно статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.
Пунктом 5.5 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.2000 року за № 915/5136 передбачено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).
З довідки Чернігівського районного центру зайнятості від 15.07.2013 року (а.с 25) судом встановлено, що сума матеріального забезпечення, яка підлягає поверненню, становить 629,41 грн.
Судом встановлено, що на момент розгляду справи відповідачем сплачено частину боргу в сумі 140 грн.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з фактичних обставин справи та вищенаведених положень чинного законодавства, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Чернігівського районного центру зайнятості в повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 104, 122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь Чернігівського районного центру зайнятості (вул. Шевченка, 95 б, м. Чернігів, код ЄДРПОУ 21402240) незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття у сумі 489 (чотириста вісімдесят дев'ять) грн. 41 коп. на рахунок 37178300901522, код 21402240 в ГУ ДКСУ в Чернігівській області, МФО 853592, одержувач Чернігівський районний центр зайнятості.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць
Суд | Чернігівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 27.08.2013 |
Оприлюднено | 28.08.2013 |
Номер документу | 33145091 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чернігівський окружний адміністративний суд
Заяць О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні