Рішення

від 23.08.2013 по справі 107/6613/13-ц

КЕРЧЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 107/6613/2013-ц Провадження № 2/107/1964/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2013 року м. Керч

Керченський міський суд Автономної Республіки Крим у складі :

головуючого судді - Короткової Л.М.

при секретарі - Зубцовій О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Керчі цивільну справу за позовом Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з дійсним позовом до суду, в якому просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за послуги по теплопостачанню за період з 01.10.2009 року по 01.03. 2011 рік в сумі 1590 грн. 95 коп. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачі, які є співвласниками квартири АДРЕСА_1 є споживачами теплової енергії, яку постачав позивач, претензій щодо якості наданої послуги не висловлювали, але свій обов'язок по сплаті отриманої послуги не виконують, чим порушують права позивача. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав та пояснив, що вони не отримували послуги, які надавав позивач, бо демонтували в кінці жовтня 2009 року батареї опалювання в зв'язку з їх протіканням, про що існує відповідний акт, окрім того просить застосувати вимоги про спливання строків позовної давнини до стягнення вказаної суми та врахувати, що між ним та позивачем відсутні будь-які договірні відносини.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з'явилася, але просить справу розглянути за її відсутність, заперечуючи проти задоволення позовних вимог.

Вислухавши думку сторін та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню по наступним підставам.

Судом встановлено, що відповідачі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, в склад якої також входить і квартира НОМЕР_1 та з 01.10. 2009 року не сплачують послуги по теплопостачанню, а позивач є виробником послуг із теплопостачання. Квартира у відповідачів складається з двох кімнат, загальною площею 34,5 кв.м.

Будинок є багатоквартирним, балансоутримувачем будинку є КП «Войковець», який зобов'язаний транспортувати теплову енергію по своїх теплових мережах від межі експлуатаційного розмежування до тепло споживаючих установок споживача.

26.10.2010 року у зв'язку з аварійною ситуацією(протікання в радіаторі) службами балансоутримувача у квартирі відповідачів за їх зверненнями було знято батареї в жилих кімнатах розміром 34,5 кв.м. Вказана обставина підтверджуються наданими з боку позивача актом про відсутність приладів опалення в жилих кімнатах розміром 34,5 кв.м. їх квартири, актом про відсутність радіатора опалення від 02.11.2011року.

Між сторонами фактично укладено договір про надання послуг з опалення житла, оскільки протягом тривалого часу відповідачі таку послугу отримували та оплачували її.

Відповідно до вимог ст.. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, відповідачі повинні нести обов'язок по оплаті отриманих послуг від позивача.

Але ст.. 527 ч.2 ЦК України передбачається, що кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Оскільки судом достовірно встановлено, що відповідачі не отримували послуг від позивача з кінця жовтня 2010 року по централізованому опаленню жилих кімнат розміром 34,5 кв.м. їх квартири по незалежним від сторін обставинам, то і оплачувати такі послуги, нараховані і за житлову кімнату вказаного розміру вони не повинні.

Доводи позивача викладені в письмових доповненнях в тій частині, що відповідачі незаконно відключилися від системи теплопостачання, тому повинні нести обов'язок по утриманню будинку, а отже і оплатити нараховані послуги до уваги не приймаються по наступним підставам.

Дійсно, ст.. 151 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають в приватній власності жилий будинок(квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт.

Відповідно до Правил по утриманню жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного Комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005року № 76 до переліку послуг по утриманню жилих будинків та прибудинкової території, які надаються балансоутримувачем відповідно жилого будинку є технічне обслуговування жилих будинків-комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання, підготовка жилого будинку та усунення недоліків системи теплопостачання до опалювального сезону. Примірним переліком послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 10.08.2004 року № 150, також передбачена можливість здійснення робіт щодо усунення течі в трубопроводах, приладах та арматурі, тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 року № 869, якою затверджено Порядок формування тарифів та послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій визначено, що внутрішньо будинковою системою гарячого, холодного водопостачання та централізованого опалення є система від зовнішньої стіни будинку(крім транзитних трубопроводів) до першої запірної арматури та відгалужені від стояка або(у разі його відсутності) трійника (врізки) включно, що знаходиться у квартирі споживача. Витрати з технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем гарячого і холодного водопостачання, водовідведення, централізованого опалення та з ліквідації аварій у внутрішньо квартирних мережах визначаються за кожною інженерною системою окремо.

