Рішення

від 14.11.2006 по справі 81/5-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

81/5-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" листопада 2006 р.                                                              Справа № 81/5-06

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства “Агроторговий Дім” “Київагро” Відкритого акціонерного товариства Київського обласного дилерського підприємства “Агросервіс”, с. Требухів, Броварський район

до Закритого акціонерного товариства Племінного заводу “Агро-Регіон”, с. Чубинське, Бориспільський район

про стягнення 3372 грн.,

за участю представників:

позивача:Савостіна Н.Н., дов. від 01.08.2006р. № 88

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства “Агроторговий Дім” “Київагро” Відкритого акціонерного товариства Київського обласного дилерського підприємства “Агросервіс” (далі –Позивач) до Закритого акціонерного товариства Племінного заводу “Агро-Регіон” (далі –Відповідач) про стягнення 3372 грн., з яких 2508 грн. -  заборгованість, 864 грн. -  збитки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неповний розрахунок за отриманий відповідачем товар, у зв'язку з чим за ним рахується борг в сумі 2508 грн. та неналежне виконання умов договору купівлі - продажу від 18.02.2004р. № 11 щодо зобов'язань відповідача по обороту і вивантаженню залізничної цистерни, що призвело до понесення позивачем збитків у вигляді сплаченого штрафу контрагенту за іншим зобов'язанням в сумі 864 грн. В підтвердження позовних вимог позивач посилається на зазначений договір, довіреності від 01.03.04р № 512440, від 19.03.04р. № 549944, від 16.04.04р. № 549945 на отримання матеріальних цінностей, накладні від 09.03.04р. № 423, від 19.03.04р. № 423, від 06.04.04р. № 423 за якими було отримано товар (аміачну воду)  в кількості 348,8 т на загальну суму 99408 грн., претензію контрагента позивача за іншим зобов'язанням про сплату штрафу у розмірі 864 грн., платіжне доручення від 16.09.2004р. № 582, за яким сплачено штраф, претензію позивача з вимогою про сплату відповідачем зазначеного боргу та збитків.  

          На виконання ухвали господарського суду Київської області від 02.10.2006р. позивач надав до суду  заяву від 19.10.2006р. № 115 про уточнення позовних вимог в частині стягнення збитків, в якій зазначив, що відповідно до умов договору купівлі-продажу від 18.02.2004р. № 11 укладеного між сторонами у справі,  позивач поставив 03.04.2004р. відповідачу аміачну воду, що підтверджується залізничною накладною № 46771496. Відповідно до зазначеної накладної від Відкритого акціонерного товариства “Дніпроазот” 03.04.2004р. на залізничну станцію Кашперівка для відповідача в рухомому складі надійшла цистерна за № 50257039 з аміачною водою, яку останній придбав у позивача за вказаним договором та відповідно до умов якого зобов'язався здійснити вивантаження товару та оборот цистерни за 48 годин. За залізничною накладною № 32054007 порожня цистерна зі станції Кашперівка відправлена 08.04.2004р., що склало наднормованого простою цистерни 4 дні, в зв'язку з чим позивач по отриманій претензії від ВАТ  “Дніпроазот” (контрагент позивача за іншим зобов'язанням, власник цистерни) платіжним дорученням від 16.09.2004р. № 582 перерахував останньому штраф в розмірі 864 грн., який відповідач відповідно до вимог ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст. 623 Цивільного кодексу України та п. 5.7 вищевказаного договору має відшкодувати як збитки, завдані порушенням зобов'язання.       

          В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові та заяві про уточнення позовних вимог.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 02.10.2006 року та від 24.10.2006 року, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

          Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

18.02.2004р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу № 11, відповідно до умов якого позивач - продавець продає а відповідач - покупець купує аміачну воду (товар) в кількості 340 т по ціні 225 грн. за одну тону товару на загальну суму 76500 грн. Пунктами 2.3, 2.4, 2.5, 2.6 договору встановлено суму оплати оператора та залізничний тариф в розмірі 19012,8 грн., вартість очистки цистерни в розмірі 1387,2 грн., які відносяться на рахунок покупця, загальна сума договору складає 96900 грн. Порядок розрахунку за договором встановлений п. 2.7, за яким оплата за товар здійснюється покупцем відповідно до рахунку пред'явленого продавцем у 2-х денний термін з дня пред'явлення рахунку до оплати.

На виконання умов договору позивачем було поставлено аміачну воду, а  відповідачем по довіреностях № 512440 від 01.03.2004р.; № 549944 від 19.03.2004р. та № 549945 від 16.04.2004р. на отримання матеріальних цінностей, згідно накладних № 423 від 09.03.2004р., № 423  від 19.03.2004р., № 423 від 06.04.2004р. було отримано аміачну воду відповідно 229,2 т на суму 65322 грн., 59,6 т на суму 16986 грн. та 60 т на суму 17100 грн., а всього 348,8 т на загальну суму 99408 грн.

Відповідно до платіжних доручень № 867 від 25.02.2004р., № 885 від 27.02.2004р. відповідач перерахував кошти за отриману продукцію в сумі 96900 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача, ксерокопія якої залучена до матеріалів справи.

Різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленої продукції складає  2508 грн.

