Постанова

від 16.11.2006 по справі 88/5-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88/5-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України

"16" листопада 2006 р.                                                                   Справа № 88/5-06

Господарський суд Київської області в складі судді Подоляка Ю.В., при секретарі Оксаковській М.А., розглянувши адміністративну справу

за позовом Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції, м. Васильків

до

третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю „Реанкор”, с.Залізне, Васильківський районВасильківська районна державна адміністрація

про припинення юридичної особи

за участю представників:

позивача:Кучма С.В. –дов. від 19.06.06р. № 6155/10/10-020

відповідача:

третя особане з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином;не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином

обставини справи:

В господарський суд Київської області звернулась з адміністративним позовом Васильківська об'єднана державна податкова інспекція (далі –Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Реанкор”  (далі –Відповідач) про припинення юридичної особи з мотивів неподання останніми протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2006р. відкрито провадження у даній справі та відповідно до ч. 2 ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України залучено до участі у справі в якості третьої  особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Васильківська районна державна адміністрація (далі –Третя особа).

В судовому засіданні  представник Позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, в судове засідання двічі не з'явився, про причини неприбуття не повідомив, пояснень чи заперечень проти позовних вимог не надав.

Представник Третьої особи Дехтяренко О.І. –дов. від 30.10.06р. № 1476/6-23 в судовому засіданні 31.10.2006р. повністю підтримав позовні вимоги, належним чином повідомлений про час і місце наступного розгляду справи, в судове засідання 16.11.2006р. не з'явився.

Згідно ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Беручи до уваги, що господарський суд повідомив сторони та третю особу про розгляд справи належним чином відповідно до п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, що підтверджується: журналом вихідної кореспонденції канцелярії господарського суду Київської області; відповідною відміткою на першому примірнику ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі, що міститься в матеріалах справи; повістками про виклик в судове засідання; повідомленнями про вручення поштового відправлення, тому суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.   

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, суд

встановив:

Відповідач зареєстрований Васильківською районною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична  особа 22.10.2002р., про що в журналі обліку реєстраційних справ зроблено запис за № 308, ідентифікаційний номер суб'єкта підприємницької діяльності в єдиному реєстрі підприємств та організацій України 32086508, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької  діяльності-юридичної особи.

Згідно довідки Позивача від 27.06.2006р. № 388 відповідач взятий на облік платника податків 04.11.2002р. за № 2276 у Васильківській об'єднаній державній податковій інспекції.

Відповідно до п. 1, 2 ч.1 ст. 9 Закону України “Про систему оподаткування”, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, а також подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).

В порушення зазначеної норми Відповідач не звітує до державних податкових органів з першого півріччя 2004 року, про що свідчить залучена до матеріалів справи довідка Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 29.09.2006р. № 10067/10/15-128. Відповідно до довідки Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 29.09.2006р. № 10064/10/24-010 заборгованості перед бюджетом по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) станом на 25.09.2006р. у відповідача не має.

Згідно із пп. 8.6 п. 8 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 19.02.1998р. № 80, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.1998р. за №172/2612, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та в разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, керівник державної податкової служби приймає рішення про звернення до господарського суду із позовною заявою про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку,  встановлених  законами  України,  мають право звертатися  у  передбачених  законом  випадках до судових органів із заявою (позовною  заявою) про скасування  державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачена господарсько-правова відповідальність учасників господарських відносин. Так, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами  ст.  217 вказаного Кодексу господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються, зокрема, такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.  Крім зазначених господарських санкцій, до суб'єктів господарювання за порушення ними правил здійснення господарської діяльності застосовуються адміністративно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 218 вказаного Кодексу підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, зокрема, скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання (ст. 239 названого Кодексу).

Відповідно до ст. 247 зазначеного Кодексу у разі здійснення суб'єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб'єкта та його ліквідації. Скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання провадиться за рішенням суду, що є підставою для ліквідації даного суб'єкта господарювання відповідно до статті 59 цього Кодексу.

протягом Згідно з ч. 6-7 ст. 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання ліквідується зокрема у разі скасування його державної реєстрації у випадках, передбачених законом. Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.

Частиною 2 ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб –підприємців” передбачено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: неподання року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Враховуючи те, що Відповідачем не доведено вжиття усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення і беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про припинення юридичної особи –Товариства з обмеженою відповідальністю „Реанкор” є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподіляються відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 128, 158, 160 - 163, 167, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд -

постановив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Припинити юридичну особу –Товариство з обмеженою відповідальністю „Реанкор” (08635 Київська обл., Васильківський р-н, с. Залізне, вул. Мічуріна, 3  ідентифікаційний номер 32086508).

Копію постанови надіслати відповідачу та третій особі (державному реєстратору за місцем державної реєстрації юридичної особи).

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.  ст.  185-187 КАС України.

  Суддя                                                                                                 Подоляк Ю.В.