Рішення

від 23.11.2006 по справі 96/5-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

96/5-06

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"23" листопада 2006 р.                                                                      Справа № 96/5-06

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Київського обласного комунального підприємства «Регіональний фонд», м. Київ

до Сільськогосподарського приватного підприємства «Київська Русь», с. Вовчків, Переяслав-Хмельницький район

про стягнення 18720 грн.,

за участю представників:

позивача:Трухан В.М., дов. від 13.02.2006р.,

відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Київського обласного комунального підприємства «Регіональний фонд»(далі –Позивач) до Сільськогосподарського приватного підприємства «Київська Русь»(далі –Відповідач) про стягнення 18720 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки від 29.03.2004 року № 88, щодо здійснення розрахунку за отримані матеріально-технічні ресурси, а саме 10 т насіння пшениці ярої на загальну суму 18720 грн.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 16.10.2006 року та від 07.11.2006 року, в судове засідання двічі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

29.03.2004р. між сторонами у справі було укладено договір поставки  № 88, відповідно до умов якого позивач зобов'язався відпустити матеріально-технічні ресурси насіння пшениці ярої в кількості 10 т по ціні 1872 грн. за одну тону товару на загальну суму 18720 грн., а відповідач зобов'язався отримати матеріально-технічні ресурси та своєчасно провести розрахунок з постачальником.

На виконання умов договору позивач 29.03.2004р. поставив відповідачу матеріально-технічні ресурси насіння пшениці ярої в кількості 10 т на загальну суму  18720 грн., що підтверджується видатковою накладною № РТ –0000140 від 29.03.2004р., а відповідач на підставі довіреності серія ЯГЖ № 221092 від 27.03.2004 отримав вказані матеріально-технічні ресурси.

Відповідно до п. 2.2.2 зазначеного договору відповідач зобов'язався провести розрахунок з постачальником до 1 жовтня 2004 року грошовими коштами, продовольчим зерном або, як виняток, продуктами харчування.

В порушення своїх договірних зобов'язань відповідач за поставлені матеріальні ресурси не розрахувався, у зв'язку з чим за останнім, на час розгляду справи, рахується заборгованість на загальну суму 18720 грн.

          Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Беручи до уваги викладене та враховуючи, що заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, її розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 18720 грн. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «Київська Русь»(08411, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Вовчків, ідентифікаційний номер 30876560) на користь Київського обласного комунального підприємства «Регіональний фонд»(01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 13, ідентифікаційний номер 32412281) 18720 (вісімнадцять тисяч сімсот двадцять) грн. заборгованості, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

          Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

          Суддя                                                                                Подоляк Ю.В.