Постанова

від 22.08.2013 по справі 803/1630/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2013 року Справа № 803/1630/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Каленюк Ж.В.,

при секретарі судового засідання Шаблій Л.П.,

за участю представника позивача Ганущин М.В.,

представника відповідача Януль О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзапчастина» до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000522200,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньзапчастина» (ТзОВ «Волиньзапчастина») звернулося з позовом до Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Волинській області (Нововолинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000522200.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що актом від 15 квітня 2013 року № 302/79/2201/3321369 невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Волиньзапчастина» за період з 01 жовтня по 31 грудня 2011 року щодо встановлення фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» (ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд»), Нововолинською ОДПІ встановлено порушення підприємством пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість (ПДВ) за жовтень 2011 року на загальну суму 16 928,00 грн.

Такі висновки перевірки податковим органом було зроблено у зв'язку із визнанням безтоварності операцій за укладеним між ТзОВ «Волиньзапчастина» і ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» договором купівлі-продажу від 01 жовтня 2011 року № 01/10-11. Відповідач вказав на дефектність первинних документів, оформлених ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», а також відсутність у ТзОВ «Волиньзапчастина» товарно-транспортних накладних, актів прийому-передачі, документів складського обліку, матеріальних звітів, сертифікатів відповідності тощо.

На підставі акту перевірки Нововолинською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000522200 про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 25 392,00 грн. (з них 16 928,00 грн. - основний платіж, 8 464,00 грн. - штрафна санкція).

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000522200 протиправним. Адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення не призвело до його скасування, а тому позивач просить його скасувати з таких підстав.

Договором купівлі-продажу, укладеним між ТзОВ «Волиньзапчастина» і ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» від 01 жовтня 2011 року № 01/10-11 передбачалося придбання автозапчастин, передача яких супроводжується накладними, виданими на кожну партію товару. На виконання умов вказаного договору продавцем видано, а покупцем отримано видаткові та податкові накладні на загальну суму 101 567,44 грн., в тому числі ПДВ 16 927,91 грн., які були досліджені під час перевірки та які містять встановлені реквізити. На їх підставі сформовано дані бухгалтерського обліку і за правилами Податкового кодексу України (ПК України) - податковий кредит. Придбання товарів обумовлене постійною діяльністю позивача у сфері оптової і роздрібної торгівлі, для здійснення якої у нього наявні трудові ресурси, транспортні засоби, складські приміщення. Відповідач не аналізував рух товару під час перевірки, проте цими даними також підтверджується використання придбаного товару в господарській діяльності підприємства. Зазначені обставини спростовують доводи податкового органу про безтоварний характер операцій за договором із ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» від 01 жовтня 2011 року № 01/10-11 та порушення норм податкового законодавства при формуванні податкового кредиту.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

У письмовому запереченні проти адміністративного позову відповідач його вимог не визнав (а.с.66-68). В обґрунтування заперечення вказав, що згідно з актом перевірки від 15 квітня 2013 року № 302/79/2201/3321369 ТзОВ «Волиньзапчастина» проводило господарські операції із ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» на підставі договору купівлі- продажу від 01 жовтня 2011 року № 01/10-11. Проте для перевірки позивачем не надано товарно-транспортних накладних, які б підтверджували доставку товару від продавця, актів прийому-передачі, документів складського обліку про оприбуткування товару, матеріальних звітів, сертифікатів відповідності на придбаний товар та інших документів. Шляхові листи не підтверджують транспортування товарно-матеріальних цінностей, оскільки первинні документи щодо оприбуткування та списання паливно-мастильних матеріалів на автомобіль, що перевозив запчастини, не надано. Крім цього, в ході перевірки використано матеріали кримінальної справи № 41/0279, порушеної за фактами вчинення злочинів, передбачених статтями 205, 212, 366 Кримінального кодексу України. Допитаний у даній кримінальній справі свідок ОСОБА_3 - директор ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», підписи якого нібито відображені в первинних документах, показав, що жодного відношення до діяльності товариства немає, він ніяких первинних документів від імені даного підприємства не підписував.

Відсутність у ТзОВ «Волиньзапчастина» первинних документів на підтвердження реального здійснення господарських операцій із ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» вказує на безпідставне формування податкового кредиту за жовтень 2011 року у сумі 16 928,00 грн. Надані позивачем подорожні листи, враховуючи юридичну адресу ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», з урахуванням загального пробігу автомобіля протягом дня, не можуть бути підтвердженням поставки товару від продавця до покупця.