Таким чином, з аналізу вказаних норм, суд приходить до висновку, що власники житла безпосередньо зобов'язані утримувати майно, що розташоване в межах житлового будинку(квартири), що їм належить, в той час як роботи(послуги) щодо підтримання належного стану зовнішніх конструкцій багатоквартирного будинку, які є об'єктом спільного користування мешканців багатоквартирного будинку повинні здійснюватися організацією, яка надає житлово-комунальні послуги, хоча і за рахунок самих власників та наймачів, які сплачують квартплату. Прилади опалення не віднесені до об'єкта, витрати на відновлення якого можуть бути внесені у квартплату. Їхня заміна повинна бути здійснена за додаткову плату власника квартири силами повноважної особи.

Судом також встановлено, що відключення квартири відповідачів від централізованого опалення було здійснено всупереч Правилам надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 21 липня 2005 року, де передбачалась можливість такого відключення не окремих квартир, а всього житлового будинку, отже є самовільним.

Але, з матеріалів справи вбачається, що таке відключення трапилося з аварійної ситуації, тому виправляти цю аварійну ситуацію повинні як відповідачі, які повинні за свій рахунок придбати нові системи теплоопалювання так і балансоутримувач, який повинен ці системи встановити в їх квартирі.

Невиконання цього обов'язку по утриманню власності тягне за собою іншу цивільну відповідальність, але в даному випадку стягнення нарахованої заборгованості за не отримане теплопостачання з боку відповідачів не є способом захисту цивільних прав та інтересів позивача, передбачених ст.. 16 ЦК України, тому в задоволенні вимог про стягнення заборгованості з відповідачів по оплаті жилих кімнат розміром 34.5 кв.м. з листопада 2010 року варто відмовити.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті послуг за інший термін в квартирі, то ці вимоги є обґрунтованими, виходячи з наступного.

В період з 1 жовтня 2009 року до 1 березня 2011 року відповідачі оплату послуг з теплопостачання не здійснюють взагалі, їх заборгованість становить 1590 грн. 95 коп. , що підтверджується листом нарахування (а.с.4).

В 2011 році позивач звертався до Керченського міського суду АР Крим із заявою про видачу судового наказу про стягнення з відповідачів заборгованості у вищевказаній сумі та за вказаний період, але ухвалою судді від 15 лютого 2013 року судовий наказ скасовано , заявникові роз'яснено право звернутись до суду з тими самими вимогами в порядку позовного провадження. (а.с.5). Отже вказана обставина підтверджує, що позивач звертаючись до суду з позовом не пропустив строки позовної давнини, оскільки звернувся з такими вимогами в березні 2011 року, тобто в межах строку позовної давнини.

Правову оцінку наявним по справі доказам суд надає, керуючись відповідними нормами Житлового кодексу УРСР (далі - ЖК УРСР), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання» , якими регулюються правовідносини сторін .

Згідно до ст. 67 ЖК УРСР плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. За ст. 68 цього кодексу наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за комунальні послуги .

Відповідно до п.5 ч.3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов'язок споживача теплової енергії щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію визначений статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» .

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ч. 3 ст. 510 ЦК України, якщо кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.

Отже з аналізу наведених правових норм убачається , що споживач , який отримує послугу з теплопостачання, зобов'язаний оплачувати цю послугу.

Але, згідно до вимог ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем було надано розрахунок заборгованості відповідачів за період з жовтня 2009 року в розмірі 1590 грн. 95 коп.(ар.с.4), та при цьому не було враховано, що стягнення заборгованості на жилу площу з листопада 2010року є необґрунтованим по мотивам, які викладені вище.

Суд вважає за можливе самостійно зробити перерахунок заборгованості за період з 01.10.2009 року по 1.11.2010року, який складає 1274 грн. 36 коп., яка і підлягає стягненню з відповідачів солідарно. Тому в цій частині вимоги підлягають частковому задоволенню.

Понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідачів відповідно до вимог ст.88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 16,526,527 ЦК України, ст.. 151 ЖК України, ст..ст.4, 10, 11, 60 , 61, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь орендного підприємства в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго»(95000, м. Сімферополь, вул. Гайдара,3А ЄДРПОУ 26224872, р/р № 26003300960329, КРУ АТ «Ощадбанк», М. Сімферополь, МФО 324805) заборгованість за послуги з теплопостачання в сумі 1274 грн. 36 коп. та судові витрати у сумі 229 грн. 40 коп., а всього стягнути 1503 грн. 76 коп. (одна тисяча п'ятсот три грн. 76 коп.) .

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду АР Крим у м. Феодосії через Керченський міський суд АР Крим в порядку та строки передбачені ст.. 294 ЦПК України.

Суддя (підпис) Л.М. Короткова.

З оригіналом згідно.

Суддя -