Позивачем було надіслано відповідачу претензію від 06.07.2006р. № 77 з вимогою щодо повного розрахунку за отриманий товар (претензія з доказами її надіслання знаходиться в матеріалах справи). Відповідь на претензію відповідач не надіслав, вимогу щодо повного розрахунку за отриманий товар не виконав, у зв'язку з чим за останнім рахується заборгованість перед позивачем у сумі 2508 грн. - різниця між перерахованими коштами та загальною вартістю поставленої продукції.

Відповідно до приписів частини 3 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов'язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

          Приписами ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.  

          Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Отже, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2508 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача збитки в розмірі 864 грн.

Судом встановлено, що між позивачем у справі та Відкритим акціонерним товариством “Дніпроазот” було укладено договір купівлі-продажу від 03.02.2004р. № 130774, ксерокопія якого залучена до матеріалів справи, відповідно до умов якого Відкрите акціонерне товариство “Дніпроазот” - продавець продає а позивач - покупець купує аміак водний (25%) у кількості 1880,00 т (що у 100% обчисленні складає 470,00 т). Відповідно до п. 3.2 договору постачання аміаку водного здійснюється залізничними цистернами, що є власністю продавця. Покупець зобов'язаний вказати відвантажувальні і платіжні реквізити вантажоодержувача продукції продавця (п. 3.3 договору). Пунктом 5.1 договору встановлено термін обороту і вивантаження однієї цистерни продавця –48 год. Штраф за наднормативний простій цистерни продавця стягується з покупця в розмірі 9 грн. за кожну годину простою цистерни понад встановлену норму терміну обороту і вивантаження.

На виконання умов договору купівлі - продажу від 18.02.2004р. № 1, укладеного між сторонами у справі, позивач поставив 03.04.2004р. відповідачу аміачну воду, що підтверджується залізничною накладною № 46771496, відповідно до якої від Відкритого акціонерного товариства “Дніпроазот” (контрагент позивача за іншим зобов'язанням) 03.04.2004р. на залізничну станцію Кашперівка для відповідача рухомим залізничним складом надійшла цистерна за № 50257039 з аміачною водою, яку останній придбав у позивача за вказаним договором та відповідно до умов якого зобов'язався здійснити вивантаження товару та оборот цистерни за 48 годин. За залізничною накладною № 32054007 порожня цистерна із станції Кашперівка відправлена власнику ТОВ “Дніпроазот” 08.04.2004р.

Таким чином, наднормований простій цистерни склав 4 дні. Зазначене порушення умов договору купівлі - продажу від 18.02.2004р. № 11 щодо вивантаження та обороту цистерни призвело до порушення зобов'язання позивача у справі за договором купівлі-продажу від 03.02.2004р. № 130774, укладеного між позивачем та Відкритим акціонерним товариством “Дніпроазот” щодо дотримання встановленого терміну обороту і вивантаження згаданої цистерни та стало підставою для нарахування позивачу штрафу, передбаченого пунктом 5.1 зазначеного договору в розмірі 864 грн.

Відкрите акціонерне товариство “Дніпроазот” (власник цистерни) 11.05.2004р.  направило позивачу претензію № 016/77-3 з вимогою сплатити зазначену суму штрафу за наднормативний простій цистерни № 50257039. Позивачем вказана претензія задоволена, що підтверджується платіжним дорученням № 582 від 16.09.2004р., копії якого залучена до матеріалів справи, про перерахування останнім Відкритому акціонерному товариству “Дніпроазот” штрафу у розмірі 864 грн.

Пунктом 5.7 договору купівлі-продажу від 18.02.2004р. № 11 відповідач зобов'язався відшкодувати позивачу нанесені йому збитки в повній сумі.  

Позивачем у справі була надіслана відповідачу претензія від 06.07.2006р. № 77 з вимогою відшкодувати збитки у вигляді сплаченого штрафу контрагенту за договором купівлі-продажу від 03.02.2004р. № 130774, які він поніс у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо вивантаження та обороту залізничної цистерни. Зазначена вимога на час розгляду справи не задоволена.

          Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до  ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Згідно із ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Беручи до уваги викладене, фактичні обставини справи та враховуючи вказані норми законодавства суд доходить висновку про доведеність позивачем факту неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором купівлі-продажу від 18.02.2004р. № 11 щодо вивантаження та обороту цистерни, наявність збитків, які полягають у сплаченому позивачем штрафі контрагенту за іншим зобов'язанням, їх розміру та причинного зв'язку між протиправною поведінкою позивача та завданими збитками.

Статтею 614 Цивільного кодексу України, передбачено що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Враховуючи те, що відповідач не довів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання та враховуючи приписи статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення збитків в сумі 864 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства Племінний завод «Агро-Регіон»(08321, Київська область, Бориспільський район, с. Чубинське вул. Погребняка, 1, код ЄДРПОУ 32054570) на користь Дочірнього підприємства “Агроторговий Дім” “Київагро” Відкритого акціонерного товариства Київського обласного дилерського підприємства “Агросервіс” (07454, Київська область, Броварський район, с. Требухів, код ЄДРПОУ 32099831) 2508 (дві тисячі п'ятсот вісім) грн. заборгованості, 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. збитків, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                Подоляк Ю.В.