З наведених підстав відповідач вважає податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000522200 обґрунтованим і законним та у задоволенні позову просив відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує з підстав, наведених у позовній заяві, та просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнає повністю з підстав, викладених у письмовому запереченні, та просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ «Волиньзапчастина» зареєстроване як юридична особа (а.с.90) та перебуває на податковому обліку з 19 квітня 2004 року. Позивач є платником ПДВ з 01 грудня 2010 року на підставі свідоцтва від 25 листопада 2010 року № 100311926.

З 12 по 15 квітня 2013 року Нововолинською ОДПІ Волинської області Державної податкової служби (правонаступником якої є позивач згідно з Указом Президента України від 18 березня 2013 року № 141/2013) проведено невиїзну документальну перевірку ТзОВ «Волиньзапчастина» щодо встановлення фінансово-господарських взаємовідносин та взаєморозрахунків із ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» за період з 01 жовтня по 31 грудня 2011 року. Актом перевірки від 15 квітня 2013 року № 302/79/2201/3321369 (далі - акт перевірки) встановлено порушення позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 198.2 статті 198, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 ПК України, що призвело до завищення ПДВ за жовтень 2011 року на загальну суму 16 928,00 грн. (а.с.11-22).

На підставі акту перевірки Нововолинською ОДПІ у Волинській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000522200 (а.с.10) про збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на 25 392,00 грн. (з них 16 928,00 грн. - основний платіж, 8 464,00 грн. - штрафна санкція).

Дане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржував в адміністративному порядку. Проте рішенням Державної податкової служби у Волинській області від 28 травня 2013 року № 1256/10/10.2-06 та рішенням Міністерства доходів і зборів України від 26 червня 2013 року № 5662/6/99-99-10-01-15 в задоволенні скарги ТзОВ «Волиньзапчастина» було відмовлено, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.23-27, 28-32).

Враховуючи те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте Нововолинською ОДПІ як суб'єктом владних повноважень, то при вирішенні даного спору воно перевірялось судом на відповідність вимогам частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України).

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду, Нововолинська ОДПІ, заперечуючи проти адміністративного позову, не довела правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0000522200 з огляду на таке.

Судом встановлено, що у податковій декларації з ПДВ за жовтень 2011 року позивач до складу податкового кредиту включив суму ПДВ за виданими ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» податковими накладними від 01 жовтня 2011 року № 127 на суму 18234,00 грн. (ПДВ 3 039,00 грн.), від 01 жовтня 2011 року № 133 на суму 13 204,09 грн. (ПДВ 2 200,68 грн.), від 05 жовтня 2011 року № 180 на суму 16 561,56 грн. (ПДВ 2 760,26 грн.), від 10 жовтня 2011 року № 319 на суму 16771,79 грн. (ПДВ 2 795,30 грн.), від 18 жовтня 2011 року № 480 на суму 13 848,40 грн. (ПДВ 2 308,07 грн.), від 24 жовтня 2011 року № 589 на суму 13 618,80 грн. (ПДВ 2 269,80 грн.), від 27 жовтня 2011 року № 718 на суму 9 328,80 грн. (ПДВ 1 554,80 грн.), що підтверджується додатком 5 до декларації «Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», реєстром виданих та отриманих податкових накладних (а.с.93-96).

Статтею 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Згідно зі статтею 1, частиною першою статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. У розумінні статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Правила визначення податкового кредиту на час виникнення спірних правовідносин визначено Податковим кодексом України.

Податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Таке визначення надає підпункт 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За приписами пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України). Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведеного слідує, що вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкової ознаки господарської операції кореспондується з нормами ПК України. Для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Договори, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення є підставою для податкового та бухгалтерського обліку, якщо вони засвідчують факт вчинення господарської операції. Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником ПДВ є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Судом встановлено, що 01 жовтня 2011 року між ТзОВ «Волиньзапчастина» як покупцем та ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» як продавцем було укладено договір купівлі-продажу № 01/10-11 (а.с.33). Згідно з пунктом 1.1 даного договору продавець зобов'язується продати, а покупець прийняти товар, ціна та кількість якого вказана в накладних, що є невід'ємними частинами даного договору. Також за пунктом 6.1 договору прийомка продукції по кількості та якості проводиться згідно з діючими інструкцій на складі покупця.

З податкових накладних, виданих позивачу його контрагентом в жовтні 2011 року № 127, № 133, № 180, № 319, №480, № 589 та № 718 (а.с.41-47) вбачається, що номенклатуру товару складають мастила та запчастини на загальну суму 101 567,44 грн. (ПДВ 16 927,91 грн.); також на товар виписано видаткові накладні від 01 жовтня 2011 року № 1/10-21, від 01 жовтня 2011 року № 1/10-22, від 05 жовтня 2011 року № 5/10-23, від 10 жовтня 2011 року № 10/10-20, від 18 жовтня 2011 року № 18/10-15), від 24 жовтня 2011 року № 24/10-16, від 27 жовтня 2011 року № 27/10-19 (а.с.34-40). Оплата за товар позивачем постачальнику здійснювалася відповідно до платіжних доручень від 09 листопада 2011 року № 1329 на суму 29 500,00 грн., від 21 листопада 2011 року № 1349 на суму 30 000,00 грн., від 21 листопада 2011 року № 1350 на суму 31 000,00 грн. та від 24 листопада 2011 року № 1354 на суму 11 067,44 грн. (а.с.54-57). Всього на користь ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» позивач сплатив суму 101 567,44 грн., тобто, усю суму, визначену податковими та видатковими накладними.

Актом перевірки підтверджується, що зазначені в первинних документах операції відображені в бухгалтерському обліку (рахунок 28 «Товари на складі», рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками»).

Для перевірки позивач надав вказані вище договір, податкові, видаткові накладні, платіжні доручення. Копії цих документів наявні в матеріалах справи. Крім того, як вбачається зі змісту акта перевірки, на підтвердження господарських операцій за договором купівлі-продажу 01 жовтня 2011 року № 01/10-11 ТзОВ «Волиньзапчастина» було надано також копії договору оренди автомобіля, копії подорожніх листів (а.с.13-14).

Надаючи оцінку наданим позивачем документів, відповідач дійшов висновку про безтоварний характер господарських операцій, відображених в податкових і видаткових накладних, які виписані ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд». Такі доводи податкового органу ґрунтуються на відомостях з кримінальної справи № 41/0279, отриманих від Державної податкової інспекції у Хмельницькій області листом від 08 жовтня 2012 року № 14397/7/07-30/17 (а.с.70-74). В листі вказано, що у 2009-2012 роках, переслідуючи корисну мету при вчиненні злочинів, пов'язану із незаконним збагаченням шляхом надання за винагороду послуг з мінімізації податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до державного бюджету суб'єктами підприємницької діяльності, без мети здійснення господарської діяльності, пов'язаної з виробництвом та продажем товарно-матеріальних цінностей, було придбано ряд підприємств, в тому числі ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд». Згідно з протоколом допиту ОСОБА_3, підписи якого нібито відображені в первинних документах, останній показав, що ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» зареєстроване на нього за винагороду, проте жодного відношення до його діяльності не має, ніяких первинних бухгалтерських документів від імені даного підприємства він не складав та не підписував. Відповідач вважає, що документи, оформлені від імені ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» щодо фінансово-господарських взаємовідносин із ТзОВ «Волиньзапчастина» мають ознаки дефектності (а.с.16).

Проте з дослідженої копії протоколу допиту ОСОБА_3 вбачається, що той іноді підписував первинні бухгалтерські документи (а.с.75-76). Доказів того, що первинні документи, які надав для перевірки позивач, підписані не уповноваженою особою ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», відповідач не надав. Наведене вказує на перекручування відповідачем інформації, зафіксованої у зазначеному протоколі. У судовому засіданні з пояснень представника відповідача встановлено відсутність обвинувального вироку суду, постанови суду про закриття провадження в кримінальній справі за нереабілітуючими обставинами, якими б підтверджувався факт злочинів, пов'язаних із незаконним збагаченням шляхом надання за винагороду послуг з мінімізації податкових зобов'язань для ТзОВ «Волиньзапчастина». З наведених підстав суд вважає вищенаведені доводи Нововолинської ОДПІ необґрунтованими.

З пояснень представника позивача встановлено, що приймання-передача товару здійснювалася на складі покупця, як те і було передбачено умовами договору купівлі-продажу від 01 жовтня 2011 року № 01/10-11. Відповідальним за транспортування товару був продавець - ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», а товар доставлявся у м. Львів через компанію «Нічний експрес» (фактично позивач, як встановлено податковою перевіркою, знаходиться за адресою м. Львів, вул. Академіка Лазаренка, 1). Копією договору оренди від 01 лютого 2008 року № 01/02/08-2о підтверджується, що позивач орендує нерухоме майно - приміщення загальною площею 178,7 кв.м. у м. Львові на вул. Академіка Лазаренка, 1 (а.с.48-50). Зі змісту подорожніх листів від 01 жовтня 2011 року № 440, від 05 жовтня 2011 року № 442, від 10 жовтня 2011 року № 444, від 18 жовтня 2011 року № 447, від 24 жовтня 2011 року № 451, від 27 жовтня 2011 року № 455 (а.с.78-83) слідує, що позивач самостійно вивозив товар з відділення Приватного підприємства «Нічний експрес» у м. Львові автомобілем Citroen Berlingo, реєстраційний номер НОМЕР_2. Можливість використання зазначеного транспортного засобу підтверджується копіями свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3, договору оренди автомобіля від 08 листопада 2009 року (а.с.52-53). Зазначене спростовує доводи відповідача про не підтвердження поставки товару у зв'язку із відсутністю товарно-транспортних накладних. Водночас, зазначені документи пояснюють спосіб доставки товару від продавця до покупця. Такі документи надані для перевірки і їх копії має відповідач, однак належної оцінки таким доказам він не зробив. Суд не бере до уваги доводи податкового органу, що вказані подорожні листи не підтверджують транспортування товару, оскільки платником не надано первинні документи щодо оприбуткування та списання паливно-мастильних матеріалів на автомобіль, що перевозив запчастини, а також відсутність заборгованості по підзвіту за придбане паливо, адже віднесення витрат на придбання пального до складу валових є правом платника податку.

Відсутність в ТзОВ «Волиньзапчастина» актів приймання-передачі товару, сертифікатів відповідності, на наявність яких як необхідну умову формування податкового обліку вказує відповідач, очевидна, оскільки умовами договору від 01 жовтня 2011 року № 01/10-11 оформлення (передача) таких документів не передбачено.

Доводи відповідача про не підтвердження фактичного надходження на підприємство товару, вказаного у виписаних ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» накладних, та його оприбуткування, використання позивачем у господарській діяльності також спростовується реєстром документів за жовтень 2011 року, витягом із журналу-ордеру по рахунку 281 «Товари на складі» (а.с.97-113), які, як уже зазначалося, досліджувалися під час перевірки.

Позивач, в свою чергу, обґрунтував економічну мету укладення із ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд» договору купівлі-продажу товару. Так одним із основних видів діяльності ТзОВ «Волиньзапчастина» є технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів, оптова і роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, що підтверджується копією довідки АБ №671375 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.90) і встановлено податковою перевіркою (а.с.13). Відтак, придбання товару за асортиментом, вказаним у податкових і видаткових накладних, що виписані ТзОВ «Будівельно-торгова компанія «Євробуд», відповідає видам господарської діяльності позивача, а отримання іншої вигоди, що не випливає зі змісту господарської діяльності, Нововолинською ОДПІ не доведено.

Отже, встановлені судом обставини, підтверджені письмовими доказами, дають підстави для висновку про дотримання позивачем умов формування податкового кредиту у жовтні 2011 року у загальній сумі 16 927,91 грн. при фактичному здійсненні господарських операцій у межах господарської діяльності позивача, а тому донарахування позивачу податковим повідомленням-рішенням від 26 квітня 2013 року № 0000522200 грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 25 395,00 грн., є необґрунтованим та суперечить чинному законодавству. Відтак, позов про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Нововолинської ОДПІ від 26 квітня 2013 року № 0000522200 слід задовольнити.

Оскільки позов підлягає задоволенню, то за правилами частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід присудити з Державного бюджету України 253,92 грн. судового збору, сплаченого при поданні позовної заяви згідно з платіжним дорученням від 16 липня 2013 року № 1859 (а.с.2).

Керуючись статтями 2, 71, 94, частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Нововолинської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 26 квітня 2013 року № 0000522200.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньзапчастина» (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Шахтарська, 47, ідентифікаційний код 33211369) судові витрати у сумі 253,92 грн. (двісті п'ятдесят три грн. 92 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 27 серпня 2013 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ж.В.Каленюк