363/19-06
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ-32, вул. Комінтерну, 16
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.12.06 Справа 363/19-06
Розглянувши матеріали справи за позовом Київського обласного комунального підприємства „Регіональний фонд”, м. Київ
до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Правда”, с. Біївці, Богуславський район
про стягнення 21917,65 грн.
Суддя Карпечкін Т.П.
від позивача – Трухан В. М. (дов. від 13.02.2006 року)
від відповідача – Щербаченко М. П. (голова правління протокол № 2 від 16.06.2005 року)
обставини справи:
Київське обласне комунальне підприємство „Регіональний фонд” (далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Правда” (далі-відповідач) про стягнення 21917,65 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав умови договору № 53 від 25.03.2004 року укладеного між сторонами, а саме не сплатив в повному обсязі кошти за переданий товар в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 21917,65 грн.
Відповідач в усних поясненнях позовні вимоги визнає, але письмовий відзив на позов суду не надав.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог з наступних підстав.
Між Київським обласним комунальним підприємством „Регіональний фонд” (за договором-постачальник) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом „Правда” (за договором-підприємство) 25.03.2004 року укладено договір № 53 на поставку матеріально-технічних ресурсів (далі-договір). Предметом договору є надання матеріально-технічних ресурсів сільськогосподарським товаровиробникам та переробним і обслуговуючим підприємствам області, закуплених Київським обласним комунальним підприємством „Регіональний фонд” за рахунок коштів обласного бюджету у 2004 році, що проводиться згідно з Порядком використання бюджетної позички відповідно до рішення сесії обласної ради XXIV скликання від 19.02.2004 року затвердженого рішенням № 153-12- XXIV (п.1 договору). За умов п. 2 договору постачальник зобов'язаний відпустити підприємству матеріально-технічні ресурси, а саме ярову пшеницю в кількості 12 т. за ціною 1872,00 грн. та дизельне паливо в кількості 3,6 т. за ціною 1976,00 грн. Підприємство зобов'язано отримати виділені матеріально-технічні ресурси за дорученням, виписаним на постачальника та своєчасно провести розрахунок з постачальником в термін до 1 жовтня 2004 року грошовими коштами, продовольчим зерном або, як виняток, продуктами харчування (п. 2.1 та п.2.2.2 договору). Термін дії договору встановлюється з дати отримання матеріально-технічних ресурсів підприємством і діє до повного виконання умов договору (п. 9.1 договору).
Позивач виконав зобов'язання за договором належно, а саме передав відповідачу згідно наряду - заказу № РТ-000080 від 25.03.2004 року товар на загальну суму 29577,61 грн., що підтверджується видатковими накладними № РТ-0000080 від 25.03.2004 року, № РТ- 0000079 від 25.03.2004 року та довіреністю № 591781 від 25.03.2004 року.
Відповідач зобов'язання виконав неналежно, а саме сплатив кошти за отриманий товар частково в сумі 7659,96 грн.
В результаті неналежного виконання зобов'язання за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 21917,65 грн.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову не заперечує.
Судом оглянуті оригінали документів залучених до матеріалів справи.
При вирішенні спору враховано, що відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
У відповідності до статі 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу „Правда” (09741, Київська область, Богуславський район, с. Біївці, код 03753622, р/р 2600810982009 в ФАБ „Київська Русь”, МФО 319036) на користь Київського обласного комунального підприємства „Регіональний фонд” (07454, Київська область, Броварський район, с. Требухів, код 32412281, р/р 26008000991001 в філії ВАТ КБ „Надра” КРУ, МФО 320564) –21917 (двадцять одна тисяча дев'ятсот сімнадцять) грн. 65 коп. заборгованості, та судові витрати: 219 (двісті дев'ятнадцять) грн. 18 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Карпечкін Т.П.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2006 |
Оприлюднено | 23.08.2007 |
Номер документу | 331479 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Карпечкін Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні